Не у злочином заподiяння шкоди особою, яка виконувала
обовязковий для неє наказ або розпорядження, за винятком
виконання явно незаконного або злочинного наказу чи розпо-
рядження.
4. При дослiдженнi причинного звязку мiж дiянням службовоє
особи та наведеними у ст. 164 наслiдками необхiдно встановити,
що порушення службових обовязкiв передувало настанню iстот-
ноє шкоди i що воно було необхiдною П умовою. При цьому слiд
мати на увазi, що вказанi наслiдки можуть настати виключно за
умов дiє або бездiяльностi службовоє особи, дiянь службовоє особи
та неслужбових осiб, а також в результатi дiяння службовоє особи
та стихiйних сил природи. В таких випадках з багатьох причин
i явищ слiд видiлити дiяння службовоє особи, а потiм встановити,
виходячи з конкретних обставин справи, що iстотна шкода
знаходиться в причинному звязку (разом з iншими причинами)
з дiями цiує особи.
5. Субуктом злочинiв, що розглядаються (крiм тих, що перед-
баченi статтями 169 та 170), може бути лише службова особа.
6. Службовими особами, згiдно з ч.2 ст.164, визнаються:
а) особи, якi здiйснюють функцiє представника влади. Пред-
ставник влади - це особа, яка постiйно або тимчасово пересувау
на службi в органах державноє влади i здiйснюу функцiє зазна-
" органiв. Така особа надiлена правом в межах своує компе-
тенцiє давати як для громадян, так i для установ вказiвки
правового характеру, що пiдлягають виконанню, застосовувати
примусовi заходи i щодо громадян, якi безпосередньо не
пiдпорядкованi єй по службi. До представникiв влади, зокрема
вiдносяться депутати Рад народних депутатiв, суддi, народнi
засiдателi, прокурори, слiдчi, оперативний склад служен безпеки
всi працiвники мiлiцiє, iнспектори державних iнспекцiй, а також
вiйськовi коменданти, начальники гарнiзонiв, вiйськовий пат-
руль, вартовi на посту та iншi вiйськовослужбовцi при виконаннi
ними обовязкiв по пiдтриманню громадського порядку, у тому
числi i вiйськовослужбовцi конвойноє служби та охорони мiсць
позбавлення волi;
б) особи, якi займають на пiдприумствах, установах чи
органiзацiях, незалежно вiд форм власностi, посади, повязанi з
виконанням органiзацiйно-розпорядчих або
адмiнiстративно-господарських обовязкiв. Це особи, якi
надiленi повноваженнями у вiдношеннi: органiзацiє виробничих
процесiв, дiяльностi пiдпорядкованих єм по службi людей; конт-
ролю за дiяльнiстю юридичних осiб та єх персоналу; розпорад-
ження матерiальними цiнностями; виконання консультативно-
дорадчих функцiй; в) особи, якi виконують органiзацiйно-роз-
порядчi або адмiнiстративно-господарськi обовязки в силу
спецiального повноваження або доручення (наприклад,
шофери, якi одночасно виконують обовязки експедитора).
7. Зайняття певноє посади аоо доручення тимчасово виконувати
службовi обовязки повинно бути оформлене наказом.
Органiзацiя (установа, пiдприумство), яка оформила особу на
посаду, повинна мати юридичний статус. Тому поняттям "служ-
бова особа" не охоплюуться виконання будь-яких функцiй гро-
мадянином, який перебувау у офiцiйно не оформленому
обуднаннi трудящих, наприклад, самодiяльна мисливська,
рибальська або туристична група.
8. Не вважаються службовими особами рядовi працiвники
(первинна структурна одиниця), якi за своую посадою викону-
ють суто виробничi i матерiально-технiчнi операцiє (наприклад,
шофер, сторож, охоронник, прибиральниця, посильний, друкар-
ка, технiчний секретар, кухар, провiдник вагонiв залiзницi).
До службових осiб не вiдносяться також адвокати, лiкарi,
учителi, педагоги, вихователi дитячих установ, оскiльки єх посади
повязанi з суто професiйною дiяльнiстю (надання юридичнiм
допомоги громадянам, лiкування хворих, навчання учнiв або
студентiв, виховання та догляд за дiтьми). Однак, якщо обум
прав i обовязкiв таких осiб свiдчить про те, що єх повноваження
мають органiзацiйно-розпорядчий характер (наприклад, лiкар
видау листок по тимчасовiй непрацездатностi або дау висновок з
приводу встановлення iнвалiдностi, викладач приймау iспити), то
вони виступають як службовi особи.
Не можуть вважатися службовими особами засудженi до поз-
бавлення волi незалежно вiд характеру виконуваноє ними роботи.
Стаття 165. Зловживання владою або служ-
бовим станом
Зловживання владою або службовим станом) тобто
умисне, з корисливих мотивiв або iншоє особисто?
.
заiнтересованостi, використання службовою особою
свого службового стану всупереч Iнтересам служби,
якщо воно завдало iстотноє шкоди державним чи гро-
мадським Iнтересам або охоронюваним законом пра-
вам та iнтересам окремих громадян,
карауться позбавленням волi на строк до трьох рокiв
або виправними роботами на строк до двох рокiв.
Те саме дiяння, якщо воно спричинило тяжкi наслiдки,
карауться позбавленням волi на строк до пяти рокiв.
(iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
ВiдомостiВерховнси Ради УРСР. - 1983. -№4. -Ст. 50).
I. Зловживання владою або службовим становищем визнауться
злочином при наявностi трьох ознак в єх сукупностi:
а) використання службовою особою через дiю або бездiяльнiсть
свого службового становища всупереч iнтересам служби;
6) вчинення такого дiяння з корисливих мотивiв або iншоє
особистоє заiнтересованостi; в) заподiяння вказаними дiяннями
iстотноє шкоди державним чи громадським iнтересам, охороню-
ваним законом правам та iнтересам окремих громадян або iнте-
ресам субуктiв пiдприумницькоє дiяльностi.
2. Зловживанням владою визнауться умисне використання
службовою особою, яка здiйснюу функцiє представника клади, свого
службового становища всупереч iнтересам служби. Аналогiчнi дiє,
вчиненi службовою особою, яка не у представником влади, охопл-
юються поняттям зловживання службовим становищем.
3. Службове зловживання передбачау наявнiсть взаумозвязку
мiж службовим становищем винного i його поведiнкою, яка
випахауться в незаконних дiях або бездiяльностi. При цьому
дiяння службовоє особи, як правило, повязанi безпосередньо iз
службовим становищем i повноваженнями особи. В цьому випад-
ку вони вчинюються в межах тих прав i фактичних можливостей,
якими надiлена службова особа саме в звязку з займаною
посадою, але за своєм змiстом суперечить iнтересам служби.
Службове зловживання буде i у випадку, коли дiяння службовоє
особи безпосередньо не були повязанi з використанням єє прямих
сл-жбових обовязкiв за мiсцем роботи, але нею використовувалася
впливовiсть свого службового становища або можливiсть давати
вказiвки пiдпорядкованим органiзацiям i контролювати єх.
4. Використання службового становища всупереч iнтересам
служби передбачау вчинення службовою осооою таких дiянь, якi
порушують службовi обовязки i суперечать iнтересам державноє
служби, iнтересам пiдприумства, установи чи органiзацiє. При
цьому поняття "iнтереси служби" не можна тлумачити вузь-
ковiдомчо. Воно повинно поуднуватись, а не протиставлятись
загальним iнтересам. Тому дiє, продиктованi, так би мовити,
турботою" про свою установу або пiдприумство i вчиненi на
шкоду iнтересам iнших органiзацiй або за рахунок загальнодер-
жавних iнтересiв, складають службове зловживання.
5. Для наявностi злочину, передбаченого ст. 165, необхiдно
встановити також, що внаслiдок допущеного службовою особою
зловживання владою або службовим становищем заподiяно iстот-
ну шкоду державним або громадським iнтересам, охоронюваним
законом правам i iнтересам окремих громадян або iнтересам
субуктiв пiдприумницькоє дiяльностi (див.п.З коментаря до ст.1б4).
При цьому заподiяння такоє шкоди повинно бути причинно
повязане iз зловживанням владою або службовим становищем
(ДИВ.П.4 коментаря до ст.1б4).
6. З субуктивноє сторони зловживання владою або служ-
бовим становищем вчинюуться лише з прямим умислом. Служ-
бова особа усвiдомлюу, що вдаючися до зазначених вище дiй або
до бездiяльностi, вона використовуу своу службове становище
всупереч iнтересам служби, i бажау цього.
По вiдношенню до наслiдкiв - настання iстотноє шкоди дпє
державних або громадських iнтересiв або для охоронюваних
законом прав та iнтересiв окремих громадян або для iнтересiв .
субуктiв пiдприумницькоє дiяльностi - психiчне ставлення служ-
бовоє особи може бути у формi як умислу, так i необережностi.
7. Корисливим мотивом у прагнення до незаконноє ма-
терiальноє вигоди (отримання майна або придбання права на
нього, звiльнення вiд особистих матерiальних витрат тощо)
Пiд iншою особистою заiнтересованiстю слiд розумiти як
низькi спонукання винного (помста, заздрiсть, каруризм), так i
бажання надати послугу родичу або iншiй слизькiй людинi з
використанням свого службового становища.
8. Субуктом зловживання владою або службовим становищем
може бути лише службова особа (див. п.6-8 коментаря до ст.1б4).
9. У рядi випадкiв в дiях службовоє особи можуть бути ознаки,
крiм зловживання владою аоо службовим становищем, iншого
злочинного дiяння. Такi дiє, як правило, квалiфiкуються за
сукупнiстю злочинiв.
Так, службовi особи торговельних пiдприумств або пiдприумств
громадського харчування, якi вдаються до обману покупцiв чи
замовникiв або беруть участь в єх обманi, несуть вiдповiддiьнiсть за
сукупнiстю статей 155 i 155, а якщо шкода визнана iстолюю - за.
сукупнiстю статей 155 i 165 (п. 14 постанови Пленуму Верховного
Суду Украєни вiд 2 березня 1973 р. №2 "Про судову практику в.
справах про обман покупцiв" // Бюлетень... - С.IЗО); Шахрайство,
вчинене службовою особою, якщо вона з метою обману чи
зловживання довiрям зловживала владою або службовим ста-
новищем, належить квалiфiкувати за сукупнiстю злочинiв - за ст. 143
i 165 (п.20 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд
25 грудня 1992 р. №12 "Про судову практику в справах про
корисливi злочини проти приватноє вдасностi" // Бюлетень...- С.IОС).
10. Зловживання владою або службовим становищем утворю-
ють склад злочину, передбаченого ч.2 ст. 165, в тих випадках,
коли воно завдало тяжких наслiдкiв. Пiд такими наслiдками
слiд розумiти заподiяння великоє майновоє шкоди державi,
пiдприумству, установi чи органiзацiє, розвал дiяльностi установи,
або пiдприумства, заподiяння у зазначених розмiрах майновоє
шкоди громадянам, субуктам пiдприумницькоє дiяльностi, ство-
рення аварiйноє ситуацiє з людськими жертвами тощо.
Питання про те, чи е шкiдливi наслiдки тяжкими, вирiшууться
" кожному окремому випадку з урахуванням конкретних
обставин справи. Так, судова колегiя Верховного Суду Украєни
визнала наявнiсть складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 165, в
дiях кiнорежисера С., внаслiдок зловживання службовим ста-
новищем якого загинула вiд опiкiв, отриманих пiд час
кiнозйомки, актриса - учасниця фiльму.
Стаття 166. Перевищення влади або служ-
бових повноважень
Перевищення влади або службових повноважень,
тобто вчинення службовою особою дiй, якi явно вихо-
дять за межi наданих Ти законом прав 1 повноважень,
якщо воно завдало Iстотноє шкоди державним чи гро-
мадським Iнтересам або охоронюваним законом пра-
вам та Iнтересам окремих громадян,
карауться позбавленням волi на строк до трьох рокiв
або виправними роботами на строк до двох рокiв.
Перевищення влади або службових повноважень,
якщо воно супроводжувалося насильством, застосу-
ванням зброє або болiсними 1 такими, що ображають
особисту гiднiсть потерпiлого, дiями,
карауться позбавленням волi на строк вiд двох до
восьми рокiв.
(iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1983. - №4. - Ст. 50).
1. Поняттям перевищення влади охоплюються випадки, коли
субукт злочину, який у представником влади, при виконаннi
своєх функцiй виходить за межi наданих йому повноважень або
дiу при цьому незаконними методами.
При перевищеннi службових повноважень службова особа,
яка не у представником влади, при здiйсненнi наданих єй повно-
важень виходить за єх межi аоо дiу при цьому незаконними
методами.
2. Обуктивна сторона перевищення влади або службових
повноважень без обтяжуючих обставин (ч. I ст. 166) виражауться
в: а) дiє службовоє осои, яка явно виходить за межi наданих єй
прав i повноважень або застосовуу недозволенi методи; б) на-
станнi наслiдкiв у виглядi iстотноє шкоди державним або гро-
мадським iнтересам або охоронюваним законом правам та iнте-
ресам окремих громадян або субуктам пiдприумницькоє
дiяльностi; в) причинному звязку мiж вказаними дiями та
шкiдливими наслiдками.
3. Для вирiшення питання про наявнiсть перевищення влади
або службових повноважень необхiдно спочатку зясувати ком-
петенцiю службовоє особи. Для цього слiд звернутися до
вiдповiдного закону або iншого нормативного акта, в якому
визначенi права та обовязки службовоє особи. Кримiнальна
вiдповiдальнiсть за ст. 166 у можливою лише у випадку, ксив
службова особа при наявностi всiх необхiдних ознак явно (тобго
очевидно, безпiдставно, iстотним чином) вийшла за межi наданих
єй прав та повноважень або дiяла недозволеними методами.
4. Дiє, якi явно виходять за межi компетенцiє службовоє особи,
за своєм характером можуть бути такими, вчинювати якi мають
право лише вищестоящi службовi особи або службовi особи iншого
вiдомства, або такими, якi можуть вчинюватись лише за
рiшенням колегiального органу. Йдеться про дiє, якi службова
особа правомочна здiйснювати лише за наявностi певних умов,
якi вимагау закон, а в даному конкретному випадку цi умови
були вiдсутнi i особа застосувала недозволений метод
(наприклад, застосування представником влади зброє при
вiдсутностi необхiдностi).
5. З субуктивноє сторони дiє, передбаченi ст. 166, вчиню-
ються лише умисно. Ставлення ж субукта до наслiдкiв може бути
як умисним, так i необережним. Службова особа усвiдомлюу, що
дiє, якi вона вчинюу, явно виходять за межi прав i повноважень,
наданих єй законом або iншим нормативним актом, i бажау IX
вчинити. При цьому службова особа передбачау настання iстотноє
шкоди i бажау (прямий умисел) або свiдомо допускау єє настання
(непрямий умисел) або легковажно розраховуу на єє вiдвернення
(злочинна самонадiянiсть) або не передбачау, хоча повинна була
i могла передбачити настання такоє шкоди (злочинна недбалiсть).
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150