(Ст. 19Є Кодекс доповнено Указом вiд 10 грудня 1988 р. //
Вiдомостi Верховнi> Ради УРСР. - 1985. - №52. - Ст. 1224).
(Виключена Законом вiд 17 червня 1992 р. // Вiдомостi
Верховноє Ради Украєни. -1992. - №35. - Ст. 511).
Стаття 192. Усиления вiйськовозобовязаного
вiд учбових або перевiрочних
зборiв та вiйськового облiку
Ухилення вiйськовозобовязаного вiд учбових або
перевiрочних зборiв -
карасться позбавленням волi на строк до одного року,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом у розмiрi до двохсот карбованцiв.
Те саме дiяння, вчинене шляхом заподiяння собi яко-
гось покалiчення (членоушкодження), симуляцi? хво-
роби, пiдробки документiв чи Iншого обману, а так само
вчинене при Iнших обтяжуючих обставинах, -
карауться позбавленням волi на строк до трьох Iкiв.
Ухилення вiйськовозобовязаного вiд вiйськового
облiку, якщо ранiше протягом року за таке ж дiяння до
винного було застосовано адмiнiстративне стягнення, -
карасться виправними роботами на строк до трьох
мiсяцiв або штрафом у розмiрi до ста карбованцiв.
(Iз змiнами, внесеними Указами вiд 13 сiчня 1969 р. i
12 сiчня 1983 р. //бiдомостi Верховна Ради УРСР. - 1969. -
№4. - Ст. 14; 1>83. - №4. - Ст. 50).
1. Статтею 192.передбачена вiдповiдальнiсть за два самостiйнi
злочини: 1) ухилення вiйськовозобовязаного вiд учбових або
перевiрних (перевiрочних) зборiв; 2) ухилення
вiйськовозобовязаиого вiд вiйськового оолiку.
2. Згiдно з Законом вiд 25 березня 1992 р. "Про загальний
вiйськовий ооовтеок i вiйськову службу" (Вiдомостi Верховноє
Ради Украєни. -1992. - №27. - Ст.385; Голос Украєни. - 1993. -
12 листопада; 1993. - 2 грудня) громадяни Украєни щодо загального
п]сько<)то обовязку подiляються на такi категорiє: допризовники,
изовники, вiйськовослужбовцi, службовцi за призовом,
гiськовозобовязанi i невiйськовозобовязанi. Вiйськовозобовязанi -
не громадяни Украєни, якi перебувають у запасi.
з.вIйськовозобовязанi вiдповiдно до ст.29 вказаного Закону за
час перебування у запасi призиваються на збори: навчальнi (або
перевiрочнi) та спецiальнi. Крiм того, вiйськовозобовязанi повиннi
таж дотримуватись правил вiйськового облiку (статтi 33-37 Зако-
ну). Таким чином, вiйськовозобовязанi, крiм учбових (або
перевiрочних) зборiв, можуть призиватися за постановою Кабiнету
Мiнiстрiв на спецiальнi збори для участi в запобiганнi надзвичайним
ситуацiям чи лiквiдацiє єх наслiдкiв, якi загрожують або можуть
загрожувати нормальним життувим умовам всього або частини
населення краєни, строком не бiльше як на два мiсяцi.
Постановою Верховноє Ради Украєни вiд 25 березня 1992 р.Про
порядок введення в дiю Закону Украєни "Про загальний вiйськовий
обовязок i вiйськову службу" Кабiнету Мiнiстрiв дано доручення
подати до Верховноє Ради пропозицiє про внесення до законодавчих
актiв змiн i доповнень, що випливають з Закону (Вiдомостi Верхов-
ноє Ради Украєни. - 1992. - №27. - Ст.386), проте змiни до ст. 192
не внесенi i вiдповiдальностi за ухилення вiйськовозобовязаних вiд
спецiальних зборiв ст. 192 не передбачау.
4. Пiд ухиленням вiйськовозобовязаного вiд учбових або
перевiрочних зборiв слiд розумiти його незявлення на такi збори
без поважних причин в строк, вказаний у виклику про призов на
збори. З цього моменту злочин вважауться закiнченим.
Про поняття поважних причин - див. п.4 коментаря до ст.72.
5. З субекпшвнт сторони ухилення вiйськовозобовязаного ввд
учбових або перевiрочних зборiв характеризууться умисною формою
вини. Мотиви вчинення цього злочину на квалiфiкацiю не впливають.
6. Субукт злочину - особа., яка зарахована в запас
(вiйськовозобовязаний). Запас подiляуться на двi категорiє за-
лежно вiд наявностi у вiйськовозобовязаних вiйськово-облiковоє
спецiальностi i єх статi. За вiком запас вiйськовозобовязаних
подiляуться на трирозряди (див. статтi 27, 28 вказаного Закону).
Тривалiсть учбових або перевiрочних зборiв для
вiйськовозобовязаних визначауться Мiнiстром оборони залежно
вiд категорiй i розрядiв запасу.
7. Частиною 2 ст. 192 передбачена вiдповiдальнiсть за ухилення
вiйськовозобовязаного вiд учбових або перевiрочних зборiв,
вчинене при обтяжуючих обставинах шляхом: 1) заподiяння собi
якогось покалiчення (членоушкодження); 2) симуляцiє хвороби;
3) пiдробки документiв чи iншого обману; 4) вчинене за iнших
обтяжуючих обставин.
Заподiяння собi якогось покалiчення (членоушкодження)
означау самопокалiчення, тобто заподiяння особою самiй сооi
рiзноє тяжкостi тiлесних ушкоджень або розладу здоровя, якi,
на думку особи, будуть визнанi пiдставою для звiльнення вiд
зборiв. Членоушкодження на прохання винного може бути за-
подiяне й iншою особою. У цьому разi особа, яка заподiяла
членоушкодження вiйськовозобовязаному для його звiльнення
вiд зборiв, повинна нести вiдповiдальнiсть за умисний злочжв
проти здоровя (згода потерпiлого на заподiяння тiлесних уш-
коджень не звiльняу вiд вiдповiдальностi) i спiвучасть у злочинi,
передбаченому ст. 192.
Симуляцiя хвороби - це удаване зображення .неiснуючiй
хвороби або перебiльшення наявноє хвороби (агравацiя) до
розмiрiв, якi дають пiдстави для звiльнення вiд учбових або
перевiрочних зборiв.
Пiдробка документiв - це повне виготовлення фальшивп
документiв або внесення в дiйснi документи неправдивих
вiдомостей, що стосуються рiзних обставин, якi згiдно з Заковом
"Про загальний вiйськовий обовязок i вiйськову службу" визвя-
ються пiдставами для звiльнення вiд зборiв (наприклад, пiдробкi
довiдки про те, що винний у студентом вечiрньоє форми навчаанх
або педагогом навчальноє органiзацiє Товариства сприяння обо-
ронi Украєни, педагогом вищого, середнього загальноосвiтнього
чи професiйного навчально-виховного закладу), i подання тахвх
документiв до вiйськового комiсарiату для звiльнення вiд учбових
або перевiрочних зборiв.
Пiд iншим обманом розумiються будь-якi дiє, спрямованi не
введення в оману щодо окремих фактiв, якi у пiдставою дох
звiльнення вiд зборiв (проходження медичноє комiсiє iнштр
особою, повiдомлення неправдивих вiдомостей тощо).
До iнших обтяжуючих обставин слiд вiднести пiдкуп служ-
бових осiб, вчинення розглядуваного злочину за попередног
зговором групою осiб.
8. Частина 3 ст. 192 передбачау вiдповiдальнiсть за ухиленнi
вiйськовозобовязаного вiд вiйськового облiку, якщо ранiше про-
тягом року за таке ж дiяння до винного було застосомво
адмiнiстративне стягнення.
9. Згiдно з Законом "Про загальний вiйськовий обовязок i
вiйськову службу" всi вiйськовозобовязанi пiдлягают>
вiйськовому облiку за мiсцем єх проживание який подiляетк
на: загальний, спецiальний, персонально-якМгай та персояалiг-
но-первинний. Порядок взяття на вiйськовий облiк i знiтят я
нього та загальнi правила облiку визначаються главою VI й-
заного Закону. ;
10. Згiдно з СТ.37 Закону в разi змiни мiсця проживання яi
строк бiльш як пiвтора мiсяця, вибуття у службовi вiдрвдхенвЯi
на навчання, у вiдпустку або на лiкування на строк бiльше трiов .
мiсяцiв вiйськовозобовязанi повиннi знятися з вiiсшомiо
облiку за мiсцем проживання, а пiсля прибуття на нове посгiЛяБ
або тимчасове мiсце проживання - стати у триденний строє М
вiйськовий облiк. Крiм того, вiйськовозобовязанi в разi змiвя К
сiмейного стану, стану здоровя, адреси, освiти, мiсця робоT i
посади зобовязанi особисто в семиденний строк повiдомля яр>
це орган, де вони перебувають на вiйськовому облiку. Нев-О"
нання вiйськовозобовязаними перерахованих загальних при-
вiйськового облiку без поважних причин у ухиленням Я
вiйськового облiку, що тягне за собою адмiнiстратiiВУ
вiдповiдальнiсть (ст.210 КАП).
єє. Кримiнальна вiдповiдальнiсть вiйськовозобовязаного за
ддеiшя вiд вiйськового облiку настау у разi, якщо ранiше
потягом року вiн уже притягався до адмiнiстративноє
повiдальностi за порушення правил вiйськового облiку.
i з субуктивноє сторони злочин, передбачений ч.З ст.192,
характеризууться умисною виною. Мотиви ухилення
вiйськовозобовязаного вiд вiйськового облiку для квалiфiкацiє
значення не мають.
Стаття 193. Викрадення або пошкодження
документiв, штампiв, печаток
Викрадення, а також умисне знищення, пошкодження
до утаювання офiцiальних чи приватних документiв,
штампiв або печаток, що знаходяться на державних або
громадських пiдприумствах, в установах та
органiзацiях, вчинене з корисливих мотивiв або iншоє
особисто? заiнтересованостi, -
карауться позбавленням волi на строк до одного року,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом у розмiрi до ста карбованцiв.
тi самi дiяння, якщо вони спричинили порушення роботи
пiдприумства, установи чи органiзацiє або вчиненi щодо
особливо важливих документiв, штампiв i печаток, -
караються позбавленням волi на строк до трьох рокiв.
Викрадення у громадян паспорта або Iншого важливо-
го особистого документа -
карауться позбавленням волi на строк до одного року,
або виправними роботами на той же строк) або штра-
фом у розмiрi до ста карбованцiв.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховна Ради УРСР. - 1983. - №4. - Ст. 50).
1. Документ - це передбачена законом матерiальна форма
одержання, зберiгання, використання i поширення iнформацiє
шляхом фiксацiє єє на паперi, магнiтнiй, кiно-, вiдео-, фотоплiвцi
або на iншому носiувi (ст.27 Закону вiд 2 жовтня 1992 р. "Про
iнформацiю" (Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1992. - №48. -
Ст.650). Iнформацiя - "документованi або публiчно оголошенi
вiдомостi про подiє та явища, що вiдбуваються в суспiльствi,
державi та навколишньому природному середовищi" (ст. I Закону
"Про iнформацiю".
2. Штампи i печатки - це спецiальнi прилади (форми), на яких
мiститься рельуфне чи заглиблене дзеркальне вiдображення текстiв,
знакiв, малюнкiв та iнших позначок для отримання вiдбиткiв на
паперi, нетканих матерiалах, металi, сургучi, воску тощо.
Штампи i печатки бувають двох видiв: 1) тi, що використовуються
Дiя посвiдчення документiв, єх офiцiйного характеру. Це штампи i
печатки з найменуванням та iншими реквiзитами пiдприумства,
установи, органiзацiє. Частина з них мiстить зображення герба
(гербова печатка); 2) штампи i печатки, що використовуються
для посвiдчення певних фактiв, що >ають юридичне значення,
ддя пломбування примiщень, вантах; поштових вiдправлень,
для посвiдчення сплати грошових ковiтiв тощо.
3. Предметом злочину, передбаченста ч.I ст.193, можуть бутв
не будь-якi, а лише офiдiйнi документи, штампи i печатки, а
також приватнi, але якi знаходяться на державних або гро-
мадських пiдприумствах, установах; органiзацiях.
Офiцiйними е документи, штампи i печатки, якi видають-
ся або використовуються для посвичення фактiв, що мають
юридичне значення, лише дерхазними чи громадськими
пiдприумствами, установами, органiза-Фями.
4.Згiдно з ст. I Закону "Про пiдприумства в Украєнi" (Вiдомостi
Верховноє Ради Украєни. -1991.- №24 - СЄ.272) пiдприемстао -
це самостiйний господарюючий статутний субукт, який мау
права юридичноє особи та здiйсню виробничу, науково-
дослiдницьку i комерцiйну дiяльнiсть з_метою одержання
вiдповiдного прибутку (доходу), мау самостiйний баланс, розра-
хунковий та iншi рахунки в установах банкiв, печатку iз своєм
найменуванням i не мау у своуму складi iнших юридичних осiб.
В ст.2 Закону визначенi види пiдприумств залежно вiд формв
власностi на них: iндивiдуальне, сiмейне, колективне, державае
комунальне, державне, спiльне, засноване на власностi
юридичних осiб i громадян iнших деряв- Крiм того, в ст.2 також
передбачено, що в Украєнi можуть дiяти й iншi види пiдприумств,
у тому числi оренднi, створення якх не суперечить законо-
давчим актам Украєни.
В ст.2 Закону "громадське пiдприумство" прямо не
називауться. Очевидно, що пiд громадським тдпршмспиiам
слiд розумiти пiдприумства, заснованi на власностi обуднань
громадян, як перерахованих в ст.2 (трудового колективу, коопе
ративу, iншого статутного обуднання, громадськта релiгiйноє
органiзацiє), так i не перерахованих в нiй.
Згiдно з ст. I Закону вiд 16 червня 1992 р. "Про обуднання
громадян" (Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1992. - №34. -
Ст.504) громадська органiзацiя у добровiльним громадським
формуванням, незалежно вiд його назви (рух, конгрес, асоцiацiя,
фонд, спiлка тощо). Згiдно з ст.2 Закону пiд громадською
органiзацiую розумiуться "обуднання громадян для задоволення
га захисту своєх законних соцiальних, економiчних, творчих,
вiкових, нацiонально-культурних, спортивних та iнших спiльних
iнтересiв". Не вiдносяться до громадських органiзацiй релiгiйнi,
кооперативнi органiзацiє, обуднання громадян, що мають основ-
ною метою одержання прибуткiв, комерцiйнi фонди, органi
мiсцевого та регiонального самоврядування (народнi дружин>,-
товариськi суди тощо) та деякi iншi обуднання громадян (ст. I
Закону). Разом з тим окремi з перерахованих обуднань громадяв-
слiд розглядати як громадськi пiдприумстм чи громадськi усМг
нови. Наприклад, кооперативи, госпеЗДарськi товариства, iншi
колективнi пiдприумства, якi визнаютрся пiдприумствами Зако-
ном "Про пiдприумства в Украєнi".
Громадськi органiзацiє мають право засновувати пiдприумства,
обхiднi для виконання статутних цiлей, створювати установи
органiзацiє, виступати учасником цивiльно-правових вiдносин,
набувати майновi й немайновi права тощо.
Печатки, штампи, а також офiцiальнi чи приватнi доку-
менти, що знаходяться на пiдприумствах, в установах i
органiзацiях громадських органiзацiй, також повиннi визна-
ватися предметами злочину.
5. Документи, штампи i печатки, вказанi в ч. I ст.193, для
того, щоб єх визнати предметом даного злочину, повиннi або
знаходитись безпосередньо на вiдповiдних пiдприумствах, ус-
тановах та органiзацiях, або у службових осiб цих пiдприумств,
установ, органiзацiй..
6. З обуктивноє сторони злочин, передбачений ч .1 ст.193,
виражауться в активних дiях: 1) викрадення; 2) знищення;
3) пошкодження; 4) утаювання предметiв, вказаних в статтi.
Викрадення - це вилучення будь-яким способом документiв,
штампiв, печаток.
Знищення - це приведення документiв, штампiв, печаток в
стан, коли вони втрачають властивiсть бути носiум зафiксованоє
на них iнформацiє (повне фiзичне знищення, наприклад, шляхом
спалювання, травлення кислотою чи iншими єдкими речовинами,
розбивання, роздавлювання або розривання;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150