Вони використовуються за дозволом мiсцевих Рад.
3. Обуктивна сторона злочину характеризууться
активними дiями.
Пiд незаконним видобуванням корисних копалин слiд
розумiти порушення громадянами встановленого законом порядку
i правил видобування незагальнопоширених корисних копалин, а
саме: 1) видооування корисних копалин без акта, що засвiдчуу
гiрське вiдведення; 2) вибiркове вiдпрацювання багатих дiлянок
родовищ, що призводить до необгрунтованих втрат балансових
запасiв корисних копалин; 3) псування родовищ корисних копалин;
4) невиконання правил охорони надр, а також вимог до охорони
навколишнього природного середовища; 5) знищення або пош-
кодження спостережних режимних свердловин на пiдземнi води, а
також маркшейдерських i геодезичних знакiв; 6) невиконання
вимог щодо приведення лiквiдовуваних або законсервованих
гiрських виробок до стану, що забезпечуу безпеку населення, i т.д.
4. Субуктивна сторона злочину характеризууться
умисною виною.
5. Субуктом незаконного використання корисних копалин у
особа, що досягла 16-рiчного вiку. Субуктом злочину, передба-
ченого ч.2 ст. 162 може бути i посадова особа.
7. Квалiфiкуючi ознаки, передбаченi ч.2 ст. 162 КК: велика шкода,
завдана державi; дiє вчиненi повторно; дiє вчиненi за передшм
зговором групою осiб; органiзацiя посадовою особою видобування
корисних копалин з порушенням встаноменого законом порядку.
Велика шкода визначауться виходячи iз таких критерiєв:
1) цiнностi корисних копалин; 2) рiдкiсностi корисних копалин;
3) значноє грошовоє єх оцiнки; 4) псування сусiднiх родовищ;
5) великий розмiр втрат корисних копалин; 6) значна шкода,
завдана навколишньому природному середовищу.
Повторнiстю незаконного видобування корисних копалин
слiд вважати скоуння цього злочину вдруге (в межах строку
давностi притягнення до кримiнальноє вiдповiдальностi; при за-
судженнi за попереднiй злочин - при наявностi судимостi, яка не
була знята або погашена в установленому законом порядку). .
Щодо попереднього зговору групи осiб слiд зазначити, що
вiн завжди мау мiсце до вчинення злочину. Спiввиконавцiв
злочину мау бути не менше двох.
Квалiфiкацiя дiяння посадовоє особи за ч.2 ст. 162 мау мiсце тодi,
коли така особа органiзувала видобування незагальнопоширених
копалин. Додатковоє квалiфiкацiє за ст. 165 не вимагауться.
Стаття 163. Проведення вибухових робiт з пору-
шеним правил (морсни рибних запасiв
проведення вибухових робiт з порушенням правил,
що встановленi з метою охорони рибних запасiв, -
карауться виправними роботами на строк до шести
мiсяцiв або штрафом у розмiрi до двохсот карбованцiв.
i. Суспiльна небезпечнiсть злочину полягау в тому, що в
результатi його вчинення може бути завдана iстотна шкода
приводним рибним запасам.
2. Ст. 163 передбачау вiдповiдальнiсть за спецiальний вид пору-
шення правил, встановлених з метою охорони рибних запасiв. Цi
правила мiстяться в "Положеннi про охорону рибних запасiв i
регулювання рибальства у водоймах СРСР", затвердженому пос-
тановою Ради Мiнiстрiв СРСР вiд 15 вересня 1958 р. №1045 (СП
СССР. - 1958. - №16. - Ст.127).
3. Безпосереднiм обуктом цього злочину у суспiльнi
вiдносини, що забезпечують охорону рибних запасiв вiд знищен-
ня при проведеннi вибухових робiт, предметом - риба, що пере-
бувау у природних умовах.
4. З обуктивноє сторони злочин виражауться в проведеннi
вибухових робiт з порушенням правил, встановлених з метою
охорони рибних запасiв. Забороняуться проводити без дозволу
органiв рибоохорони у рибогосподарських водоймах вибуховi
роботи, за винятком проведення невiдкладних днопоглиблю-
вальних робiт для пiдтримання судноплавства i лiсосплаву на
обмiллих дiлянках рiчок, робiт по примусовому скресанню
сплавних рiчок i по запобiганню аварiям. Про проведення вибу-
хових робiт в зазначених випадках негайно сповiщаються органи
рибоохорони (пiдпункт "з" п. 11 згаданого Положення).
Вiдповiдальнiсть за вчинення злочину настау незалежно вiд того,
чи була в результатi вибуху завдана шкода. Наслiдки, що
настали, та єх характер враховуються при призначеннi покарання.
5. Субуктивна сторона злочину характеризууться виною в
формi умислу або необережностi.
6. Субуктом цього злочину у особи, що досягли 16-рiчного
вiку. Службовi особи, за наявностi у єх дiях ознак службового
злочину, несуть вiдповiдальнiсть за сукупнiстю злочинiв.
Стаття 163. Порушення законодавства про
континентальний шельф Украєни
Будiвництво споруд та iнших установок на контине-
нтальному шельфi Украєни, а також створення навколо
них зон безпеки) без належного на те дозволу; неза-
безпечення охорони споруд та Iнших установок на
континентальному шельфi Украєни, пiдтримання
постiйних засобiв попередження про єх наявнiсть i
лiквiдацiю споруд i установок, експлуатацiя яких оста-
точно припинена, а також невжиття в зонi .безпеки за.
ходiв для захисту живих ресурсiв моря вiд шкiдливих
вiдходiв -
караються позбавленням волi на строк до одного року з
штрафомурозмiрiдодесятитисячкарбованцiвчибезтакого,
або штрафом у розмiрi до десяти тисяч карбованцiв.
Дослiдження, розвiдування, розробка природних ба-
гатств та iншi роботи на континентальному шельфi Ук-
раєни, якi провадяться iноземними громадянами, коли
це не передбачено договором мiж Украєною I
заiнтересованою Iноземною державою або
спецiальним дозволом, виданим компетентними вла-
стями Украєни,
караються позбавленням волi на строк до одного року
з конфiскацiую судна, всiх знарядь та iнструментiв,
якими користувався порушник, а також всього незакон-
но добутого i з штрафом у розмiрi до десяти тисяч кар-
бованцiв чи без такого, або штрафом у розмiрi до де-
сяти тисяч карбованцiв з конфiскацiую судна, всiх зна-
рядь та iнструментiв, якими користувався порушник, а
також всього незаконно добутого.
(Ст. 163 Кодекс доповнено Указом вiд 14 жовтня 1974 р.
//Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1974. - №44. - Ст. 445).
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. i Зако-
ном вiд 17 червня 1992 р. //Вiдомостi Верховна Ради УРСР.
- 1983. - №4. - Ст. 50 ; Вiдомостi Верховна Ради Украєни.-
1992. - №35. - Ст. 511).
1. Обуктом злочину у суспiльнi вiдносини з приводу суве-
ренних прав Украєни на i7 континентальний шельф, охорони i
рацiонального використання природних багатств континенталь-
ного шельфу i охорони вод над ними вiд забруднення, а також
забезпечення в районi споруд та установок на континентальному
шельфi безпеки морського судноплавства.
2. Континентальним шельфом Украєни у поверхня i надра
морського дна пiдводних районiв, що примикають до узбережжя або
до островiв Украєни, але таких, що знаходяться поза зоною
територiального моря, до глибини 200 м або за цiми межами, до
такого мiсця, де глибина покриваючих вод дозволяу розробку
природних богатств цих районiв. Поверхня i надра морського два
впадин, розмiщених у суцiльному масивi континентального шельфу
Украєни, незалежно вiд глибини , у частиною континентального
шельфу Украєни (див Указ Президiє Верховноє Ради СРСР вад
6 лютого 1968 р. "Про континентальний шельф Союзу РСР",
затверджений Законом СРСР вiд 26 червня )968 р. // Вiдомостi
Верховноє Ради СРСР. -1968. - №6. - Ст. 40; 1968. - №27. - Ст.232).
Порядок використання котинентального шельфу регламен-
тууться рядом нормативних актiв : постановою Верховноє Радi
СРСР вiд IЗ вересня 1969 р. "Про застосування Указу Презвдй
"єє">
т
рСР (Вiдомостi Верховноє Ради СРСР. - 1969. - №34. - Ст. 308);
остановами Ради Мiнiстрiв СРСР вiд 11 сiчня 1974 р. №24 "Про
iятвеодження Положення про охорону континентального
Шельфу СРСР" (СП СССР. - 1974. - №3. - Ст.З) та вiд 18 липня
1969 р. №564 "Про порядок проведення робiт на континенталь-
ипму шельфi СРСР i охорони його природних багатств" (СП
ССР. - 1969. - №18. - Ст.IОЗ; 1981. - №2. - Ст.З).
3. Пiд природними багатствами континентального шельфу
розумiють мiнеральнi та iншi неживi ресурси поверхнi i надр
Орського дна (руди, мiнерали, нафта i т.п.), а також живi органiзми
сидячих видiв, тобто органiзми, якi в перiод свого розвитку
прикрiпленi до морського дна чи пiд ним або можуть пересуватись
тiльки по морському дну чи в його надрах. Перелiк цих видiв живих
органiзмiв затверджууться в установденому порядку i публiкууться
ддя загального вiдома. До них, зокрема, вiдносяться краби, мiдiє,
трепанги, кунумарiє, морськi зiрки, водоростi "свдячi" i т.п. (див.
постанову Ради Мiнiстрiв СРСР вiд 25 жовтня 1974 р. №831 "Про
затвердження такс для обчислення розмiру стягнення за шкоду,
заподiяну ресурсам живих органiзмiв "сидячих" видiв, що станов-
лять природнi багатства континентального шельфу СРСР" (СП
СССР. - 1974. - №22. - Сi-.132).
4. З обуктивноє сторони порушення законодавства про
континентальний шельф може виражатись як в активних дiях,
так i в бездiяльностi.
Мiсце вчинення злочину - обовязкова ознака його складу -
певний район (дiлянка) континентального шельфу Украєни.
Злочин вважауться закiнченим з моменту дослiдження або роз-
робки природних багатств континентального шельфу без
вiдповiдного дозволу або реустрацiє робiт, спорудження будов i
установок або створення навколо них зон безпеки без дозволу, або
з моменту незабезпечення охорони споруд i установок на контине-
нтальному шельфi, незабезпечення постiйних засобiв попереджен-
ня про єх наявность i лiквiдацiю, або з моменту неприйняття заходiв
захисту живих ресурсiв вод вiд шкiдливих вiдходiв.
Вказанi у ч.I ст.IбЗ випадки неприйняття взонi безпеки заходiв
з захисту живих ресурсiв моря вiд шкiдливих вiдходiв вiдрiзняються
вiд дiй, передбачених ст.228\ мiсцем вчинення злочину.
5.3 субуктивноє сторони цей злочин залежно вiд характеру
посягання може бути вчинений з прямим умислом (наприклад,
незаконна розробка природних багатств шельфу) або з необе-
режностi (наприклад, невжиття заходiв по захисту живих
ресурсiв моря вiд шкiдливих вiдходiв в результатi недбалостi або
неналежного виконання особою своєх обовязкiв).
6. Субуктом злочину, передбаченого ч.I ст. 163 може бути
фiзична, осудна особа, громадянин Украєни i особа без грома-
дянства, яка досягла 16-рiчного вiку, як службова, так i приватна.
За 4,2 цiує статтi вiдповiдальностi пiдлягають тiльки iноземнi
громадяни, що проводять розвiдку, розробку природних багатств
континентального шельфу Украєни та iншi роботи в iнтересах
iноземних держав з порушенням правил охорони континенталь-
ного шельфу.
I
а
Глава VII
СЛУЖБОВI ЗЛОЧИНИ
злочину
Стаття 164. Поняття службового
службовоє особи
Службовим злочином визнауться порушення службо-
вою особою обовязкiв, зумовлених Тi службовим ста-
ном, що завдало Iстотно? шкоди державним чи гро-
мадським iнтересам або охоронюваним законом пра-
вам та Iнтересам окремих громадян, або iнтересам
субсктiв лiдпривмницькоє дiяльностi.
Пiд службовими особами у статтях цiує глави
розумiються особи, якi постiйно чи тимчасово
здiйснюють функцiє представникiв влади, а також зай-
мають постiйно чи тимчасово на пiдприумствах, в уста-
новах чи в органiзацiях незалежно вiд форми власностi
посади, повязанi з виконанням органiзацiйно-розпо-
рядчих або адмiнiстративно-господарських обов язкiв,
або виконують такi обовязки за спецiальним повнова-
ННОI
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. i Законом
вiд 28 сiчня 1994 р. //ВiдомостiВерховна Ради УРСР. -1983. -
№4. - Ст. 50; Голос Украєни. -1994. - ЗО березня).
1. До зазначених злочинiв вiднесенi тiльки такi види суспiльио
небезпечних дiянь, якi порушують функцiє державних або са-
моврядних органiв, пiдприумств, установ чи органiзацiй, неза-.
лежно вiд форм власностi в будь-яких галузях єхньоє дiяльшкдЬ
2.3 обуктивноє сторони для наявностi служ6ов<цЬ злочяну
необхiдно, щоб: а) мало мiсце порушення службовотЬ особою
обумовлених єє службовим становищем обовязкiв; б) в результап
таких дiй службовоє особи була заподiяна iстотна шкода де- -
ржавним чи громадським iнтересам, охоронюваним законом пр>-
вам i iнтересам громадян або iнтересам субуктiв пiдприумницисi
дiяльностi; в) мав мiсце причинний звязок мiж злочинне>-
дiянням службовоє особи та наслiдками, що настали.
Обовязки службовоє особи, обумовленi службовим становищем
можуть бутидосип> рiзноманiтними. Для того, щоб встановити, iгi
конкретно ооовязки по службi були порушенi службовою оссбм, ;
необхiдно звернутися до нормативних актiв, якi регулюють слу>- ;
бову дiяльнiсть тих чи iнших службових осiб i визначають єх првИ-
i обовязки. Так, основнi обовязки державних службовцiв та є
основнi права визначенi в ст.IО i II Закону вiд 16 грудня 1993 р.
"Про державну службу" (Голос Украєни. - 1994. - 5 сiчня).
3. Поняття "iстотна шкода" в даному випадку пер
а) заподiяння прямих матерiальних збиткiв державi, i
органiзацiє, окремим громадянам або субуктам :
дiяльностi; б) порушення охоронюваних законом полiтичних,
трудових, житлових, а також особистих прав i iнтересiв громадян
або заподiяння шкоди особистим благам потерпiлого; в) пiдрив
авторитету та престижу державного чи громадського апарату;
г) створення обстановки, яка ускладнюу здiйснення основних
функцiй дiяльностi державного чи громадського апарату. Для
визнання службового злочину достатньо встановити наявнiсть
хоча б однiує iз зазначених ознак.
Якщо службовий злочин, наприклад, зловживання владою або
службовим становищем, виявився в умисному знищеннi або
пошкодженнi колективного, державного або приватного майна
при наявностi ознак, що мiстяться у в ч.2 i 3 ст.89 або ч.2 ст. 145,
вчинене належить квалiфiкувати за сукупнiстю злочинiв.
Питання про те, чи слiд визнавати заподiяну службовим пра-
вопорушенням шкоду iстотною, вирiшууться в кожному окремо-
му випадку залежно вiд конкретних обставин справи, вини особи,
важливостi та обуму iнтересiв, розмiрiв майновоє шкоди.
У випадку, коли службова особа вiддау пiдпорядкованим по службi
працiвникам наказ або розпорядження, виконання яких призводить
до заподiяння iстотноє шкоди, вона пiдлягау вiдповiдальностi, за
наявностi необхiдних для цього ознак, за ст.165 або 166. При цьому
неслужбова особа, яка виконала такий наказ або розпорядження,
пiдлягау вiдповiдальностi за фактично вчинене нею дiяння, а при
наявностi зговору зi службовою особою несе вiдповiдальнiсть як
спiвучасник зазначеного злочину.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150