https://wodolei.ru/catalog/mebel/podvesnaya/ 
А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 


Незаконна порубка дерев 1 чагарникiв у будь-яких
лiсах, вчинювана систематично, або така, що вчинена
вперше, але спричинила велику шкоду, -
карауться позбавленням волi на строк до пяти рокiв,
або виправними роботами на строк вiд одного року до
двох рокiв, або штрафом у розмiрi до трьохсот карбо-
ванцiв, а при корисливiй заiнтересованостi - штрафом
у розмiрi до однiує тисячi карбованцiв, з конфiскацiую
незаконно добутого.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховно> Ради УРСР. - 1983. - №4. - Ст. 50).
1. Суспiльна небезпечнiсть незаконноє порубки лiсу полягау
в тому, що цi дiє завдають шкоди навколишньому середовищу в
цiлому, науково обгрунтованому, рацiональному використанню,
охоронi i вiдтворенню лiсiв. Небезпечнiсть цього злочину
посилюуться i тим, що порубка призводить до ерозiє грунтiв,
виснаження рiчок, погiршення життя людини.
2. Обуктом злочину у суспiльнi вiдносини, що заоiзпечують
науково обгрунтоване, рацiональне використання лiсiв, єх охоро-
ну та iх вiдтворення для теперiшнiх i майбутнiх поколiнь.
Згiдно зi ст.4 ЛК всi лiси на територiє Украєни становлять єє
лiсовий фонд. До лiсового фонду належать також земельнi
дiлянки , не вкритi лiсовою рослиннiстю, але наданi для потреб
лiсового господарства. До лiсового фонду не належать: усi види
зелених насаджень у межах населених пунктiв, якi не вiднесенi
до категорiє лiсiв; окремi дерева i групи дерев, чагарники на
сiльськогосподарських угiддях, садиоах, присадибних, дачних i
садових дiлянках (Голос Украєни. - 1994. - IЗ квiтня).
Лiси Украєни за екологiчним i господарським значенням
подiляються на лершу i другу групи. До першоє групи належать
лiси, якi виконують переважно природоохороннi функцiє: водо-
охороннi (наприклад, смуги лiсiв вздовж берегiв рiчок, навколо
озер, водоймищ та iнших водних обуктiв, смуги лiсiв, що захища-
ють нерестовища цiнних промислових риб, а також захиснi лiсом
насадження на смугах вiдводу каналiв), захиснi (лiси
протиерозiйнi, приполониннi, захиснi смуги лiсiв вздовж
залiзниць, автомобiльних дорiг мiжнародного, державного та
обласного значення, особливо цiннi лiсовi масиви, державнi
захиснi лiсовi смуга, байрачнi лiси, степовi перелiски та iншi лiси
степових, лiсостепових, гiрських районiв, якi мають важливе
значення для захисту навколишнього природного середовища
тощо), санiтарно-гiгiуничнi та оздоровчi (лiси населених пунктiв,
лiси зелених зон навколо населених пунктiв i промислових
пiдприумств, лiси першого i другого поясiв зон санiтарноє охо-
рони джерел водопостачання та лiси зон округiв санiтарноє
охорони лiкувально-оздоровчих територiй). До першоє групи
належать також лiси на територiях природно-заповiдного фонду
(заповiдники, нацiональнi природнi парки, памятки природи,
заповiднi урочища, регiональнi ландшафтнi парки, лiси, що
мають наукове або iсторичне значення (включаючи генетичнi
резервати), лiсоплодовi насадження i рубальпiйскi деревнi та
чагарниковi угрупування (частини 1-5 ст.Зб ЛК).
До другоє групи належать лiси, що поряд з екологiчним мають
експлуатацiйне значення, i для збереження захисних функцiй,
безперервностi та невиснажливостi використання яких встанов-
люуться режим обмеженого лiсокористування (ч.6 ст.Зб ЛК).
3. Предметам злочину можуть бути тiльки дерева i кущi, що
ростуть в лiсi i не вiддiленi вiд корiння (сироростучий лiс).
Заволодiння заготовленим чи складованим лiсом, а так само
незаконна порубка в мiстах i селищах декоративних дерев з
КОРЕСЛОВОЮ метою належить квалiфiкувати як розкрадання держав-
ного або колективного майна (див. абз.З п.11 постанови Пленуму
Верховного Суду Украєни вiд 26 сiчня 1990 р. №1 "Про практику
розгляду судами справ про вiдповiдальнiсть за порушення законо-
давства про охорону природи" // Бюлетень..- С. 176).
4. З обуктивноє сторони дiє винного виражаються в неза-
коннiй порубцi лiсу, що завдау шкоду у розмiрi, визначеному
грошовому виразi в ч.I ст.160.
Порубка в розумiннi ст. 160 охоплюу як вiдокремлення дерева
або куща вiд кореня (незалежно вiд того, якими саме знаряддями
чи засобами), так i пошкодження, яке припиняу рiст деревостану
(наприклад, повалення дерева транспортними засобами,
вiддiлення основних гiлок вiд стовбура i т.п.)
Незаконною визнауться рубка лiсу на корню
лiсозаготiвельними органiзацiями, пiдприумствами i установами
на дiлянках, що не призначенi для цього, рубка лiсу фiзичними
особами без лiсорубочного бiлета (ордера) або хоча i тими, що
мають бiлет (ордер), але не на тiй дiлянцi, не в тiй кiлькостi, або
рубка дерев i кущiв не тих порiд, на якi було дано дозвiл.
5. Кримiнальна вiдповiдальнiсть настау за незаконну порубку
лiсу, якщо шкода перевищуу названi в ч.I ст. 160 розмiри: в
залежностi вiд групи лiсiв - вiдповiдно 100, 200 чи 300 крб.
Цiкода, завдана незаконною порубкою лiсу, визначауться на
пiдставi такси для обчислення розмiру стягнень за шкоду, зазда-
ну лiсовому господарству незаконною порубкою i пошкодженням
дерев i чагарникiв до ступеня припинення росту, яка була затвер-
джена постановою Ради Мiнiстрiв Украєни вiд 25 травня 1982 р.
№301 (ЗП УРСР. - 1982. - №6. - Ст.56; 1985. -№7. - Ст.57;
Урядовий курур. - 1992. - 14 серпня). Вiдповiдно до постанови
Кабiнету Мiнiстрiв вiд 29 липня 1992 р. №432 "Про
вiдповiдальнiсть за шкоду, заподiяну лiсу та природним обуктам
рослинного свiту" цi такси збiльшенi в 25 разiв (див.: Право
Украєни. - 1992. -№11.- С.81). Розмiр шкоди залежить вiд групи
лiсiв, дiаметра стовбура, цiнностi конкретних деревостанiв
(наприклад, за незаконну порубку чи пошкодження платана,
горiхiв усiх видiв та хвойних молодих дерев у груднi - сiчнi розмiр
шкоди, обчисленоє за згаданою таксою, збiльшуться у два рази).
Зач.Iст.IбО квалiфiкууться також незаконна порубка, що завдала
i меншу шкоду, але вчинена повторно. Повторнiсть явдяу собою
вчинення порубки лiсу хоча б вдруге, якщо не минули строки
давностi притягнення особи до адмiнiстративноє вiдповiдальностi,
зазначеноє в ст. 38 КАП. Для притягнення до кримiнальноє
вiдповiдальностi не мау значення, чи притягався винний ранiше до
адмiнiстративноє вiдповiдальностi за незаконну порубку лiсу.
6. Пiд систематичнiстю незаконноє порубки лiсу слiд розумiти
вчийення трьох i бiльше кримiнальне карних порубок лiсу. Не мау
значення, чи притягалась особа до кримiнальноє вiдповiдальностi за
ранiше вчинену незаконну порубку лiсу (у межах строкiв давностi
притягнення до кримiнальноє вiдповiдальностi).
Великий розмiр незаконноє порубки лiсу характеризууться такими
критерiями: кiлькiстю дерев i кущiв; цiнннiспо породи дерев; дiаметром
дерев на пнi в сантиметрах; групою лiсу; шкодою у грошовому
вираженнi, диференцiйована до мiнiмумiв ч. I ст. 160 залежно взд кате-
горiє лiсу, з перевищенням єх у юлыеа разiв; шкода, заподiяна на-
вколишньому середовищу (тоото рослинному, тваринному свiтовi,
водним джерелам, грунтовi, атмосферному повiтрю тощо).
7. Субуктивна сторона злочину характеризууться умисною виною.
8. бубуктом злочину може бути особа, яка досягла 16-рiчного
вiку. iЄри наявностi в дiях службовоє особи ознак службового злочину
єх слiд квалiфiкувати за сукупнiстю злочинiв за статтямбО та 165.
Стаття 161. Незаконне полювання
Полювання в заборонений час або в недозволених
мiсцях, або забороненими знаряддями 1 способами,
якщо за такi ж дiє протягом року було застосовано
адмiнiстративне стягнення, -
карауться виправними роботами на строк до одного
року або штрафом у розмiрi до двохсот карбованцiв, з
конфiскацiую всього добутого 1 знарядь полювання.
ТI самi дiє, що завдали значноє шкоди або вчиненi
особою, яка ранiше була засуджена за незаконне полю-
вання, а так само полювання на звiрiв i птахiв, полю
вати на яких заборонено, або полювання на територiє
державного заповiдника чи з застосуванням автомотот-
ранспортних засобiв -
караються позбавленням волi на строк до двох рокiв,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом у рсзмрб до пятиуст карбовакиiв, з конфiскацiсю
всього добутого 1 знарядь полювання.
(iз змiнами, внесеними Указами вiд 3 липня 1973 р. i
12 сiчня 1983 р.//Вiдомостi Верховне> Ради УРСР. - 1973. -
№29. - Ст. 249; 1983. - №4. - Ст. 50).
i. Суспiльна небезпечнiсть незаконного полювання визна-
чауться, перш за все, посяганням на встановленi .в суспiльствi
вiдносини по охоронi, рацiональному використанню та
вiдтворенню тваринного свiту, нерiдко прямо чи побiчно
повязанi з iншими протиправними дiями.
2. Вiдповiдно до ст. IЗ Закону вiд 3 березня 1993 р. "Про
тваринний свiт" (Голос Украєни. - 1993. - 6 квiтня) до нидiв
використання обуктiв тваринного свiту вiдноситься мисливство.
Воно здiйснюуться шляхом промислового та любительського
спортивного полювання на мисливських звiрiв та птахiв (ст. 14
Закони). Порядок здiйснення полювання регулюуться Положенням
про полювання та мисливське господарство Украєнськоє РСР, за-
тверджене постановою Ради Мiнiстрiв 8 серпня 1969 р. (ЗП УРСР.
- 1969. - №8. - Ст. 106). Воно визначау полювання як здобування
звiрiв i птахiв, що знаходяться в станi природноє свободи.
3. Обуктом злочину у суспiльнi вiдносини, якi забезпечують
охорону, рацiональне використання i вiдтворення диких звiрiв та птахiв.
Предметом злочину у дикi звiрi i птахи, що охороняються
законом i знаходяться в станi природноє свободи, якi включенi в
державний мисливський фонд, що перебувають у мисливських
угiддях, а також випущенi туди з метою розведення (за виклю-
ченням тих диких звiрiв i птахiв, якi не охороняються законом) .
В одних випадках дикi тварини у предметом незаконного
полювання, в iнших - предметом розкрадання, це залежить вiд
економiчних властивостей предмета. Важливо встановити мо-
мент, з якого звiрi i птахи перестають бути природним ресурсом
i стають предметом власностi. Здобутий полюванням звiр (птах),
а потiм утримуваний на звiрiницькiй фермi для хутра, в неволi
(зоопарку), для задоволення культурних потреб i з науковою
метою, при наступному заволодiннi ним у предметом розкрадан-
ня. Заволодiння дичиною у розплiдниках, вольурах повинно
квалiфiкуватися як розкрадання.
В тих випадках, коли викрадаються дикi тварини, вирощенi на
договiрних засадах з державною органiзацiую у приватних осiб,
вчинене слiд квалiфiкувати як розкрадання державного i ко-
лективного майна, якщо винний був обiзнаний з цим.
На практицi зустрiчаються випадки, коли штатнi мисливцi
державних господарств здобули диких звiрiв i птахiв, якi потiм у
них викрадаються. В цьому випадку дiє винних являють собою
розкрадання державного майна, оскiльки винний усвiдомлюу, що
цi тварини пiдлягають обовязковiй здачi державi.
При незаконному полюваннi на ондатру дiє винного слiд
квалiфiкувати за ст.iбiа не 162, оскiльки ондатра вiдноситься
до цiнного виду хутровоє тварини.
4. Обуктивна сторона незаконного полювання харак-
теризууться активними дiями, якi вiдбуваються в певних
обуктивних умовах: у заборонений час, полюванням в недозво-
лених мiсцях, забороненими знаряддями, способами (ч.I ст.iбi),
а також дiями iз наслiдками у виглядi значноє шкоди, а також
причинним звязком мiж дiями i наслiдками (ч.2 ст.iбi), полю-
ванням на територiє державного заповiдника або iз застосуванням
автомототранспортних засобiв, незаконним полюванням на
птахiв i звiрiв, полювати на яких заборонено, або особою, ранiше
судимою за незаконне полювання. Дiє при незаконному полю-
ваннi можуть бути такi: вистежування з метою добування звiрiв
та птахiв; переслiдування i саме добування звiрiв та птахiв;
перебування у мисливських угiддях зi зброую; у мисливських
угiддях з капканами i iншими знаряддями полювання; знаход-
ження у межах мисливських угiдь поза дорогами загального
користування з мисливською зброую у зiбраному виглядi; зна-
ходження в мисливських угiддях iз здобутими тваринами.
Полювання у заборонений час - це полювання, коли воно
повнiстю заборонено, чи на тих звiрiв i птахiв, на яких в цей час
полювати недозволено.
Полювання у недозволених мiсцях - це полювання в таких
мiсцях, де воно взагалi заборонене або де для зайняття ним
необхiдний спецiальний дозвiл (заповiдники, заказники,
територiя мiст i населених пунктiв), а також в зелених зонах
навколо мiст i населених пунктiв, в зонах розташування
промислових пiдприумств, транспортних шляхiв, в державних
мисливських, лiсомисливських i заповiдно-мисливських госпо-
дарствах, розплiдниках мисливських звiрiв i птахiв.
Забороненi знаряддя - це забороненi предмети зовнiшнього
свiту i тварини, якi винний використовуу для полювання
(винищувальнi засоби, мисливська зброя, що належить йому або
iншим особам, установам i органiзацiям, сторожовi, дворовi та
службовi собаки, капкани, петлi, сiтки, гачки, самострiли,
отруйнi, тлiючi матерiали та iн.).
Забороненi способи незаконного полювання: 1) загафнонебез-
печнi; i) винищувальнi. Забороняуться полювання нахутрових
звiрiв i птахiв "котлом", "пiдковою", "засiдками", стрiльбою з-пiд
фар, з пiдєзду, розкопуванням i заливанням нiр; стрiльбою у темрявi
i по неясно видимiй цiлi; переслiдуванням тварини по льодовому
насту або глибикому снiгу; риттям ловчих ям тощо.
Всi види незаконного полювання, перерахованi в ч. I ст.iбi,
розглядаються як злочини лише в тому випадку, якщо до особи за
такi ж дiє протягом року було застосовано адмiнiстративне стягнення
(за ст. 85 КАП). При цьому для притягнення осоои до кримiнальноє
вiдповiдальностi не вимагауться, щоб вона вчинила вдруге точно
таке ж порушення.за яке притягувалась до адмiнiстративноє
вiдповiдальностi (наприклад, перший раз особа могла полювати в
заборонений час, а другий раз - забороненими знаряддями).
5. Питання про заподiяння незаконним полюванням значмЯ
шкоди (ч.2 ст.iоi) визначауться в кожному конкретному випадку
з урахуванням конкретних обставин справи. При цьому слiд вра-
ховувати такi критерiє: 1) велика вартiсть предмета незаконного
полювання (за таксовими цiнами); 2) велика кiлькiсть добутого;
3) особлива цiннiсть звiрiв i птахiв (в силу єх зникнення);
4) значна екологiчна цiннiсть фауни; 5) незначна
поширенiсть породи у данiй мiсцевостi;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150


А-П

П-Я