Якщо свiдок чи потерпiлий дають невiрнi показання, експерт -
висновок, перекладач - переклад - у звязку з помилковим..
сприйняттям подiй, фактiв, внаслiдок дефектiв памятi абаi
помилок у дослiдженнi чи при перекладi, кримiнальна I
вiдповiдальнiсть не настау, -i
8. Субуктам злочину можуть бути тiльки особи, якi берут>
участь у кримiнальному чи цивiльному процесi як свiдки, потерпiлi,?
експерти чи перекладачi i якi досягли шiстнадцятирiчного вiку. )
Вiдповiдно до ст. 128 КПК до перекладачiв вiдносяться таижi
особи, якi залучаються до участi у процесi для розяснюванн>
знакiв нiмого чи глухого. Законом не передбаченiє
вiдповiдальнiсть за ст. 178 пiдозрюваного, обвинуваюи)
пiдсудного, спецiалiста, позивача та вiдповiдача.
9. Квалiфiкуючими ознаками злочину (ч.2 ст. 178) у дН
вказанi в ч.I ст.178, якщо вони: а) поуднанi з обвинуваченням]
особливо небезпечному злочинi проти держави (статтi 56-60, 61
63, 63) чи iншому тяжкому злочинi (ст.7). Якщо дiє субукi>1
спрямованi на виправдання особи, яка вчинила вказанi дiяннi
вiдповiдальнiсть настау за ч.I ст.178; б) поуднанi з штучницу
створенням доказiв обвинувачення (подання фальсифжовашсЦ
доказiв, документiв, зговiр свiдкiв про дачу погоджених ие.
правдивих показань тощо). Штучне створення виправдувальняМ
доказiв по будь-якiй справi тягне вiдповiдальнiсть за ч.I ст.178>3
в) вчиненi з корисливою метою (отримання вiд заiнтересоваая
осiб матерiальноє винагороди, жилоє площi засудженого тоiцо
Дiє субукта у цьому разi можуть мати як обвинувальний, таiИ
виправдувальний характер. Фактичне отримання матерiальноє
вигоди для наявностi цiує квалiфiкуючоє ознаки не обовязкове.
i0. Експерти за давання завiдомо неправдивого висновку за
дар несуть вiдповiдальнiсть за сукупнiстю злочинiв - за ч.2
ст.178 i ст. 168. Особа, яка вчинила завiдомо неправдивий донос
дау по порушенiй у звязку з цим справi неправдивi показання,
вiдповiдау лише за ст. 177.
Стаття 179. Вiдмова свiдка вiд дачi показань
або експерта чи перекладача вiд
виконання покладених на них
обовязкiв
Вiдмова свiдка вiд дачi показань або вiдмова експер-
та чи перекладача без поважних причин вiд виконання
покладених на них обовязкiв у судi або при провад-
женнi попереднього слiдства чи дiзнання -
карауться виправними роботами на строк до шести
мiсяцiв або штрафом у розмiрi до трьохсот карбованцiв.
i В редакцiє Указу вiд 4 травня 1990 р. //Вiдомостi Верхов-
на Ради УРСР. - 1990. - №20. - Ст. 313).
I. На всiх стадiях кримiнального та цивiльного процесу попе-
реджаються про вiдповiдальнiсть за вiдмову: а) дати показання
про вiдомi обставини по справi - свiдок; 6) без поважних причин
вiд виконання покладених на них обовязкiв - експерт та перек-
ладач (статтi 71 77, 128 КПК; статтi 182, 58, 167 ЦПК).
2. Вiдмова вiд дачi показань або виконання покладених
обовязкiв полягау у прямiй заявi про це (уснiй чи письмовiй)
свiдка, експерта чи перекладача особi, що провадить дiзнання,
слщчомуабо суддi (суду). Неправдива заява свiдка, що вiн не
обiзнаний у вiдношеннi питань, якi iнтересують правосуддя,
квалiфiкууться за ст.178. Вiдносно експерта та перекладача
мауться на увазi, що вони до вiдмови добровiльно дали згоду взяти
участь у процесi у такiй якостi.
3. Вiдповiдальнiсть експерта та перекладача настау тiльки годi,
кола вiдмова виконувати покладенi на них обовязки була зроблена
без позажних (з погляду державних iнтересiв) причин за наявностi
можливостi єх виконання. Вiдмова, викликана поважними
причинами: експерт посилауться на свою некомпетентнiсть або
недостатнiсть представлених на експертизу матерiалiв (ст.77 КПК),
перекладач доходить висновку, що недостатньо знау мову, з якоє
треба робити переклад, тощо, у випадку пiдтвердження цих
обставин, не тягне кримiнальноє вiдповiдальностi.
4. Злочин вважауться закiнченим з моменту чiтко вираженоє i
зафiксованоє вiдмови.
5 Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
УМИСЛОМ: особа усвiдомлюу, що без поважних причин
умовляуться вiд виконання своєх обовязкiв, i бажау цього.
к-iви злочину можуть бути рiзними: дружнi чи, навпаки,
неприязнi почуття до обвинуваченого або потерпiлого, побою-
вання розправи, корислива заiнтересованiсть тощо.
6. Субуктом злочину можуть бути свiдок, експерт та перек-
ладач, якiдосягли шiстнадцяти рокiв. Потерпiлий, пiдозрюванй,
обвинувачений, цивiльний позивач та цивiльний вiдповiдач за
вiдмову вiд дачi показань вiдповiдальностi не несуть.
Стаття 180. Перешкодження явцi свiдка,
потерпiлого, експерта, примушую
вам> єх де вiдмови вiд дачi пока-
зань чи висновку, пiдкуп цих осiб
або погроза помстою за ранiше
данi показання чи висновок
Перешкодження явцi свiдка, потерпiлого, експертадо
суду, органiв попереднього слiдства чи дiзнання,
примушування Тх до вiдмови вiд дачi показань чи
висновку, до дачi завiдомо неправдивих показань чи
висновку шляхом погрози вбивством, насильством,
знищенням майна цих осiб чи єхнiх близьких родичiв або
розголошення вiдомостей, що ?х ганьблять, пiдку-
свiдка, потерпiлого чи експерта з тiую ж метокi, а так
само погроза вчинити зазначенi дiє з помсти за ранi-
данi показання чи висновок -
карауться позбавленням волi на строк до чотирьох
рокiв або виправними роботами до двох рокiв.
(В редакцiє Указу вiд 4 травня 1990 р. //Вiдомостi Верхов-
на Ради УРСР. - 1990. - №20. - Ст. 313).
i. Злочиннi дiє вiдносно таких учасникiв процесу, як свiдок,
потерпiлий та експерт, згiдно з розглядуваною статтею можуть
носити характер; 1) перешкодження єх явцi до суду, органа
попереднього слiдства чи дiзнання шляхом погрози вбивством,
насильством, знищенням майна цих осiб чи єхнiх близьких
родичiв або розголошення вiдомостей, що єх ганьбля2) приму-
шення єх до вiдмови вiд дачi показань чи висновку таким хб
шляхом; 3) примушення єх до дачi завiдомо неправдивих пока"
зань чи висновку таким же шляхом; 4) пiдкуп цих осiб з тiую>.
метою; 5) погроза цим особам вчинити зазначенi дiє з помсти за
ранiше данi показання чи висновок.
2. Перешкодження явцi мау на увазi недопущення прибути
до особи, що веде попередну розслiдування чи в засiдання суду
в будь-який час або саме в такий, на який викликауться свiдок,
потерпiлий чи експерт, шляхом психiчного впливу, з застосуван>
ням хоча б однiує з перелiчених у законi погроз. Перелiк погроа,
даний у статтi, у вичерпним. Примушення до вiдмови вiд Двчi
показань чи висновку чи до дачi завiдомо неправдивих показав
чи висновку також передбачау психiчний вплив на вказаних ММ
хоча б одним з перелiчених способiв.
Поняття вiдмови вiд дачi показань чи висновку див. у ал
коментарядост.179.
Поняття дачi завiдомо неправдивих показань чи висновку
див. у iш.3 i 4 коментаря до ст.178.
Поняття погроза вбивством, насильством, знищенням
майна, а також поняття близьких родичiв див. у пп,4-6 комен-
таря до ст. 1762.
З. Про поняття розголошення вiдомостей, що гашб-iять
потерпiлих, див. п.11 коментаря до ст. 144.
4. Пiдкупом у передача особисто або через посередника ма-
рiальних цiнностей (грошей, реей) або надання матерiальних
вигiд (користування автомашиною, дачею тощо) або обiцянка
здiйснення таких дiй. Розмiри пiдкупу значення для квалiфiкацiє
не мають.
5. Вказанi злочиннi дiє можуть бути вчиненi ка будь-якiй стадiє
процесу.
погрози або обiцянки передати матерiальнi цiнностi (надати
матерiальнi вигоди) незалежно вiд подальшоє поведiнки осiб, на
яких здiйснювався вплив.
Якщо погроза була фактично здiйснена, винний вiдповiдау за
сукупнiстю злочинiв - за ст.180 та статтями 9є, 101, 102, 106,
107 чи ст. 145. Коли вiдомостi, що ганьблять, у завiдомо не-
правдивими, вчинене квалiфiкууться за ст.180 i ст. 125.
Якщо в результатi погроз чи пiдкупу свiдок, потерпiлий чи
експерт вiдмовились вiд дачi показань чи висновку або дали
завiдомо неправдивi показання чи висновок, дiє винного
квалiфiкуються за сукупнiстю злочинiв -за ст.180 та ч.5 ст. 19 i
ст-178 чи ст 179.
7. Потерпiлими у цьому злочинi можуть бути такi учасники
процесу: свiдок, потерпiлий, експерт.
Щодо пiдозрюваного, обвинуваченого, пiдсудного,
цивiльного позивача, цивiльного вiдповiдача, захисника,
спецiалiста, перекладача, то вiдповiдальнiсть за аналогiчнi дiє
стосовно них з боку осiб, якi не у працiвниками органiв
правосуддя, з метою вiдмови вiд дачi показань, дачi завiдомо
неправдивих показань, вiдмови вiд позову, участi у процесi,
дачi завiдомо неправильного перекладу тощо за цiую статтею
квалiфiкуватись не можуть. Якщо до цих осiб з вказаною
метою мала мiсце погроза вчинити вбивство, квалiфiкацiя
здiйснюуться за ст. 100. При наявностi у дiях перекладача
злочину, передбаченого ст.178, дiє особи, що впливала на
нього, квалiфiкуються за ч.5 ст.19 i ст.178.
Щодо громадських обвинувачiв i захисникiв, iнших представникiв
громадськостi, спецiально уповноважених для участi у судовому
розглядi справи, то погроза на єх адресу у звязку з виконанням
ними перелiчених функцiй може квалiфiкуватись за ст.190.
8. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом: особа усвiдомлюу, що впливау вказаним у ст.180 спо-
собом на особу, яка у свiдком, потерпiлим чи експертом по справi,
i бажау цього. Мотивами злочину у перешкодження всебiчному,
повному i обуктивному розглядовi конкретноє справи з метою єє
вирiшення, як того бажау субукт. Що стосууться погрози
вчинити зазначенi дiє з помсти за ранiше данi показання чи
висновок, то метою цих дiй у внесення побоювання у свiдомiсть
хоби, створення дискомфорту у єє життi. При цьому ранiше данi
показання чи висновок можуть бути по сутi як вiрними, так }
брехливими. ?
9. Субуктом злочину може бути приватна особа, яка досягав
шiстнадцяти рокiв. Такi ж дiє службовоє особи, що вчиняла iх,
використовуючи свiй службовий стан, мають бути квалiфiкованi
за ст. 165. Примушування давати показання при допитi шляхом
незаконних дiй з боку особи, яка проводить дiзнання або попе-
редну слiдство, квалiфiкууться за ст. 175.
Стаття 181.
попереднього
Розголошення даних
следсiва або дiзнання
Розголошення без дозволу прокурора, слiдчого або
особи, що провадила дiзнання, даних попереднього
слiдства або дiзнання
карауться виправними роботами на строк до одного
року або штрафом у розмiрi до ста карбованцiв.
(iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //i
Вiдомостi Верховна Ради УРСР. - 1983. - №4. - Ст. 50).
I. Данi попереднього слiдства можуть бути розголошенi тiльки .
з дозволу слiдчого або прокурора i в тому обсязi,у якому вони "I
визнають за можливе.
У необхiдних випадках слiдчий попереджау свiдкiв,,
потерпiлого, цивiльного позивача, цивiльного вiдповiдача,-
захисника, експерта, спецiалiста, перекладача, а також iнших
осiб, присутнiх при проведеннi слiдчих дiй, про обовязок я
розголошувати без його дозволу данi попереднього слiдства
(ст. 121 КПК). Такi ж повноваження мау i особа, що провадить-
дiзнання. :
2. Обуктивна сторона злочину характеризууться розголо-
шенням даних попереднього слiдства аоо дiзнання, тобто"
повiдомленням будь-яким способом (безпосередщ, по телефону, I
у листi, у пресi, по радiо, телебаченню тощо) даниIпопередньо>В>
розслiдування третiм особам (хоча 6 однiй) без дозволу (всупере
заборонi) прокурора, слiдчого або особи, яка провадила дiзнаииК-,
3. Данi попереднього розслiдування - це вiдомостi, зiбранi
ходi провадження попереднього слiдства або дiзнання "i яйД
мiстяться у протоколах, постановах та iнших документах, Щ0< I
у справi. Попередження про нерозголошення даних попередяь-
ого розслiдування можуть торкатись всiх матерiалiв справО
частини єх або окремого факту. Воно може бути зроблено я1
будь-якому етапi розслiдування по справi. Попередхевн>
повинно мати письмовий характер. Якщо розголошення мало
мiсце лише при вiдсутностi дозволу на це без спецiальноН?
попередження, склад злочину вiдсутнiй. Це стосууться:
публiкацiй у пресi. ,.
4. Злочин вважауться закiнченим з моменту, коли данi попе-
реднього розслiдування.щодо яких мало мiсце попередження Нц
нерозголошення,завдяки винному стали вiдомi хоча б однiй осяН>
540
д тому числi iншим учасникам процесу (наприклад, свiдок, якого
Дудо попереджено про нерозголошення його показань,розповiв
про них iншому свiдку).
Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
удслом: винний усвiдомлюу, що розголошуу данi попереднього
розслiдування, про нерозголошення яких його попереджено, i
бжау цього. Необережне розголошення вказаних даних не ста-
довить складу злочину. Мотиви та мета розглядуваного злочину
на квалiфiкацiю не впливають. Це може бути бажання переш-
кодити слiдству, допомогти обвинуваченому, пiднести значимiсть
власноє особи тощо.
6. Субуктом злочину можуть бути свiдок, потерпiлий,
цивiльний позивач, цивiльний вiдповiдач, захисник, експерт,
спецiалiст, перекладач, понятий, а також iншi особи, якi були
присутнi при проведеннi слiдчих дiй (секретар, практикант,
педагог, лiкар, батьки або iншi законнi представники непов-
нолiтнього тощо, а також особи, що випадково опинялись при
проведеннi слiдчоє дiє). Вiдповiдальнiсть настау з
шiстнадцятирiчного вiку.
Пiдозрюваний та обвинувачений вiдповiдальнiсть за розгляду-
ванi дiє не несуть.
Прокурори, слiдчi i особи, якi провадять дiзнання i якi розго-
лосити данi попереднього розслiдування, якщо це завдало iстот-
ноє шкоди державним чи громадським iнтересам або охороню-
ваним законом правам та iнтересам окремих громадян,
вiдповiдають за ст. 165 або ст. 167. Якихось спецiальних поперед-
жень про невчинення цих дiй для них не передбачено.
Стаття 182. Утаювання майна, що пiдлягау
конфiскацiє, або утаювання чи
розтрата майна, на яке накладе-
но арешт або яке описано
Утаювання майна, що пiдлягау конфiскацiє, -
карауться виправними роботами на строк до одного
року або штрафом у розмiрi до двохсот карбованцiв.
Утаювання або розтрата майна, на яке накладено
арешт або яке описано, вчиненi особою, якiй це майно
ввiрено, -
карауться позбавленням волi на строк до одного року,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом у розмiрi до пятисот карбованцiв.
(iз змiнами, внесеними Указом вiд 22 червня 1984 р. //
Вiдомостi Верховна Ради УРСР.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150