6 ч.4
ст. 25); д) наявнiсть попередньоє судимостi може збiльшувати
мiнiмальну частину покарання, що пiдлягау обовязковому
вiдбуванню, при вирiшеннi питання про умовно-дострокове
зв.льнення i замiну покарання бiльш мяким (п.2 ч.5 ст.52, п.2
ч.5 ст.53) або взагалi бути пiдставою для незастосування цих
iнститутiв (п.5 ст.52).
Загальноправовi наслiдки судимостi можуть полягати,
наприклад, у тому, що вона у перешкодою для зайняття певними
видами професiйноє дiяльностi. Так, особа, яка мау судимiсть, не
може бути адвокатом (ч.2 ст. 2 Закону вiд 19 грудня 1992 р. "Про
адвокатуру" // Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1993. - №9.
- Ст.62), нотарiусом (ч.I ст.З Закону вiд 3 вересня 1993 р. "про
нотарiат" // Голос Украєни. - 1993. - 5 жовтня). Не можуть бути
прийнятi на службу до мiлiцiє особи, якi ранiше засуджувались за
вчинення злочину (ч.З ст. 17 Закону вiд 20 грудня 1990 в. "Про
мiцiю" // Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1991.- №4.-Ст.20).
3. Судимiсть виникау з дня набрання обвинувальним вироком
законноє сили i продовжууться до єє погашення або зняття у
встановленому законом порядку. Виникнення судимостi завжди
повязане з призначенням покарання, тому. вважаються не-
судимими особи, звiльненi вiд кримiнальноє вiдповiдальностi або
вiд покарання в порядку статей II, 48,50 чи 51, а також звiльненi
вiд покарання (одночасно з постановлениям обвинувального
виооку) в силу акта про амнiстiю. Не мають судимостi особи,
стосовно яких минув строк давностi виконання обвинувального
виооку у вiдповiдностi з ст.49, а також особи, якi звiльненi вiд
вiдбування покарання або вiдбули покарання за дiяння, ка-
ранiсть яких законом усунено (ст.54).
Судимiсть не у довiчною. Вона припиняуться шляхом пога-
шення або зняття судом чи актом амнiстiє або помилування
(див. пп.2 i 3 коментаря до ст.54).
4. У випадках, передбачених п.2 ст.55, погашення судимостi
вiдбувауться одночасно з вiдбуттям покарання. Особи, умовно-
достроково звiльненi з дисциплiнарного батальйону, вважаються
такими, що не мають судимостi, пiсля закiнчення строку
невiдбутоє частини покарання (ч.2 ст.74 Положення про
дисциплiнарний батальйон вiд 21 квiтня 1983 р.).
У бiльшостi випадкiв автоматичне погашення судимостi
настау за наявностi кiлькох встановлених у ст.55 умов: а) особа
вiдбула основне i додаткове покарання; 6) вiдбуте особою основне
покарання за своую тяжкiстю не перевищувало десяти рокiв
позбавлення волi; в) засуджений не був визнаний осооливо
небезпечним рецидивiстом; г) минув зазначений у ч.I ст.55 строк
погашення судимостi, диференцiйований в залежностi вiд виду i
строку покарання; д) до закiнчення строку погашення судимостi
засуджений не вчинив нового злочину.
Погашення судимостi випливау iз закону, нiякого документа
для засвiдчення цього факту не вимагауться.
У трьох випадках (при умовному засудженнi, умовному засуд-
женнi до позбавлення волi з обовязковим залученням засудже-
ного до працi i при вiдстрочцi виконання вироку) судимiсть
погашауться за наявностi двох умов: особа протягом вiдповiдно
iспитового строку, строку обовязкового залучення до працi або
строку вiдстрочки виконання вироку не вчинюу нового злочину
i при цьому умовне засудження не скасовууться iз вказаних у
ч.5 чи ч.б ст.45 пiдстав (п.З ст.55), засуджений умовно з
обовязковим залученням до працi не направляуться в мiсця
позбавлення волi з передбачених ч.5 ст.25 пiдстав (п.З ст. 55),
щодо засудженого до позбавлення волi з вiдстрочкою виконання
вироку останнiй не приводиться у виконання у передбаченому
чч.5 чи 6 ст. 46 порядку (п.У ст.55). Якщо при застосуваннi
статей 25\ 45 або 46 засудженому було призначено додаткове
покарання, причому в останньому випадку без вiдстрочки його
виконання, то у тих випадках, коли строк додатковогв покарання
перевищуу строк умовного засудження до позбавлення волi з
обовязковим залученням до працi, або iспитовий строк, або
тривалiсть вiдстрочки виконання вироку, рiчний строк погашен-
ня судимостi у таких осiб обчислюуться з дня вiдбуття ними
додаткового покарання.
Судимiсть особи, якiй на пiдставi ст.ЗО виправнi роботи
замiненi позбавленням волi, погашауться у вiдповiдностi з вимо-
гами п.4 ч.I ст.55 (абз.2 п.5 постанови Пленуму Верховного Суду
Украєни вiд 29 червня 1984 р. №5 "Про практику застосування
судами Украєни законодавства про повторнi злочини" // Бюле-
тень... - С.48).
Судимiсть за вироком, яким покарання призначено за
правилами ч.З ст. 42, мау розглядатися та враховуватись як одна
за всi злочини, що входять у сукупнiсть (див., наприклад: абз.2
п.З постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 28 березня
1986 р. №3 "Про практику застосування судами Украєни зако-
нодавства у справах про порушення правил адмiнiстративного
нагляду" // Бюлетень... - С.146).
5. Зняття судимостi здiйснюуться ухвалою суду або актом
Президента в порядку амнiстiє чи помилування.
Судимiсть автоматично не погашауться у осiб, засуджених до
позбавлення волi на строк понад десять рокiв, якi вiдбули це
покарання, а також у особливо небезпечних рецидивiстiв,
оскiльки наявнiсть таких обставин свiдчить про пiдвищену
суспiльну небезпечнiсть злочинiв та осiб, якi єх вчинили.
Судимiсть таких осiб може бути погашена судом, якщо протягом
восьми рокiв пiсля вiдбуття основного й додаткового покарань
вони не вчинили нового злочину та довели своу виправлення i
нема пiдстав вважати засудженого таким, що мау судимiсть (п.б
постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 16 травня 1975 р.
№4 "Про практику розгляду судами Украєни клопотань про
погашення i дострокове зняття судимостi" // Бюлетень... - С.55).
Умовою погашення судимостi (п.8 ч.I ст.55), так само як i
дострокового єє зняття (ч.5 ст.55) у виправлення особи (п зраз-
кова поведiнка i чесне ставлення до працi). При вирiшеннi цих
питань судам слiд ретельно дослiджувати поданi матерiали,
витребувати необхiднi документи, приблизний перелiк яких на-
ведений у п.7 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд
16 травня 1975 р. №4.
6. Дострокове зняття судимостi застосовууться лише щодо
осiб, якi вiдбули покарання у виглядi позбавлення водi, а не якесь
iнше, за умови, що вони довели своу виправлення зразковою
поведiнкою i чесним ставленням до працi. Якщо особi були призна-
ченi, крiм позбавлення водi, додатковi покарання, то розглядати
питання про дострокове зняття судимостi до вiдбуття цих додат-
кових покарань (крiм позбавлення батькiвських прав) не можна.
Суд розглядау питання про дострокове зняття судимостi за
наявностi письмового клопотання громадськоє органiзацiє чи трудо-
вого колективу (ч.5 ст.55) або комiсiє у справах неповнолiтнiх (п.з"
СТ.14 Положення про комiсiє у справах неповнолiтнiх Украєни).
У п.5 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд
16 травня 1975 р. №4 розяснюуться: "вважати правильною
практику, що склалася в судах, розгляду клопотань про достро-
кове зняття судимостi на пiдставi ч.5 ст.55 ... не ранiш як через
рiк пiсля вiдбуття засудженим покарання (основного i додатко-
вого)". До закiнчення строку невiдоутоє частини покарання при
умовно-достроковому звiльненнi, достроковому звiльненнi у
звязку з тяжким захворюванням, строку вiдстрочки виконання
вироку, а також при замiнi актом помилування невiдбутоє
частини реально виконуваного покарання умовним засудженням
питання про дострокове зняття судимостi розгляду не пiдлягау.
Клопотання самих засуджених про дострокове зняття з них
судимостi не приймаються до розгляду, оскiльки закон не надау
єм права порушувати такi клопотання.
7. Порядок розгляду судами клопотань осiб, якi вiдбули пока-
рання у виглядi позоавлення волi строком понад десять рокiв,
про погашення судимостi, а також клопотання громадських
органiзацiй або трудового колективу про дострокове зняття
судимостi регламентууться ст. 414 КПК.
8. Дострокове зняття судимостi може мати мiсце також в силу
акта амнiстiє або помилування.
Якщо особа, котра в минулому була неодноразово судима,
звiльняуться в порядку помилування вiд подальшого вiдбування
покарання зi зняттям судимостi лише за злочин, за який вона
вiдбувала покарання, судимостi за попереднi злочини залиша-
ються до єх погашення або зняття у встановленому порядку.
9. Перебiг строку погашення судимостi починауться з моменту
фактичного вiдбуття основного i додаткового покарань. Виняток
становить таке додаткове покарання, як позбавлення
батькiвських прав (ч.2 ст.55), яке у безстроковим. Поновлення в
батькiвських правах здiйснюуться на пiдставi i в порядку, перед-
баченому ст.75 КШС.
У випадках дострокового звiльнення судом особи вiд покарання
у звязку з тяжкою хворобою (ст.408 КПК) або дострокового
звiльнення вiд покарання в силу акта амнiстiє чи помилування
без зняття судимостi строк погашення останньоє обчислюуться
виходячи з реально вiдбутого (а не призначеного) строку пока-
рання з моменту фактичного звiльнення вiд вiдбування основного
i додаткового покарань (ч.З ст.55).
За тими ж правилами визначауться строк погашення судимостi
особi, умовно-достроково звiльненiй вiд покарання в силу статей 52
чи 53. При цьому у випадках умовно-дострокового звiльнення
засудженого, а такождостроковогозвiльнення непрацездатноє особи
на пiдставi ст. 109 ВТК судимiсть погашауться не ранiше
закiнчення строку, вiд вiдбування якого засуджений був звiльнений.
Встановлений ч.З ст.55 порядок обчислення строку погашення
судимостi поширюуться i на осiб, яким покарання скорочене у
звязку iз введенням в дiю нового кримiнального законодавства,
що передбачау бiльш мякi покарання.
10. У випадках, коли призначене судом покарання в силу акта
амнiстiє або помилування замiнено бiльш мяким покаранням, а
також коли це зроблено судом в порядку ч.З ст.2Хабо ст.52 чи 53,
строки погашення судимостi обчислюються виходячи з новоє, бiльш
мякоє мiри покарання, i починають текти з дня фактичного вiдбуття
бiльш мякого покарання (основного i додаткового). При цьому в
разi замiни невiдбутоє частини позбавлення волi виправними робо-
тами фактично вiдбутий строк покарання для обчислення строку
погашення судимостi визначауться шляхом складання фактично
вiдбутого строку позбавлення волi i строку позбавлення волi,
еквiвалентного вiдбутому строку бiльш мякого покарання, обчисле-
ного за правилами ст.47, тобто в пропорцiє 1;3.
У випадках, коли у звязку зi змiною квалiфiкацiє злочину мiра
покарання знижена i при цьому засуджений фактично вiдбув
бiльший строк позбавлення волi, нiж заново призначений, строк
погашення судимостi обчислюуться з моменту закiнчення строку
остаточного покарання, а не фактично вiдбутого.
II. При засудженнi особи за кiлька злочинiв строк погашення
судимостi за кожний iз злочинiв, що входить у сукупнiсть,
обчислюуться виходячи з остаточноє мiри покарання, визначеноє
вироком суду за правилами статей 42 чи 43. У разi застосування
ч.З СТ.42 особа вважауться такою, що мау одну судимiсть, а не двi;
До строку вiдбутого покарання, визначеного за правилами ст.43 i
враховуваного при обчисленнi строку погашення судимостi, входить
лише покарання, призначене за останнiм вироком.
Якщо покарання, визначене вiдповiдно до ст.43, складауться з
рiзновидних покарань (наприклад, позбавлення волi i виправних
робiт), то строк погашення судимостi обчислюуться виходячи з суми
строку позоавлення водi i строку виправних робiт, переведеного в
еквiвалентний строк позбавлення водi за правилами ст.47, тобто в
пропорцiє 1:3. Строк погашення судимостi починау спливати пiсля
фактичного вiдбуття позбавлення волi i виправних робiт, а за
наявностi додаткового покарання - пiсля його виконання.
12. Перебiг строку погашення судимостi переривауться вразi
вчинення засудженим нового злочину, за який йому було
призначено покарання вироком суду. Строк погашення
судимостi за перший злочин обчислюуться заново пiсля
фактичного вiдбуття основного i додаткового покарання за
останнiй злочин. При цьому особа вважауться судимою за всi
злочини, по яких строк погашення судимостi був перерванийдо
закiнчення строку погашення судимостi за найбiльш тяжкий з
них (ч.4 ст.55). Дане правило поширюуться i на випадки вчине-
ння нового злочину умовно засудженим (ч.7 ст. 45), умовно
засудженим до позбавлення волi з обовязковим залученням до
працi (ч.5 ст.25), а також особою, якiй було вiдстрочено виконання
вироку (ч.7 ст.46).
В даному разi тяжкiсть злочину визначауться видом та
розмiром призначеного покарання (або невiдбутою його
частиною), виходячи з яких i встановлюуться тривалiсть строку
погашення судимостi. Якщо до закiнчення строку погашення
судимостi за перший злочин особа вчинила новий, за який вона
була засуджена до позбавлення волi на строк понад десять рокiв
i вiдбула це покарання, або ж у звязку iз вчиненням останнього
злочину єє було визнано особливо небезпечним рецидивiстом,
така особа вважауться судимою за обидва злочини до моменту
погашення судимостi судом, що може мати мiсце не ранiше
восьми рокiв з дня вiдбуття основного i додаткового покарань.
IЗ. Строк погашення судимостi переривауться вчиненням но-
вого злочяну, за який винному вироком суду визначауться
реально здiйснюване покарання. Вчинення ж злочину, за який
особа за обвинувальним вироком звiльняуться вiд кримiнальноє
вiдповiдальностi або покарання, не переривау перебiгу строку
погашення судимостi. Однак якщо до закiнчення зазначеного
строку особа буде визнана судом винною у вчиненнi нового
злочину, але звiльнена вiд покарання в силу акта про амнiстiю.
то строк цей переривауться i обчислюуться заново з дня поста-
новления вироку.
Переривау перебiг строку погашення судимостi факт вчинення
злочину, встановлений судом. Тому не виключений варiант, що
особа засуджууться за другий злочин тодi, коли строк погашення
судимостi за перший злочин вже закiнчився б, якби вiн не був
перерваний вчиненням нового злочину.
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Глава I
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ДЕРЖАВИ
(Глава 1 "Злочини проти держави" в редакца Закону вiд 17 червня
1992 р. II ВiдомостiВерховнаРоди Украни.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150