6. Перебiг строку давностi нерершоепася, якщо засуджений
ухиляуться вiд вiдсування покарання або вчинюу до закiнчення
вказаних вище строкiв новий злочин, за який судом призначено
покарання у виглядi позбавлення волi на строк не менше одного
року. В цих випадках частина строку давностi, яка вже минула,
вiрачау своу знiачення, i обчислення строку давностi починауться з
моменту вчинення нового злочину або з моменту явки для вiдбування
покарання чи затримання засудженого, який переховувався.
7. При вчицiеннi нового злочину строки давностi виконання
ранiше постановленого вироку повиннi обчислюватися з моменту
припинення вчинення цього злочину. Сказане стосууться i
триваючого злочину, зокрема, втечi з мiсця позбавлення волi або
з-пiд варти (ст. 183).
Вказiвка про те, що "обчислення давностi в разi вчинення
нового злочину починауться з моменту його вчинення", (ч.2
ст.49) стосууться випадкiв, коли особа за новий злочин не
засуджена або засуджена без урахування ранiше постановленого
i не виконаного вироку. Якщо ж у звязку iз вчиненням нового
злочину винному призначено покарання за сукупнiстю вирокiв
(СТ.43), то стрс<к давностi визначауться з урахуванням остаточноє
мiри покарання, i перебiг його починауться з моменту набрання
вироком законноє сили.
8. Давнiсть не переривауться, якщо до закiнчення вказаних у
пп.I-4 ч.I ст.9 строкiв засуджений вчинить новий злочин, за
який судом призначено покарання у виглядi позбавлення волi на
строк менше року або ще мякше покарання (скажiмо, виправнi
роботи або штраф). В цьому разi давнiсть за ранiше постанов-
леним вирокои продовжуу спливати паралельно з давнiстю за
новим вироком, якщо покарання визначено без урахування
невiдбутого покарання за першим вироком, а при засудженнi
особи з визначенням єй мiри покарання за сукупнiстю вирокiв
починау свiй вiдлiк удина давнiсть, яка зумовлюуться загальним
строком покарання, оскiльки в останньому вироку врахованi
обидва злочин?.
9. Вирок у звязку iз вчиненням нового злочину i з врахуван-
ням ранiше постановленого вироку може бути постановлений i
пiсля закiнчення строку давностi виконання ранiше постановле-
ного вироку, дкщо новий злочин був вчинений до закiнчення
цього строку. В разi, коли перебiг строку давностi виконання
обвинувального вироку переривауться вчиненням нового
злочину, за який судом призначауться покарання у виглядi
позбавлення волi на строк не менше одного року, то останнiй
вирок постановлюуться з врахуванням ранiше постановленого,
але не виконаного вироку, тоото остаточне покарання призна-
чауться за сукупнiстю вирокiв. Такий вирок постановлюуться i
тодi, коли строк давностi виконання першого вироку закiнчився
6, якби не був перерваний вчиненням нового злочину.
Якщо х вчинений винним новий злочин не переривау перебiгу
давностi виховання обвинувального вироку, то призначення
покарання за сукупнiстю вирокiв можливе лише до закiнчення
давностi виконання попереднього вироку.
10. Ухмммням вiд вiдбування покарання у дiє засудженого,
спрямованi на те, щоб уникнути приведення обвинувального
вироку у сконання, наприклад, виєзд з мiсця проживання,
проживання за фальшивими документами тощо. Сюди не нале-
жать випадки, коли вирок не оув приведений у виконання з
незалежних вiд засудженого причин: неналежна робота канце-
лярiє суду, загибель документiв внаслiдок стихiйного лиха,
вiдстрочка виконання вироку при тяжкiй хворобi засудженого,
при вагiтностi засудженоє або наявностi у неє малолiтнiх дiтей, а
також у випадку, коли негайне вiдбування покарання може
потягти за собою винятково тяжкi наслiдки для засудженого або
його сiмє через особливi обставини (ст. 405 КПК),
вiйськовослужбовцевi або вiйськовозобовязаному у воунний час
(ст. 46 КК) та iн.
II. Згiдно з ч.2 ст,49 обвинувальний вирок нi за яких обставин
(крiм випадкiв засудження до смертноє кари) не може бути
приведений у виконання, якщо з моменту його постановления
минуло пятнадцять рокiв i давнiсть не була перервана вчине-
нням нового злочину. З цього випливау, що ухилення вiд
вiдбування покарання не може бути перепоною для застосування
давностi через пятнадцять рокiв пiсля винесення вироку.
12. За наявностi вказаних у ст.49 умов давнiсть виконання
обвинувального вироку настау автоматично. Однак питання про
застосування давностi у випадках, коли особа засуджена до
смертноє кари, вирiшууться судом залежно вiд ступеня суспiльноє
небезпечностi засудженого, яка зберiгауться.
Якщо суд не знайде за можливе застосувати давнiсть пiсля
закiнчення десяти- чи пятнадцятирiчного строку, вiн зо-
бовязаний замiнити смертну кару позбавленням волi на
максимальний строк, вказаний у санкцiє вiдповiдного
кримiнального закону.
IЗ. Давнiсть виконання обвинувального вироку поширюуться
не лише на основнi, але й на додатковi покарання, вказанi у
вироку. Давнiсть виконання додаткового покарання починау
дiяти з моменту вiдбуття основного покарання або з моменту
умовно-дострокового звiльнення вiд основного покарання, якщо
суд не звiльнив засудженого i вiд додаткового покарання,
наприклад, конфiскацiє майна.
14. Вiдповiдно до Указу Президiє Верховноє Ради СРСР вiц
4 березня 1965 р. "Про покарання осiб, винних у злочинах проти
миру i людяностi та воунних злочинах, незалежно вiд часу
вчинення злочинiв" i Постанови Президiє Верховноє Ради СРСР
вiд 3 вересня 1965 р. про застосування цього Указу (див. п. I З
коментаря до ст.48) вирок щодо розглядуваноє категорiє осiб
повинен приводитись у виконання незалежно вiд строку, який
минув з дня набрання ним законноє сили, i призначеного засуд-
женому покарання, тобто смертна кара застосовууться i пiсля
закiнчення пятнадцятирiчного строку.
Стаття 50. Звiльнення вiд кримiнальноє
вiдповщальностi i вiд покарання
Особу, яка вчинила дiяння, що мiстить ознаки
злочину, може бути звiльнено вiд кримiнальноє
вiдлоцiдальностi, коли буде визнано, що на час
розслiдування або розгляду справи в судi внаслiдок
змiни обстановки вчинене нею дiяння втратило харак-
тер суспiльне небезпечного або ця особа перестала
бути суспiльне небезпечною.
Особу, яка вчинила злочин, може бути за вироком су-
ду звiльнено вiд покарання, коли буде визнано, що в
силу наступноє бездоганноє поведiнки 1 чесного став-
лення до працiцю особу на час розгляду справив судi не
можна вважати суспiльне небезпечною.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983. -№4. -Ст. 50).
1. Коментована стаття передбачау ден види звiльнення: а) вiд
кримiнальноє вiдповiдальностi (ч.1); б) вiд покарання (ч.2). Вони
вiдрiзняються не лише за своєм характером, а й за пiдставами
застосування.
2. Частина 1 ст.50 передбачау двi пiдстави звiльнення вiд
кримiнальноє вiдповiдальностi. Вони обумовленi змiною
обстановки, внаслiдок чого вчинене особою дiяння втратило
суспiльне небезпечний характер або сама особа перестала бути
суспiльне небезпечною.
Змiна обстановки може торкатися соцiально-економiчних
або органiзацiйно-господарських змiн в масштабi всiує держави,
окремого регiону чи конкретного пiдприумства, установи,
органiзацiє i полягати, наприклад, у переходi вiд воунного часу
до мирного, прийняттi рiшення про термiнову розчистку
мiсцевостi пiд водосховище (наприклад, для вирiшення питання
про кримiнальну вiдповiдальнiсть особи, яка вчинила незаконну
поруоку лiсу). Змiна обстановки може стосуватися також умов
життя особи, яка вчинила дiяння, що мiстить ознаки злочину
(скажiмо, вiсiмнадцятирiчний юнак пiсля смертi батькiв потрапив
пiд поганий вплив, залишив роботу, почав вести бродячий спосiб
життя, пiддався пiдмовлянн5м i вчинив крадiжку iндивiдуального
майна громадян, але невдовзi був працевлаштований, оточений
б Бит. законодавства. Спецвипуск. 161
увагою i турботою в колективi або ж призваний на строкову
вiйськову службу). При вирiшеннi питання про звiльнення особи
вiд кримiнальноє вiдповiдальностi орган, який застосовуу закон,
зобовязаний вказати, в чому конкретно виявилась змiна обста-
новки, яка зумовила втрату дiянням характеру суспiльне небез-
печного.
При вирiшеннi питання про звiльнення особи вiд кримiнальноє
вiдповiдальностi не обовязково, щоб вчинене дiяння мiстило
ознаки саме злочину, який не являу великоє суспiльноє небезпеки
(див. пл.З i 4 коментаря до ст.51).
3. Збереження суспiльноє небезпечностi дiяння не у перепоною
для звiльнення вiд кримiнальноє вiдповiдальностi особи, яка
внаслiдок змiни обстановки перестала бути суспiльне небезпеч-
ною на час розслiдування або розгляду справи в судi. Пiд втратою
суспiльноє небезпечностi особливо слiд розумiти такi особистi
обставини, якi свiдчать на користь висновку про невчинення нею
злочинiв у майбутньому. Звiльнення вiд кримiнальноє
вiдповiдальностi в даному випадку допустиме за умови, що
вчинене не являло значноє суспiльноє небезпеки i позитивний
вплив на винну особу змiненоє обстановки у дiйовим.
Застосування ч. I ст.50 з посиланням на так звану не-
доцiльнiсть притягнення до кримiнальноє вiдповiдальностi за
вiдсутностi змiни обстановки, що потягла втрату суспiльноє не-
безпечностi дiянням або особою, яка його вчинила, у непра-
вомiрним.
4. Звiльнення вiд кримiнальноє вiдповiдальностi на пiдставi ч. I
ст.50 здiйснюуться судом, прокурором, а також слiдчим i органом
дiзнання за згодою прокурора (ст.7 КПК). Особа, яка провадить
дiзнання, слiдчий чи прокурор виносять про це постанову, а суд
у розпорядчому засiданнi - ухвалу. Якщо суд доходить висновку
про можливiсть звiльнення вiд кримiнальноє вiдповiдальностi в
результатi судового розгляду, вiн постановляу обвинувальний
вирок без призначення покарання (ч.З ст.32-КПК).
5. Частина 2 ст.50 передбачау можливiсть звiльнення винного
вiд покарання. В даному випадку звiльнення здiйснюуться не в
звязку зi змiною обстановки пiсля вчинення злочину, а виключ-
но з пiдстав, якi стосуються особи винного. Такою пiдставою у
виправлення особи, пiдтверджене єє бездоганною поведiнкою i
чесним ставленням до працi протягом тривалого часу.
При застосуваннi ч.2 ст.50 слiд враховувати не лише поведiнку
винного, але й характер i ступiнь суспiльноє небезпечностi ним
вчиненого. Ця норма не повинна застосовуватись у випадках
вчинення особою злочину, який характеризууться високим сту-
пенем суспiльноє небезпечностi. Такими у, зокрема, всi тяжкi
злочини (ст.7 КК).
6. Звiльнення вiд покарання за ч.2 ст.50 здiйснюуться лише
судом (ст.7 КПК). Суд першоє iнстанцiє робить це шляхом
постановления обвинувального вироку без призначення пока-
рання, а суд касацiйноє чи наглядноє iнстанцiє - шляхом
вiдповiдноє змiни вироку без його скасування i закриття справи.
Це пояснюуться тим, що таке рiшення означало б визнання
вироку неправильним не лише в частинi застосування покаран-
ня, але й у частинi встановлення винностi засудженого.
7. Звiльнення вiд кримiнальноє вiдповiдальностi чи покарання
з пiдстав, наведених у ст.50, у правом вiдповiдних органiв, а не
єх обовязком.
8. Звiльнення вiд вiдповiдальностi або покарання на пiдставi
ст.50 носить безумовний характер. Його слiд вiдрiзняти вiд
закриття справи за ч.2 ст.7. В першому випадку дiяння в момент
його вчинення мiстило всi ознаки злочину, але згодом воно або
особа, яка його вчинила, перестали бути суспiльне небезпечними.
Вiдповiдно ж до ч.2 ст.7 дiяння не оуло злочином уже в момент
його вчинення, оскiльки через малозначнiсть не являло
суспiльноє небезпеки.
9. Особа, звiльнена вiд покарання на пiдставi ч.2 ст.50,
визнауться такою, що не мау судимостi (п. I ч. I ст.55).
Стаття 51. Звiльнення вiд кримiнальноє
вiдповiдальностi iз застосуванням
заходiв адмiнiстративного стягнен-
ня, примусових заходiв виховного
характеру або громадського впливу
Особу, яка вчинила дiяння, що мiстить ознаки
злочину, який не являу великоє суспiльноє небезпеки,
може бути звiльнено вiд кримiнальноє вiдповiдальностi,
якщо буде визнано, що ТТ виправлення 1 перевиховання
можливе без застосування кримiнального покарання. В
цьому разi вiдповiдно до законодавства Украєни може
бути прийнято одне з таких рiшень:
1) про притягнення особи до адмiнiстративноє
вiдповiдальностi;
2) про передачу матерiалiв справи на розгляд то-
вариського суду;
3) про застосування примусових заходiв виховного
характеру;
4) про передачу особи на поруки громадськiй
органiзацiє або трудовому колективу.
Звiльнення вiд кримiнальноє вiдповiдальностi з
притягненням до адмiнiстративноє вiдповiдальностi до-
пускауться лише в справах про злочини, за якi законом
передбачауться покарання у виглядi позбавлення волi
на строк не бiльше одного року або iнше бiльш мяке
покарання,
Звiльнення вiд кримiнальноє вiдповiдальностi з пере-
дачею матерiалiв справи на розгляд товариського суду
допускауться лише в разi, якщо особа вчинила дiяння,
що мiстить ознаки злочину, вперше.
Звiльнення вiд кримiнальноє вiдповiдальностi з пере-
дачею особи на поруки допускауться, якщо вона щиро
розкаялась у вчиненому дiяннi, що мiстить ознаки
злочину, 1 вiд громадськоє органiзацiє або трудового ко-
лективу надiйшло клопотання про передачу єм цiеТ
особи на поруки. Не може бути передано на поруки осо-
бу, яка вдруге вчинила умисне дiяння, що мiстить
ознаки злочину, або ранiше передавалася на поруки.
Особа, яка вчинила дiяння, що мiстить ознаки
злочину, 1 передана на поруки, може бути притягнута до
кримiнальноє вiдповiдальностi за це дiяння, якщо вона
протягом року не виправдала довiря трудового ко-
лективу, порушила своу обiцяння виправитись 1 не
пiдкоряуться правилам спiвжиття або залишила роботу
з метою ухилитись вiд громадського впливу 1 якщо, у
звязку з цим, е рiшення громадськоє органiзацiє чи тру-
дового колективу про вiдмову вiд поручительства.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. i Зако-
нами вiд 17 червня 1992 р. ; 23 грудня 1993 р. // Вiдомостi
Верховноє Ради УРСР. - 1983. -№4. - Ст. 50; Вiдомостi Вер-
ховноє Ради Украєни.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150