При цьому, крiм вартостi викраденого,
враховууться також кiлькiсть викрадених предметiв в натурi (вага,
обум) i значимiсть єх для народного господарства (ч.З ст.51 КАП).
При визначеннi вартостi викраденого майна належить
виходити з державних роздрiбних (закупiвельних) цiн. В поста-
новi Верховноє Ради Украєни вiд 26 сiчня 1993 р. "Про застосу-
вання статей 154, 155 Кримiнального кодексу Украєни та статей
160, 208 Кодексу Украєни про адмiнiстративнi правопорушен-
ня" розяснюуться (ч.2 ст. 1), що роздрiбними визнаються не
лише державнi фiксованi цiни, а й регульованi, а також договiрнi
(вiльнi) цiни, за якими реалiзуються товари (Вiдомостi Верховноє
Ради Украєни. - 1993. - №12. - Ст.IОЗ). При вiдсутностi цiни на
майно його вартiсть визначауться шляхом проведення
експертизи. У випадках розкрадання майна та iнших цiнностей,
для яких законом передбачений особливий порядок визначення
єх вартостi (дорогоцiннi метали чи камiння), розмiр його визна-
чауться у вiдповiдностi з таким порядком.
41. Розмiри розкрадання визначаються незалежно вiд того,
вчинено воно однiую особою чи групою осiб. Якщо ж в рiзних
епiзодах розкрадання брали участь не всi особи, котрi входили
до складу групи, то вiдносно кожного учасника необхiдно вста-
новити, на яку загальну суму було викрадене майно з його
участю, i у залежностi вiд цього квалiфiкувати дiє останнього.
Розмiр отриманоє спiвучасником частки викраденого не позна-
чауться на квалiфiкацiє його дiй.
42. Якщо при вчиненнi розкрадання умисел винного був
спрямований на заволодiння майном у великих розмiрах, але не
був здiйснений з незалежних вiд винного обставин, вчинене слiд
квалiфiкувати як замах на викрадення майна у великих розмiрах.
43. Особа, яка вчинила декiлька розкрадань державного чи
колективного майна, якi разом завдали великоє шкоди, буде
вiдповiдати за розкрадання, вчинене у великих розмiрах, якщо
такi розкрадання були вчиненi однаковим способом при наяв-
ностi умислу вчинити розкрадання у великих розмiрах.
44. Розкрадання квалiфiкууться як учинене особливо небез-
печним рецидивiстом (ч.4 ст.81, ч.4 ст.82, ч.З ст.83, ч.2 ст.86,
ч.З ст.8(т) лише тодi, коли винна особа була визнана особливо
небезпечним рецидивiстом до вчинення одного iз зазначених
злочинiв вироком суду, що набрав законноє сили, i судимiсть у
встановленому порядку не була знята чи погашена..
Стаття 81. Розкрадання державного або ко-
лективного майна шляхом крадiжки
Таумне викрадення державного або колективного
майна (крадiжка) -
карауться позбавленням волi на строк до трьох рокiв,
або виправними роботами на строк до двох рокiв, або
штрафом у розмiрi вiд ста до пятисот карбованцiв.
Крадiжка) вчинена повторно або за попереднiм згово-
ром групою осiб, -
карасться позбавленням волi на строк до шести рокiв
з конфiскацiую майна або без конфiскацiє, або
виправними роботами на строк вiд одного року до двох
рокiв з конфiскацiую майна чи без такоє.
Крадiжка з проникненням у примiщення чи Iнше
сховище -
карауться позбавленням волi на строк вiд трьох до
восьми рокiв з конфiскацiую майна або без
конфiскацiє.
Крадiжка, вчинена у великих розмiрах або особливо
небезпечним рецидивiстом, -
карауться позбавленням волi на строк вiд пяти до
пятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна.
Примiтка. Повторним у статтях 81-84 i 86 визнауться злочин.
вчинений особою, яка ранiше вчинила будь-який Iз злочинiв, передба-
чених цими статтями або статтями 69, 86, 86 140-144, 223, 228. 2292
цього Кодексу.
У статтях 81-84. 86 цього Кодексу розкрадання визнауться
вчиненим у великих розмiрах i вважауться таким, що завдало велике
шкоди державному чи колективному майну, якщо воно вчинено
однiую особою чи групою осiб на суму, яка в сто 1 бiльше разiв
перевищуу мiнiмальний розмiр заробiтноє плати, встановлений зако-
нодавством Украєни.
У статтi 86 цього Кодексу розкрадання державного або ко-
лективного майнэ визнауться вчиненим в особливо великих розмiрах,
якщо воно вчинено однiую особою чи групою осiб на суму, що в двiстi
пятдесят 1 бiльше разiв перевищуу мiнiмальнi розмiр заробiтноє
плати, встановлений законодавством Украєни.
(Iз змiнами, внесеними Указами вiд 27 червня 1961 р.,
17 червня 1974 р. , 12 сiчня 1983 р. , 21 серпня 1987 р. ,
14 квiтня 1988 р., 6 березня 1989 р. i Законами вiд 6 бе-
резня 1992 р., 17 червня 1992 р., 7 липня 1992 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1961. - №28. - Ст. 342;
1974. - №27. - Ст. 222; 1983. - №4. - Ст. 50; 1987. - №35.
- Ст. 674; 1988. -№17. -Ст. 427; 1989. - №12. - Ст. 96;
Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1992. - №23. -
Ст. 337; 1992. - №35. - Ст. 511; 1992. - №39. - Ст. 570).
i. Крадiжка у пшемне викрадення майна. Викрадення вва-
хауться таумним, ксиiи воно вчиняуться у вiдсутнiсть особи,у
дiданнi чи пiд охороною якоє знаходилося майно, що викра-
дауться, або у присутностi такоє особи, але непомiтно для неє, а
також у присутностi стороннiх осiб, якi не усвiдомлюють факту
розкрадання майна i не можуть дати йому належноє оцiнки
(психiчно хворi, малолiтнi). Викрадення у таумним i у тому разi,
коли воно вчиняуться у присутностi особи, якiй доручене майно,
але вона перебувау в такому станi, що виключау можливiсть
усвiдомлювати значення того, що вiдбувауться (сон,
непритомнiсть, сильне спянiння тощо).
Викрадення буде таумним i тодi.коли винний дiяв з ураху-
ванням сприятливоє для нього навколишньоє обстановки, яка, на
його думку, виключау втручання стороннiх осiб, котрi
усвiдомлювали факт протиправного заволодiння майном. В цьому
випадку заволодiння майном у присутностi очевидцiв злочину,
на потурання яких завiдомо i розраховував винний, не виходить,
як правило, за межi складу злочину, яким у крадiжка.
Наприклад, особа, яка викрадау з територiє пiдприумства
будiвельнi матерiали у присутностi своєх друзiв по роботi з
мовчазноє єх згоди, повинна вiдповiдати за крадiжку. Проте,
якщо розрахунки винного на потурання друзiв не справдилися i
вiн вiдкрито знехтував єх зауваженням не робити цього або вдався
до придушення єх волi, вiн буде вiдповiдати в залежностi вiд усiх
обставин злочину за грабiж або розбiй.
Розкрадання при так званому змiшаному способi вчинення
злочину, коли воно було почато таумно, а продовжене вiдкритим
способом або було поуднане з насильством, - квалiфiкууться як
грабiж чи розбiй.
2. Розкрадання квалiфiкууться як крадiжка, якщо воно було
вчинене особою, яка не мала певних прав стосовно викраденого
нею майна, а мала лише у звязку з дорученням по роботi чи
виконанням службових обовязкiв доступ до майна, виготовляла
або перевозила продукцiю не за документом, на пiдставi якого
була о надiлена щодо неє певною правомочнiстю (наприклад,
комбайнер, вантажник) (див. п.З постанови Пленуму Верховного
Суду Украєни вiд 25 вересня 1981 р. №7 // Бюлетень... - С.65).
3. Крадiжка державного або колективного майна вважауться
закiнченим злочином з моменту, коли винна особа повнiстю
здiйснила умисел щодо завогодiння майном. Заволодiння перед-
бачау такий перехiд майна до винного, який надау йому реальну,
хоча б початкову, можливiсть розпорядитися чи користуватися
ним - винести, заховати, передати iншим особам тощо. Докладне
визначення цього моменту у кожному конкретному випадку
залежить вiд характеру майна, навколишньоє обстановки щодо
вчинення крадiжки, наявностi реальноє можливостi використати
майно за особистим розсудом винного. Наприклад, протиправне
вилучення зерна пiд час збирання врожаю iз комбайна, заванта-
ження ним автомашини i наявнiсть початкового руху вiд комбай-
на з викраденим зерном створюу закiнчений склад злочину
крадiжки. Якщо ж зерно вилучене з елеватора, який знаходиться
на територiє, що охороняуться, то завантахеннi його в авто-
машину i весь час руху машини до контрольно-пропускного
пункту охоплюуться поняттям "замах на крадiжку . В цьому
вкладку крадiжка буде вважатися закiнченим злочином з момен-
ту провозу зерна через контрольниi пункт. Коли ж працiвни
контрольного пункту з метою сприяння розкраданню зерна
навмисно пропустить машину з зерном через пункт контролю,
то вiн буде вiдповiдати за спiвучасть у вчиненнi крадiжки.
4. Крадiжка передбачау наявнiсть прямого умислу на таумне
заволодiння державним або колективним майном. Намiр винного
дiяти таумно повинен вiдповiдати його переконанню у тому, що
здiйснюване ним заволодiння мабном непомiтне Для особи, у
вiданнi якоє воно знаходиться, або особи, яка повинна була
(сторож, охоронець, дружинник тощо) або могла (окремий гро-
мадянин) перешкодити заволодiнню майном.
Стаття 82. Розкрадання державного або ко-
лективного майна шляхом грабежу
Вiдкрите викрадення державного або колективного
майна (грабiж) -
карауться позбавленням волi на строк до чотирьох
рокiв або виправними роботами на строк вiд одного
року до двох рокiв,
Грабiж, поуднаний з насильством, що не с небеа-
печним для життя чи здоровя потерпiлого, або з погро
зою застосування такого насильства, або вчинений з>
попереднiм зговором групою осiб чи повторно, -
карауться позбавленням волi на строк до семи рокiв
з конфiскацiую майна або без конфiскацiє.
Грабiж з проникненням у примiщення чи iнше сховище -
карауться позбавленням волi на строк вiд чотирьох до
десяти рокiв з конфiскацiую майна або без конфiскацiє.
Грабiж, вчинений у великих розмiрахабо особливо
небезпечним рецидивiстом, -
карауться позбавленням волi на строк вiд шести до
пятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. i Зако-
нами вiд 6 березня 1992 р., 17 червня 1992 р. //Вiдомостi Вер-
ховноє Ради УРСР. -1983. -№4. -Ст. 50; ВiдомостiВерховноє
Ради Украєни. -1992. -№23. -Ст. 337; 1992. -№35. -Ст. 511).
1. Грабiж - це вiдкрите викрадення державного або ко-
лективного майна. Викрадення вважауться вiдкритим, якщо воно
вчинюуться у присутностi особи, у вiданнi чи пiд охороною яхт
перебувау майно, i винний усвiдомлюу, що цi особи розумiють
сутнiсть його злочинних дiй. Вiдкритим вважауться i таке розк-
радання, яке було помiчене стороннiми особами i цю обставину
злочинець не тiльки усвiдомлював, але й нехтував всю. При
вчиненнi грабежу винний дiу вiдкрито, очевидно, зухвало i
свiдомо зневажау присутнiсть особи, яка володiу майном чя
охороняу його, або стороннiх осiб.
2. При вчиненнi грабежу, що не був поуднаний з насильством
(ч.I ст. 82), злочинець уникау фiзичного зiткнення з особою, у
вiданнi чи пiд охороною якоє перебувау майно, а також з iншими
особами, якi усвiдомлюють значення того, що вiдбувауться.
викрадення вважауться вiдкритим без насильства i тодi, коли
винний дiу раптово, вживаючи певних зусиль (вони не повязанi
з впливом на волю), вириваючи рiч у потерпiлого. Якщо ж такi
зусилля винного супроводжувались посяганням на тiлесну недо-
торканнiсть потерпiлого, вiн буде вiдповiдати за грабiж iз засто-
суванням фiзичного насильства (ч.2 ст.82).
3. Грабiж вважауться закiнченим злочином з моменту заво-
додiння майном. Таким моментом визнауться поява у злочинця
реальноє початковоє можливостi розпорядитися вилученим май-
ном (винести, передати iншим особам тощо).
4. Пiд насильством при вчиненнi грабежу (ч.2 ст.82) слiд
розумiти таке протиправне застосування сили до потерпiлого, яке
не у небезпечним для його життя чи здоровя. Дане насильство
по вiдношенню до потерпiлого супроводжууться заподiянням
легкого тiлесного ушкодження, що не призвело до короткочас-
ного розладу здоровя або короткочасноє втрати працездатностi,
завданням фiзичного болю (при нанесеннi ударiв, побоєв), обме-
женням чи позбавленням волi тощо. При зясуваннi питання, чи
було насильство небезпечним для життя або здоровя потерпiлого,
необхiдно виходити не лише з фактичних наслiдкiв, а й способу
його вчинення. Наприклад, намагання зiштовхнути потерпiлого
з вагону поєзда, що рухауться, здушення шиє, спроба нанести
удар важким предметом у життуво важливi органи, застосування
електроструму, зброє тощо з метою заволодiння майном повиннi
квалiфiкуватися як розбiй (ст.86).
5. Погроза застосування насильства при вчиненнi грабежу -
це психiчний вплив на потерпiлого з метою примусити його
передати майно, або погодитися на вилучення майна, або
лiквiдувати протидiю з боку стороннiх осiб пiд час заволодiння
майном. Такий вплив повинен бути реальним i мiстити у собi
небезпеку для потерпiлого. Загроза може бути виражена словес-
но, жестикуляцiую, демонстрацiую будь-яких предметiв для
вчинення насильства.
Вирiшення питання про ступiнь чи характер насильства за-
лежить вiд спрямованостi умислу винного та сприйняття такоє
загрози потерпiлим. При цьому основним критерiум у спрямо-
ванiсть умислу винного, яка визначауться на пiдставi аналiзу
усiх обставин справи (мiсце та час вчинення злочину, вигляд та
властивiсть предмета, яким загрожував винний, тощо). Простий
грабiж буде у випадку, коли суоуктивне сприймання потерпiлим
поведiнки винного як погрози застосування насильства було
викликане однiую лише позою злочинця (при вiдсутностi прямо-
го умислу на насильство), його розвязнiстю чи зухвалiстю.
6. При вчиненнi грабежу фiзичне та психiчне насильство у
засобом, який сприяу негайно заволодiти майном. Це буде i у
разi, коли заволодiння майном почалося таумно, а закiнчилося з
насильством, що i дало можливiсть заволодiти майном.
Наприклад, якщо злочинець вилучив майно з прилавка ма-
газину, але при виходi з нього був затриманий продавцем, якому
з метою утримання викраденого майна нанiс удари, то вiн буде
вiдповiдати за грабiж (ч.2 ст.82). Якщо х у вказаному випадку
злочинець залишив вилучене майно i застосував насильство з
метою уникнути затримання, то вiн буде вiдповiдати за замах на
крадiжку за ч.2 ст. 17 i ч.I ст.81 та за злочин проти порядку
управлiння за ч.2 ст. 190.
Застосування до потерпiлого без його згоди наркотичних за-
собiв, отруйних та сильнодiючих речовин (газiв) з метою заво-
лодiння майном налехить розглядати як насильство i в залех-
ностi вiд того, було воно небезпечним для хиття або здоровя чи
не було, квалiфiкувати такi дiє за ч.2 ст.82 або за вiдповiдною
частиною СТ.86.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150