Така участь може бути особистою
або спiльною. Сам факт участi у збройному конфлiктi iншоє
держави створюу .закiнчений злочин. Якщо така участь
виразилася у вбивствi, вчиненнi тiлесних ушкоджень, знищеииi
майна тощо, вiдповiдальнiсть настау за правилами про сукупнiст>
злочинiв.
3. Субуктивна сторона злочину характеризууться пряшш
умислом винного при вiдсутностi у нього мети - отриманнi за
своє дiє матерiальноє винагороди (грошей чи майна) або iнша!
особистоє вигоди (службове пiдвищення, одержання права на
майно тощо). За наявностi такоє мети дiє вррого буду>
квалiфiкуватися за ч.2 ст.бЗ
4. Субуктом злочину може бути громадянин Украєни, а також
особа без громадянства, яка проживау в Украєнi.
Стаття 187 .Порушення законодавства про
об уднання громадян
Керiвництво обуднанням громадян, яке не м"
галiзовалося у встановленому законом порядку чи яко-
му вiдмовлено в легалiзацiТ, або яке примусово розку
щено за рiшенням суду, але продовжуу дiяти, а так само
участь у дiяльностi таких обуднань, вчиненi повторiм>
протягом року пiсля накладення адмiнiстративного
стягнення за такi ж порушення, -
карауться позбавленням волi на строк до пяти рокiв>
(Сг 18г Кодекс доповнено Законом вiд 11 листопада 1993 р.
//Голос Украєни. -1993. - 1 грудня).
i. Цей злочин посягау на встановлений порядок правового регу-
лювання дiяльностi обуднань iромадян. Вiдповiдно до ст. I Закону
"iтт 16 червня 1992 р. "Про обудвання громадян" (Вiдомостi
рховноєРади Украєни. - 1993. - №34. - Сг.504) обуднання
пюмадян, незалежно вiд назви (рух, конгрес, асоцiацiя, фонд,
спiлка тощо), визнауться полiтичною партiую або iромадською
органiзацiую, якщо воно не мау за мету одержання прибутку.
Легалiзацiя (офiцiйне визнання) обуднань громадян у
обовязковою i здiйснюуться шляхом єх реустрацiє або
повiдомлення про заснування. Дiяльнiсть обуднань громадян,
якi нелегалiзованi або примусово розпущенi за рiшенням суду,
у протизаконною (ч.I ст.14).
2. обуктивна сторона злочину - це дiя, що виражауться у
керiвництвi дiяльнiстю обуднання громадян або в участi у
дiяльностi такого обуднання, якщо: 1) обуднання не ле-
галiзовалося у встановленому законом порядку; 2) обуднанню
було вiдмовлено у легалiзацiє; 3) обуднання було примусово
розпущено за рiшенням суду.
Обуднання громадян, говориться у названому Законi, не
пiдлягають легалiзацiє, а дiяльнiсть легалiзованих обуднань гро-
мадян забороняуться у судовому порядку, коли єх метою у: змiна
шляхом насильства конституцiйного ладу i в будь-якiй протиза-
коннiй формi територiальноє цiлiсностi держави; пiдрив безпеки
державi у формi ведення дiяльностi на користь iноземних держав;
пропаганда вiйни, насильства чи жорстокостi, фашизму та нео-
фашизму; розпалювання нацiональноє та релiгiйноє ворожнечi;
створення незаконних воунiзованих формувань; обмеження за-
гальновизнаних прав людини (ч.I ст.4). Заоороняуться створення
i дiяльнiсть полiтичних партiй, керiвнi органи чи структурнi
осередки яких знаходяться за межами Украєни, а також будь-яких
структурних осередкiв полiтичних партiй в органах виконавчоє та
судовоє влади, у Збройних Силах, Нацiональнiй гвардiє та Прикор-
донних вiйськах, на державних пiдприумствах, в установах i
органiзацiях, державних навчальних закладах (ч.2 ст.4).
Керiвництво дiяльнiстю такого обуднання або участь у його
дiяльностi створюу злочин, якщо такi дiє були вчиненi повторно
протягом року пiсля накладання адмiнiстративного стягнення за
такi ж порушення,
Пiд керiвництвом обуднанням громадян слiд розумiти визна-
чення особою, яка очолюу обуднання, напрямку, цiлей, завдань
та принципiв дiяльностi обуднання, здiйснення розпорядчих
функцiй щодо його дiяльностi i дiяльностi його членiв, вжиття
заходiв щодо виконання завдання, поставленого обуднанням.
Участь в дiяльностi обуднання - це вчинення дiй, якi
спрямованi на досягнення спiльноє мети обуднання.
3. Цей злочин вчинюуться з прямим умислом. Винна особа
усвiдомлюу, що вона керуу таким обуднанням громадян або бере
участь у його дiяльностi, i бахау вчинити такi дiє.
4. Субуктом злочину у особа, яка керуу дiяльнiстю або бере
участь у дiяльностi обуднання громадян, яке заборонено зако-
ном, за умови, що на таку особу ранiше було накладено
адмiнiстративне стягнення за такi ж дiє.

Стаття 188. Опiр представнику мади <бо
продет-ииi(у громадськос-гiг який
охоронiм громадський порядок
Опiр представнику влади при аикоиаи) ним служ-
бових обовязкiв або представнику громадськостi, якмй
охороняс громадський порядок, крiм випадкiв, <ая-
чених у статтi 188 цього Кодексу, -
карауться виправними роботами на строк до дтех
рокiв або штрафом у розмiрi до двохсот карбованцiв.
Те саме дiяння, поуднане з насильством або приму>
шенням до виконання явно незаконних вимог, -
карауться- позбавленням волi на строк до трьох рокiв.
(Iз змiнами, внесеними Указами вiд 10 вересня 1962 р.
12 сiчня 1983 р. //Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1962.
№37. - Ст. 461; 1983. -№4. -Ст. 50).
1. Суспiльна небезпечнiсть цього злочину полягау в протцдвi
представникам влади або представникам громадськосцi
здiйснювати покладенi на них функцiє. Крiм того, передбачешЦ
ст. 188 дiє пiдривають єх авторитет, а в деяких випадках зацдать-I
шкоди єх здоровю. I
2. Пiд опором розумiуться активна протидiя виконанню пред-;
ставником влади або представником громадськостi, який ох0ро
няе громадський порядок, покладених на них обовязкiв. Пфв:
цьому дiє вищого можуть бути спрямованi безпосередньо проп
вказаних представникiв (наприклад, винний завахау слiдчту
увiйти в кiмнату для огляду мiсця подiє) або предметiв, ж>
обхiдних для виконання цими особами своєх обовязкiв;
(наприклад, винний знищуу документ, який прокурор наматаiсi-I
вилучити у нього).
3. Непокора, що вирахауться тiльки у вiдмовi вiд внанiя
вимог представника влади або громадськостi, який ЯЬровк
громадський порядок, не тягне за собою кримiнальвоii
вiдповiдальностi. Якщо х при 5 вчиненнi мау мiсце ирилжзднк Д
образа вказаних осiб у звязку з єх дiяльнiстю, вчинене
квалiфiкууться за СТ.189.
4. Потерпiлими можуть бути тiльки представники влади, якi
виконують своє службовi обовязки, чи представники громада-
костi, котрi охороняють громадський порядок. При цьому
вiдповiдальнiсть за ст. 188 настау у випадках вчинення сшар
широкому колу представникiв влади, за деякими винятками.
опiр, вчинений працiвникам мiлiцiє, якi виконують обовязки 00
охоронi громадського порядку, вiдповiдальнiсть передбетея>
ст. 188\ опiр хе, що у способом впливу на працiвника прокур-
тури, органу внутрiшнiх справ чи безпеки при втручаннi у в?
дiяльнiсть (крiм працiвникiв мiлiцiє при охоронi ними громадсь"
кого порядку), - ст.189
Опiр службовим особам, якi не у представникам)
поуднаний з насильством або погрозами на єх адресу, за в
необхiдних умов, тягне за собою вiдповiдальнiсть за ст.]
Опiр представниковi влади або громадськостi, вчинений пiд час
хулiганства, повнiстю охоплюуться складом злочину, передбаче-
ного ч.2 СТ.206, i додатковоє квалiфiкацiє за ст. 188 не потребуу.
5. Представник влади - див. п.б коментаря до ст. 164.
6. Предсп.мниками громадськостi, якi охороняють гро-
мадський порядок, е особи, якi виконують доручення по охоронi
громадського порядку: позаштатнi спiвробiтники мiлiцiє, члени
(динкових комiтетiв, особи, призначенi для пiдтримання поряд-
ку пiд час мiтингiв, демонстрацiй, походiв, проведення зоорiв
тощо. Вчинення аналогiчних дiй щодо членiв народних дружин
або вiйськовослужбовцiв пiд час охорони ними громадського
порядку квалiфiкууться за ст. 188\
7. Пiд виконанням службових обовязкiв представником
влади слiд вважати дiє по охоронi громадського порядку,
здiйсненню рiзноманiтних перевiрок (наприклад, санiтарного
стану, пожежноє безпеки, використання електричноє енергiє,
фiнансовоє дисщшлiни податковим iнспектором) i т.iн.
Лiд виконанням обовязкiв по охоронi громадського порядку
слiд розумiти пiдтримання порядку пiд час демонстрацiй, мiтингiв,
проведення зборiв, з1здiв,iншнх масових заходiв,при лiквiдацiє
наслiдкiв аварiй, стихiйного лиха, дiє по припиненню порушень
iромадського порядку, затриманню правопорушника тощо.
Опiр представникам громадськостi, якi виконують обовязки,
не повязанi з охороною громадського порядку, не може бути
квалiфiкований за ст.188. Якщо вiн виражався в насильствi,
вiдповiдальнiсть може наставати за ч.2 ст.190, якщо ж це були
вказанi у ч.I ст.190 погрози, то за цiую нормою.
Для складу злочину, передбаченого ст. 188, не мау значення, чи
здiйснювали представники влади i громадськостi своє обовязки в
службовий чи не в службовий час. Головне, щоб вони дiяли в момент
вчинення єм опору в межах наданих єм прав та повноважень.
8. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом: винний усвiдомлюу, що протидiу саме представниковi
влади виконувати ним своє службовi обовязки чи представниковi
громадськостi охороняти громадський порядок, i бажау переш-
кодити виконанню ними своєх обовязкiв. За вiдсутностi такого
усвiдомлення нема i розглядуваного складу злочину.
9. Субуктом злочину у особа, якiй до моменту його вчинення
виповнилось шiстнадцять рокiв.
10. Пiд насильством розумiуться фiзичний (звязування,
нанесення ударiв, побоєв, тiлесних ушкоджень) та психiчний
вплив (реальна погроза фiзичним насильством). Якщо застосо-
ване при опорi насильство спричинило середньоє тяжкостi або
тяжке тiлесне ушкодження,вчинене квалiфiкууться, залежно вiд
конкретних умов, за сукупнiстю злочинiв, передбачених ч.2
ст.188 та ст.102, вiдповiдною частиною ст.IОI або ч.2 ст.189
11. Примушення - це фiзичний чи психiчний вплив на пред-
ставника влади (крiм випадкiв, передбачених ст.189) або гро-
мадськостi з тим, щоб примусити його, всупереч бажанню, вико-
нати явно незаконнi вимоги - вчинити дiю чи утриматись вiд неє.
Стаття 188. Опiр прифитку мiлiцiє, народному
дружиннику або iйсыбоослужбо<о
при ямбонанн) ними обовяжiв по
охоронi iромадсьмого порядку
Вчинення опору працiвнику мiлiцiє або народному
дружиннику, а також вiйськовослужбовцю при вико-
наннi цими особами покладених на них обовяакiв по
охоронi громадського порядку -
карааться позбавленням волi на строк до одного року,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом у розмiрi до двохсот карбованцiв.
ТI самi дiє, по<днан1 з насильством або погрозою за-
стосування насильства, а так само примушення цих
осiб шляхом насильства або погрози застосування
насильства до виконання явно незаконних дiй -
караються позбавленням волi на строк вiд одного
року до пяти рокiв або виправними роботами на строк
вiд одного року до двох рокiв.
(Ст. 188 Кодекс доповнено Указом вiд 10 вересня 1962 р.
//Вiдомостi Верховна Ради УРСР. -1962. -№37. -Ст.461).
(Iз змiнами, внесеними Указами вiд 12 сiчня 1983 р .,
З серпня 1988 р. // Вiдомостi Верховна Ради УРСР. -
1983. - №4. - Ст. 50; 1988. - №33. - Ст. 808).
I. Суспiльна небезпечнiсть цього злочину полягау у протвдiє
працiвнику мiлiцiє, народному дружиннику та
вiйськовослужбовцю здiйснювати покладенi на них обовязки по
охоронi громадського порядку. Крiм того, перерахованими у
ст. 18 дiями пiдривауться єх авторитет, а в деяких випадках
завдауться шкода єх здоровю.
2. Вчинення опору - це активна фiзична пряндiя здiйсненню
працiвником мiлiцiє, народним дружинником,
вiйськовослужбовцем обовязку по охоронi громадського порядку
(абз.I п.8 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд
26 червня 1992 р. №8 "Про застосування судами законодавства,
що передбачау вiдповiдальнiсть за посягання на життя, здоровя,
гiднiсть та власнiсть працiвникiв правоохоронних органiв" //
Бюлетень..- С.140). Вiд вчинення опору слiд вiдрiзняти злiсиу
непокору (ст. 185 КАП), якою у вiдмова вiд наполегливих, иео-
дноразово повторених законних вимог чи розпоряджень
працiвника мiлiцiє при виконаннi ним службових обовязкiв,
народного дружинника чи вiйськовослужбовця у звязку з єх
участю в охоронi громадського порядку, або вiдмова, виражена в
зухвалiй формi, що свiдчить про явну неповагу до осiб, яi
охороняють громадський порядок.
3. Пiд виконанням обовязкiв по охоронi iромадсько
порядку слiд розумiти: несення постовоє чи патрульноє иiуяМ,
пiдтримання порядку пiд час демонстрацiй, мiтингiв, iнше
масових заходiв, при лiквiдацiє наслiдкiв аварiє, стихiйного лиха,
дiє по припиненню або запобiганню порушень громадського
порядку, затриманню порушника тощо (абз.2 п.б постанови).
Виконання обовязкiв по охоронi громадського порядку мау
мiсце не тiльки тодi, коли працiвник мiлiцiє, народний дружинник
або вiйськовослужбовець перебувау на чергуваннi, але й у випад-
ках. коли вони навiть у вiльний вiд служби чи чергування час зi
своує iнiцiативи або на прохання громадян вживають заходiв до
охорони громадського порядку.
Випадки вчинення опору вказаним особам на грунтi особистих
стосункiв або ж пiд час виконання обовязкiв, не повязаних з
охороною громадського порядку, не створюють складу розгляду-
ваного злочину.
Правомiрне застосування працiвником мiлiцiє, народним
дружинником чи вiйськовослужбовцем до правопорушника
фiзичного впливу, спецiальних засобiв або зброє виключау
вiдповiдальнiсть за заподiяння шкоди (п.4 постанови).
4. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом: винний усвiдомлюу суспiльне небезпечний характер
вчинюваноє саме працiвниковi мiлiцiє, народному дружиннику i
вiйськовослужбовцю протидiє i бажау тим самим перешкодити
його законнiй дiяльностi по охоронi громадського пбрадку Якщо
ж винний не усвiдомлював, що вчинюу опiр працiвнику мiлiцiє,
народному дружиннику або вiйськовослужбовцю,
вiдповiдальнiсть за розглядуваний злочин вiдсутня.
5. Субуктом передбаченого ст.i88 злочину може бути не
лише безпосереднiй правопорушник, до якого працiвник мiлiцiє,
народний дружинник чи вiйськовослужбовець предявили за-
коннi вимоги, повязанi з охороною громадського порядку, але й
iнша особа, яка активно перешкоджала єм виконувати покладенi
на них обовязки по охоронi громадського порядку.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150