фотографiє; iлюстрацiє, карти, плани,
креслення, пластичнi твори, що стосуються географiє, гео-
логи, топографiє, архiтектури; переклади, адаптацiє; аран-
жування; iншi твори.
3. Авторськi права поширюються ях на обнародуванi, так I не
обнародуванi твори незалежно вiд єх призначення, жанру, до-
стоєнства, обсягу, мети (освiта, iнформацiя, реклама, пропаганда,
розваги тощо), а також способу вiдтворення, якщо вони вираженi
в уснiй, письмовiй або iншiй формi.
4. Вiдповiдно до СТ.9 згаданого Закону охорона прав авторiв
надауться: 1) авторам незалежно вiд громадянства, твори яких
вперше опублiкованi або не опублiкованi, але знаходяться в
обуктивнiй формi на територiє Украєни; 2) авторам, твори яких
вперше опублiкованi в iншiй краєнi та протягом тридцяти днiв
опублiкованi в Украєнi незалежно вiд громадянства чи постiйного
мiсця проживання автора.
Авторам незалежно вiд громадянства, твори яких вперше
опублiкованi або не опублiкованi, але знаходяться в обуктивнiй
формi на територiє iншоє держави, надауться охорона вiдповiдно
до мiжнародних договорiв Украєни.
5. Авторовi твору належить особисте (немайнове) право: на
опублiкування, вiдтворення i розповсюдження свого твору всiма
дозволеними способами пiд своєм iмям, пiд умовним iмям (псев-
донимом) або без зазначення iменi (анонiмно), а також на
недоторканнiсть твору.
Автором вважауться названа при обнародуваннi твору особа,
яка вказана як автор на примiрнику обнародуваного твору, на
рукопису або на оригiналi твору мистецтва, доки в судовому
порядку не буде доведено iнше.
6. Порушення авторських прав переслiдууться у
кримiнальному порядку при вчиненнi таких дiй, що порушують
особистi права автора: 1) незаконне використання творiв та
обуктiв сумiжних прав (контрафакцiя); 2) примушення до ав-
торства; 3) привласнення авторства (плагiат).
7. Поняття "незаконне використання творiв та
обуктiв сумiжних прав (контрафакцiя) передбачау
опублiкування (випуск твору у свiт), вiдтворення, розпов-
сюдження, а також ввезення в Украєну без дозволу 096, якi
мають авторське право i сумiжнi права, примiрникiв творiв,
фонограм, програм мовлення.
Примiрники творiв, фонограм, виготовлених i розповсюджених
з порушенням авторського права i сумiжних прав, у контр-
афактними. Твiр вважауться використаних (обнародуваним)>,
якщо вiн у тiй чи iншiй формi доведений до вiдома суспiльства,
став доступним для публiки. Для лiтературних творiв формою
обнародування у єх видання, для драматичних i музично-дра-
матичних - єх публiчне виконання, для творiв образотворчого
мистецтва - публiчне виставлення, для кiнофiльму - публiчне
демонстрування, для аудiовiзуальних творiв - єх вiдтворення
тощо. _
Не вважауться порушенням авторського i сумiжних прав
повiдомлення про новини або про поточнi подiє, якi носятв
характер простоє прес-iнформацiє на твори народноє творчостi,>
також на офiцiйнi документи (закони, укази, постанови, судовi
рiшення тощо), державнi символи та знаки (прапори, герби,
отздсни, грошовi знаки), затвердженi державними органами.
Охорона авторського права не поширюуться також на звернен-
ня полiтичнi промови, доповiдi, проповiдi та iншi пуолiчно
дигодошенi подiбнi твори, якщо рони вiдтворюються в пресi,
передаються в ефiр, доводяться до загального вiдома по проводах
i стають предметом публiчних повiдомлень з iнфорлмцiшюю
метою (ст.? Закону).
д. примушення оо авторства передбачау психiчний або
фiзичний вплив на автора з метою примусити його створити
вiдповiдний твiр (погрозою вбивством, заподiянням тiлесних
ушкоджень чи знищенням майна щодо самого автора твору або
до його близьких родичiв). Це може бути i так зване примусове
спiвавторство, коли автора твору шляхом погрози застосування
фiзичноє сили, використання службовоє або iншоє залежностi
примушують включити у спiвавтори осiб, якi не мали вiдношення
до створення твору.
9. Привласнення авторства (плагiат) - це оприлюднення
у повному обсязi або частково чужого твору пiд своєм iмям.
10. Субуктивна сторона злочину характеризууться
умислом. Мотиви порушення авторських i сумiжнiх прав не
мають значення для квалiфiкацiє злочину. Ними можуть бути
корисливiсть, каруризм або iнша особиста зацiкавленiсть.
Якщо ж привласнення авторства було повязане з крадiжкою
самого твору (рукопис, креслення, картина), вiдповiдальнiсть
настау за статтями 136 i 140.
II. Субуктом даного злочину може бути як службова, так i
приватна особа, у тому числi i сам автор, якщо вiн приховав
спiвавторство iншоє особи.
Стаття
Порушення винахiдницьких прав
Привласнення авторства на чуже вiдкриття, винахiд
чи рацiоналiзаторську пропозицiю) оголошення вина-
ходу або наукового вiдкриття до заявки без згоди авто
ра, а також незаконне використання винаходу, право
здiйснення якого належить державi, -
караються виправними роботами на строк до двох
рокiв або штрафом у розмiрi до трьохсот карбованцiв.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983. - №4. - Ст.50).
1. Кримiнально-правовий захист винахiдницьких прав перед-
бачений у випадках злочинних посягань на субуктивнi права
автора. Обуктивна сторона цього злочину мау такi форми:
а) привласнення авторства на чуже вiдкриття, ввнахiд чи
рацiоналiзаторську пропозицiю чи сорт рослин; 6) оголошення
тез згоди автора вiдкриття, винаходу або сорту рослини до
подання заявки; в) незаконне використання винаходу, право
здiйснення якого належить державi.
2. Вiдкриття - це встановлення невiдомих ранiше обуктивщ)
iснуючих закономiрностей, властивостей, явищ матерiального
свiту, якi вносять корiннi змiни у рiвень його пiзнання.
3. Вiдповiдно до Закону вiд 15 грудня 1993 р. "Про охорону
прав на винаходи i кориснi моделi" (Голос Украєни. - 1994. -
З лютого) правова охорона надауться винаходу, що не суперечпь
суспiльним iнтересам, принципам гуманностi i моралi та
вiдповiдау умовам патентоспромохностi (п.I ст.5). В ст.б цього
Закону готериться, що винахiд вiдповiдау умовам патентоспро-
мохностi, якщо вiн новий, мау винахiдницький рiвен i у
оромислово придатний. Винахiд визнауться мовим, якщо вiн ве
у частиною рiвня технiки. Винахiд МОБ винахiдницький рiвень,
якщо для фахiвця вiн не випливау з рiвня технiки. Винахiд
визнауться нромисяово нридатним, якщо його мохе бутж
використано в промисловостi або iншiй сферi дiяльностi. Не може
бути пiдставою для визнання винаходу промислове непридатних
лвпе той факт, що в конкретних умовах на поточний час немау
засобiв для його використання.
4. Обуктом винаходу мохе бути: продукт (пристрiй,
речовина, штам мiкроорганiзму, культура клiтини рослин i
тварин), спосiб.
Винаходом не ввахаються: методи органiзацiє та уп-
равлiння господарством; умовнi позначення, резкладя,
правила; методи виконання розумових операцiй; результати
художнього конструювання; топологiє iнтегральних
мiкросхем (п.З ст.5 Закону).
5. Рацiоналiзаторською ввахауться пропозицiя, що у новою
i корисною для пiдприумства, якому вона подана, i яка передба
чау створення або змiну конструкцiє виробiв, технологiє
виробниiттва i застосовуваноє технiки або складу матерiалу.
6. Авторство на вiдкриття, винахiд i рацiоналiзаторську про-
позицiю засвiдчууться: на вiдкриття - диплом, на винахiд -
патентом, на рацiоналiзаторську пропозицiю - посвiдченням.
7. З обуктивноє сторони порушення винахiдницьких проя
у формi привласнення авторства мохе бути вчинене шляхом
обманного використання документiв i матерiалiв про вiдкриттi,
iншого обману, шляхом примушення автора до вiдмови вiЦi
авторства на користь особи, яка не мала вiдношення до такм,;
творчостi, або примушення до спiвавторства з зазначеною осо- :
бою. Таке порушення мохе здiйснюватись i шляхом точного або ;
в суттувих рисах схохого вiдтворення чухого вiдкриття, винахо-
ду чи рацiоналiзаторськоє пропозицiє.
8. Оголошення винаходу або наукового вiдкриття це пору- "i
шення права автора на одерхання патенту чи диплому. Це мояб
бути огожипення без згоди автора до подання заявки до Держпа-
тенту Украєни певних умов патентоспромохностi винаходу i>
формули вiдкриття або сорту рослини, що позбавило авторе
мохливостi одержати патент або диплом.
9. Право на одерхання патенту на винахiд мау дерхавне
пiдприумство, якщо винахiд створено в звязку з виконан-
ням винахiдником службових обовязкiв чи доручення з
боку такого пiдприумства. Крiм того, винахiдник мохе пере-
дати право власностi на винахiд дерхавi. При цьому право
на одерхання патенту на винахiд надауться Фонду вина-
ходiв Украєни. У цих випадках право використання винахо-
ду здiйснюуться дерхавою. Тому незаконне використання
будь-ким, у тому числi i самим винахiдником, такого вина-
ходу без згоди дерхави створюу злочин. При цьому слiд
мати на увазi, що не визнауться порушенням
винахiдницьких прав незаконне використання винаходу,
право здiйснення якого налехить дерхавi, у випадках,
спецiально передбачених законодавством, наприклад, якщо
таке використання не мау комерцiйноє мети, якщо воно було
вчинене з науковою метою або в порядку експерименту чи
за надзвичайних обставин (стихiйне лихо, катастрофа,
епiдемiя тощо); при разовому виготовленнi лiкiв в аптеках
за рецептом лiкаря (ст. 25 Закону "Про охорону прав на
винаходи i кориснi моделi").
10. Порушення винахiдницьких прав ввахауться злочином,
якщо воно вчинено умисно.
11. Субуктом злочину мохе бути дк службова, так i приватна
особа, у тому числi сам автор, якщо вiн приховав спiвавторство
iншоє особи або незаконно використав винахiд, право здiйснення
якого налехить дерхавi.
Стаття 138. Виключена.
(Закон вiд 15 травня 1992 р. // Вiдомостi Верховноє Ради
Украєни. -1992. - №32. - Ст. 457).
Стаття 139. Перешкодження вiдправленню
релiгiйних обрядiв
Перешкодження вiдправленню релiгiйних обрядiв,
оскiльки вони не порушують громадського порядку 1 не
супроводжуються замахом на права громадян, -
карауться виправними роботами на строк до шести
мiсяцiв або громадською доганою.
1. Конституцiя Украєни визнау i гарантуу громадянам
свободу совiстi i вiдправлення релiгiйних обрядiв (ст. 50).
Вiдповiдно до Конституцiє, Декларацiє про державний суве-
ренiтет Украєни та норм мiжнародного права забезпечення
права на свободу совiстi громадян та здiйснення цього права
закрiплено в Законi вiд 23 червня 1991 р.Про свободу
совiстi та релiгiйнi органiзацiє" // Вiдомостi Верховноє
Ради Украєни. - 1991. - №25. - Сi-.283; 1992. - №20. - Ст.277-
1992. - №30. - Ст.416; 1993. №26. - Ст.277; Урядовий курур. -
1994. - IЗ сiчня).
Однiую iз гарантiй вiльного вiдправлення релiгiйних обрядiв у
встаноглення кримiнальноє вiдповiдальностi за перешкодхення
Єх вiдправленню.
2. Обуктивна сторона злочину це рiзного роду дiє,
якi перешкоджають вiдправленню релiгiйних обрядiв. Це
мохе бути будь-яке примушення особи до сповiдання або
вiдмова вiд сповiдання релiгiє, до участi або неучастi в
богослужiннях, релiгiйних обрядах i церемонiях; встанов-
лення будь-яких переваг або обмежень однiує релiгiє,
вiросповiдання чи релiгiйноє органiзацiє щодо iнших; за-
борона релiгiйнiй органiзацiє використовувати для бого-
служiння засоби масовоє iнформацiє; заборона прихо-
жанину чи служителю культу здiйснити релiгiйний обряд
тощо.
Злочин вважауться закiнченим з моменту вчинення дiє, яка
перешкоджау вiдправленню релiгiйних обрядiв. Якщо при цьому
вiруючому або служителю культу було заподiяно тiлесне ушкод-
ження, вiдповiдальнiсть настау за ст. 139 та статтею про злочинi
проти особи.
3. Вiдповiдальнiсть за цей злочин настау лише в тому
разi, якщо вiдправлення релiгiйного обряду: 1) не пору-
шуу громадського порядку i 2) не супроводжууться зама-
хом на права громадян.
Порушення громадського порядку в цьому випадку означау
проведення публiчних релiгiйних заходiв (богослужiнь, обрядiв,
церемонiй, походiв), якi заважають нормальнiй роботi
пiдприумств, органiзацiй, установ або транспорту чи повзцц з
посяганням на права i майно державних, громадськиявчi
релiгiйних органiзацiй.
Замах на права громадян, про якi йдеться у ст. 139, означау
поуднання релiгiйно-обрядовоє чи проповiдницькоє дiяльностi
зi спонуканням громадян до невиконання ними своєх
конституцiйних обовязкiв або до посягання на життя, здо-
ровя, свободу i гiднiсть особи. Якщо релiгiйне обуднаннi
(наприклад, новоявлена секта "Бiле братство") проповiдуу
обряди, що повязанi з заподiянням шкоди здоровю громадян
та жертвоприношенням у виглядi самогубства тощо, то
органiзатори та керiвники такого обуднання будуть
вiдповiдати за ст.209.
4. Субуктивна сторона злочину характеризууться
умислом.
5. Субуктом злочину може бути як службова, так i яе
службова особа, якiй виповнилося 16 рокiв.
Глава V
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ IНДИВIДУАЛЬНОЄ
ВЛАСНОСТI ГРОМАДЯН
(Назва глави V iз змiнами, внесеними Законом вiд 17 червня
1992р. I/ВiдомостiВерховнаРодпУкрани. -1992. -№35. -Ст.511).
Стаття 140. Крадiжка
Таумне викрадення Iндивiдуального майна громадян
(крадiжка) -
карауться позбавленням волi на строк до трьох рокiв
або виправними роботами на строк до двох рокiв.
Крадiжка, що завдала значноє шкоди потерпiлому, а
так само вчинена за попереднiм зговором групою осiб
або повторно, -
карауться позбавленням волi на строк до семи рокiв з
конфiскацiую майна або без конфiскацiє або
виправними роботами на строк вiд одного року до двох
рокiв з конфiскацiую майна чи без такоє.
Крадiжка з проникненням у житло -
карауться позбавленням волi на строк вiд трьох до де-
сяти рокiв з конфiскацiую майна або без конфiскацiє.
Крадiжка) вчинена особливо небезпечним
рецидивiстом, -
карауться позбавленням волi на строк вiд семи до
пятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна.
Примiтка. Повторним у статтях 140, 141, 143 1 144 визнауться
злочин, вчинений особою, яка ранiше вчинила будь-який iз злочинiв,
передбачених цими статтями або статтями 69, 81-84, 86. 86\ 86, 142,
223. 2283, 2292 цього Кодексу.
(Iз змiнами, внесеними Указами вiд 27 червня
1961 р. , 17 червня 1974 р., 12 сiчня 1983 р., 21 серпня
1987 р., 14 квiтня 1988 р., 6 березня 1989 р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150