Таке бажання i такий адресат вiдсутнi при вчиненнi злочину,
передбаченого ст.67.
7. Субуктом розголошення державноє таумницi можуть бути
службовi особи, яким такi вiдомостi довiренi, або iнша особа, якiй
цi вiдомостi стали вiдомi по службi чи по роботi, а також
вiйськовослужбовцi за тих же умов. Однак, якщо
вiйськовослужбовець розголошуу вiдомостi вiйськового характе-
ру, якi мiстять державну таумницю, то вiн при вiдсутностi в його
дiях ознак державноє зради пiдлягау вiдповiдальностi за ст. 25 3.
У випадку, коли особа пiсля демобiлiзацiє iз Збройних Сил
Украєни, залишення посади або звiльнення iз установ оборонного
значення розголошуу вiдомi єй по службi чи по роботi вiдомостi,
що мiстять державну таумницю, вона несе вiдповiдальнiсть за
ст.67. Громадяни, яким випадково стали вiдомi вiдомостi, що
мiстять державну таумницю, i якi потiм єх розголосили, не у
субуктами даного злочину.
Стаття 68. Втрата документiв, що мiстять державну
таумницю
Втрата документiв, що мiстять державну таумницю, а
так само предметiв, вiдомостi про якi становлять де-
ржавну таумницю, особою, якiй вони були довiренi,
якщо втрата стала результатом порушення встанов-
лених правил поводження Iз зазначеними документами
або предметами, -
карауться позбавленням волi на строк вiд одного року
до трьох рокiв.
Те саме дiяння, якщо воно спричинило тяжкi наслiдки, -
карауться позбавленням волi на строк вiд трьох до
восьми рокiв.
I. Склад даного злочину потребуу наявностi трьох повязаних мiх
собою ознак: 1) порушення (шляхом дiє чи бездiяльностi) правил
користування або зберiгання документiв або предметiв; 2) виходу
єх iз володiння особи, якiй вони були довiренi; 3) ознайомлення
або можливостi ознайомлення з ними стороннiх осiб.
2.. Порядок користування i зберiгання вказаних документiв
(плану, схеми, огляду, наказу, креслення, iнструкцiє, постанови
тощо), а також предметiв (приладу, моделi, технiчного присто-
сування, нового виду озброуння тощо), вiдомостi про якi станов-
лять державну таумницю, повинен здiйснюватися у суворiй
вiдповiдностi до правил користування ними, зберiгання, пер-
еписування, перевезення трщо. Такi правила встановлюються
мiнiстерствами чи вiдомствами i мiстяться у вiдповiдних наказах
та iнструкцiях. Порушення вказаних правил може полягати у
винесеннi документiв або предметiв (якщо винос заборонений)
iз спецiальних примiщень або сховищ; в недбалому поводженнi
з документами або предметами поза межами спецiального
примiщення або сховища; в невжиттi заходiв до створення
спецiальних примiщень, кiмнат, сейфiв для зберiгання ма-
терiалiв; в невжиттi заходiв для усунення несправностей у
сховищах; в зберiганнi документiв або предметiв не в тих мiсцях,
якi спецiально для цього пристосованi (наприклад, замiсть сейфу
у шухлядi стола), або зберiгання не так, як цього вимагають
правила (в незамкнених сейфах тощо). Для наявностi злочину
необхiдно, щоб таке порушення правил зберiгання або поводжен-
ня iз документами або предметами призвело до вибуття єх iз
володiння особи, якiй вони були довiренi.
3. Пiд виходом документiв або предметiв iз володiння слiд
розумiти втрату можливостi розпоряджатися ними.
При цьому не мау значення, вийшов документ iз володiння
особи назавжди чи на незначний час. Це може мати мiсце при
втратi документа або предмета (скажiмо, документ заiублено на
вулицi) або при єх викраденнi. Останну передбачау йе тiльки
безповоротне вилучення документа, але й викрадення йсгз для
копiювання чи фотографування.
4. Вiдповiдальнiсть за ст.68 настау тодi, коди порушення правил
поводження з документами чи предметами з наступним єх виходом
iз володiння тих, кому вони були довiренi, призвело до можливостi
ознайомлення з єх змiстом стороннiх осiб.Наприклад, особа забула
папку з документами в таксi. Хоча папка i була єй повернута i
документи виявилися не викраденими, але в результатi виходу
документiв iз володiння особи створена реальна можливiсть ознай-
омлення iз єх змiстом стороннiми особами.
5. У випадку, коли особа, якiй були довiренi документи, що
мiстять державну таумницю, або предмети, вiдомостi пгю якi
становлять державну таумницю, не допустила порушення правил
користування ними чи зберiгання єх, але документи вилися
втраченими (наприклад, викраденими шляхом злому с .лiфа),
таку особу не можна притягати до кримiнальноє вiдповiдальностi.
Якщо особа, яка вiдау такими документами, пiд час знищення
непотрiбних паперiв по недбалостi знищила документ, який
мiстить державну таумницю, то вона при наявностi необхiдних
дотогоознак пiдлягаувiдповiдальностiзаст.167. Цiдiєнеможуть
бути квалiфiкованi за ст.68, тому що вiдсутня така ознака складу
злочану, як можливiсть ознайомлення iз втраченими докумен-
тами стороннiми особами i використання єх на шкоду державi.
6. Втрата предметiв або документiв, що мiстять державну
таумницю, вважауться закiнченим злочином незалежно вiд того, чи
заподiяла така втрата шкоду iнтересам Украєни. Настання тяжких
наслiдкiв надау цьому злочину квалiфiкований вид (ч.2 ст.68).
Тяжкими наслiдками слiд вважати тi ж наслiдки, що i при
розголошеннi державноє таумницi (див. п.4 коментаря до ст.67).
7. Даний злочин передбачау щодо втрати вказаних в статтi
документiв чи предметiв необережну вину - злочинну само-
надiянiсть чи злочинну недбалiсть. Правила ж зберiгання доку-
ментiв чи предметiв можуть бути порушенi як умисно, так i
IТРОЙТУТТIЛ
Загальним для обох видiв необережноє вини по вiдношенню до
втрати документiв у вихiд єх iз володiйня особи незалежно вiд єє
волi. Вихiд документiв iз володiння особи по єє волi (свiдомо)
повинен розглядатися як розголошення державноє таумницi, а
при наявностi у винного бажання, щоб такi вiдомостi були
використанi на шкоду державi - як державна зрада (при наяв-
ностi всiх iнших ознак цього злочину).
8. Субуктом злочину може бути особа, якiй були довiренi
вказанi в статтi документи або предмети по службi або по роботi.
Вiйськовослужбовець за утрату таких документiв несе
вiдповiдальнiсть за ст.253.
Стаття 68 .Передача iноземним органiзацiям
вiдомостей, що становлять службову
таумницю
Передача або збирання з метою передачi iноземним
органiзацiям або єх представникам економiчних, науко-
во-технiчних чи iнших вiдомостей, що становлять служ-
бову таумницю, особою, якiй цi вiдомостi були довiренi
або стали вiдомi по службi чи роботi, -
карауться позбавленням волi на строк до трьох рокiв,
або виправними роботами на строк до двох рокiв, або
штрафом до пяти з половиною офiцiйно встановлених
мiнiмальних розмiрiв заробiтноє плати.
Тi ж дiє, якщо вони завдали великоє майновоє шкоди
пiдприумствам, установам, органiзацiям або
спричинили iншi тяжкi наслiдки, -
караються позбавленням волi на строк до восьми
рокiв.
I. Предметом посягання у цьому випадку можуть бути тiльки
вiдомостi, якi мiстять службову таумницю в силу закону, поста-
нови Кабiнету Мiнiстрiв, розпорядженнi органу влади або
вказiвки уповноваженоє особи. Втрата таких вiдомостей
.обуктивно може спричинити iстотну майнову чи iншу шкоду
державним, колективним чи громадським органiзацiям аоо
пiдприумствам. Такими вiдомостями визнаються: 1) вiдомостi
економiчного характеру (про дислокацiю пiдприумств i єх
виробничу дiяльнiсть, про запаси продовольства, про пропускну
здатнiсть шляхiв сполучення, про кориснi копалини та єх роз-
робку тощо); 2) вiдомостi науково-технiчного характеру (про
вiдкриття, винаходи, науковi i технiчнi експерименти, про змiст
i характер наукових дослiджень або єх результати тощо); 3) iншi
вiдомостi (про заходи в сферi громадськоє безпеки i громадського
порядку, охорони здоровя, про кадрову полiтику держави тощо).
Якщо предметом посягання у вiдомостi, що мiстять державну
чи вiйськову таумницю, винний, при наявностi всiх необхiдних
до того ознак, пiдлягау вiдповiдальностi за державну зраду у
формi шпигунства.
2. В ст. 68 наводиться вичерпний перелiк дiянь, якi складають
злочин. Це передача чи збирання з метою передачi iноземним
органiзацiям вiдомостей, якi мiстяж службову таумницю.
Передача таких вiдомостей передбачау повiдомлення єх вка-
занiй органiзацiє будь-яким способом. Вона можлива в уснiй чи
письмовiй формi (розповiдь, лист, креслення, план, зарисовка,
аудiозапис, вiдеоплiвка тощо) i може бути здiйснена особисто при
зустрiчi, пiд час розмови по телефону, по радiо, з використанням
тайникiв, тварин, птахiв, через посередникiв.
Збирання вiдомостей, що мiстять службову таумницю, полягау
в добуваннi єх рiзними способами (пiдслуховування, випитуван-
ня, фотографування). Злочин вважауться закiнченим з моменту
передачi або збирання вiдомостей, що мiстять службову
таумницю.
Зберiгання вiдомостей, зiбраних iншими особами, охоплюуться
поняттям пособництва i повинне квалiфiкуватися за ч.б ст.19 i ст. 68.
3. Склад розглядуваного злочину передбачау передачу або
збирання з метою передачi службовоє таумницi iноземнiй
органiзацiє або Гi представникам.
Iноземна органiзацiя - це будь-яка недержавна органiзацiя,
зацiкавлена в одержаннi вiдомостей, якi мiстять службову
таумницю. У тому випадку, коли мова йде про дiяльнiсть грома-
дянина Украєни по завданню iноземних державних органiзацiй,
вiдповiдальнiсть настау за державну зраду. До числа iноземних
органiзацiй у розумiннi ст.68 вiдносяться промисловi, науково-
дослiднi, торговельнi .або iншi обуднання тощо.
Представником iноземноє органiзацiє у особа, яка у
офiцiйним спiвробiтником iноземноє недержавноє органiзацiє або
за спецiальним повноваженням представляу iнтереси даноє
органiзацiє.
4. Субуктивна сторона злочину характеризууться умислом.
Винна особа усвiдомлюу, що вчиняу дiє, вказанi в диспозицiє
ст.68\ i бажау такi дiє вчинити. Обовязковою ознакою цього
злочину у мета дiяльностi винноє особи - довести вiдомостi, якi
мiстять службову таумницю, до вiдома iноземноє органiзацiє або
Гє представника. Мотиви дiяльностi при вчиненнi даного злочину
можуть бути рiзними i на квалiфiкацiю не впливають. Якщо ж
службова особа поряд з даними дiями вчинить також iнший
злочин, наприклад, отримау хабар, то вона повинна вiдповiдати
заст.68Чст.168.
5. Субуктом злочину у службова особа, якiй такi вiдомостi
були довiренi, або iнша особа, якiй такi вiдомостi стали вiдомi по
службi або по роботi, а також вiйськовослужбовець, якщо вiн
передау або зоирау вiдомостi, якi не становлять вiйськовоє
таумницi, але мiстять службову таумницю.
6. Питання про наявнiсть обставин, якi обтяжують злочин, -
"заподiяння великоє майновоє шкоди" або "iншi тяжкi наслiдки"
(ч.2 ст.68), - вирiшууться у кожному окремому випадку з
урахуванням всiх конкретних обставин справи.
Стаття 69. Бандитизм
Органiзацiя озброуно? банди з метою нападу на
пiдприумства, установи, органiзацiє чи на окремих
осiб, а так само участь у такiй бандi або у вчинюваному
нею нападi -
караються позбавленням волi на строк вiд пяти до
пятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна.
1. Небезпека бандитизму полягау в тому, що банда, будучи
особливим видом злочинного угрупування, яка володiу зброую,
загрожуу основам громадськоє безпеки.
2. Бандитизм мау мiсце при вчиненнi хоча б однiує iз таких дiй:
1) органiзацiя озброуноє банди; 2) участь у такiй бандi; 3) участь у
нападах, вчинюваних бандою.
3. Бандою визнауться стiйка озброуна група iз двох i бiльше
осiб, якi попередньо органiзувалися для вчинення нападiв на
пiдприумства, установи, органiзацiє оудь-якоє форми власностi
аоо окремих осiб.
Збройний напад, вчинений однiую особою, не може бути
визнаний бандитизмом. При наявностi необхiдних для того ознак
цi дiє квалiфiкуються як розбiй.
4. Група визнауться стiйкою при наявностi тiсного звязку мiж
особами, якi постiйно входять до єє складу. Цей звязок знаходить
свiй прояв в органiзованостi (удностi намiрiв, загальних дiях) для
вчинення, як правило, декiлькох нападiв. У деяких випадках
бандою може бути визнана i така озброуна група осiб, яка
органiзувалася для вчинення одного тяжкого злочину. Це можливо,
наприклад, тодi, коли груповий збройний напад було вчинено за
попередньо розробленим учасниками групи планом з розподiлом
ролей, на особливо важливий обукт (банк, лiтак тощо),
5. Озброунiсть банди означау наявнiсть зброє хоча б у одного
iз Гє учасникiв. При цьому iншi члени банди знають про наявнiсть
зброє та єє призначення. Пiд зброую слiд розумiти як воi
нестрiльну (гвинтiвка, пiстолет, обрiз, рушниця тощо), так i
холодну зброю (кортик, фiнський або армiйський нiж, шабля
тощо). Використання при нападi непридатноє до стрiльби зброє з
намiром усунути чи подолати опiр потерпiлого утворюу розбiй.
6. Органiзацiя озброуноє банди - це обуднання зусиль двох
i бiльше осiб у стiйку озброуну групу чи керiвництво єє
учасниками. Дiє, повязанi з органiзацiю банди, полягають у
вербуваннi учасникiв, пiдшукуваннi зброє, визначеннi, хоча б у
загальних рисах, планiв вчинення нападу тощо. Органiзацiйнi
дiє, якi передують створенню банди, але якi не призвели до
фактичного єє створення, тягнуть вiдповiдальнiсть за ст. 17i ст. 69.
7. Участь у бандi означау не тiльки бiльш-менш тривалий
злочинний звязок кiлькох осiб, якi обуднанi загальною метою
нападiв на тi чи iншi обукти, але й сам факт вступу в банду i
практичну участь у єє дiяльностi. При цьому особа, яка вступила
в озброуну стiйку групу, не обовязково повинна брати участь у
вчинюваних бандою нападах. Участь у нiй може полягати у
приховуваннi членiв банди, засобiв злочину, майна, здобутого
злочинним шляхом, пiдшукуваннi обуктiв для нападу, втягненнi
нових осiб, а також у виконаннi iнших функцiй, якi спрямованi
на досягнення загальноє мети банди. Участь у бандi визнауться
закiнченим злочином з моменту, коли особа дiзналась про
злочиннi намiри та плани банди i дала згоду на вступ у цю
злочинну групу i виконала єє доручення, незалежно вiд того,
вчинила банда запланованi напади чи нi.
8. Участь в органiзованих бандою нападах передбачау
участь як самих єє членiв, так й iнших осiб (якi не у учасниками
бандит в одному iз нападiв банди.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150