https://wodolei.ru/catalog/dushevie_kabini/s-tureckoj-banej/ 
А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

IОЗ, а за ст.104.
II. У нипадках, коли тяжке чи середньоє тяжкостi тiлесне
ушкодження заподiяно пiсля того, коли стан сильного душевного
хвилювання пройшов, дii винного не потрiбно квалiфiкувати за
статтею КК, що передбачау вiдповiдальнiсть за вказанi злочини,
вчиненi без помякшуючих обставин. Протиправна поведiнка
потерпiлого в такому разi може бути визнана обставиною, що
iстотно знижуу суспiльну небезпечнiсть злочину i помякшуу
вiдповiдальнiсть винного (абз.2 п.24 постанови Пленуму Верхов-
ного Суду Украєни вiд 1 квiтня 1994 р. М 1 "Про судову практику
в справах про злочини проти життя i здоровя людини" //
Бюлетень... - С.80).
12. Субуктом злочину у особа, якiй виповнилось чотирнад-
цять рокiв.
Стаття 104. Заподiяння тяжких тiлеснi> ушкод-
жень при перевищеннi меж не-
обхiдноє оборони
Заподiяння тяжких тiлесних ушкоджень при
перевищеннi меж необхiдно? оборони -
карауться позбавленням волi на строк до одного року
або виправними роботами на той же строк.
1. Тяжкими тiлесними ушкодженнями в ст. 104 визнаються такi
ж ушкодження, як i в ст. 101 (див. коментар до цiує статтi).
2. Про межi необхiдноє оборони i єх перевищення див.коментар
до СТ.15.
3. Заподiяння умисного тяжкого тiлесного ушкодження при
перевищеннi меж необхiдноє оборони квалiфiкууться за ст. 104 i
в тому випадку, коли вiд тяжких тiлесних ушкоджень "настала
смерть, при вiдсутностi умислу на позбаменнядиття" (абз.2 п.IО
постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 28 червня 1991 р.
№4 "Про практику застосування судами законодавства, яке
забезпечуу право на необхiдну оборону вiд суспiльне небез-
печних посягань" // Бюлетень...- С.21).
4. Якщо тяжкi тiлеснi ушкодження були заподiянi при
перевищеннi меж необхiдноє оборони i винний одночасно пере-
бував у станi сильного душевного хвилювання, що раптово
виникло, то його дiє належить квалiфiкувати за ст. 104, тобто за
бiльш мяким законом, а не заст.IОЗ (абз.I п.IО згаданоє
постанови).
5. Вiдповiдальностi за ст. 104 пiдлягають як тi особи, якi
захищали вiд суспiльне небезпечного посягання себе, так i тi, якi
захищали iнших громадян чи iнтереси суспiльства або держави,
якщо вони, захищаючись, перевищили межi необхiдноє оборони,
тобто заподiяли тому, хто посягау, шкоду у виглядi тяжких
тiлесних ушкоджень, яка явно не вiдповiдау небезпечностi пося-
гання чи обстановцi захисту.
Стаття 105. Необережне тяжке або середньоє
тяжмосп тiпесне ушкодження
Необережне тяжке або середньоє тяжкостi тiлесне
ушкодження -
карауться позбавленням волi на строк до одного року
або виправними роботами на той же строк.
I. Кримiнальна вiдповiдальнiсть передбачена законом лише за
тяжке i середньоє тяжкостi тiлесне ушкодження (див. коментар
до ст. 101 i ст. 102), заподiяне необережно. Необережно заподiянi
легкi тiлеснi ушкодження складу злочину не утворюють i
кримiнальному покаранню не пiдлягають.
2. Тяжкi i середньоє тяжкостi тiлеснi ушкодження мстять склад
злочину тодi, коли особа, яка єх заподiяла, передбачала
можливiсть єх настання, але легковажно розраховувала на єх
вiдвернення, або не передбачала можливостi настання таких
наслiдкiв, хоча повинна була i могла єх передбачити.
Я. був засуджений за ч.I ст.101 за те, що пiд час
будiвництва власного гаража вiн кинув вапняний розчин у
бiк дiтей, i той потрапив в око неповнолiтньому К., котрий
одержав тяжкi тiлеснi ушкодження. Засуджений показав, що
пiд час будiвництва гаража розмiшував вапняний розчин
руками. Оскiльки дiти, якi знаходились за огорожею розта-
шованого поблизу дитячого комбiнату, дражнили його, вiн
з метою прогнати єх махнув рукою в єхнiй бiк. При цьому
залишки розчину злетiли з руки i потрапили в око К. Цi
обставини пiдтвердили потерпiлий та свiдки Ф. М. i Г.
Обставини справи не давали пiдстав для висновку, що Я. мав
умисел на заподiяння тяжких тiлесних ушкоджень. Кида-
ючи у бiк дiтей вапняний розчин, Я. не передбачав
можливостi настання суспiльне небезпечних наслiдкiв своєх
дiй, проте мiг i повинен був єх передбачити. За таких
обставин президiя Чернiгiвського обласного суду визнала,
що Я. вчинив злочин з необережностi, i переквалiфiкувала
його дiє з ч.I ст.IОI на ст.105 (Практика... - С.133-134).
3. В тих випадках, коли особа, яка заподiяла тяжкi
або середньоє тяжкостi тiлеснi ушкодження, не повинна
була чи не могла передбачити єх настання, вона не може
бути вiдповiдальною за них за вiдсутнiстю єє вини
(випадок).
4. Вiдповiдальнiсть за необережнi тяжкi чи середньоє тяжкостi
тiлеснi ушкодження настау з шiстнадцяти рокiв.
5. Необережне тяжке чи середньоє тяжкостi тiлесне ушкоджен-
ня, внаслiдок якого сталася смерть потерпiлого, квалiфiкууться
за ст.98 як необережне заподiяння смертi.
Стаття 106. Умисне легке тiлесне ушкодження
Умисне легке тiлесне ушкодження, що спричинило
короткочасний розлад здоровя або короткочасну втра-
ту працездатностi) -
карауться позбавленням волi на строк до одного року
або виправними роботами на той же строк.
Умисне легке тiлесне ушкодження без наслiдкiв, за-
значених в частинi 1 цiвi статтi, -
карауться виправними роботами на строк до шести
мiсяцiв, або штрафом у розмiрi до ста карбованцiв, або
громадською доганою.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983. -№4. -Ст. 50}.
1. Згiдно з ч.I ст. 106 легкими тiлесними ушкодженнями
вважаються такi, якi: а) не мiстять ознак тяхкого (ст. 101)
чи середньоє тяжкостi тiлесних ушкоджень (ст. 102); 6)
викликали короткочасний розлад здоровя потерпiлого чи я).
короткочасну втрату працездатностi. При цьому важливо
вiдрiзняти поняття "розлад здоровя" i "шкода здоровю",
оскiльки шкода здоровю може бути заподiяна i без його
розладу,
2. Згiдно з Правилами судово-медичного визначення ступенi
тяжкостi тiлесних ушкоджень короткочасним розладом здо-
ровя вважауться таке його порушення, яе продовжувалось
бiльше шести днiв, але не бiльше трьох тижнiв (21 день), тобто
тривало вiд 7 днiв до 21 дня включно.
Короткочасною втратою працездатностi визнауться
стiйка втрата загальноє працездатностi в розмiрi до 10 вiдсоткiв.
Короткочасний розлад здоровя i короткочайiа втрата працез-
датностi визначаються судово-медичною експертизою.
3. У вiдповiдностi з ч.2 ст. 10 вiдповiдальностi за всi ввдн умисних
тiлесних ушкоджень, що спричинили розлад здоровя, пвдпягажлъ
особи, яким до вчинення злочину минуло чотирнадцять рокiв.
4. Частина 2 ст. 106 передбачау вiдповiдальнiсть за умиснi легкi
тiлеснi ушкодження, якi не спричинили наслiдкiв, зазначених в
ч.I ст. 106, тобто не заподiяли нi короткочасного розладу здо-
ровя, нi короткочасноє втрати працездатностi. Такими Правила
називають незначнi, короткочаснi ушкодження, якi тривали не
бiльше шести днiв (п.22) - подряпини, синцi тощо.
5. Тiлеснi ушкодження (легкi, середньоє тяжкостi, тяжкi) мо-
жуть бути заподiянi також при вчиненнi злочинiв, де вони
виступають конститутивними чи квалiфiкуючими ознаками
(наприклад, статтi 86, 189), в звязку з чим не потребують
додатковоє квалiфiкацiє за статтями про вiдповiдальнiсть за
злочини проти здоровя.
6. Пленум Верховного Суду Украєни в своєй постановi вiд 1 квiтня
1994 р. №1 "Про судову практику в справах про злочини проти
життя i здоровя людини" (абз.З п.24) звертау увагу судiв на те, що
"вмисне легке тiлесне ушкодження, заподiяне пiд впливом сильного
душевного хвилювання, викликаного неправомiрною поведiнкою
потерпiлого, злочином не визнауться" (Бюлетень... - С.80).
Стаття 107. Побоє i мордування
Умисне нанесення удару) побоєв або вчинення Iнших
насильницьких дiй, якi завдали фiзичного болю, -
карауться виправними роботами на строк до шести
мiсяцiв) або штрафом у розмiрi до ста карбованцiв, або
громадською доганою.
Тi самi дiяння, що носять характер мордування, -
караються позбавленням волi на строк до трьох рокiв.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983. - №4. - Ст.50).
1. Характерна особливiсть злочину, вiдповiдальнiсть за який
передбачау ст. 107, полягау в тому, що дiє, якi утворюють його
обуктивну сторону, спрямованi на те, щоб, головним чином,
завдати потерпiлому фiзичного болю. Такi дiє не порушують
анатомiчноє цiлостi тканин тiла чи функцiй якого-небудь органа,
i цим вони вiдрiзняються вiд тiлесних ушкоджень. Шкода здо-
ровю заподiюуться через фiзичний бiль. Бiль понижуу фiзичну
здатнiсть i силу людини
2. Фiзичний бiль може завдатись: а) ударами; б) побоями або
в) iншими насильницькими дiями.
Ударом називають одноразовий, раптовий i потужний вплив
на тiло людини, що спричиняу фiзичний бiль.
Побоє - це неодноразовi удари, що наносяться в один час
одному потерпiлому.
Iншими насильницькими дiями можуть бути викручування
рук, нiг, стискування горла, статевих органiв тощо.
3. Частина 2 ст. 107 передбачау вiдповiдальнiсть за удари,
побоє та iншi насильницькi дiє, про якi йдеться в ч.I ст.1в7,
якщо вони мали характер мордування. Правила судово-
медичного визначення ступеня тяжкостi тiлесних ушкоджень
мордуванням називають дiє, повязанi з багаторазовим або
тривалим заподiянням болю, - щипання, шмагання, спричине-
ння численних, але невеликих ушкоджень тупими або гостро-
колючими предметами, вплив термiчних факторiв та iншi
аналогiчнi дiє (п.24).
4. Субуктивна сторона злочину харакiеризуугься виною у формi
умислу,
5. Субуктом злочину у особа, якiй до його вчинення минуло
шiстнадцять рокiв.
Стаття 108. Зараження венеричною хворобою
Завiдоме поставлення Iншоє особи через статевi
зносини або Iншими дiями в небезпеку зараження в<-
неричною хворобою -
карауться позбавленням волi на строк до двох рокiв,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом у розмiрi до двохсот карбованцiв.
Зараження iншоє особи венеричною хворобою осо-
бою, яка знала про наявнiсть у неТ цiвТ хвороби, -
карауться позбавленням волi на строк до трьох рокiв
або виправними роботами на строк вiд одного року до
двох рокiв.
Дiє, передбаченi частиною 2 цiує статтi, вчиненi осо-
бою, яка ранiше судилася за зараження Iншоє особи ве-
неричною хворобою, а так само зараження двох або
бiльше осiб, або неповнолiтнього -
караються позбавленням волi на отрок до пяти рокiв.
(В ремакцi! Указу вiд 17 грудня 1971 р. //Вiдомостi Верхов-
ноє Ради УРСР. - 1971. - №52. - Ст. 399).
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983. - №4. - Ст. 50).
1. Згiдно з ст.ЗО Основ законодавства Украєни про охорону
здоровя (Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1993. - №4. -
Ст. 19) особи, якi у носiями збудникiв iнфекцiйних захворювань,
небезпечних для населення, пiдлягають медичному огляду i
лiкуванню за рахунок держави, а до носiєв особливо небезпечних
iнфекцiйних захворювань можуть здiйснюватись обовязком
медичнi огляди, лiкувальнi заходи.
2. Венеричнi захворювання вiдносяться до небезпечних
iнфекцiйних захворювань, тому єх носiє пiдлягають обовяздуо-
му лiкуванню i профiлактичним медичним оглядам, повиннi
додержуватись гiгiунiчних правил в побутi, якi б виключалi
зараження венеричними захворюваннями iнших осiб. Особи, якi
у носiями венеричних захворювань, вiдповiдають не тiльки за
зараження iнших осiб такими захворюваннями (чч.2, 3 ст. 108),
а й за завiдоме поставлення iнших осiб в небезпеку зараженнi
венеричними захворюваннями (ч. I ст. 108).
3. До яемеричишс захворювань медична i судова практика.
вiдносять сифiлiс, гонорею, мякий шанкр i паховий
лiмфогранулематоз. Крiм того, слiд вiднести до венеричних за-
хворювань i таке iнфекцiйне захворювання статевих органiв, як
трихомонiаз, носiями якого у значна кiлькiсть дорослого насе-
лення. Передаються венеричнi захворювання, як правило, прв
статевих контактах, проте можлива єх передача i внаслiдок
порушення гiгiунiчних правил в побутi.
4. Частина 1 ст.108 передбачау вiдповiдальнiсть за завiдоме
поставлення iншоє особи в небезпеку зараження венеричною
пюробом через статевi зносини чи iншими дiями або внаслiдок
бездiяльностi. Пiд мостввлешшм в небезпеку зараження
iншоє особи венеричiним захворюванням слiд розумiти вчине-
ння особою - носiум венеричного захворювання - дiй, внаслiдок
яких в даних конкретШих умовах можливе зараження iншоє особи
венеричним захворюванням: статевi зносини, задоволення стате-
воє пристрастi неприродним способом, порушення гiгiунiчних
правил поведiнки в сiмє, побутi, на роботi, наприклад, спiльне
користування постiльiиою бiлизною, засобами особистоє гiгiуни,
столовим посудом, шприцами для iнукцiй лiкiв i наркотичних
речовин, вживання напоєв з однiує пляшки тощо.
5. Злочин, передбачений ч.I ст.108, вважауться закiнченим з
моменту вчинення дiй, якими створена реальна загроза
iнфiкування iншоє оса>би венеричним захворюванням.
6. Субуктивна сторона злочину (ч. I ст.108) харак-
теризууться такими рiзновидами вини, як злочинна само-
надiянiсть (особа, знаючи про наявнiсть у неє венеричного
захворювання, усвiдо>iлюу, що в результатi вчинюваних нею дiй
можливе зараження iйшоє особи таким захворюванням, але роз-
раховуу на його ненасiгання внаслiдок застосування при статевих
зносинах запобiжних заходiв, попередження iншоє особи про
можливiсть ц заражения тощо) або непрямим умислом (особа
свiдомо допускау такi наслiдки, не бажаючи єх настання).
Якщо ж при вчиненiє! дiй, якими створюуться загроза заражен-
ня iншоє особи венеричним захворюванням, винний бажау на-
стання таких наслiдкiв, то його дiє за наявностi iнших ознак
повиннi квалiфiкуватись як замах на зараження iншоє особи
венеричним захворюванням.
7. Вiдповiдальнiсть з3 ч.I ст.108 настау лише у разi завiдомого
для винного створення своєми дiями загрози зараження iншоє особи
венеричним захворюванням, тобто необхiдно встановити, що особа
знау про наявнiсть у неє венеричного захворювання. Про
обiзнанiсть особи про наявнiсть у неє венеричного захворювання
можуть свiдчити медичний висновок i застереження лiкувального
закладу, а також iншi данi, якi свiдчать про обiзнанiсть особи про
наявнiсть у неє такого захворювання. Зокрема, особа, порiвнюю<аi
симптоми свого захвор>овання з симптомами, описаними в медичнiй
лiтературi, на пiдставi iнформацiє iнших осiб чи неофiцiйного
звернення до медичних працiвникiв, або з врахуванням попереднь-
ого масного досвiду, яiЩО вона ранiше хворiла венеричною хворо-
бою, може зробити самостiйно достовiрний висновок про наявнiсть
у неє венеричного захворювання.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150


А-П

П-Я