Питання про те, чи у знiвечення обличчя певного потерпiлого
непоправним, визначау судово-медична експертиза (абз.I п.27
постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 1 квiтня 1994 р.
№1 "Про судову практику в справах про злочини проти життя i
здоровя людини" // Бюлетень... - С.80).
9. Тiлесне ушкодження визнауться тяжким i квалiфiкууться за
ч.I ст.IОI при наявностi хоча б однiує iз вказаних у цiй нормi
ознак. Наявнiсть в скоуному винним кiлькох iз цих ознак на
квалiфiкацiю його дiй не впливау, але враховууться при визна-
ченнi мiри покарання.
10. Субективнастороназпочєiну, передбаченогоч.I ст.IОI,
характеризууться умисною формою вини, причому умисел може
бути прямим або непрямим.
II. Субуктом злочину у особа, якiй до вчинення злочину
виповнилось чотирнадцять рокiв.
12. Тяжке тiлесне ушкодження, заподiяне в станi сильного душев-
ного хвилювання, квалiфiкууться не за ч.I ст.IОI, а за ст.IОЗ, а
заподiяне при перевищеннi меж необхiдноє оборони, - за ст. 104.
iз. Тяжке тiлесне ушкодження визнауться вчиненим при обтя-
жуючих обставинах (ч.2 ст.IОI), якщо воно: 1) було вчинене
способом, що мау характер мучення або мордування, чи
2) сталося внаслiдок систематичних, хоч би й не тяжких тiлесних
ушкоджень.
Слiд мати на увазi, що тяжкi тiлеснi ушкодження самi по собi
заподiюють потерпiлому муки i страждання. Квалiфiкованим
тяжке тiлесне ушкодження визнауться в тих випадках, коли
винний спричиняу потерпiлому особливi мучення i спецiально
дiу таким чином, щоб заподiяти особливi мучення, заподiяти
нестерпний фiзичний бiль.
Мучення може бути спричинено тим, що потерпiлому не дають.
єжI, води, використовують вплив низькоє чи високоє температури,
а також застосуванням iнших засобiв, якими заподiюуться
надзвичайний фiзичний бiль чи фiзичнi страждання.
Згiдно з Правилами мордуванням називаються такi дiє, якi
повязанi з багаторазовим чи тривалим зайодiянням особливого
фiзичного болю (щипання, биття батогом чи нагайкою,
спричиненням численних, але невеликих ушкоджень тупими чи
гостроколючими предметами, вплив термiчних факторiв тощо).
Верховний Суд Украєни в справi М. зазначив, що мучення i
мордування це такi дiє, спецiальною метою яких було заподiяти
тяжкi тiлеснi ушкодження, поуднанi з особливо сильним болем
чи тяжкими фiзичними та моральними стражданнями
потерпiлого (див. Рад. право. - 1979. - №12. - С.66). Питання
про те, чи були певнi дiє мученням або мордуванням, вирiшуу не
судово-медична експертиза, а органи слiдства i суд.
Тяжке тiлесне ушкодження повинно оцiнюватися як
квалiфiковане (ч.2 ст.IОI) також тодi, коли воно сталося
внаслiдок систематичних легких чи середньоє тяжкостi тiлесних
ушкоджень. Систематичнiсть таких дiй вказуу на те, що вони
вчиняються часто i тривало.
14. Тяжке тiлесне ушкодження визнауться особливо
квалiфiкованим (ч.З ст.IОI), якщо: 1) внаслiдок нього сталася
смерть потерпiлого чи 2) воно було вчинене особлiво небез-
печним рецедивiстом.
Тяжке тiлесне ушкодження, внаслiдок якого сталася смерть
потерпiлого, характеризууться тим, що воно посягау на два обуктi
i одночасно спричиняу два дуже вiдмiнних за тяжкiстю злочинних
наслiдки: шкоду здоровю i смерть потерпiлого. Щодо кожного iз
цих наслiдкiв у винного було рiзне ставлення: заподiяння тяжких
тiлесних ушкоджень було умисним, а смертi - необережним (див.,
наприклад, справу Д. // Практика... - С.101-102).
Злочин може квалiфiкуватися за ч.З ст.IОI лише тодi, коли
тяжкий характер ушкодження охоплювався намiром винного,
коли цей наслiдок винним передбачався. В тих випадках, коли
смерть потерпiлого сталася внаслiдок необережного заподiяння
тяжкого тiлесного ушкодження, злочин не може бути
квалiфiкований за ч.З ст.IОI.
Наприклад, безпiдставно за ч.З ст. 101 були квалiфiкованi дiє
Т., який кулаком ударив П. по обличчю, вiд чого П. упав i
ударився головою об брукiвку. Внаслiдок цього удару перела-
мались кiстки черепу, стався крововилив у мозок, вiд чого
потерпiлий помер. Як було доведено, смерть П. сталася не вiд
УдаРУ рукою в обличчя, а внаслiдок удару головою об брукiвку
при падiннi. В справке було доказiв, якi б свiдчили про те, що,
бючи кулаком в обличчя, П. мав намiр заподiяти, потерпiлому
тяхке тiлесне ушкодження. Тому дiє П. були переквалiфiкованi
за ст.98, як необережне заподiяння смертi.
Склад злочину, передбаченого ч.З ст.IОI, у особливий,
видiлений законодавцем в окремий вид необережного заподiяння
смертi, оскiльки за самою суттю, природою речей удиним засобом
заподiяти смерть у нанесення тiлесних ушкоджень. Законодав-
цем всi види тiлесних ушкоджень, внаслiдок яких сталася смерть,
подiленi на три групи:
1) Всi умиснi тiлеснi ушкодження, внаслiдок яких сталася
смерть потерпiлого, яку винний передбачав i бажав чи погоджу-
вався з єє настанням, утворюють умисне вбивство (статтi 93-97);
2) Умиснi тяжкi тiлеснi ушкодження, внаслiдок яких сталася
смерть з необережностi, утворюють той наслiдок, який по сутi у
необережним вбивством;
3) Всi iншi види тiлесних ушкоджень (необережнi тяхкi, а також
середньоє тяжкостi, рiвно як i умиснi середньоє тяжкостi або легкi),
внаслiдок яких сталася смерть з необережностi, утворюють необе-
режне вбивство, яке квалiфiкууться за ст.98. Умиснi тiлеснi ушкод-
ження при цьому потребують самостiйноє квалiфiкацiє.
В тих випадках, коли тяжкi тiлеснi ушкодження, внаслiдок
яких сталася смерть, були заподiянi в станi сильного душевного
хвилювання, вони квалiфiкуються за ст.IОЗ.
Заподiяння потерпiлому тяжких телiсних ушкоджень i задишення
його в небезпечному для життя станi, якщо внаслiдок цього сталася
смерть особи, залишеноє без допомоги, квалiфiкуються лише за ч.I чи
ч.Зст.IОI.Додатковаквалiфiкацiятакихдiяньщейзач.2ст.III буде
зайвою. Залишення в небезпецi в такому разi у лише цродовженням
злочину проти особи, а тому воно сукупностi злочинiв не утворюу.
15. Тяжке тiлесне ушкодження визнауться особливо
квалiфiкованим, якщо воно спричинено було особою, яка до
вчинення цього злочину уже була визнана судом особливо
небезпечним рецидивiстом (див.коментар до ст. 26).
16. Умисне тяжке тiлесне ушкодження за багатьма ознаками
подiбне до замаху на вбивство. Рiзниця мiж цими злочинами полягау
в єх субуктивних ознаках - спрямованостi умислу i змiстi його
iнтелектуального моменту. Розмежування мiж замахом на вбивство
i тiлесними ушкодженнями мау складнiсть лише в тих випадках,
коли тiлеснi ушкодження вчиненi були з прямим умислом, оскiльки
замах на вбивство з непрямим умислом неможливий.
Для зясування змiсту умислу винного враховуються всi
обставини злочину: засоби i знаряддя його вчинення, кiлькiсть,
характер i мiсця нанесення ран, спрямованiсть ударiв в життуво
важливi органи людини, причини припинення злочинних дiй, а
також попередня поведiнка винного i потерпiлого, єх
взаумовiдносини тощо (див., наприклад, постанову президiє Тер-
нопiльського обдасвого суду в справi К. // Практика... - С.95-96).
Якщо мiх тiлесним> ушкодженнями та настанням смертi був
якийсь час, навiть тривалий, то це ще не свiдчить про те, що
смерть заподiяна необерехно.
При умисному тiлесному ушкодженнi (легкому, середньоє тяж-
костi i тяжкому), на вiдмiну вiд замаху на вбивство, настання
смертi виннiм не допускауться. Вiн або не передбачау П настання
або розраховуу на те, що зумiу єє вiдвернути.
Стаття 102. Умисне середньоє тяжкостi тiлесне
ушмОАження
Умисне середньоє тяжкостi тiлесне ушкодження, тоб-
то умисне тiлесне ушкодження, що не небеапечннм
для життя, але таке, що спричинило тривале порушення
функцiй будь-якого органу або Iншгiй тривалий розлад
здоровя без наслiдкiв, зазначених у статтi 101 цього Ко-
дексу, -
карауться позбавленням волi на строк до чотирьох
рокiв або виправними роботами на строк до двох рокiв.
Примiтка. Вжите в цiй статтi 1 статтях 103, 105 1 215 поняття "се-
редньоє тяжкостi тiлесне ушкодження" вiдповiдау поняттю "менш
тяжке тiлесне ушкодження", що його вжито в статтi 238 вiдповiдно до
статтi 8 Закону СРСР "Про кримiнальну вiдповiдальнiсть за вiйськовi
злочини" в редакцIГ 15 грудня 1983 року.
(Iз змiнами, внесеними Указами вiд 12 сiчня 1983 р.,
29 лютого 4984 р. //Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983.
- №4. - Ст. 50; 1984. - №11. - Ст. 203).
1. Умисне середньоє тяжкостi тiлесне ушкодження мау такi
ознаки: а) в момент єх заподiяння рони не у небезпечними для
життя потерпiлого; б) не дають наслiдкiв, передбачених ст.IОI;
в) спричиняють тривале порушення функцiй будь-якого органу;
г) стiйку втрату працездатностi менше нiж на одну третину або
д) спричиняють iнший тривалий розлад здоровя.
2. Порушенням функцiй будь-якого органу Правила судо-
во-медичного визначення ступеня тяжкостi тiлесних ушкоджень
називають послаблення функцiй органiв лiодини (мови, зору,
уху, рук, нiг тощо). Це можуть бути i випадки повноє, але
тимчасовоє втрати органом його функцiй.
3. До iншого тривалого розладу здоровя вiдносяться
випадки заподiяння шкоди здоровю, яке не було повязане з
порушенням функцiй якого-небудь органу, але викликало втрату
працездатностi менше нiж на одну третину (наприклад, заражен-
нi якоюсь хворобою).
4. Трыяаяим вважауться таке порушення функцiй органiв чи
iнший розлад здоровя, для поновлення яких необхiдно бiльше
3-х тижнiв (бiльше 21 дня).
399
Згiдно з Правилами тривалими визнаються i таii тiлеснi уш-
кодження, якi викликали тимчасову втрату працездатностi мен-
ше однiує третини (вiд 10 до 33 вiдсоткiв).
5. Умисне середньоє тяжкостi тiлесне ушкодження, внаслiдок
якого з необережностi сталася смерть, квалiфiкууться за су-
купнiстю злочинiв - за ст-108 та ст.98 як необерене вбивство.
6. При наявностi в заподiяних потерпiлому тiлесних ушкод-
женнях ознак кiлькох видiв тiлесних ушкоджень скоуне мау бути
квалiфiковане за статтею КК, яка передбачау вiдповiдальнiсть за
найбiльш тяжкий єх зид (наприклад, за ч.I ст.ЮI, якщо тiлесне
ушкодження мау ознаки тяжкого i середньоє тяжкостi, оскiльки
тяжке тiлесне ушкодження завжди мiстить в собi i ознаки
тiлесного ушкодження середньоє тяжкостi). Такi випадки не
утворюють сукупностi злочинiв.
7. Субуктивне сторона злочину характеризууться умислом
(прямим або непрямим;.
8. Субуктам злочину у особа, якiй виповнилось чотирнадцять
рокiв.
Стаття 103. Умисне тяжке або середньоє тяжкостi
тiлесне ушкодження, заподiяне в
стам сильного душевного хвилювання
Умисне тяжке або середньоє тяжкостi тiлесне ушкод-
ження, заподiяне в станi сильного душевного хвилю-
вання, що раптово виникло внаслiдок протизаконного
насильства або тяжкоє образи з боку потерпiлого, -
карауться позбавленням волi на строк до двох рокiв
або виправними роботами на той же строк.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983. -№4. -Ст.50).
1. Умисне тяжке або середньоє тяжкостi тiлеса ушкодження,
яке було заподiяне в станi сильного душевного хвилювання
(фiзiологiчного афекту), що раптово виникло внаслiдок протиза-
конного насильства або тяжкоє образи винного потерпiлим,
визнауться законодавцем як заподiяне при помякшуючих
вiдповiдальнiсть обставинах.
Обставини, що помякшують вiдповiдальнiсть, в складi
злочину, передбаченого ст. 103, у обовязковими ознаками.
2. Про ознаки тяжкого i середньоє тяжкостi тiлесного ушкод-
ження див.коментарi до ст.ЮI i ст.102.
3. Про сильне душевне хвилювання див.п.2 коментаря до ст.95.
4. Протизаконне насильство може бути фiзичним (удари, побоє,
тiлеснi ушкодження, позбавлення волi тощо) або психiчним
п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 1 квiтня
1994 р. №1 "Про судову практику в справах про злочини проти
життя i здоровя людини" // Бюлетень... - С.80).
Таке насильство мау бути iстотним, тобто здатним викликати
сильне душевне хвилювання, реальним, а не-уявним.
Для застосування ст. 103 треба довести, що насильство було
протизаконним. Правомiрне застосування працiвниками право-
охоронного органу сили до злочинця незалежно вiд його
психiчного стану не може бути визнане таким, що здатне
викликати сильне душевне хвилювання (фiзiологiчний афект).
5. Тяжка образа потерпiлим винного - це будь-яке iстотне
приниження честi i гiдностi,зроблене в непристойнiй формi. Така
образа здатна викликати сильне душевне хвилювання.
Як свiдчить слiдча та судова практика, найчастiше тяжка
образа спричиняуться приниженням нацiональноє гiдностi,
релiгiйних почуттiв.
6. Протизаконне насильство чи тяжка образа може вiдноситися
як до того.хто заподiяв тiлесне ушкодження, так i до iнших осiб.
Наприклад, Верховний Суд Украєни визнав правильною
квалiфiкацiю дiй К. за ст. 103. Вiн обухом сокири заподiяв 3.
тяжке тiлесне ушкодження за те , що 3. побив маму К. (Рад.
право. 1973. - №8. - С. 107).
7. Для застосування ст. 103 важливо визначити два часових
iнтервали: а) час мiж протиправним насильством чи тяжкою
образою i виникненням сильного душевного хвилювання. Цей
час може бути коротким i тривалим. Юридичного значення ця
обставина не мау: сильне душевне хвилювання може
викликати i таке протизаконне насильство (чи тяжка образа),
яке було вчинене як щойно, так i ранiше (наприклад, дочка
розповiла батьку про побиття єє хулiганами по дорозi зi школи
додому); б) час мiж виникненням сильного душевного хвилю-
вання i заподiянням тяжкого чи середньоє тяжкостi тiлесного
ушкодження. Для злочину, передбаченого ст. 103, характерною
ознакою у негайне виникнення намiру заподiяти шкоду
потерпiлому. Як свiдчить практика, такий стан тривау не бiльше
кiлькох хвилин. Тiльки в цей час заподiяна шкода може бути
визнана як заподiяна в станi сильного душевного хвилювання i
квалiфiкуватися за ст. 103.
8. Стаття 103 передбачау вiдповiдальнiсть лише за умисне
тяжке або середньоє тяжкостi тiлесне ушкодження.
Вiдповiдальнiсть за необережно заподiянi названi тiлеснi ушкод-
ження за таких обставин настау за ст. 105.
9. Умисне тяжке тiлесне ушкодження, внаслiдок якого сталася
смерть потерпiлого, але скоуне в станi сильного душевного
хвилювання, квалiфiкууться за ст. 103, а не ч.З ст.ЮI (див.,
наприклад, справу П. // Практика... - С.121-122).
10. Якщо тяжкi тiлеснi ушкодження були заподiянi в станi
сильного душевного хвилювання особою, яка при цьому перебу-
вала в станi необхiдноє оборони, але перевищила єє межi, вони
квалiфiкуються не за ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150