Неодноразова спроба реалiзацiє умислу щодо угону
(наприклад, спроба запуску двигуна ряду транспортних засобiв
з метою угону одного з них) не утворюу повторностi.
9. Вчинення угону за попереднiм зговором групою осiб мау
мiсце, якщо в ньому брали участь принаймнi двi особи, якi
заздалегiдь домовились про спiльне його вчинення.
Вiдповiдальнiсть за угон при цьому настау у всiх спiвучасникiв,
незважаючи на те, що транспортним засобом керував один iз
учасникiв злочину.
10. Про поняття насильства, що не е небезпечним для
життя чи здоровя потерпiлого, або погрози застосуван-
ня такого насильства, див. пл. 4 i 5 коментаря до ст.82.
II. Частина 3 ст.215 встановлюу вiдповiдальнiсть за дiє,
передбаченi ч. I або 2 цiує статтi, поуднанi з насильством,
небезпечним для життя або здоровя потерпiлого, або з
погрозою застосування такого насильства (див. пл. З i 4
коментаря до ст.86).
Нанесення побоєв або будь-якого виду тiлесного ушкодження
додатковоє квалiфiкацiє не потребуу, за винятком умисного тяж-
кого тiлесного ушкодження (ст.IОI).
12. Дiє винного по угону транспортних засобiв, поуднанi з
позбавленням життя, слiд квалiфiкувати залежно вiд спрямова-
ностi умислу. Якщо при цьому ставилася корислива мета -
звернення транспортного засобу у власнiсть, такi дiє належить
квалiфiкувати за па" ст.93 та ч.З ст. 142. Вбивство з метою
полегшення угону i використання транспортного засобу для
пересування необхiдно квалiфiкувати за п. "ж" ст.93 i ч.З ст.215
(пiдпункт "д" п.28 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни
вiд 1 квiтня 1994 р. №1 "Про судову практику в справах про
злочини проти життя i здоровя людини" //Бюлетень... - С.81).
IЗ. Використання без дозволу чужого транспортного засобу
при обставинах крайньоє необхiдностi (наприклад, доставлян-
ня у лiкарню хворого, який перебувау в небезпечному для життя
станi, переслiдування небезпечного злочинця) не тягне
кримiнальноє вiдповiдальностi (див. коментар до ст. 16).
портними засооами водiєв, якi
перебувають у станi спянiння
Допуск до керування транспортними засобами водIТв,
якi перебувають у станi спянiння, вчинений особою,
вiдповiдальною за технiчний стан або експлуатацiю
транспортних засобiв, якщо це спричинило наслiдки,
зазначенi у статтi I15 цього Кодексу, -
карауться позбавленням волi на строк до пяти рокiв,
або виправними роботами на строк до двох рокiв, або
штрафом у розмiрi вiд трьохсот до двОх тисяч карбо-
ванцiв, з позбавленням права займати посади, звязанi
з вiдповiдальнiстю за технiчний стан або експлуатацiю
транспортних засобiв, на строк до пяти рокiв.
(Ст. 21У Кодекс доповнено Указом вiд 1 серпня 1985 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1985. -Н83Э. -Ст. 787).
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 15 листопада 1991 р. //
Вiдомостi Верховна Ради Украєни. - 1992. -№5. -Ст. 40).
1. Основним безпосереднiм обуктом даного злочину у
суспiльнi вiдносини з приводу безпечноє експлуатацiє транс-
портних засобiв в сферi дорожнього руху, а додатковим - здоровя
i життя його учасникiв та iнших осiб.
2. Обуктивна сторона злочину полягау в дiє чи
бездiяльностi, повязаних з допуском до керування транспортним
засобом особи, що перебувау у станi спянiння.
3. Допуск до керування може бути здiйснений шляхом дачi
дозволу до чи пiд час поєздки усно, письмово (маршрутний лист
тощо); мовчазноє згоди; дачi розпорядження щодо керування.
4. Злочин у закiнченим з моменту настання чцма б одного з
наслiдкiв, якi перелiченi в ст.215.
5. Вiдповiдальнiсть за ст.215 настау за порушення допущеним до
керування водiум правил безпеки руху, яке перебувау у причинно-
му звязку з наслiдками, що настали. Якщо причинного звязку не
встановлено, вiдсутнiй i склад злочину, передбачений ст.215.
Вiдповiдальнiсть за ст.215 настау незалежно вiд того, чи
притягнуто до вiдповiдальностi винну особу, яка керувала тран-
спортним засобом, або коли водiй загинув у дорожньо-транс-
портнiй подiє тощо.
6. Субуктам злочину у службовi особи, якi користуються правом
допуску водiєв до експлуатацiє транспортних засобiв; власники або
володiльцi iндивiдуальних транспортних засобiв; водiє державних,
колективних та iндивiдуальних транспортних засобiв.
8. Субуктивна сторона злочину характеризууться необе-
режною формою вини, яка визначауться ставленням до наслiдкiв,
хоча саме дiяння (допуск) вчинюуться умисно.
Стаття 215. Порушення правил, норм i стан-
дартiв, що стосуються забезпе-
чення безпеки дорожнього руху
порушення правил, норм i стандартiв, що стосуються
забезпечення безпеки дорожнього руху, вчинене осо-
бою, вiдповiдальною за будiвництво, реконструкцiю,
ремонт або утримання шляхiв, вулиць, залiзничних
Переєздiв, iнших шляхових споруд, якщо це спричинило
наслiдки, зазначенi у статтi 215 цього Кодексу, -
карауться позбавленням волi на строк до пяти рокiв, або
виправними роботами на строк до двох рокiв, або штра-
фом до десяти мiнiмальних розмiрiв заробiтно? плати
(Ст. 21 Кодекс доповнено Законом вiд 23 грудня 1993 р.
//Голос Украй ни. -1994. -24 лютого).
i. Обуктом злочину у безпека дорожнього руху, яка повязана з
будiнництвом, реконструкцiую, ремонтом або утриманням шляхiв,
вулиць, залiзничних переєздiв, мостiв, шляхопроводiв та обладнанням
єх вивiдними автоматизованими системами i технiчними засобами.
2. Обуктивна сторона злочину вимагау наявностi трьох ознак
у єх сукупностi: 1) порушення правил, норм чи стандартiв щодо
забезпечення безпеки дорожнього руху; 2) настання шкiдливих
наслiдкiв - нещасних випадкiв з людьми; 3) причинний
звязок мiх порушенням вказаних правил, норм чи стандартiв та
настанням нещасних випадкiв з людьми, зазначених у ст.215.
З. Вимоги щодо забезпечення безпеки дорожнього руху визначенi
в Законi "Про дорожнiй рух" вiд ЗО червня 1993 р. (Вiдомостi
Верховноє Ради Украєни. - 1993. - №31. - Сi-.338). В цьому Законi
мiстяться правовi та соцiальнi основи дорожнього руху: права та
обовязки учасникiв дорожнього руху (водiєв, пасажирiв, пiшоходiв,
велосипедистiв, погоничiв тварин); поняття "авгомооiльна дорога",
"вулиця", єх подiл та користування ними; вимоги щодо виробництва
транспортних засобiв, оудiвництва, реконструкцiє i ремонту авто-
мобiльних дорiг, вулиць, залiзничних переєздiв та iнших шляхових
споруд (мостiв, шляхопроводiв, автоматизованих систем i технiчних
засобiв забезпечення безпеки дорожнього руху та систем
тершнового звязку для виклику швидкоє медичноє та технiчноє
допомоги), стандартизацiє та нормування дорожнього руху тощо;
На основi цього Закону розробляються единi правила ремонту i
утримання автомобiльних дорiг, вулиць, залiзничних переєздiв та
iнших шляхових споруд, правила користування ними та єх охорони,
якi затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв.
4. Порушення правил, норм i стандартiв щодо забезпечення
безпеки дорожнього руху може бути вчинено _шляхом дiє
(наприклад, виробництво транспортних засобiв або єх складових
iастин без сертифiкацiйного випробування; допущення
технiчних неполадок, при яких експлуатацiя транспортних за-
собiв або дорiг заоороняуться) або шляхом бездiяльностi
(наприклад, непозначення дорожнiми знаками або огороджу-
валiними засобами, а в темний час доби i при туманi -
снгнальнвми вогнями мiсць можливих аварiй чи вяявяенхх
перешкод для безпечного дорожнього руху.
5. Кримiнальна вiдповiдальнiсть за ст.215 настау лише тодi,
коли нещаснi випадки з людьми, вказанi в ст.215, - тiлеснi
ушкодження або загибель однiує чи бiльшоє кiлькостi осiб -
сталися внаслiдок дiє, яка вчинена з порушенням вказаних
правил, норм чи стандартiв, або внаслiдок невиконання чв
неналежного виконання вимог таких правил.
6. З субуктивноє сторони злочин, передбачений ст.215 на-
лежить до необережних злочинiв. Винна особа передбачау
можливiсть настання нещасних витталкiв з людьми, але легковажао
розраховуу на єх вiдвернення (злочинна самонадiянiсть) або ве
передбачау можливостi настання таких наслiдкiв, хоч повинна булг
i могла єх передбачити (злочинна недбалiсть). Саме порушення
правил, норм чи стандартiв пфдо забезпечення безпеки дорожнього
руху може бути вчинено умисно або з необережностi.
7. Субуктом злочину може бути лише особа, на яку покла-
дена вiдповiдальнiсть за будiвництво, реконструкцiю, ремонт,
експлуатацiю або облаштування автомобiльних дорiг, вулиць,
залiзничних переєздiв, мостiв, шляхопроводiв чи iнших споруд,
призначених для забезпечення безпеки дорожнього руху.
Така вiдповiдальнiсть повинна бути офiцiйно оформлена нака-
зом чи розпорядженням або безпосередньо повязана з посадою,
яку займау особа.
Стаття 216. Втратила чиннiсть.
(Указ вiд 2 жовтня 1968 р. // Вiдомостi Верховне> Ради
УРСР. -1968. - №41. - Ст. 273).
Стаття 217. Порушення дiючих на транспортi
правил
Порушення дiючих на транспортi правил ояЬрони
порядку i безпеки руху, що спричинило людськi жертви
або Iншi тяжкi наслiдки, -
карауться позбавленням волi на строк до трьох рокiв,
або виправними роботами на строк до двох рокiв, або
штрафом у розмiрi до трьохсот карбованцiв.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983. -№4.-Ст. 50).
1. Обуктом злочину у нормальна робота транспорту, безпека
руху, здоровя i життя громадян, а також власнiсть.
2. Обекттш сторона: а) дiя або бездiяльнiсть особя,
повязана з порушенням дiючих на транспортi правил;
б) суспiльно небезпечнi наслiдки; в) причинний звязок мiж
порушенням та наслiдками.
3. Вiдповiдальнiсть настау за порушення правил про охорону
порядку та безпеки руху, якi дiють на залiзничному, повiтряному,
водному, автомобiльному, електричному i iншому транспортi.
4. Диспозицiя СТ.217 бланкетна. Вова вiдсилау до правил, якi
регулюють порядок i безпеку руху транспорту. Цi правила вста-
новлюються вiдповiдними нормативними актами.що видаються
мiнiстерствами та вiдомствами.
. Порушення дiючих на транспорт) промя вчинюуться
рiзноманiтними дiями: переєзд залiзницi в мiсцяхде це ве передба-
чено; прогiн тварин через кодiю без додержання правил безпеки;
порушення правил дорожнього руху водiями транспортних засобiв,
що не належать до вказаних в примiтцi до ст.215, а також ве-
лосипедистами, пiшоходами, пасажирами; порушення правил без-
пеки руху та експлуатацiє при керуваннi маломiрними суднами тощо.
6. Склад злочину матерiальний: вiдповiдальнiсть настау в разi
наявностi людських жертв та iнших тяжких наслiдкiв. Пiд
людськими жертвами слiд розумiти загибель однiує або кiлькох
осiб. Як ший тяжкi наслiдки розглядаються заподiяння серед-
ньоє тяжкостi або тяжких тiлесних ушкоджень одному або
декiльком потерпiлим. Це також пошкодження або знищення
державного, колективного або iндивiдуального майна (транс-
портних засобiв, транспортних комунiкацiй), порушення нор-
мальноє роботи транспорту на тривалий час, якi завдали великоє
майновоє шкоди, тощо.
7. Субуктами злочину можуть бути: велосипедисти,
пiшоходи, пасажири, водiє мопедiв, маломiрних суден, погоничi
тварин, водiє гужових возiв або саней. Вiдповiдати за цiую статтею
не можуть особи, якi у субуктами злочинiв,передбачених стат-
тями 77, 215, 2152, 2153, 215 246.
8. Субуктивна сторона злочину характеризууться необе-
режною виною: особа передбачау можливiсть настання суспiльне
небезпечних наслiдкiв, але легковажно розраховуу на єх
вiдвернення або не передбачау можливостi настання таких
наслiдкiв, хоч повинна була i могла єх передбачити.
Самовiльна без
зупинка поєзда
потреби
Стаття 217
Самовiльна без потреби зупинка поєзда стоп-краном,
шляхом розсднання повiтряноє гальмовоє магiстралi
або Iншим способом, якщо це спричинило порушення
нормального руху поєздiв, -
карауться позбавленням волi на отрок до двох рокiв,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом у розмiрi до трьохсот карбованцiв.
ТI ж дiТ, якщо вони спричинили нещаснi випадки з
людьми, аварiю, пошкодження рухомого складу або
iншi тяжкi наслiдки, -
караються позбавленням волi на строк до восьми рокiв.
(Ст. гiг Кодекс доповнено Указом вiд 18 листопада 1963 р.
//Вiдомостi Верховна Ради УРСР. -1963. - Мв48. - Ст. 677).
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1983. - №4. - Ст. 50).
I. Безпосереднiм обуктам цього злочину у безпека руху лоiздiв.
Предметом вiдносин по забезпеченню вказаноє безпеки можуть
бути будь-якi поєзди - пасажирськi, примiськi, вантажнi i спецiальнi
(пожежнi, ремонтнi тощо), якi рухаються по колiях Украши.
2. 06сктшну сторону злочину утворюють активнi са-
мовiльнi дiє, якi спричиняють зупинку поєзда. Самовiльнiсть
означау дiю по зупинцi поєзда без дозволу чи вказiвки
працiвника залiзницi.
3. Крiм того, що означенi дiє у самовiльними, вони додатково
характеризуються у законi як вчиненi без потреби, пiдстави
для самовiльноє зупинки поєзда повиннi бути достатньо серй-
озними для визнання цих дiй потрiбними. Оскiльки будь-яка
самовiльна зупинка поєзда створюу небезпеку для життя та
здоровя людей, пiдставою для такоє зупинки може бути тiльки
ще бiльша чи ще реальнiша небезпека для життя та здоровя
людей. По сутi, особа в такiй ситуацiє дiу у станi крайньоє
необхiдностi (див. коментар до ст. 16). Правила технiчноє експлу-
атацiє залiзниць прямо вказують на необхiднiсть зупинки поєзда
"у випадках, якi загрожують житло людей чи безпецi руху"
(Сбориик нормативних актов о транспорте.Ч.I.-М., 1983. - С.548
- 549; далi - Сборник...). Наприклад, самовiльними, але не без
потреби у дiє пасажира, який зупинив стоп-краном поєзд, в
одному з вагонiв якого виникла пожежа, внаслiдок чого треба
було термiново евакуювати пасажирiв.
Небезпека, яка викликала потребу в зупинцi поєзда, не
обовязково повязана з рухом поєзда. Раптове, гостре захворю-
вання чи травмування пасажира може бути поважною причиною
для зупинки поєзда.В той же час нiякi обставини майнового,
господарського чи особистого характеру (потреба перевезти ван-
таж, не вiдстати вiд поєзда тощо) не можуть розглядатися як такi,
що виправдовують самовiльну зупинку поєзда i створення небез-
пеки для людей.
Самовiльна зупинка поєзда для переслiдування i затримання
небезпечного злочинця може бути визнана виправданою, якщо це
не сiiрииинидп нещаснi випадки з людьми чи iншi тккi наслiдки
4.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150