В той же час, якщо при квалiфiкацiє дiй винного йому було
iнкримiновано декiлька квалiфiкуючих ознак вчиненого ним
злочину, вони можуть бути врахованi i при призначеннi пока-
рання, але не як обставини, що обтяжують вiдповiдальнiсть, а як
конкретнi показники ступеня суспiльноє небезпечностi вчинено-
го злочину чи особи винного. Така ситуацiя мау мiсце прi
призначеннi покарання, наприклад, за умисне вбивство з
корисливих мотивiв, вчинене з особливою жорстокiстю особою,
яка ранiше вчинила умисне вбивство, або за згвалтування ма-
лолiтньоє, що спричинило особливо тяжкi наслiдки, вчинене
особою, яка ранiше вчинила такий злочин.
Винятком iз загального правила у також врахування при
призначеннi покарання обставин, що охоплюються поняттям
"тяжкi наслiдки" (див. п.8 коментаря до даноє статтi).
людського спiвжиття, зокрема, ненависть до представникiв iнших
нацiй i рас, принизливе ставлення до жiнки, людини похилого
вiку чи iнвалiда, прагнення до власного благополуччя за рахунок
спричинення шкоди iншим людям тощо.
8. У п.5 ст.41 передбачено як обставину, що обтяжуу
вiдповiдальнiсть, заподiяння злочином тяжких наслiдкiв. Тим
самим пiдкреслюуться безпосереднiй звязок мiж ступенем
суспiльноє небезпечностi вчиненого злочину i тяжкiстю
наслiдкiв, якi вiн спричинив.
Тяжкiсть наслiдкiв залежить вiд соцiальноє цiнностi обукта
посягання, а також вiд характеру i розмiру заподiяноє злочином
шкоди. За цими критерiями тяжкими наслiдками, зокрема, визна-
ються: а) смерть однiує чи кiлькох осiб; б) спричинення хоча б
однiй особi тяжкого тiлесного ушкодження аоо двом чи бiльше
особам середньоє тяжкостi тiлесного ушкодження, а також за-
подiяння iншоє тяжкоє шкоди здоровю людей (тяжких захворю-
вань, хронiчноє душевноє хвороби тощо); в) порушення основних
конституцiйних прав значноє кiлькостi громадян; г) заподiяння
майновоє шкоди в особливо великих розмiрах; д) дезорганiзацiя
роботи пiдприумств, установ, органiзацiй в значних масштабах.
В окремих випадках тяжкими наслiдками може бути визнано
поуднання кiлькох iз зазначених рiзновидiв шкоди, якщо кож-
ного окремо для цього недостатньо.
Визнаючи наслiдки вчиненого злочину тяжкими, суд (суддя)
невинен вiдобразити це у вироку, мотивувавши в необхiдних
Якщо тiжкi наслiдки передбаченi як обовязкова ознака
вiдповiдного складу злочину, єх не можна повторно враховувата
при призначеннi покарання як обставину, що обтяжуу
вiдповiдальнiсть. В той же час залежно вiд характеру заподiяноє
шкоди, а iнколи i вiд єє розмiру тяжкi наслiдки, навiть якщо вони
вiдiграли роль обовязковоє ознаки при квалiфiкацiє вчиненого
злочину, можуть бути одночасно конкретними показниками сту-
пеня його суспiльноє небезпечностi i враховуватись при призна-
ченнi покарання саме як такi. Наприклад, при призначеннi
покарання за порушення правил при проведеннi оудiвельних
робiт, що спричинило тяжкi наслiдки (ч.2 ст.219), суд повинен
врахувати, якi саме тяжкi наслiдки були спричиненi, - в одному
випадку це може бути заподiяння тяжких тiлесних ушкоджень
значнiй кiлькостi потерпiлих, в iншому - лише спричинення
майновоє шкоди в особливо великих розмiрах.
9. Вчинення злочину щодо малолiтнього, старого або
особи, яка перебувау в безпорадному станi, передбачене в
п.б ст.41 як обставина, що обтяжуу вiдповiдальнiсть,, оскiльки цi
специфiчнi властивостi потерпiлого значною мiрою полегшують
вчинення злочину, а єх використання свiдчить про пiдвищену
суспiльну небезпечнiсть як самого злочину, так i особи винного.
Пiд малолiтнiми слiд розумiти дiтей, якi не досягли вiку 14
рокiв. Старими належить визнавати потерпiлих, якi досягли:
чоловiки - 60 рокiв, жiнки - 55 рокiв, враховуючи при цьому
iндивiдуальнi особливостi кожного потерпiлого. Перебування в без-
порадному станi означау, що потерпiлий не може уникнути посяган-
ня чи протистояти йому з будь-яких причин, зокрема, в звязку з
iнвалiднiстю, хворобою, втратою свiдомостi, вагiтнiстю тощо.
10. Пункт 7 ст.41 передбачау як обставини, що обтяжують
вiдповiдальнiсть, пiдмовлення неповнолiтнiх до вчинення
злочину або залучення неповнолiтнiх до участi у злочинi.
Обидвi обставини пiдвищують суспiльну небезпечнiсть дiй винно-
го, оскiльки вони, крiм усього iншого, посягають на нормальний
розвиток неповнолiтнiх. Пiд неповнолiтнiми слiд розумiти осiб,
якi на момент вчинення винним зазначених дiй не досягли 18 рокiв.
Пiдмовлення неповнолiтнiх до вчинення злочину з боку дорослоє
особи завжди у конкретним проявом втягнення неповнолiтнiх у
злочинну дiяльнiсть, що утворюу окремий склад злочину, передба-
ченого ст. 208. Тому, якщо дiє винного квалiфiкуються за даною
статтею, зазначену обставину не слiд враховувати при призначеннi
покарання як таку, що обтяжуу вiдповiдальнiсть. Такий пiдхiд
зберiгауться i у випадку, коли проявом втягнення неповнолiтнiх у
злочинну дiяльнiсть у єх залучення до участi в злочинi.
Однак залучення неповнолiтнiх до участi у злочинi може i не
мiстити складу злочину, передбаченого ст. 208, наприклад, коли
неповнолiтнiй сам виявив бажання взяти участь у злочинi, а
дорослий лише дозволив йому це зробити. В такому випадку при
призначеннi покарання дорослому за вчинений разом з непов-
нолiтнiм злочин залучення останнього до участi в ньому на-
лежить розглядати як обставину, що обтяжуу вiдповiдальнiсть.
11. Вчинення злочину з особливою жорстокiстю або
знущанням над потерпiлим передбачене як обставина, що
обтяжуу вiдповiдальнiсть, в п.8 ст.41.
Пiд особливою жорстокiстю слiд розумiти, перш за все,
спричинення потерпiлому тяжких фiзичних страждань шляхом
тортур, мучення, нанесення великоє кiлькостi тiлесних ушкод-
жень тощо. В окремих випадках особлива жорстокiсть може
проявитись i в спричиненнi тяжких моральних або психiчних
страждань як самому потерпiлому, так i його близьким. Так,
особливо жорстоким буде згвалтування неповнолiтньоє дочки в
присутностi матерi, мордування малолiтнього сина на очах у
батька, позбавленого можливостi його захистити та iн.
Знущання над потерпiлим передбачау таку поведiнку винного
пiд час вчинення ним злочину, яка завiдомо для нього глибоко
принижуу честь i гiднiсть потерпiлого i тим самим завдау йому
особливих моральних страждань.
Визнаючи наявнiсть у дiях винного розглядуваноє обтяжуючоє
обставини, суд (суддя) повинен зазначити у вироку, якi саме з
них вiн вважау проявом особливоє жорстокостi чи знущанням над
потерпiлим.
12. У п.9 ст.41 передбачено як обставину, що обтяжуу
вiдповiдальнiсть, вчинення злочину з використанням умов
громадського лиха. Пiдвищена суспiльна небезпечнiсть
злочину i особи винного зумовлена в даному випадку тим, що
злочин вчинюуться з використанням обстановки, яка загрожуу
життю, здоровю, власностi багатьох людей.
Громадським лихом може бути будь-яка подiя - пожежа, повiнь,
землетрус, велика аварiя тощо, коли вона створюу реальну
иебезпеку життю, здоровю, власностi, iншим охоронюваним
законом правам та iнтересам багатьох людей.
IЗ. Така обтяжуюча вiдповiдальнiсть обставина, як вчинення
злочину звгальноиебезпечнимспвсобам (п.10ст.41) маумiсце
тодi, коли дiє винного створюють реальну небезпеку для життя
чи здоровя кiлькох людей або загрожують спричиненням знач-
ноє матерiальноє шкоди власностi фiзичних або юридичних осiб.
14. Пункт II ст.41 передбачау як обставину, що обтяжуу
вiдповiдальнiсть, вчинення злочину особою, яка перебувау в
станi спянiння.
Пiд спянiнням в даному разi слiд розумiти такий стан людини,
який виникау внаслiдок вживання алкогольних напоєв, нар-
котичних засобiв або речовин, що викликають одурманювання.
В залежностi вiд характеру вчиненого злочину суд вправi не
визнати вчинення злочину особою, яка перебувау в станi
спянiння, обставиною, що обтяжуу вiдповiдальнiсть. Це до-
пустимо у випадках, коли вчинення злочину взагалi не повязане
iз станом спянiння винного (наприклад, службова особа одержуу
в станi спянiння заздалегiдь обумовлений хабар) або коли
винний був доведений до стану спянiння всупереч його волi
(наприклад, його примусили вжити наркотик пiд погрозою
вбивством). Якщо суд (суддя) не визнау вчинення злочину в станi
спянiння обставиною, що обтяжуу вiдповiдальнiсть, вiн повинен
спецiально вказати про це у вироку, мотивувавши своу рiшення.
15. Вчинення нового злочину особою, яка була взята на
поруки, протягом строку поручительства або протягом одного
року пiсля закiнчення цього строку, передбачено як обставина,
що обтяжуу вiдповiдальнiсть, в п.12 ст.41. Те, що винна особа не
виправдала довiря трудового колективу або громадськоє
органiзацiє, якi за неє поручилися, свiдчить про пiдвищену
суспiльну небезпечнiсть цiує особи.
На вiдмiну вiд п. I ст.41, вчинення нового злочину особою, яка
була взята на поруки, протягом одного року пiсля закiнчення
строку поручительства визнауться обставиною, що обтяжуу
вiдповiдальнiсть, i в тому разi, коли пройшли строки давностi
яритягнення до кримiнальноє вiдповiдальностi за дiяння, що
мiстило ознаки злочину i в звязку iз вчиненням якого особа була
звiльнена вiд цiує вiдповiдальностi з передачею на поруки.
16. Перелiк обставин, що обтяжують вiдповiдальнiсть, у
вичерпним, тому суд (суддя) при призначеннi покарання не
може посилатись як на обтяжуючi вiдповiдальнiсть на тi
обставини, якi в ст.41 не передбаченi. Зокрема, не повиннi
визнаватись такими обставинами невизнання пiдсудним своує
вини. вiдмова вiдшкодувати заподiяну шкоду, прагнення
ухилитись вiд вiдповiдальностi шляхом дачi завiдомо не-
правдивих показань та iн. За певних умов цi обставини можуть
розглядатись як показник ступеня суспiльноє небезпечностi
вчиненого злочину або особи винного i враховуватись при
призначеннi покарання саме як такi.
Стаття 42. Призначення покарання при вчиненнi
кiлькох злочинiв
Якщо особу визнано винною у вчиненнi двох або
бiльше злочинiв, передбачених рiзними статтями
кримiнального закону, нi за один з яких Ч не було засуд-
жено, суд, призначивши покарання окремо за кожний
злочин, остаточно визначау покарання за єх сукупнiстю
шляхом поглинення менш суворого покарання бiльш су
ворим або шляхом повного чи часткового складання
призначених покарань у межах, встановлених статтею
закону,яка передбачау бiльш суворе покарання,
До основного покарання може бути приуднано будь-
яке з додаткових покарань, передбачених статтями за-
кону, що встановлюють вiдповiдальнiсть за тi злочини,
у вчинеммi яких особу було визнано винною.
За тими ж правилами призначауться покарання, коли
пiсля винесення вироку в справi буде встановлено, що
засуджений винен ще i в Iншому злочинi, вчиненому
ним до винесення вироку в першiй справi. В цьому разi
до строку покарання зараховууться покарання, вiдбуте
повнiстю чи частково за першим вироком.
1. Стаття 42 встановлюу порядок та особливостi призначення
покарання при вчиненнi однiую особою кiлькох злочинiв. В
даному разi поняття "кiлька злочинiв" охоплюу один з видiв
множинностi злочинiв - єх сукупнiсть.
Сукупнiсть злочинiв мау мiсце в тому разi, коли: а) особа
вчинила кiлька злочинiв, кожний з яких мiстить вiдмiнний вiд
iншого склад злочину; б) злочини вчиненi до винесення вироку,
яким особа засуджууться хоча б за один з них; в) по кожному iз
вчинених злочинiв не спливли строки давностi притягнення до
кримiнальноє вiдповiдальностi i за вчинення жодного з них особа
не звiльняуться вiд кримiнальноє вiдповiдальностi з iншвх
пiдстав, передбачених законом.
Наявнiсть у кожному iз злочинiв, що утворюють сукупнiсть,
самостiйного складу злочину означау, що вони квалiфiкуються:
1) за рiзними статтями Особливоє частини кримiнального законо-
давства, наприклад, один злочин за ст.98, а другий - за ст. 102;
2) за однiую й тiую ж статтею Особливоє частини кримiнального
законодавства, але за рiзними Гi частинами (пунктами), що
мають самостiйнi санкцiє, наприклад: один злочин за ч. I ст. 117,
а другий - за ч.З ст.117 (див., наприклад, абз.2 п.12 постанови
Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 27 березня 1992 р. №4
"Про судову практику у справах про згвалтування та iншi статевi
злочини" // Бюлетень... - С.85); 3) за однiую й тiую ж статтею
або за однiую й тiую ж частиною (пунктом) статтi Особливоє
частини кримiнального законодавства, але в одному випадку з
посиланням на ст. 17 чи ст. 19, а в iншому - без такого посилання,
тобто коли в одному випадку злочин був закiнчений, а в iншому
5 Бюя. i<овода>ствi. Саецвипуск. 129
мало мiсце готування до такого ж злочину чи замах на нього,
або коли в одному випадку особа була виконавцем (спiввиконав-
цем) злочину, а в iншому - iншим спiвучасником такого ж
злочину (див., наприклад, п.ЗЗ постанови Пленуму Верховного
Суду Украєни вiд 25 грудня 1992 р. №12 "Про судову практику
в справах про корисливi злочини проти приватноє власностi" //
Бюлетень... - С.106); 4) за однiую < тiую ж статтею або за однiую
й тiую ж частиною (пунктом) статтi Особливоє частини
кримiнального законодавства, але в одному випадку з посилан-
ням на ст. 17, а в iншому - з посиланням на ст. 19, тобто коли в
одному випадку з боку особи малi мiсце готування або замах на
злочин, а в iншому - спiвучасть у такому ж злочинi.
2. Залежно вiд особливостей вчхнення одного чи кiлькох дiянь,
що мiстять декiлька рiзних складiв злочинiв, сукупнiсть злочинiв
може бучi реальною, iдеальною i так званою реально-iдеальною.
Реальна сукупнiсть мау мiсце тодi, коли особа окремими
дiяннями вчхняу в рiзний час два або бiльше злочинiв, що мiстять
рiзнi склади злочинiв. Реальною сукупнiстю буде, наприклад,
вчинення особою спочатку хулiганства, а потiм - пiд час
затримання - опору працiвниковi мiлiцiє при виконаннi ним
обовязкiв по охоронi громадського порядку.
Iдеальна сукупнiсть мау мiсце тодi, коли особа одним дiянням
вчиняу два а(ю бiльше злочинiв, що мiстять рiзнi склади злочинiв.
Iдеальною сукупнiстю буде, наприклад, нанесення потерпiлому
умисного тяжкого тiлесного ушкодження з хулiганських мотивiв.
Реально-iдеальна сукупнiсть мау мiсце тодi, коли особа
вчиняу кiлька дiянь, з яких принаймнi одне одночасно входить
до кiлькох складiв рiзних злочинiв, а iншi дiяння (одне чи кiлька)
входять до вiдповiдного складу злочину кожне окремо.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150