Виплаченi працiвнику на пiдставi рiшення суду заробiтна плата за час вимушеного прогулу та iншi виплати, що випливають iз трудових правовiдносин, у разi скасування виконаних рiшень з працiвника не стягуються. Поворот виконання допускауться лише тодi, коли скасоване рiшення грунтувалося на повiдомлених позивачем неправдивих даних або поданих ним пiдроблених документах.
З цих же пiдстав допускауться стягнення з працiвникiв сум, виплачених єм вiдповiдно до ранiше прийнятого рiшення КТС при повторному розглядi справи.
 6. Порядок розгляду колективних трудових спорiв (конфлiктiв)
До внесення Законом Украєни вiд 18 лютого 1992 р. змiн до глави XV КЗпП ст. 242 КЗпП передбачала, що спори, якi виникають мiж працiвниками i адмiнiстрацiую з приводу встановлення нових або змiни iснуючих умов працi, не урегульованих законодавством чи iншими нормативними положеннями про працю, розглядаються адмiнiстрацiую за погодженням з профспiлковим комiтетом пiдприумства, а в разi недосягнення мiж ними згоди вирiшуються за погодженням мiж вищими господарськими та профспiлковими органами.
На вiдмiну вiд спорiв про застосування чинного законодавства, якi зараз офiцiйно називають iндивiдуальними, спори про встановлення або змiну умов працi по сутi у колективними спорами. Стаття 242 КЗпП була удиною нормою, що встановлювала, хоча й не ефективний, порядок єх розгляду. При замiнi статей цiує глави КЗпП ст. 242 <випала>, i у даний час КЗпП не
Роздiл XIV. Порядок розгляду трудових спорiв
469
регулюу порядок розгляду спорiв з приводу встановлення або змiни умов працi.
Встановлення або змiна умов працi становить саме предмет колективного трудового спору. Навiть у випадку, коли правовi норми неправильно застосованi щодо групи працюючих, колективу, бригади, але цi норми були встановленi попередньо, то в даному разi спiр, який виник, буде iндивiдуальним, а не колективним. Наприклад, працiвникам пiдприумства не нарахована премiя, хоча вони своую працею досягли показникiв та умов, що визначенi положеннями про премiювання. Або бригадi робiтникiв не виплачена надбавка до заробiтноє плати за особливий характер виконуваноє роботи, якщо така надбавка передбачена чинним законодавством чи колективним договором.
Коли ж виплата такоє надбавки не передбачауться нi законодавчими, нi локальними нормами, i працiвники вимагають єє встановити, то при вiдмовi власника або уповноваженого ним органу встановити таку доплату спiр, що виник мiж сторонами, буде колективним. Вiн виникау саме тодi, коли виникають розбiжностi мiж сторонами соцiально-трудових вiдносин щодо встановлення нових або змiни iснуючих соцiально-економiчних умов працi та виробничого побуту; укладення чи змiни колективного договору; виконання колективного договору або окремих його положень; невиконання вимог законодавства про працю.
Порядок розгляду колективних трудових спорiв (конфлiктiв) регулюуться Законом Украєни вiд 3 березня 1998 р. Цей Закон визначау правовi i органiзацiйнi засади функцiонування системи заходiв по вирiшенню цiує категорiє трудових спорiв i спрямований на здiйснення взаумодiє сторiн соцiально-трудових вiдносин у процесi врегулювання розбiжностей, що виникають мiж ними.
В колективних трудових спорах вимоги працюючих часто виходять за межi спорiв про працю. Вони можуть стосуватися змiни органiзацiє виробництва i розподiлу, органiзацiє побуту працюючих та членiв єх сiмей тощо. Тому колективнi трудовi спори можна назвати економiчними спорами або спорами про задоволення iнтересiв.
Причиною виникнення колективних трудових спорiв часто стають невдоволення трудового колективу порушенням соцiальних прав громадян Украєни: неправильний розподiл житла, iгнорування думки трудового колективу при проведеннi приватизацiє, питання демократизацiє суспiльного життя тощо.
470
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Концепцiя вирiшення колективних трудових спорiв базууться на тому, що стороною в цих спорах виступау колектив одного пiдприумства. Досить часто такий спiр носить галузевий чи регiональний характер.
Вимога трудового колективу з питань застосування чинного законодавства про працю, укладення i виконання умов колективних договорiв i угод в частинi встановлення нових i змiни iснуючих соцiально-економiчних умов працi та побуту формулюються i затверджуються на загальних зборах чи конференцiє членiв трудового колективу або формуються шляхом збирання пiдписiв. Вимоги вважаються чинними за наявностi не менше половини пiдписiв членiв трудового колективу пiдприумства чи його структурного пiдроздiлу. Разом з висуванням вимог збори чи конференцiя найманих працiвникiв визначають орган чи особу, якi представлятимуть єх iнтереси.
Вимога найманих працiвникiв, профспiлки чи об'уднання профспiлок оформляуться вiдповiдним протоколом i направляуться власнику пiдприумства або уповноваженому ним органу.
Власник пiдприумства або уповноважений ним орган зобов'язаний розглянути вимоги найманих працiвникiв чи профспiлки та повiдомити єх представникiв про своу рiшення у триденний строк з дня одержання вимог. Якщо задоволення вимог виходить за межi компетенцiє уповноваженого власником органу (представника), вiн зобов'язаний надiслати єх у триденний строк з дня одержання вимог власнику або до вiдповiдного вищого органу управлiння, який мау право прийняти рiшення. При цьому строк розгляду вимог найманих працiвникiв кожною iнстанцiую не повинен перевищувати трьох днiв.
Загальний строк розгляду вимог i прийняття рiшення (з урахуванням часу пересилання) не повинен перевищувати тридцяти днiв з дня одержання цих вимог власником або уповноваженим ним органом до моменту одержання найманими працiвниками чи профспiлкою повiдомлення вiд власника або вiдповiдного вищого органу управлiння про прийняте ним рiшення.
Рiшення власника або вiдповiдного вищого органу управлiння викладауться у письмовiй формi i не пiзнiше наступного дня надсилауться уповноваженому представницькому органу iншоє сторони колективного трудового спору разом з соцiально-економiчним обгрунтуванням.
Роздiл XIV. Порядок розгляду трудових спорiв
471
Колективний трудовий спiр (конфлiкт) виникау з моменту, коли уповноважений представницький орган найманих працiвникiв або профспiлки одержав вiд власника або уповноваженого ним органу повiдомлення про повну або часткову вiдмову в задоволеннi колективних вимог i прийняв рiшення про незгоду з рiшенням власника або уповноваженого ним органу або коли строки розгляду вимог закiнчилися, а вiдповiдi вiд власника не надiйшло.
Про виникнення колективного трудового спору орган, який представляу iнтереси найманих працiвникiв або профспiлки, зобов'язаний у триденний строк письмово проiнформувати власника чи уповноважений ним орган, мiсцевi орган виконавчоє влади, орган мiсцевого самоврядування за мiсцем знаходження пiдприумства та Нацiональну службу посередництва i примирення.
Розгляд колективного трудового спору (конфлiкту) з питань, котрi виникли мiж сторонами соцiально-трудових вiдносин щодо встановлення нових або змiни iснуючих соцiально-економiчних умов працi та виробничого побуту, укладення чи змiни колективного договору, угоди або окремих єх положень, здiйснюуться примирною комiсiую.
Примирною комiсiую визнауться орган, призначений для вироблення рiшення, яке б задовольняло сторони колективного трудового спору. Примирна комiсiя складауться з представникiв сторiн i утворюуться за iнiцiативою однiує iз сторiн на виробничому рiвнi - у триденний, на галузевому чи територiальному рiвнi - у п'ятиденний, на нацiональному рiвнi - у десятиденний строк з моменту виникнення колективного трудового спору з одинаковоє кiлькостi представникiв сторiн. Порядок призначення представникiв до примирноє комiсiє визначауться кожною iз сторiн колективного трудового спору самостiйно.
На перiод ведення переговорiв i пiдготовки рiшення примирноє комiсiє єє членам надауться вiльний вiд роботи час. Примирна комiсiя у разi потреби може залучати до свого складу незалежного посередника, яким визнауться за спiльним вибором сторiн особа, що сприяу встановленню взаумодiє мiж сторонами, проведенню переговорiв, бере участь у виробленнi примирною комiсiую взаумоприйнятного рiшення; консультуватися iз сторонами колективного трудового спору, центральними та мiсцевими органами виконавчоє влади, органами мiсцевого самоврядування та iншими зацiкавленими органами.
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Органiзацiйне та матерiально-технiчне забезпечення роботи примирноє комiсiє здiйснюуться за домовленiстю сторiн, а якщо вони не досягай згоди - в рiвних частках.
Сторони колективного трудового спору зобов'язанi надавати примирнiй комiсiє iнформацiю, необхiдну для проведення переговорiв. Члени примирноє комiсiє не повиннi розголошувати вiдомостi, що у державною або iншою захищеною законом таумницею.
Колективнi трудовi спори розглядаються виробничою примирною комiсiую у п'ятиденний, галузевою та територiальною примирними комiсiями - у десятиденний, примирною комiсiую на нацiональному рiвнi - у п'ятнадцятиденний строк з моменту утворення комiсiє. За згодою сторiн цi строки можуть бути подовженi.
Рiшення примирноє комiсiє оформляуться протоколом. Воно мау дяя сторiн обов'язкову силу i виконууться у порядку i строки, встановленi цим рiшенням.
Пiсля прийняття рiшення щодо вирiшення колективного трудового спору примирна комiсiя припиняу свою роботу.
Розгляд колективного трудового спору (конфлiкту) у разi неприйняття примирною комiсiую рiшення у зазначенi вище строки, а також з питань виконання колективного договору, угоди або окремих єх положень, невиконання вимог законодавства про працю здiйснюуться трудовим арбiтражем.
Трудовий арбiтраж - орган, який складауться iз залучених сторонами фахiвцiв, експертiв та iнших осiб. Вiн утворюуться за iнiцiативою однiує iз сторiн або незалежного посередника у триденний строк. Кiлькiсний i персональний склад трудового арбiтражу визначауться за згодою сторiн. До його складу також можуть входити народнi депутати Украєни, представники органiв державноє влади, органiв мiсцевого самоврядування та iншi особи. Голова трудового арбiтражу обирауться з числа його членiв.
Органiзацiйне та матерiально-технiчне забезпечення роботи трудового арбiтражу здiйснюються за домовленiстю сторiн, а якщо сторони не досягли згоди, - в рiвних частках.
Колективний трудовий спiр розглядауться трудовим арбiтражем з обов'язковою участю представникiв сторiн, а в разi потреби - представникiв iнших зацiкавлених органiв та органiзацiй. Рiшення трудовим арбiтражем повинно бути прийняте у десятиденний строк з дня його створення. За рiшенням бiль-
Роздiл XIV. Порядок розгляду трудових спорiв
шостi членiв трудового арбiтражу цей строк може бути подовжений до двадцяти днiв.
Рiшення по трудовому спору (конфлiкту) приймауться бiльшiстю голосiв членiв трудового арбiтражу. Воно оформляуться протоколом i пiдписууться усiма його членами. Рiшення про вирiшення колективного трудового спору у обов'язковим для виконання, якщо сторони про це попередньо домовилися.
Жодна iз сторiн колективного трудового спору не може ухилитися вiд участi в примiрнiй процедурi. Сторони трудового спору, примирна комiсiя i трудовий арбiтраж зобов'язанi використати для врегулювання спору всi можливостi, не забороненi законодавством.
Якщо примирнi органи не змогли врегулювати розбiжностi мiж сторонами, причини розбiжностей з обгрунтуванням позицiй сторiн у письмовiй формi доводяться до вiдома кожноє iз сторiн колективного трудового спору. У цьому разi найманi працiвники або уповноважений ними орган чи професiйна спiлка мають право з метою виконання висунутих вимог застосувати усi дозволенi законодавством засоби.
Членам примирних комiсiй та трудових арбiтражiв, незалежним посередникам на час роботи у примирних органах по. розгляду колективних трудових спорiв гарантууться збереженням мiсця роботи (посади) i середнього заробiтку. На них також поширюються гарантiє, передбаченi ст. 252 КЗпП для виборних профспiлкових працiвникiв, членiв рад (правлiнь) пiдприумства i рад трудових колективiв. Особам, якi брали участь у роботi примирних органiв, оплачууться праця в розмiрi не менше середньомiсячноє заробiтноє плати та вiдшкодування витрат, пов'язаних з участю в примирних органах, за рахунок сторiн колективного трудового спору за домовленiстю. Якщо сторони такоє домовленостi не досягли, оплата працi членам примирних органiв провадиться у рiвних частках.
З метою сприяння полiпшенню трудових вiдносин та запобiгання виникненню колективних трудових спорiв, єх прогнозування та сприяння єх своучасному вирiшенню, здiйснення посередництва для вирiшення таких спорiв Президентом Украєни утворюуться Нацiональна служба посередництва i примирення. Ця служба складауться з висококвалiфiкованих фахiвцiв та експертiв з питань вирiшення колективних трудових спорiв i мау своє вiддiлення в Автономнiй Республiцi Крим та областях.
474
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Рiшення Нацiональноє служби посередництва i примирення мають рекомендацiйний характер i повиннi розглядатися сторонами колективного трудового спору та вiдповiдними центральними або мiсцевими органами виконавчоє влади, органами мiсцевого самоврядування.
Нацiональна служба посередництва i примирення фiнансууться за рахунок коштiв Державного бюджету Украєни. Положення про Нацiональну службу посередництва i примирення затверджууться Президентом Украєни.
До компетенцiє Нацiональноє служби посередництва i примирення вiдносяться реустрацiя висунутих працiвниками вимог та колективних трудових спорiв; аналiз вимог, виявлення та узагальнення причин колективних трудових спорiв, пiдготовка пропозицiй щодо єх усунення; пiдготовка посередникiв та арбiтрiв, якi спецiалiзуються на вирiшеннi колективних трудових спорiв; формування спискiв арбiтрiв та посередникiв;
перевiрка, в разi необхiдностi, повноважень представникiв сторiн колективного трудового спору; посередництво у вирiшеннi колективного трудового спору; залучення до участi в примирних процедурах народних депутатiв Украєни, представникiв державноє влади, органiв мiсцевого самоврядування.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75