В протоколi обумовлюються також строки вiдновлення переговорiв.
Для вирiшення розбiжностей, що виникають в ходi переговорiв, пiсля складення протоколу розбiжностей сторонами протягом трьох днiв пiсля складення протоколу створюуться примирна комiсiя. Вона складауться з одинаковоє кiлькостi представникiв сторiн для пiдготовки рекомендацiй щодо вироблення рiшення, яке б задовольнило обидвi сторони.
Роздiл V. Колективний договiр
151
Внаслiдок переговорiв сторони переконуються, що колективний договiр - це засiб досягнення компромiсу, який неможливий без поступок. Переговори саме i полягають у тому, щоб схилити iншу сторону до результату, якого необхiдно досягти.
У разi недосягнення згоди на пiдставi пропозицiє примирноє комiсiє сторони можуть звернутися до посередника, який у термiн до семи днiв повинен розглянути протокол розбiжностей i винести рекомендацiє щодо сутi спору. Посередник визначауться сторонами за єх спiльним вибором. Це може бути нейтральна особа з високим рiвнем квалiфiкацiє в галузi тих питань, з яких виникли розбiжностi. Ця особа повинна користуватися довiрою обох сторiн.
Якщо внаслiдок роботи примирноє комiсiє чи посередника не вирiшено розбiжностей i не досягнуто згоди мiж сторонами переговорiв, профспiлки або iншi уповноваженi працiвниками органи можуть використовувати такi засоби впливу, як проведення зборiв, мiтингiв, пiкетування, демонстрацiй аж до страйку.
Якщо ж колективнi переговори закiнчилися успiшно i робоча комiсiя сформувала проект колективного договору, то вiн передауться на обговорення трудового колективу. Процес рб-говорення може проходити в рiзних формах: на зборах структурних пiдроздiлiв, окремих цехових профспiлкових органiзацiй i профгруп, шляхом тиражування i розповсюдження проекту серед працюючих.
Пiсля такого обговорення робоча комiсiя збирау, узагальнюу i розглядау пропозицiє, висловленi в ходi обговорення, приймау рiшення щодо доцiльностi i можливостi єх реалiзацiє та вносить вiдповiднi змiни i доповнення до проекту колективного договору. З пропозицiй, що не можуть бути прийнятi, готуються обгрунтування та iнформацiя.
Доопрацьований проект колективного договору виноситься на загальнi збори чи конференцiю трудового колективу для його обговорення i прийняття. Якщо загальнi збори чи конференцiя трудового колективу вiдхилили проект колективного договору в цiлому або окремi його положення, сторони зобов'язанi поновити переговори для реалiзацiє рiшень i пропозицiй зборiв чи конференцiє. Термiн таких переговорiв для пошуку необхiдного рiшення вiдповiдно до ст. 13 Закону Украєни <Про колективнi договори i угоди> не повинен перевищувати 10 днiв.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Пiсля закiнчення цих переговорiв проект колективного договору в щлому знову виноситься ва розгляд загальних зборiв чи конференцiє трудового колективу.
 6. Порядок укладення колективного договору i його змiст
iснування колективного договору об'уктивно обумовлене наявнiстю соцiальних, економiчних i правових передумов. Соцiальний чинник створюють соцiально-трудовi вiдносини, що виникають iз застосування громадянами своує здатностi до продуктивноє працi. В умовах суспiльного виробництва виникають внутрiшньоколективнi вiдносини, зв'язки в галузi суспiльноє органiзацiє працi. Для регулювання таких зв'язкiв використовуються методи регламентацiє окремих питань шляхом узгодження, прийняття системи локальних актiв, серед яких найважливiша роль належить колективному договору.
В економiчному планi правомiрнiсть i необхiднiсть iснування колективних договорiв обумовлена господарською самостiйнiстю пiдприумств, наявнiстю рiзноманiтних форм власностi, використанням найманоє працi та iснуванням об'уктивних розбiжностей мiж iнтересами власникiв та найманих працiвникiв.
До юридичних передумов iснування колективного договору слiд вiднести правосуб'уктнiсть його сторiн, встановлення законом та гарантованiсть праводiуздатностi учасникiв договору.
Як акт локального регулювання колективний договiр виконуу цiлий ряд виробничих i соцiальних завдань. До таких завдань належать: деталiзацiя i конкретизацiя чинного законодавства про працю з максимальним урегулюванням специфiки даного пiдприумства; вирiшення нових питань, що поставленi практикою i не знайшли урегулювання в чинному законодавствi;
стимулювання працiвникiв шляхом встановлення пiльгових умов працi; забезпечення виконання договiрних зобов'язань сторiн;
встановлення конкретноє вiдповiдальностi господарських i профспiлкових органiв за полiпшення умов працi й побуту працiвникiв пiдприумства; залучення працiвникiв до управлiння виробництвом, поширення правових знань; врегулювання суперечностей мiж власником i трудовим колективом найманих працiвникiв з метою досягнення соцiальноє злагоди.
Важливою рисою колективного договору у його багатоплановiсть. Як основний локальний акт пiдприумства колективний договiр регулюу майже всi вiдносини, що виникають в межах
Роздiл V. Колективний договiр
пiдприумства як з приводу його виробничоє дiяльностi, так i похiднi вiд них вiдносини, поуднуу в собi заходи, спрямованi на удосконалення виробництва, оплати працi, полiпшення умов працi та побуту працюючих та iншi важливi питання.
Колективний договiр укладауться на пiдприумствах незалежно вiд форм власностi i господарювання за умови використання ними найманоє працi i наявностi права юридичноє особи. Пвд найманою працею слiд розумiти виконання працiвником роботи за певну винагороду, що обумовлена трудовим договором або контрактом. Специфiка ввдносин по застосуванню найманоє працi полягау в тому, що така праця може застосовуватись на базi будь-якоє форми власностi: на державних, орендних, колективних пiдприумствах, в кооперативних органiзацiях, акцiонерних товариствах, фермерських господарствах, на iияятакик сiльськогосподарських пiдприумствах, в домашньо-Л---вичому господарствi тощо. ЧЦЯмiЯiтпмii догов^ укладауться також на пiдприумствах, <Г аВiАекюють науково-дослiдну дiяльнiсть або займаються комерцiую з метою одержання прибутку.
Якщо у необхiднiсть, колективний договiр може укладатися в структурних пiдроздiлах пiдприумств. Пвд такими пiдроздiлами слiд розумiти цехи, вiддiли, лабораторiє, сектори тощо. Головне, що повинно враховуватись при вирiшеннi цього питання, - це фiнансовi, економiчнi, органiзацiйнi i матерiальнi можливостi цих пiдроздiлiв для встановлення працiвникам додаткових соцiальних пiльг з урахуванням специфiки роботи конкретного пiдроздiлу в межах його компетенцiє.
Колективний договiр пiдроздiлу може замiняти колективний договiр пiдприумства. Але колективний договiр пiдроздiлу може вирiшувати тiльки окремi питання соцiально-економiчних * трудових вiдносин пiдроздiлу. В такому разi колективний договiр структурного пiдроздiлу у додатком до загального колективного договору пiдприумства, дiя якого поширюуться i на структурний пiдроздiл.
Розроблений сторонами проект колективного договору виноситься на загальнi збори або конференцiю трудового колективу. Загальнi збори трудового колективу вважаються правомочними, якщо в них бере участь не менше половини працюючих на даному пiдприумствi.
Конференцiя представникiв трудового колективу правомочна при участi в нiй не менше 2/3 представникiв трудового колек-
154
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
тиву, обраних делегатами на конференцiю. Якщо загальнi збори чи конференцiя трудового колективу схвалюу проект колективного договору, вiн пiдписууться уповноваженими представниками сторiн не пiзнiше як через п'ять днiв з моменту його схвалення, якщо iнше не встановлено зборами чи конференцiую трудового колективу.
Пiдписаний сторонами колективний договiр пiдлягау повiдомнiй реустрацiє в мiсцевих органах державноє виконавчоє влади вiдповiдно до Положення про порядок повiдомноє реустрацiє галузевих i регiональних угод, колективних договорiв, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 5 квiтня 1994 р. № 225. Як зазначено в цьому Положеннi, повiдомна реустрацiя проводиться з метою забезпечення можливостi для врахування єх умов пiд час розгляду трудових спорiв, що можуть виникнути за результатами застосування норм цих угод (договорiв) уповноваженими на те органами, i засвiдчуу автентичнiсть примiрникiв i копiй, поданих на реустрацiю.
Реустрацiя проводиться в двотижневий строк з дня одержання колективного договору. Не пiзнiше наступного дня пiсля реустрацiє два примiрники колективного договору повертаються сторонам, що його пiдписали i подали на реустрацiю. Копiя договору зберiгауться реуструючим органом.
Мiсцевi органи державноє виконавчоє влади, що реуструють колективнi договори, не можуть вимагати вiд сторiн цього договору внесення до нього змiн або вiдмовити в його реустрацiє, за винятком удиного випадку, коли поданi на реустрацiю примiрники i копiя колективного договору не у автентичними.
Колективний договiр набирау чинностi з дня його пiдписання представниками сторiн або з моменту, що встановлений в самому договорi, незалежно вiд термiну його реустрацiє.
Законодавство про працю не встановлюу удиних вимог щодо структури колективного договору. Сторони самостiйно визначають його структуру, якi роздiли включити в договiр, якi додатки приуднати. В той же час законодавством досить докладно визначауться змiст колективного договору.
Вiдповiдно до ст. 7 Закону Украєни <Про колективнi договори i угоди> та ст. 13 КЗпП змiст колективного договору визначауться сторонами в межах єх компетенцiє.
У колективних договорах встановлюються взаумнi зобов'язання сторiн щодо регулювання виробничих, трудових, соцiально-економiчних вiдносин. Зокрема, цi зобов'язання стосу-
155
Роздiя V. Колективний договiр
ються змiн в органiзацiє виробництва i працi; забезпечення продуктивноє зайнятостi; нормування i оплати працi, встановлення форм, систем, розмiрiв заробiтноє плати та iнших видiв трудових виплат (доплат, надбавок, премiй тощо); встановлення гарантiй, компенсацiй, пiльг; участi трудового колективу у формуваннi, розподiлi й використаннi прибутку пiдприумства, якщо це передбачено статутом; режиму роботи, тривалостi робочого часу i вiдпочинку; умов i охорони працi; забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, органiзацiє оздоровлення i вiдпочинку працiвникiв; гарантiй дiяльностi профспiлковоє чи iнших представницьких органiзацiй трудящих. Колективним договором можуть передбачатись й iншi додатковi порiвняно з чинним законодавством i угодами гарантiє, соцiально-побутовi пiльги.
Усi цi зобов'язання розподiляються на нормативнi та зо-Аi^НЙА^' До нормативних вiдносяться тi, що вже мiстяться 'iiiИiМЕО^У Законодавствi про працю. Але законодавством вста-НОВЛЮвТЬСЯ мiнiмальний рiвень соцiальних умов, нижче якого сторони При укладеннi колективного договору визначатись не мають права.
Нормативнi положення колективного договору - найбiльш важлива частина його змiсту. Цi положення становлять собою сукупнiсть локальних норм з основних питань працi, єє оплати, умов працi й побуту та iн.
До зобов'язальних умов вiдносяться такi питання, якi не урегульованi чинним законодавством, а закрiплюються в змiстi колективного договору як конкретнi зобов'язання, що беруть на себе власник, уповноважений ним орган, трудовий колектив, профспiлковий комiтет чи iнший орган, уповноважений трудовим колективом на представництво його iнтересiв.
Зобов'язальнi умови на вiдмiну вiд нормативних не носять загального характеру, виражаються у здiйсненнi конкретних одноразових дiй, якими вичерпуються.
Усi передбаченi колективним договором норми i зобов'язання дiють лише на конкретному пiдприумствi. Вони стосуються тiльки тих суб'уктiв, що становлять у своєй сукупностi трудовий колектив. При цьому встановленi колективним договором норми i зобов'язання мають тимчасовий характер, оскiльки за своую природою колективний договiр у строковою угодою.
Положення колективного договору поширюються на всiх працiвникiв пiдприумства, незалежно вiд того, чи у вони чле-
156
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
нами профспiлки. Але одночасно вони у й обов'язковими як для всiх працюючих, так i для власника чи уповноваженого ним органу. Власник i уповноважений ним орган повиннi дотримуватись своєх зобов'язань вiдносно до всiх працiвникiв. Працiвники, в свою чергу, повиннi дотримуватися виконання зобов'язань, взятих вiд єх iменi профспiлковим органом чи iншою представницькою органiзацiую, якi пiдписали колективний договiр.
Колективний договiр може бути доповнений додатками, про якi в загальнiй формi може бути вказано в текстi колективного договору. Самi додатки оформляються у виглядi вiдповiдних документiв.
Додатками до колективного договору можуть бути: перелiк професiй i посад iз шкiдливими умовами працi, якi дають право на додаткову вiдпустку i скорочений робочий день; перелiк посад працiвникiв iз ненормованим робочим днем, яким надауться додаткова вiдпустка; список професiй iз шкiдливими умовами працi, якi дають право на одержання молока або iнших рiвноцiнних продуктiв; норми безкоштовноє видачi спецодягу, спец-взуття та iнших засобiв iндивiдуального захисту; перелiк професiй i посад працiвникiв, яким дозволяуться встановлювати пiдсумований облiк робочого часу; угода з охорони працi та iн.
Генеральною угодою на 1997-1998 роки як додаток передбачено перелiки доплат i надбавок, що мають мiжгалузевий характер. Такi доплати встановлюються за сумiщення професiй (посад), розширення зони обслуговування або збiльшення обсягу робiт, виконання обов'язкiв тимчасово вiдсутнього працiвника, iнтенсивнiсть працi працiвникiв, роботу в нiчний час, керiвництво бригадою тощо.
Надбавки повиннi встановлюватись за високу професiйну майстернiсть, високi досягнення в працi, виконання особливо важливоє роботи.
При формуваннi структури i змiсту колективного договору, а також додаткiв до нього умови, що включаються в договiр, повиннi бути вищi порiвняно з чинним законодавством про працю, Генеральною, галузевою та регiональною угодами.
Умови колективного договору, що погiршують становище працiвникiв порiвняно з чинним законодавством i угодами, е недiйсними.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75