Вiдповiдно до ст. 151 КЗпП якщо протягом року з дня накладення дисциплiнарного стягнення працiвника не було пiддано новому дисциплiнарному стягненню i до того ж вiн проявив себе як сумлiнний працiвник, то вiн вважауться таким, що не мав дисциплiнарного стягнення, або стягнення може бути зняте достроково, до закiнчення одного року.
Громадським стягненням вважауться стягнення за невиконання трудових обов'язкiв, що застосованi до працiвника трудовим колективом, товариським судом, громадською органiзацiую вiдповiдно до положень i статутiв, що визначають єх дiяльнiсть. Беруться до уваги лише тi громадськi стягнення, з дня накладення яких i до видання наказу про звiльнення минуло не бiльше одного року, якщо вони не знятi достроково.
В разi виникнення спору щодо правильностi застосування стягнень за порушення трудовоє дисциплiни цей спiр може розглядатись органами по розгляду трудових спорiв, а при вирiшенi спору щодо правильностi звiльнення з роботи - безпосередньо районним судом. Питання про правильнiсть застосування заходiв громадського стягнення вирiшууться в установленому для них порядку оскарження, а не судом. Якщо правильнiсть накладення стягнення викликау сумнiв, суд ставить перед вiдповiдним органом питання про перевiрку обгрунтованостi його накладення.
До звiльнення працiвника з роботи за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов'язкiв власник або уповноважений ним орган зобов'язаний витребувати вiд порушника трудовоє дисциплiни пояснення в письмовiй формi.
261
Роздiл VIII. Трудовий договiр
Вiдмова працiвника дати пояснення може бути зафiксована у вiдповiдному актi.
За кожне порушення трудовоє дисциплiни може бути застосовано лише одне дисциплiнарне стягнення. Але за це порушення працiвник може бути притягнутий до усiх видiв юридичноє вiдповiдальностi: кримiнальноє, адмiнiстративноє, матерiальноє i дисциплiнарноє, звичайно, за наявностi для цього пiдстав. Не перешкоджау накладенню дисциплiнарного стягнення позбавлення працiвника повнiстю або частково премiє, винагороди за пiдсумками роботи пiдприумства за рiк, процентноє надбавки за вислугу рокiв, оскiльки цi заходи, про що вже зазначалося, не у дисциплiнарними стягненнями.
Право застосування дисциплiнарних стягнень належить органу, якому дано право прийняття на роботу даного працiвника. Це прийняття на роботу може здiйснюватись також обранням, затвердженням або призначенням на посаду.
В наказi про звiльнення працiвника власник або уповноважений ним орган зобов'язаний навести конкретнi факти порушень, не обмежуючись загальним посиланням на систематичне порушення трудових обов'язкiв з боку працiвника.
Оскiльки розiрвання трудового договору за систематичне невиконання працiвником без поважних причин обов'язкiв у вадом дисциплiнарного стягнення, воно може бути застосоване лише з дотриманням строкiв, що встановленi для накладення дисциплiнарних стягнень. Будь-яке дисциплiнарне стягнення, в тому числi звiльнення з роботи за цiую пiдставою, застосовууться адмiнiстрацiую пiдприумтсва безпосередньо за вияменням проступку, але не пiзнiше одного мiсця з дня його ММiАМОМ> не рахуючи часу вивiльнення працiвника вiд роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатнiстю або перебуванням його у вiдпустцi. Звiльнення взагалi не може бути здiйснено, якщо з дня вчинення проступку минуло бiльше шести мiсяцiв. Обчислення строку проводиться з дня фактичного припинення ЙШОВих вiдносин. Якщо наказ чи розпорядження виданi в ус-^дВювлений для застосування стягнення строк, однак працiв-нмк фактично продовжував роботу i по закiнченнi строку, в зв'язку з чим трудовi вiдносини припинилися пiсля спливу строку, то таке звiльнення працiвника у неправильним.
До дисциплiнарних зтягнень вiдноситься також звiльнення з роботи за прогул без поважних причин (п. 4 ст. 40 КЗпП).
262
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
Прогулом без поважних причин визнауться вiдсутнiсть працiвника на роботi протягом робочого дня. До прогулу прирiвнюуться вiдсутнiсть працiвника без поважних причин на роботi бiльше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня.
Прогул без поважних причин проявляуться в залишеннi роботи без попередження власника або уповноваженого ним органу в установленому порядку про розiрвання трудового договору, якщо такий договiр укладено на невизначений строк; залишеннi роботи до закiнчення строку попередження без згоди власника або уповноваженого ним органу; залишеннi без поважних причин особою, яка уклала строковий трудовий договiр, роботи до закiнчення строку трудового договору; самовiльному залишеннi молодим спецiалiстом до закiнчення строку обов'язкового вiдпрацювання роботи, на яку його було направлено по закiнченнi вiдповiдного навчального закладу; самовiльному залишеннi роботи без поважних причин до спливу строку обов'язкового вiдпрацювання молодим робiтником, який закiнчив навчальний заклад системи професiйно-технiчноє освiти; вiдмовi без поважних причин приступити до роботи при зниженнi розряду за грубе порушення технологiчноє дисциплiни та iншi серйознi порушення, що спричинили погiршення якостi продукцiє.
Однак не може бути квалiфiкована як прогул вiдмова працiвника вiд виконання роботи, на яку вiн був переведений всупереч чинному законодавству про працю, незгода його продовжувати роботу в нових умовах у зв'язку iз змiнами умов працi:
систем i розмiрiв оплати працi, пiльг, режиму роботи, що викликанi змiнами в органiзацiє виробництва i працi.
Працiвник, який вiдмовився вiд переведення на легшу роботу, котроє вiн потребуу за станом здоров'я вiдповiдно до медичного висновку, не може бути звiльнений за прогул без поважних причин.
Вiдсутнiсть працiвника на роботi з причин, що у поважними, не може вважатись прогулом i призводити до розiрвання трудового договору. Законодавство про працю не мiстить перелiку причин вiдсутностi на роботi, якi необхiдно вважати поважними. У кожному окремому випадку єх наявнiсть або вiдсутнiсть визначауться власником або уповноваженим ним органом. Правильнiсть такого визначення перевiряуться судом при розглядi спору про поновлення працiвника на роботi.
263
Роздiл VIII. Трудовий договiр.
Поважними причинами судова i профспiлкова практика визнау хворобу працiвника, навiть за вiдсутностi у нього лiкарняного листка про тимчасову непрацездатнiсть; запiзнення на роботу через аварiє чи простоє на транспортi; надання роботи особам, якi постраждали вiд нещасних випадкiв або аварiй тощо. Так, Верховний Суд Украєни по однiй iз справ зазначив, що звiльнення працiвника за прогул не може вважатись обгрунтованим, якщо невихiд на роботу пов'язаний з поганим станом здоров'я, що перешкоджау продовженню роботи. Трудовий договiр у даному випадку маже бути розiрваний на пiдставi невiдповiдностi працiвника займанiй посадi".
Невихiд на роботу в зв'язку з перебуванням в медичному витверезнику визнауться прогулом без поважних причин.
Використання працiвником без дозволу власника або уповноваженого ним органу вiдпустки не в установлений графiком час суди також визнають прогулом без поважних причин2.
Звiльнення працiвника з роботи може мати мiсце за однократний випадок прогулу без поважних причин. Але таке звiльнення у правом, а не обов'язком власника або уповноваженого ним органу. Тому в разi прогулу без поважних причин власник або уповноважений ним орган мау право застосувати до працiвника стягнення, повнiстю або частково позбавити його премiє та iнших виплат, передбачених на цьому пiдприумствi, передати питання про притягнення працiвника до вiдповiдальностi на розгляд трудового колективу або його органу.
Звiльнення за прогул у дисциплiнарним стягненням, тому при його проведеннi повиннi бути дотриманi порядок i строки накладення дисциплiнарних стягнень.
При визначеннi часу, коли про дисциплiнарний проступок працiвника стало вiдомо службовiй особi, яка користууться правом прийому на роботу i звiльнення, слiд виходити з часу, коли про цей проступок стало вiдомо безпосередньому начальнику працiвника, наприклад майстру, начальнику цеху та iн.
При звiльненнi за прогул (як i при iншому дисциплiнарному звiльненнi) трудовi вiдносини вважаються припиненими з першого дня невиходу на роботу, якщо працiвник до часу видання наказу не працював.
Трудовий договiр, укладений на невизначений строк, а також строковий договiр до закiнчення строку його дiє може бути
i Див.: Информ. бюл. Верхов. Суда УССР. 1972. № 5. С. 19. 2 Див.: Рад. право. 1980. № 2. С. 85.
264
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
розiрваний власником пiдприумства, або уповноваженим ним органом у разi нез'явлення на роботу протягом бiльш як чотирьох мiсяцiв пiдряд внаслiдок тимчасовоє непрацездатностi, не вра-. ховуючи вiдпустки по вагiтностi i родах, якщо законодавством не встановлений бiльш тривалий строк збереження мiсця роботи або посади при певному захворюваннi. За працiвниками, якi втратили працездатнiсть у зв'язку з трудовим калiцтвом або професiйним захворюванням, мiсце роботи або посади зберiгауться до вiдновлення чи встановлення iнвалiдностi.
За особами, якi тимчасово втратили працездатнiсть внаслiдок захворювання на туберкульоз, мiсце роботи або посада зберiгауться протягом 12 мiсяцiв.
Звiльнення за п. 5 ст. 40 КЗпП можливе у разi втрати працiвником працездатностi понад чотирьох мiсяцiв пiдряд. Якщо працездатнiсть тривау менш нiж чотири мiсяцi, але з перервами, хоч i короткочасними, пiдстав для звiльнення працiвника з роботи немау.
Не можна звiльняти працiвника за тривалу непрацездатнiсть i тодi, коли працiвник приступив до роботи пiсля хвороби, хоч би вiн до цього був непрацездатним бiльш як чотири мiсяцi.
Пункт 5 ст. 40 КЗпП дау право власнику або уповноваженому ним органу звiльнити працiвника, який тривалий час хворiу, але не зобов'язуу його до цього. У кожному конкретному випадку, враховуючи досвiд, квалiфiкацiю i безперервний стаж роботи на даному пiдприумствi працiвника, що хворiу, а також можливiсть його видужання найближчим часом, власник або уповноважений ним орган може зберегти за ним мiсце роботи або посаду на строк i бiльший вiд чотирьох мiсяцiв, якщо це не порушуу нормальноє роботи пiдприумства.
До вiдновлення працездатностi або встановлення iнвалiдностi працiвнику, навiть звiльненому в зв'язку з тривалою непрацездатнiстю, виплачууться допомога по тимчасовiй непрацездатностi за попереднiм мiсцем роботи.
Працiвник, направлений на лiкування вiд алкоголiзму в психоневрологiчну лiкарню системи Мiнiстерства охорони здоров'я, у разi тривалого лiкування може бути звiльнений з роботи за п.5 ст. 40 КЗпП1.
При здiйсненнi трудових правовiдносин може виникнути ситуацiя, коли звiльнений з роботи працiвник поновлюуться ви-
Див.: Информ. бюл. Верхов. Суда УССР. 1980, № 36. С. 59.
265
Роздiл VIII. Трудовий договiр
щою органiзацiую або органом по розгляду трудових спорiв. На робоче мiсце, що звiльнилося, прийнято нового працiвника, у зв'язку з чим на одному робочому мiсцi фактично числиться двоу працiвникiв.
При поновленнi на роботi працiвника, якiй ранiше виконував цю роботу, новоприйнятий працiвник, незалежно вiд того, на невизначений чи на певний строк укладено з ним трудовий договiр, може бути звiльнений власником або уповноваженим ним органом на пiдставi п.6 ст. 40 КЗпП.
Але таке звiльнення може мати мiсце лише за умови, що звiльнений працiвник поновлюуться на роботi рiшенням суду або вищого в порядку пiдлеглостi органу. Пiдлягау також поновленню на роботi працiвник, що звiльняуться з вiйськовоє служби за станом здоров'я або сiмейними обставинами протягом трьох мiсяцiв з дня призову чи зарахування на вiйськову службу, не враховуючи часу проєзду до мiсця постiйного проживання (ч. 2 п. 5 ст. 26 Закону Украєни вiд 25 березня 1992 р. <Про загальний вiйськовий обов'язок i вiйськову службу>).
Верховний Суд Украєни в однiй iз справ, вказавши, що у випадку, коли трудовий договiр був припинений на пiдставi постанови суду про направлення особи в лiкувально-трудовий профiлакторiй для примусового лiкування, а пiзнiше ця постанова була скасована в порядку нагляду i при новому розглядi справи пiдстав для примусового лiкування встановлено не було, питання про надання роботи цiй особi повинне вирiшуватись в порядку працевлаштування1.
Звiльнення у разi поновлення на роботi працiвника, який ранiше виконував цю роботу, допускауться, коли неможливе переведення новоприйнятого працiвника за його згодою на iншу роботу. Якщо власник або уповноважений ним орган не вжив заходiв до переведення працiвника, що звiльнюуться, розiрвання трудового договору за даною пiдставою буде неправильним.

Див.: Информ. бюл. Верхов. Суда УССР. 1977. № 23. С.
266
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
дувального вироку або винесення постанови про припинення кримiнальноє справи за вiдсутнiстю подiє злочину, за вiдсутнiстю в дiях складу злочину або за недоведенiстю вчинення злочину громадянином.
Розiрвання трудового договору з новоприйнятим працiвником можливе за умови, що працiвник, який ранiше виконував цю роботу, саме поновлюуться на роботi. Чинним законодавством передбаченi випадки, коли працiвниковi пiсля закiнчення виконання певних обов'язкiв повинна бути надана попередня робота. Так, вiдповiдно до ст. 118 КЗпП працiвникам, звiльненим з роботи у зв'язку з обранням єх на виборнi посади у державних органах, наприклад у Радi народних депутатiв, а також профспiлкових, кооперативних органах, надауться пiсля закiнчення єх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а за єє вiдсутностi - iнша рiвноцiнна робота (посада) на тому самому чи, за згодою працiвника, на iншому пiдприумствi.
Пiд рiвноцiнною роботою (посадою) слiд розумiти таку роботу (посаду), яка вiдповiдау попереднiй роботi за обсягом пiльг, що надаються у зв'язку з єє виконанням, та переваг у межах робочого часу i часу вiдпочинку, соцiального страхування, соцiально-культурного та житлово-побутового обслуговування.
Якщо посада, яку займав працiвник, обраний на посаду в державних органах, зайнята iншим постiйним працiвником, працiвник пiдлягау працевлаштуванню на рiвноцiннiй посадi. У разi невиконання цього обов'язку власником або упоноваже-ним ним органом працiвник може звернутися до суду з позовом, але не про поновлення на роботi, а з вимогою про укладення трудового договору.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75