Сервис на уровне магазин Водолей
приховування вiд державноє служби зайнятостi вiдомостей про працевлаштування на тимчасову роботу в перiод одержання допомоги по безробiттю; порушення громадянином умов i строкiв його реустрацiє як безробiтного; перереустрацiє як безробiтного; перереустрацiє безробiтного, який був знятий з облiку за невiдвiдування центру зайнятостi бiльше мiсяця без поважних причин та не сприяв своуму працевлаштуванню; вiдмови вiд роботи за спецiальнiстю, набутою пiсля перенавчання за направленням служби зайнятостi; припинення у навчальних закладах пiдвищення квалiфiкацiє та перепiдготовки без поважних причин.
Строк, на який припиняуться виплата допомоги по безроб-'- iтгю або матерiальноє допомоги по безробiттю, зараховууться до загального перiоду виплати допомог> що виплачуються громадянам, зареустрованим у державнiй службi зайнятостi на загальних пiдставах, i матерiальноє допомоги пiсля закiнчення строку виплати допомоги по безробiттю.
Матерiальна допомога по безробiттю може бути призначена безробiтному пiсля закiнчення строку виплати допомоги по безробiттю тривалiстю 180 календарних днiв у розмiрi до 75 вiдсоткiв встановленоє законодавством мiнiмальноє заробiтноє плати за умови, що середньомiсячний сукупний дохiд на члена сiм'є не перевищуу встановленого законодавством неоподатковуваного мiнiмуму доходiв громадян.
У разi смертi безробiтного або особи, яка перебувала на його утриманнi, членам сiм'є безробiтного або особi, яка здiйснювала поховання, виплачууться допомога на поховання.
Кожному з членiв сiм'є, якi перебувають на утриманнi безробiтного, а також громадянам, у яких закiнчився строк виплати допомоги по безробiттю, надауться одноразова матерiаль-яа допомога. Порядок надання матерiальноє допомоги по безробiттю та порядок виплати безробiтним матерiальноє допомоги та допомоги на поховання визначено Положенням, що затверджене постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 27 квiтня 1998 р. № 578.
Кожний iз членiв сiм'є, який перебувау на утриманнi безробiтного, а також громадяни, у яких закiнчився строк виплати
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
допомоги по безробiттю та матерiальноє допомоги по безробiттю, можуть одержати одноразову матерiальну допомогу в розмiрi 50 вiдсоткiв установленоє законодавством мiнiмальноє заробiтноє плати за умови, що середньомiсячний сукупний доход на члена сiм'є безробiтного не перевищуу встановленого законодавством неоподаткованого мiнiмуму доходiв громадян.
Одноразова матерiальна допомога може надаватися не бiльше двох разiв протягом календарного року. Для одержання одноразовоє матерiальноє допомоги громадянин повинен подати до центру зайнятостi письмову заяву, довiдку про склад сiм'є та довiдку про доходи кожного члена сiм'є за три мiсяцi, що передують поданню заяви.
Для стимулювання зайняття безробiтними пiдприумницькою дiяльнiстю єм може бути надана безпроцентна позика за рахунок державного фонду сприяння зайнятостi населення. Порядок надання безпроцентноє позики безробiтним для зайняття пiдприумницькою дiяльнiстю регулюуться Положенням, що затверджене постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 27 квiтня 1998 р. № 578.
Безпроцентна позика надауться тiльки на пiдприумницьку дiяльнiсть, пов'язану з виробництвом продукцiє, i може бути використана на придбання обладнання, iнструменту, сировини i матерiалiв, оренду примiщення, органiзацiю робочих мiсць та на iншi витрати, пов'язанi з цiую дiяльнiстю.
Усi заходи, що вживау держава, спрямованi на зменшення рiвня безробiття. Саме рiвень безробiття, ступiнь використання робочоє сили у показником ефективностi суспiльного виробництва. Тому держава зацiкавлена в тому, щоб трудовi ресурси використовувались найбiльш повно i цiлеспрямовано. Система органiзацiйно-правових заходiв, що проводиться державними органами зайнятостi населення, надау суттуву допомогу громадянам у пiдшуканнi єм роботи i тимчасовому матерiальному забезпеченнi в перiод, поки така робота пiдшукууться.
Внаслiдок звернення громадян до державноє служби зайнятостi населення виникають правовi вiдносини по працевлаштуванню. Вони тривають вiд моменту такого звернення громадянина за направленням на роботу i закiнчуються укладенням трудового договору.
Саме шляхом реалiзацiє направлення на роботу правовi вiдносини по працевлаштуванню перетворюються у трудовi правовiдносини.
Роздiл VIII. Трудовий договiр
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
РОЗДiЛ VIII ТРУДОВИЙ ДОГОВiР
1. Поняття трудового договору
Право на працю у основним конституцiйним правом громадян Украєни. Воно проголошене ст. 43 Конституцiє Украєни, визнауться за кожною людиною i становить собою можливiсть заробляти на життя працею, яку людина вiльно обирау або на яку погоджууться.
Право на працю реалiзууться рiзними шляхами. Однi громадяни займаються iндивiдуально-трудовою дiяльнiстю, iншi - створюють або влаштовуються в кооперативнi чи акцiонернi товариства. Переважна бiльшiсть громадян влаштовуються на роботу шляхом укладення трудового договору як найманi працiвники на пiдприумства, незалежно вiд єх форм власностi.
Для реального здiйснення громадянами цього права держава створюу певнi умови, гарантуу рiвнi можливостi у виборi професiє та роду трудовоє дiяльностi, реалiзуу прграми створена ня робочих мiсць, професiйно-технiчного навчання, пiдготовки i перепiдготовки працiвникiв вiдповiдно до суспiльних потреб.
Влаштування на роботу у одним iз життувих рiшень, що доводиться приймати майже кожнiй людинi хоча б один раз у життi. i вiд того, наскiльки вибiр роботи у вдалим, залежить змiст життя конкретноє людини. Але це не означау, що проблема вибору професiє та мiсця роботи носить особистий характер. У вирiшеннi цiує проблеми зацiкавлене також суспiльство, оскiльки чим повнiше використовуються особливостi та знання кожного працiвника, тим вище ефективнiсть працi, бiльше простору для подальшого розвитку особи. З другого боку, чим швидше зайняттi всi робочi мiсця здiбними працiвниками, тим вище суспiльна продуктивнiсть працi.
Переважна бiльшiсть громадян влаштовуються на роботу, укладаючи трудовий договiр. Термiн <договiр> мау багато значень, що передбачаються рiзними нормами цивiльного, трудового, земельного, мiжнародного права. Кожна з цих та iнших галузей права розглядiу договiр як рiзновид угод, що визнача-
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
ються природою вiдносин, якi становлять предмет регулювання цiує чи iншоє галузi права.
Як юридичний факт договiр належить до числа правомiрних дiй, якi спрямовуються його учасниками на виникнення, змiнен-ня або припинення правових вiдносин. Будь-який договiр у угодою не менш як мiж двома сторонами. В той же час деякi договори можуть бути багатостороннiми угодами.
Вперше легальне поняття <трудовий договiр> було дано в КЗпП УРСР 1922 р. Вiдповiдно до ст. 27 цього КЗпП трудовим договором визнавалась угода двох або бiльшого числа осiб, за якою одна сторона (найнятий) дау свою робочу силу iншiй сторонi (наймачевi) за плату. При цьому трудовий договiр укладався як тодi, коли не було колективного договору, так i тодi, коли такий договiр був.
З розвитком державного сектора народного господарства в юридичнiй лiтературi пiзнiших рокiв термiни <наймана праця>, <наймач>, <найманий> визначались такими, що не вiдповiдали природi соцiалiстичних трудових вiдносин. Вважалось, що цi вiдносини складались не шляхом купiвлi-продажу робочоє сили, а на принципах товариськоє спiвдружностi вiльних вiд експлуатацiє людей, що виконують конкретнi трудовi функцiє в загальнiй спiльнiй працi трудового колективу конкретного пiдприумства. Особливо велику увагу цьому питанню придiляв М. Александров. В усiх своєх довоунних i пiслявоунних публiкацiях, особливо в пiдручниках <Советское трудовеу право>, М. Александров завжди звертав увагу на термiнологiю в назвi суб'уктiв трудових вiдносин. Навiть в останнiх публiкацiях вiн повертався до цього питання*.
Такий масований наступ на термiнологiю призвiв до того, що без внесення змiн до КЗпП до його ч. 1 ст. 27 додавалося посилання: <Замiсть слова <наймач> зараз вживауться термiн <пiдприумство, установа>, а замiсть <найнятий> - термiн <робiтник (службовець)>, або <особа, яка влаштовууться на роботу>.
В КЗпП УРСР 1971 р. термiн <наймач> був замiнений на термiн <пiдприумство, установа, органiзацiя>. Така замiна була правильною, оскiльки в умовах переважноє власностi держа-
Див.: Александров Н. Договорньєй принцип социалистического труда. (К 50-летию КЗоТ РСФСР 1922 года) // КЗоТ РСФСР й современность. М., 1974. С. 21-22.
Роздiл VIII. Трудовий договiр
ви на засоби виробництва останнi були розподiленi по пiдприумствах, установах органiзацiях, яким надавалися статус осiб i право виступати суб'уктами трудових правовiдносин.
Пiзнiше Законом Украєни вiд 20 березня 1991 р.<Про внесення змiн i доповнень до Кодексу законiв про працю Украєни при переходi до ринковоє економiки>1 була змiнена ст. 21 КЗпП, яка давала легальне визначення трудового договору. В новiй редакцiє цiує статтi термiн <пiдприумство, установа, органiзацiя> був замiнений термiном <власник або уповноважений ним орган>.
В остаточнiй редакцiє ст. 21 КЗпП Украєни 1971 р. дау легальне визначення поняття трудового договору як угоди мiж працiвником i власником пiдприумства або уповноваженим ним органом чи фiзичною особою, за якою працiвник зобов'язууться виконувати роботу, визначену цiую угодою, з пiдляганням внутрiшньому трудовому розпорядку, а власник пiдприумства, установи, органiзацiє або уповноважений ним орган чи фiзична особа зобов'язууться виплачувати працiвниковi заробiтну плату i забезпечувати умови працi, необхiднi для виконання роботи, передбаченi законодавством про працю, колективним договором або угодою сторiн.
Працiвник мау право реалiзувати своє здiбностi до продуктивноє i творчоє працi шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декiлькох пiдприумствах.
Працiвник укладау трудовий договiр з власником тодi, коли останнiй безпосередньо управляу своєм майном або з пiдприумством, створеним власником, але не можна погодитись з тим, що уповноважений власником орган на управлiння майном i виробничим процесом виступау стороною трудового договору, особливо тодi, коли праця застосовууться на засобах виробництва державноє власностi. Влаштовуючись на роботу, працiвник укладау трудовий договiр не з державою як власником i не з уповноваженою службовою особою, що управляу пiдприумством, яке само перебувау з власником у вiдносинах найму поряд з iншими найманими працiвниками, а iз створюваним власником пiдприумством як юридичною особою. Тому, на нашу думку, ст. 21 КЗпП пiдлягау змiнi. Стороною трудового догово-
Див.: Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. 1991. № 23. Ст. 267.
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
ру поряд з власником повинен бути не уповноважений на управлiння орган, а пiдприумство.'
Характерно, що в опублiкованому для всенародного обговорення проектi Трудового кодексу Росiйськоє Федерацiє в ст. 26 стороною трудового договору поряд з працiвником визнауться <роботодавець>2, яким може бути i власник, а також пiдприумство, установа, органiзацiя.
Законом Украєни вiд 20 березня 1991 р. ст. 21 КЗпП була доповнена ч. З, в якiй уводилось поняття <контракт> як особлива форма трудового договору. Цей термiн, новий для трудового законодавства, з'явився разом з прийняттям Закону колишнього Союзу РСР вiд 4 червня 1990 р. <Про пiдприумства в СРСР>.
За законодавством Украєни в контрактi строк його дiє, права, обов'язки та вiдповiдальнiсть сторiн (в тому числi матерiальнi), умови матерiального забезпечення i органiзацiє працi працiвника, умови розiрвання договору, в тому числi дострокового, можуть встановлюватись угодою сторiн. Але при цьому було зроблено застереження, що сфера застосування контракту визначауться законодавством.
З цього доповнення ст. 21 КЗпП випливау низка висновкiв. По-перше, в трудовому законодавствi Украєни вжито новий термiн <контракт>. Цей термiн не несе в собi вiдмiнного вiд договору змiсту, бо, виходячи з етимологiчного його значення, контракт - це договiр.
По-друге, закон наголушуу, що контракт становить собою особливу форму трудового договору. В фiлософському розумiннi формою визнауться зовнiшня оболонка явища. Трудовi договори можуть мати усну або письмову оболонку. Але й ранiше трудовi договори в деяких випадках укладалися у письмовiй формi, наприклад при органiзованому наборi працiвникiв, про роботу з особливими природними географiчними i геологiчними умовами, умовами пiдвищеного ризику для здоров'я тощо. Цi договори не становлять собою особливоє форми трудового договору, а у його окремим видом. Зазначення в ст. 21 КЗпП, що контракт становить собою особливу форму трудового договору, на нашу думку, у помилковим. На те, що контракт - вид
i Див.: Прокопенко В. Власник i уповноважений ним орган як суб'укт трудово го права // Право Украєни. 1994. № 10. С. 24. 2 Див.: Россииская газета. 1994. 26 окт.
Роздiл VIII. Трудовий договiр
трудового договору, а не його особлива форма, звертали увагу й окремi науковцi".
В. Никитинський визначау контракт як письмовий договiр, укладений мiж двома сторонами iз взаумними зобов'язаними2.
По-трету, контракт у строковим трудовим договором. Вiн укладауться на виконання як роботи, що носить строковий характер, так i роботи, що носить постiйний або у будь-якому випадку тривалий характер. Але, будучи строковим трудовим договором, контракт не створюу особливоє форми трудового договору. Нi строк договору, нi його письмова форма не створюють контракту. Цей висновок пiдтверджууться постановою Кабiнету Мiнiнстрiв Украєни вiд 16 листопада 1994 р. № 779, якою встановлено, що трудовi договори з працiвниками, дiльнiсть яких пов'язнана з державною таумницею, укладаються у письмовiй формi. Постанова не вимагау, щоб такi договори укладались на певний строк, тому вони не названi i не у контрактами у розумiннi ст. 21 КЗпП.
Виходячи з принципу добровiльностi оформлення трудових вiдносин, сторони при укладеннi трудового договору можуть досягти угоди про рiзнi види оформлення трудових вiдносин:
як трудовий договiр, так i контракт, навiть у випадку, коли сфера застосування контракту на дану категорiю працiвникiв не поширюуться.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75
Строк, на який припиняуться виплата допомоги по безроб-'- iтгю або матерiальноє допомоги по безробiттю, зараховууться до загального перiоду виплати допомог> що виплачуються громадянам, зареустрованим у державнiй службi зайнятостi на загальних пiдставах, i матерiальноє допомоги пiсля закiнчення строку виплати допомоги по безробiттю.
Матерiальна допомога по безробiттю може бути призначена безробiтному пiсля закiнчення строку виплати допомоги по безробiттю тривалiстю 180 календарних днiв у розмiрi до 75 вiдсоткiв встановленоє законодавством мiнiмальноє заробiтноє плати за умови, що середньомiсячний сукупний дохiд на члена сiм'є не перевищуу встановленого законодавством неоподатковуваного мiнiмуму доходiв громадян.
У разi смертi безробiтного або особи, яка перебувала на його утриманнi, членам сiм'є безробiтного або особi, яка здiйснювала поховання, виплачууться допомога на поховання.
Кожному з членiв сiм'є, якi перебувають на утриманнi безробiтного, а також громадянам, у яких закiнчився строк виплати допомоги по безробiттю, надауться одноразова матерiаль-яа допомога. Порядок надання матерiальноє допомоги по безробiттю та порядок виплати безробiтним матерiальноє допомоги та допомоги на поховання визначено Положенням, що затверджене постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 27 квiтня 1998 р. № 578.
Кожний iз членiв сiм'є, який перебувау на утриманнi безробiтного, а також громадяни, у яких закiнчився строк виплати
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
допомоги по безробiттю та матерiальноє допомоги по безробiттю, можуть одержати одноразову матерiальну допомогу в розмiрi 50 вiдсоткiв установленоє законодавством мiнiмальноє заробiтноє плати за умови, що середньомiсячний сукупний доход на члена сiм'є безробiтного не перевищуу встановленого законодавством неоподаткованого мiнiмуму доходiв громадян.
Одноразова матерiальна допомога може надаватися не бiльше двох разiв протягом календарного року. Для одержання одноразовоє матерiальноє допомоги громадянин повинен подати до центру зайнятостi письмову заяву, довiдку про склад сiм'є та довiдку про доходи кожного члена сiм'є за три мiсяцi, що передують поданню заяви.
Для стимулювання зайняття безробiтними пiдприумницькою дiяльнiстю єм може бути надана безпроцентна позика за рахунок державного фонду сприяння зайнятостi населення. Порядок надання безпроцентноє позики безробiтним для зайняття пiдприумницькою дiяльнiстю регулюуться Положенням, що затверджене постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 27 квiтня 1998 р. № 578.
Безпроцентна позика надауться тiльки на пiдприумницьку дiяльнiсть, пов'язану з виробництвом продукцiє, i може бути використана на придбання обладнання, iнструменту, сировини i матерiалiв, оренду примiщення, органiзацiю робочих мiсць та на iншi витрати, пов'язанi з цiую дiяльнiстю.
Усi заходи, що вживау держава, спрямованi на зменшення рiвня безробiття. Саме рiвень безробiття, ступiнь використання робочоє сили у показником ефективностi суспiльного виробництва. Тому держава зацiкавлена в тому, щоб трудовi ресурси використовувались найбiльш повно i цiлеспрямовано. Система органiзацiйно-правових заходiв, що проводиться державними органами зайнятостi населення, надау суттуву допомогу громадянам у пiдшуканнi єм роботи i тимчасовому матерiальному забезпеченнi в перiод, поки така робота пiдшукууться.
Внаслiдок звернення громадян до державноє служби зайнятостi населення виникають правовi вiдносини по працевлаштуванню. Вони тривають вiд моменту такого звернення громадянина за направленням на роботу i закiнчуються укладенням трудового договору.
Саме шляхом реалiзацiє направлення на роботу правовi вiдносини по працевлаштуванню перетворюються у трудовi правовiдносини.
Роздiл VIII. Трудовий договiр
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
РОЗДiЛ VIII ТРУДОВИЙ ДОГОВiР
1. Поняття трудового договору
Право на працю у основним конституцiйним правом громадян Украєни. Воно проголошене ст. 43 Конституцiє Украєни, визнауться за кожною людиною i становить собою можливiсть заробляти на життя працею, яку людина вiльно обирау або на яку погоджууться.
Право на працю реалiзууться рiзними шляхами. Однi громадяни займаються iндивiдуально-трудовою дiяльнiстю, iншi - створюють або влаштовуються в кооперативнi чи акцiонернi товариства. Переважна бiльшiсть громадян влаштовуються на роботу шляхом укладення трудового договору як найманi працiвники на пiдприумства, незалежно вiд єх форм власностi.
Для реального здiйснення громадянами цього права держава створюу певнi умови, гарантуу рiвнi можливостi у виборi професiє та роду трудовоє дiяльностi, реалiзуу прграми створена ня робочих мiсць, професiйно-технiчного навчання, пiдготовки i перепiдготовки працiвникiв вiдповiдно до суспiльних потреб.
Влаштування на роботу у одним iз життувих рiшень, що доводиться приймати майже кожнiй людинi хоча б один раз у життi. i вiд того, наскiльки вибiр роботи у вдалим, залежить змiст життя конкретноє людини. Але це не означау, що проблема вибору професiє та мiсця роботи носить особистий характер. У вирiшеннi цiує проблеми зацiкавлене також суспiльство, оскiльки чим повнiше використовуються особливостi та знання кожного працiвника, тим вище ефективнiсть працi, бiльше простору для подальшого розвитку особи. З другого боку, чим швидше зайняттi всi робочi мiсця здiбними працiвниками, тим вище суспiльна продуктивнiсть працi.
Переважна бiльшiсть громадян влаштовуються на роботу, укладаючи трудовий договiр. Термiн <договiр> мау багато значень, що передбачаються рiзними нормами цивiльного, трудового, земельного, мiжнародного права. Кожна з цих та iнших галузей права розглядiу договiр як рiзновид угод, що визнача-
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
ються природою вiдносин, якi становлять предмет регулювання цiує чи iншоє галузi права.
Як юридичний факт договiр належить до числа правомiрних дiй, якi спрямовуються його учасниками на виникнення, змiнен-ня або припинення правових вiдносин. Будь-який договiр у угодою не менш як мiж двома сторонами. В той же час деякi договори можуть бути багатостороннiми угодами.
Вперше легальне поняття <трудовий договiр> було дано в КЗпП УРСР 1922 р. Вiдповiдно до ст. 27 цього КЗпП трудовим договором визнавалась угода двох або бiльшого числа осiб, за якою одна сторона (найнятий) дау свою робочу силу iншiй сторонi (наймачевi) за плату. При цьому трудовий договiр укладався як тодi, коли не було колективного договору, так i тодi, коли такий договiр був.
З розвитком державного сектора народного господарства в юридичнiй лiтературi пiзнiших рокiв термiни <наймана праця>, <наймач>, <найманий> визначались такими, що не вiдповiдали природi соцiалiстичних трудових вiдносин. Вважалось, що цi вiдносини складались не шляхом купiвлi-продажу робочоє сили, а на принципах товариськоє спiвдружностi вiльних вiд експлуатацiє людей, що виконують конкретнi трудовi функцiє в загальнiй спiльнiй працi трудового колективу конкретного пiдприумства. Особливо велику увагу цьому питанню придiляв М. Александров. В усiх своєх довоунних i пiслявоунних публiкацiях, особливо в пiдручниках <Советское трудовеу право>, М. Александров завжди звертав увагу на термiнологiю в назвi суб'уктiв трудових вiдносин. Навiть в останнiх публiкацiях вiн повертався до цього питання*.
Такий масований наступ на термiнологiю призвiв до того, що без внесення змiн до КЗпП до його ч. 1 ст. 27 додавалося посилання: <Замiсть слова <наймач> зараз вживауться термiн <пiдприумство, установа>, а замiсть <найнятий> - термiн <робiтник (службовець)>, або <особа, яка влаштовууться на роботу>.
В КЗпП УРСР 1971 р. термiн <наймач> був замiнений на термiн <пiдприумство, установа, органiзацiя>. Така замiна була правильною, оскiльки в умовах переважноє власностi держа-
Див.: Александров Н. Договорньєй принцип социалистического труда. (К 50-летию КЗоТ РСФСР 1922 года) // КЗоТ РСФСР й современность. М., 1974. С. 21-22.
Роздiл VIII. Трудовий договiр
ви на засоби виробництва останнi були розподiленi по пiдприумствах, установах органiзацiях, яким надавалися статус осiб i право виступати суб'уктами трудових правовiдносин.
Пiзнiше Законом Украєни вiд 20 березня 1991 р.<Про внесення змiн i доповнень до Кодексу законiв про працю Украєни при переходi до ринковоє економiки>1 була змiнена ст. 21 КЗпП, яка давала легальне визначення трудового договору. В новiй редакцiє цiує статтi термiн <пiдприумство, установа, органiзацiя> був замiнений термiном <власник або уповноважений ним орган>.
В остаточнiй редакцiє ст. 21 КЗпП Украєни 1971 р. дау легальне визначення поняття трудового договору як угоди мiж працiвником i власником пiдприумства або уповноваженим ним органом чи фiзичною особою, за якою працiвник зобов'язууться виконувати роботу, визначену цiую угодою, з пiдляганням внутрiшньому трудовому розпорядку, а власник пiдприумства, установи, органiзацiє або уповноважений ним орган чи фiзична особа зобов'язууться виплачувати працiвниковi заробiтну плату i забезпечувати умови працi, необхiднi для виконання роботи, передбаченi законодавством про працю, колективним договором або угодою сторiн.
Працiвник мау право реалiзувати своє здiбностi до продуктивноє i творчоє працi шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декiлькох пiдприумствах.
Працiвник укладау трудовий договiр з власником тодi, коли останнiй безпосередньо управляу своєм майном або з пiдприумством, створеним власником, але не можна погодитись з тим, що уповноважений власником орган на управлiння майном i виробничим процесом виступау стороною трудового договору, особливо тодi, коли праця застосовууться на засобах виробництва державноє власностi. Влаштовуючись на роботу, працiвник укладау трудовий договiр не з державою як власником i не з уповноваженою службовою особою, що управляу пiдприумством, яке само перебувау з власником у вiдносинах найму поряд з iншими найманими працiвниками, а iз створюваним власником пiдприумством як юридичною особою. Тому, на нашу думку, ст. 21 КЗпП пiдлягау змiнi. Стороною трудового догово-
Див.: Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. 1991. № 23. Ст. 267.
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
ру поряд з власником повинен бути не уповноважений на управлiння орган, а пiдприумство.'
Характерно, що в опублiкованому для всенародного обговорення проектi Трудового кодексу Росiйськоє Федерацiє в ст. 26 стороною трудового договору поряд з працiвником визнауться <роботодавець>2, яким може бути i власник, а також пiдприумство, установа, органiзацiя.
Законом Украєни вiд 20 березня 1991 р. ст. 21 КЗпП була доповнена ч. З, в якiй уводилось поняття <контракт> як особлива форма трудового договору. Цей термiн, новий для трудового законодавства, з'явився разом з прийняттям Закону колишнього Союзу РСР вiд 4 червня 1990 р. <Про пiдприумства в СРСР>.
За законодавством Украєни в контрактi строк його дiє, права, обов'язки та вiдповiдальнiсть сторiн (в тому числi матерiальнi), умови матерiального забезпечення i органiзацiє працi працiвника, умови розiрвання договору, в тому числi дострокового, можуть встановлюватись угодою сторiн. Але при цьому було зроблено застереження, що сфера застосування контракту визначауться законодавством.
З цього доповнення ст. 21 КЗпП випливау низка висновкiв. По-перше, в трудовому законодавствi Украєни вжито новий термiн <контракт>. Цей термiн не несе в собi вiдмiнного вiд договору змiсту, бо, виходячи з етимологiчного його значення, контракт - це договiр.
По-друге, закон наголушуу, що контракт становить собою особливу форму трудового договору. В фiлософському розумiннi формою визнауться зовнiшня оболонка явища. Трудовi договори можуть мати усну або письмову оболонку. Але й ранiше трудовi договори в деяких випадках укладалися у письмовiй формi, наприклад при органiзованому наборi працiвникiв, про роботу з особливими природними географiчними i геологiчними умовами, умовами пiдвищеного ризику для здоров'я тощо. Цi договори не становлять собою особливоє форми трудового договору, а у його окремим видом. Зазначення в ст. 21 КЗпП, що контракт становить собою особливу форму трудового договору, на нашу думку, у помилковим. На те, що контракт - вид
i Див.: Прокопенко В. Власник i уповноважений ним орган як суб'укт трудово го права // Право Украєни. 1994. № 10. С. 24. 2 Див.: Россииская газета. 1994. 26 окт.
Роздiл VIII. Трудовий договiр
трудового договору, а не його особлива форма, звертали увагу й окремi науковцi".
В. Никитинський визначау контракт як письмовий договiр, укладений мiж двома сторонами iз взаумними зобов'язаними2.
По-трету, контракт у строковим трудовим договором. Вiн укладауться на виконання як роботи, що носить строковий характер, так i роботи, що носить постiйний або у будь-якому випадку тривалий характер. Але, будучи строковим трудовим договором, контракт не створюу особливоє форми трудового договору. Нi строк договору, нi його письмова форма не створюють контракту. Цей висновок пiдтверджууться постановою Кабiнету Мiнiнстрiв Украєни вiд 16 листопада 1994 р. № 779, якою встановлено, що трудовi договори з працiвниками, дiльнiсть яких пов'язнана з державною таумницею, укладаються у письмовiй формi. Постанова не вимагау, щоб такi договори укладались на певний строк, тому вони не названi i не у контрактами у розумiннi ст. 21 КЗпП.
Виходячи з принципу добровiльностi оформлення трудових вiдносин, сторони при укладеннi трудового договору можуть досягти угоди про рiзнi види оформлення трудових вiдносин:
як трудовий договiр, так i контракт, навiть у випадку, коли сфера застосування контракту на дану категорiю працiвникiв не поширюуться.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75