Правоздатнiсть у елементарним, первинним правовим вiдношенням, тому вона становить необхiдну умову для особи як учасника правових вiдносин, що по сутi у результатом реалiзацiє правоздатностi. Отже, правоздатнiсть становить собою визнану державою можливiсть особи вступати в рiзнi правовi вiдносини. Реалiзацiя цiує можливостi щодо працi гарантууться i юридичне забезпечууться тим, що держава покладау на власникiв пiдприумства обов'язок сприяти здiйсненню громадянами своєх прав. Як i будь-якi правовi вiдносини, правоздатнiсть мау в своєй основi юридичний факт.
Однiую з сторiн трудових правовiдносин може бути тiльки громадянин, здатний до працi. Обов'язок виконувати доручену роботу вiн повинен здiйснювати особисто i не мау права передоручати єє виконання iншiй особi (ст. ЗО КЗпП).
Трудова правоздатнiсть громадян Украєни у рiвною для всiх, оскiльки єє обсяг визначауться удиною ознакою - особистою здатнiстю до працi незалежно вiд статi, нацiональностi, раси, майнового стану, нацiонального походження.
Трудова правоздатнiсть виникау, як правило, з досягненням шiстнадцятирiчного вiку, а в окремих випадках - з досягненням п'ятнадцяти чи навiть чотирнадцяти рокiв.
Допускаючи в окремих випадках працю неповнолiтнiх, трудове законодавство передбачау для них такi умови працi, якi забезпечують єм нормальний фiзичний i духовний розвиток (додатковi заходи по'охоронi працi, скорочення тривалостi робочого дня, подовженi вiдпустки тощо).
Обмеження трудовоє правоздатностi означау обмеження в правi працювати за здiбностями. А оскiльки особиста праця, як правило, у джерелом iснування працездатних людей, повне позбавлення права працювати не допускауться. Обмеження правоздатностi може полягати в обмеженнi права громадянина виконувати певну роботу або займати певнi посади. Таке обмеження проводиться в iнтересах суспiльства у випадках, коли громадянин використовуу чи може використовувати заняття тiую чи iншою дiяльнiстю на шкоду суспiльству.
Роздiл VI. Трудовi правовiдносини
Суб'укти трудових правовiдносин володiють також дiуздатнiстю. Пiд дiуздатнiстю розумiуться здатнiсть громадянина (а також юридичноє особи) своєми дiями набувати для себе права i створювати для себе обов'язки. Визначення дiуздатностi також дауться в Цивiльному кодексi Украєни (ст. 11).
Трудова дiуздатнiсть настау з того ж вiку, що й трудова правоздатнiсть. Громадянин може бути позбавлений трудовоє дiуздатностi повнiстю або частково лише за рiшенням суду.
Оскiльки трудова правоздатнiсть i трудова дiуздатнiсть настають одночасно з досягненням громадянином визначеного в Мконi вiку, в лiтературi з трудового права прийнято говорити Про Трудову праводiуздатнiсть як про удине поняття. "-**-"-- <трудових правовiдносин виступають також пiд-створюваних юридичних осiб, фiзичнi '""" ТКУ роботу. Переважно це юридичнi <Й визнаються органiзацiє, якi мажуть аiа свого iменi набувати май-М i нести обов'язки, бути позива-КГсудi.
т'Пiдвряемство с самостiйним господарюючим статутним деєстом, що мау самостiйний баланс, розрахунковий та iншi рахунки в установах банку, печатку зi своєм найменуванням. Воно може здiйснювати будь-якi види господарськоє дiяльностi, Що не забороненi законом i вiдповiдають метi, передбаченоє ^Плугом.
Для того щоб бути суб'уктом трудових правовiдносин, iВриумству не обов'язково мати статус юридичноє особи. Фудових правовiдносинах пiдприумство виступау передусiм 'роботодавець й органiзатор колективноє працi. Тому мож-' дивi випадки, коли пiдприумство не у юридичною особою, але може вступати в трудовi вiдносини. Суспiльноекономiчний змiст iрудовоє правосуб'уктностi пiдприумств саме й полягау в тому, рЬо єм надана можливiсть самостiйно приймати на роботу пра-г Пiвникiв шляхом укладення трудових договорiв. Пiдприумство довинно бути в змозi органiзувати виробничий процес i виплачувати працiвникам заробiтну плату.
Свою правоздатнiсть пiдприумство здiйснюу через органи або представникiв, якi дiють у межах наданих єм повноважень. Саме власник або уповноважений ним орган виступають вiд
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
iменi цього пiдприумства, здiйснюють його права i несуть обов'язки в трудових правовiдносинах. Власнику й уповноваженому ним органу належить право найму i звiльнення працiвникiв.
Другою умовою виникнення трудових правовiдносин у наявнiсть правовоє норми. Ми вже звертали увагу на те, що правовi вiдносини у формою фактичних суспiльних вiдносин. Люди для одержання бажаного результату вступають у фактичнi вiдносини з iншими громадянами та юридичними особами, не звертаючи уваги на те, чи будуть цi вiдносини набувати форму правових. Незалежно вiд волi учасникiв фактичних вiдносин, коли цi вiдносини урегульованi правом, коли у вiдповiдна правова норма, то фактичнi вiдносини з моменту єх створення стають правовими.
Правове регулювання трудових вiдносин здiйснюуться рiзними правовими нормами, види яких викладенi нами в роздiлi <Джерела трудового права Украєни>.
Нарештi, третьою умовою виникнення трудових правовiдносин у наявнiсть юридичного факту, з яким чинне законодавство пов'язуу виникнення правових наслiдкiв. Трудовi правовiдносини, за загальним правилом, виникають з двостороннiх юридичних актiв, якi становлять, з одного боку, погоджене волевиявлення громадянина, який бажау одержати роботу саме на даному пiдприумствi, а з другого - рiшення власника або уповноваженого ним органу. Таким двостороннiм актом у угода про вступ на роботу робiтника або службовця.
Юридичними фактами, що виступають як пiдстави виникнення трудових правовiдносин, у адмiнiстративний акт про призначення на посаду, вибори, адмiнiстративний акт розподiлу на роботу пiсля закiнчення окремих видiв навчальних закладiв, трудовий договiр.
 3. Пiдстави виникнення трудових правовiдносин
Юридичнi пiдстави виникнення трудових правовiдносин визначаються формами реалiзацiє громадянами права на працю i формами залучення громадян до працi. Для того щоб мiж конкретними суб'уктами виникли трудовi правовiдносини, повиннi вiдбуватися такi правомiрнi волевиявлення людей, якi мали саме намiр викликати передбаченi законом наслiдки.
Роздiл VI. Трудовi правовiдносини
Основною, переважною пiдставою виникнення трудових правовiдносин у трудовий договiр. Навiть тодi, коли застосовуються iншi пiдстави виникнення трудових правовiдносин, такi як адмiнiстративний акт призначення на посаду, проводяться вибори або конкурсне замiщення посад чи здiйснюуться розподiл на роботу пiсля закiнчення навчання в певних навчальних закладах, оформлення трудових вiдносин проводиться укладенням трудового договору, конкретний змiст якого встановлюуться вiльним волевиявленням i угодою мiж сторонами.
Укладенням трудового договору сторони створюють обставини, з якими норми права пов'язують здiйснення трудових Правовiдносин. Навiть якщо людина перебувау в трудових пра-""'""""'Яах ДЛЯ набуття певних суб'уктивних прав, необхiднi i Права юридичнi факти. Так, для одержання ""МтН досягти певних об'уктивних показ-йЦрадбачаються в положеннях про пре-i^Мбою юридичнi факти, з якими закон iР-ОВИХ вiдносин по премiюванню. ii КiМДКИ, коли при досягненнi необхiд-' показникiв для премiювання виникають юридичнi факти, i повнiстю або частково позбавляють працiвника права на премiювання.
. Основним методом залучення до працi працездатних громадян в Украєнi у метод добровiльного вступу в трудовi пра-' ДОВiдносини. Цей вступ здiйснюуться саме шляхом укладення ЦЙВУДОВОГО договору.
^Встановлюючи конкретнi трудовi вiдносини працiвника, Иууцовий договiр визначау його трудове становище з пiдприумст-^iЮМ. Працiвник одержуу для себе за винагороду певного роду роботу, що вiдповiдау необхiднiй спецiальностi i квалiфiкацiє. Ця робота повинна виконуватись повсякденно з додержанням правил внутрiшнього трудового розпорядку, що дiу на даному . i|iiдприумствi.
Поки трудовий договiр мiж сторонами не укладений, трудовi правовiдносини вiдсутнi. Але вже сама процедура укладення трудового договору у процесом виникнення трудових правовiдносин. При укладеннi договору протистоять один одному працiвник i роботодавець. Вже на цiй стадiє часто дiу норма трудового права. В окремих випадках, передбачених законом,
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИШ
роботодавець зобов'язаний укласти трудовий договiр. Це може бути тодi, коли мiсцевi органи державноє виконавчоє влади встановлюють для пiдприумств квоту прийняття на роботу певних категорiй громадян (молодi, iнвалiдiв тощо), а також коли такий обов'язок на роботодавця покладауться законом (наприклад, ч. 2 ст. 232 КЗпП).
Порядок укладення трудового договору, змiнення його умов, припинення i розiрвання трудового договору вiдносяться до спецiальноє частини курсу <Трудове право>, де вiн розглядауться бiльш докладно. В даному роздiлi ми лише вiдзначаумо, що трудовий договiр у переважною пiдставою виникнення трудових правовiдносин, i ця перевага полягау в тому, що бiльшiсть громадян Украєни перебувають у трудових правовiдносинах саме уклавши трудовий договiр з пiдприумством.
Одночасно необхiдно вiдзначити, що трудовий договiр - удиний договiр у всiй системi галузей права, коли один суб'укт внаслiдок укладення договору пiдпадау пiд владу iншого. Саме в цьому проявляуться <хазяйська> влада власника засобiв виробництва, яка органiзована у формi пiрамiди i здiйснюуться директорами, начальниками, контролерами, майстрами тощо. Пiдтримання на певному рiвнi функцiє пiдкорення стау однiую з важливих функцiй усього процесу виробництва.
Трудовi вiдносини, що виникають на пiдставi трудового договору, iснують також у часi. Однак у рядi випадкiв крiм трудового договору трудовi правовiдносини виникають iз складних юридичних фактичних складiв, до яких можна вiднести призначення державних службовцiв на посади, пов'язанi iз здiйсненням владних або розпорядчих повноважень; обрання на виборнi посади; направлення на роботу молодих спецiалiстiв i молодих робiтникiв пiсля закiнчення ними вiдповiдних навчальних закладiв.
Саме сукупнiсть цих фактiв, необхiдних для виникнення, змiни i припинення трудових правовiдносин, у поуднаннi з трудовим договором i створюу складний юридичний фактичний склад. Усi вони становлять собою правомiрне волевиявлення, що здiйснюуться саме з метою встановлення трудових правовiдносин.
Таким чином, складний юридичний фактичний склад у не одноразовим фактом, а сукупнiстю послiдовно здiйснюваних
Роздiл VI. Трудовi правовiдносини
фактiв. При цьому для виникнення правовiдносин у повному обсязi необхiдно, щоб здiйснювались послiдовно всi факти цього складу. Кожний з цих фактiв мау своу певне юридичне значення, тому в разi його вiдсутностi правовi вiдносини можуть i не виникнути.
Виникнення кожного конкретного правовiдношення за посадою, що пов'язана з виконанням владних i розпорядчих повноважень, визначауться порядком формування державного органу i способом комплектування його особистого складу.
Особливiсть правового становища органiв державноє влади i управлiння, що мають своєми повноваженнями виконання державних функцiй, обумовлюу й особливий характер трудових
вовiдносин громадян, якi поступають на державну службу, керiвництва вiдповiдними сферами суспiль-
| Украєнi - це професiйна дiяльнiсть осiб,
' державних органах та єх апаратi щодо
 завдань i функцiй держави та одержу-г плиту за рахунок державних коштiв. Такi особи у iйiгiє Службовцями i мають вiдповiднi службовi повно-кення.
Особливiстю адмiнiстративного акту призначення на посаду т Те, що таке призначення здiйснюуться органом або особою, яка не у стороною трудових вiдносин, що виникають.
Волевиявлення громадянина, якого призначають на посаду, як правило, не збiгауться у часi з волевиявленням державного iЄугану чи службовоє особи, якiй належать повноваження вирi-|Ивувати питання про призначення на посаду. >є Правовий статус вищих службових осiб органiв законодавчоє i державноє виконавчоє влади, прокуратури та судових органiв регулюуться Конституцiую та спецiальними законами Украєни.
Прийняття на посаду третьоє-сьомоє категорiє державноє служби здiйснюуться на конкурснiй основi, крiм випадкiв, коли iнший порядок встановлено законами Украєни.
Основними критерiями класифiкацiє посад державних службовцiв у органiзацiйно-правовий рiвень органу, який приймау єх на роботу, обсяг i характер компетенцiє на конкретнiй посадi, роль i мiсце посади в структурi державного органу.
Указ, постанова, наказ чи iншоє форми акт про призначення на посаду мау правоутворюючий характер, оскiльки особа,
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
170
що представлена до призначення, не може приступити до виконання обов'язкiв за посадою до видання цього акта.
Акт призначення на посаду разом з попереднiм погодженням про замiщення посади створюу складний юридичний фактичний склад з юридичне неоднорiдних актiв. Але навiть при послiдовному здiйсненнi всiх передбачених законом актiв завершальною ланкою цих юридичних актiв у трудовий договiр.
Вибори на посаду як пiдстава виникнення трудових правовiдносин можуть здiйснюватись двома шляхами: проведенням прямих чи представницькими органами виборiв на замiщення певних посад в державних або судових органах, а також конкурсним пiдбором кадрiв.
Обрання на виборну посаду становить собою найбiльш демократичний порядок замiщення посад у рiзних державних органах. Особливiстю, характерною для цiує пiдстави виникнення трудових правовiдносин, у те, що особи чи органiзацiє, якi проводять обрання, як правило, не вiдносяться до суб'уктiв цих трудових вiдносин.
Особи, обранi на певнi посади, в своєй дiяльностi, як правило, пiдконтрольнi орєанам, що єх обрали, i повиннi перiодично перед ними звiтувати. Обрання проводиться на певний строк, що встановлюуться для вiдповiдноє посади законом або iншим нормативним актом.
Обрання на посаду також становить собою складний юридичний фактичний склад з юридичне неоднорiдних актiв. Перед обранням на виборну посаду з кандидатом проводиться бесiда i досягауться згода на заняття цiує посади, в окремих випадках вiд кандидата вимагауться згода на участь у виборах у формi письмовоє заяви.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75