https://wodolei.ru/catalog/unitazy/Roca/dama-senso/
Матерiальна вiдповiдальнiсть сторiч трудових правовiдносин 425
рiшнього трудового розпорядку, а також обов'язки, взятi на себе працiвниками, трудовим колективом в трудових договорах, контрактах, колективному договорi.
Вiдповiдно до ч. 4 ст. 130 КЗпП на працiвникiв не може бути покладена вiдповiдальнiсть за шкоду, яка вiдноситься до категорiє нормального виробничо-господарського ризику, а також за неодержанi пiдприумством прибутки, за шкоду, заподiяну працiвником, що перебував у станi крайньоє необхiдностi.
Нормальний виробничо-господарський ризик повинен погоджуватись з тiую метою, для якоє його застосовують; бажаний результат не може бути досягнутий звичайними, неризи-кованими дiями; можливiсть шкiдливих наслiдкiв при нормальному ризику завжди повинна бути ймовiрною. Там, де йдеться про свiдоме заподiяння шкоди, виправданий ризик вiдсутнiй. Ризикувати можна тiльки матерiальними цiнностями, а не життям чи здоров'ям людини. При цьому ризик повинен ретельно готуватися.
Стан крайньоє необхiдностi виключау протиправну поведiнку працiвника. Дiє визнаються вчиненими у станi крайньоє необхiдностi, коли вони вжитi для усунення загрози суспiльним iнтересам, майну пiдприумства, правам особи або iнших громадян, якщо загроза за даних обставин не могла бути вiдвернена iншими засобами i якщо заподiяна шкода у значно меншою, нiж та, яку вiдвернено.
Безспiрним пiдтвердженням протиправностi дiй чи бездiяльностi працiвника, який заподiяв матерiальну шкоду, у притягнення його за це до кримiнальноє, адмiнiстративноє чи дисциплiнарноє вiдповiдальностi. Але матерiальна вiдповiдальнiсть може бути покладена на працiвника не тiльки у випадках, коли його притягнуто до iнших видiв юридичноє вiдповiдальностi. Тому вiдмова в порушеннi кримiнальноє справи, адмiнiстративного провадження, а також непритягнення працiвника до дисциплiнарноє вiдповiдальностi не свiдчить про вiдсутнiсть умов для притягнення його до матерiальноє вiдповiдальностi.
Протиправна дiя чи бездiяльнiсть працiвника створюу умову покладення на нього матерiальноє вiдповiдальностi лише тодi, коли шкода настала не тiльки пiсля протиправних дiй чи бездiяльностi, але й була заподiяна саме ними. Мiж дiями чи бездiяльнiстю працiвника i наслiдками, що настали у виглядi прямоє дiйсноє шкоди, повинен бути причинний зв'язок Тому
426
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
причинний зв'язок у другою умовою для покладення на працiвника матерiальноє вiдповiдальностi. За вiдсутностi причинного зв'язку мiж протиправними дiями i протиправною бездiяльнiстю i наслiдкам, що настали, працiвник не може бути притягнений до матерiальноє вiдповiдальностi.
Протиправна поведiнка працiвника i причинний зв'язок у об'уктивними умовами матерiальноє вiдповiдальностi, тобто такими умовами, що не залежать вiд волi працiвника. Тому у неправильними твердження, що у працiвника у протиправна поведiнка або вiн у винним. Вина у третьою умовою матерiальноє вiдповiдальностi i становить саме суб'уктивну умову вiдповiдальностi, тобто певний стан волi особи, що вчинила протиправнi дiє чи допустила бездiяльнiсть.
Якщо будь-якi виновнi дiє чи виновна бездiяльнiсть працiвника, що викликали заподiяння шкоди майну, будуть одночасно i протиправними, то далеко не всi протиправнi дiє чи бездiяльнiсть будуть виновними.
Розрiзняють двi форми вини: умисел i необережнiсть. Умисел може бути прямим i побiчним, необережнiсть виражауться у недбалостi i самовпевненостi. Залежно вiд форми вини законодавство про матерiальну вiдповiдальнiсть встановлюу в окремих випадках рiзнi види вiдповiдальностi: обмежену чи повну.
Вiдповiдно до ст. 138 КЗпП обов'язок доказування наявностi умов для притягнення працiвника до матерiальноє вiдповiдальностi покладауться на власника або уповноважений ним орган. Вiдсутнiсть пiдстави чи хоча б однiує з умов матерiальноє вiдповiдальностi виключау можливiсть притягнення працiвника до матерiальноє вiдповiдальностi.
Чинне законодавство про матерiальну вiдповiдальнiсть працiвникiв встановлюу три види матерiальноє вiдповiдальностi робiтникiв i службовцiв: обмежену, повну i пiдвищену.
3. Види матерiальноє вiдповiдальностi. Обмежена матерiальна вiдповiдальнiсть робiтникiв i службовцiв
Обмежена матерiальна вiдповiдальнiсть при заподiяннi шкоди працiвником полягау в обов'язку вiдшкодувати заподiяну з його вини шкоду в розмiрi прямоє дiйсноє шкоди, але не бiльше свого середнього мiсячного заробiтку. Цей вид вiдповiдальностi у основним i настау в усiх випадках, коли чинним законодав-
Роздiл XIII. Матерiальна вiдповiдальнiсть сторiн трудових правовiдносин 427
ством не передбачений бiльш високий розмiр вiдшкодування. Названа вiдповiдальнiсть у обмеженою тому, що вона обмежууться розмiром середнього мiсячного заробiтку працiвника.
Єє не можна назвати неповною, оскiльки при заподiянi шкоди меншого розмiру, нiж середня заробiтна плата працiвника, вiн буде нести вiдповiдальнiсть у повному розмiрi шкоди. Ця вiдповiдальнiсть не у i частковою, оскiльки розмiр вiдшкодування визначауться не часткою шкоди, а залежно вiд розмiру середньоє мiсячноє заробiтноє плати працiвника. Розмiр середнього заробiтку становить заробiтну плату за два останнi календарнi мiсяцi роботи працiвника, що передували дню виявлення шкоди, а якщо шкода виявлена пiсля звiльнення - дню звiльнення. В разi, коли працiвник пропрацював на даному пiдприумствi менше двох мiсяцiв, середня заробiтна плата обчислюуться iз заробiтку за фактично вiдпрацьований час.
Обмежена матерiальна вiдповiдальнiсть на пiдставi п. 1 ст. 133 КЗпП настау у випадку, коли шкода заподiяна зiпсуттям або знищенням через недбалiсть матерiалiв, напiвфабрикатiв, виробiв (продукцiє) працiвником в ходi трудового процесу. На iнших працiвникiв з числа службових осiб (наприклад майстра, технолога), якщо шкода вiд зiпсуття або знищення матерiальних цiнностей сталася через недбалiсть, заподiяна внаслiдок єх службових дiй чи бездiяльностi, матерiальна вiдповiдальнiсть може бути покладена також у межах середнього мiсячного заробiтку, але не на пiдставi п. 1 ст. 133 КЗпП, а на пiдставi ст. 132 КЗпП. Вiдповiдальнiсть у тому ж розмiрi за зiпсуття або знищення через недбалiсть iнструментiв, вимiрювальних приладiв, спецiального одягу та iнших предметiв покладауться на працiвника, якщо названi цiнностi були виданi йому в користування в зв'язку з виконанням трудових обов'язкiв.
На пiдставi п. 2 ст. 133 КЗпП за шкоду, заподiяну зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою облiку i зберiгання матерiальних чи грошових цiнностей, невжиттям необхiдних заходiв до запобiгання простоям, випусковi недоброякiсноє продукцiє, розкраданню, знищенню i зiпсуттю матерiальних чи грошових цiнностей, матерiальну вiдповiдальнiсть в межах прямоє дiйсноє шкоди, але не бiльше середнього мiсячного заробiтку, несуть виннi у цьому директори, начальники та iншi керiвники пiдприумств та єх заступники; керiвники та єх заступники будь-яких структурних пiдроздiлiв, передбачених статутом пiдприумства чи iншим вiдповiдним положенням.
428
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
До зайвих грошових виплат вiдносяться суми стягнених штрафiв, заробiтноє плати, виплаченi звiльненому працiвниковi в зв'язку з затримкою з вини службовоє особи видачi трудовоє книжки, розрахунку, неправильним формулюванням причин звiльнення, а також заробiтноє плати, виплаченоє працiвниковi за зайве наданi днi черговоє вiдпустки без виключення днiв прогулу. При виявленнi безпосереднiх заподiювачiв шкоди, викликаноє виплатою зайвих сум, знищенням чи зiпсуттям матерiальних цiнностей, вони зобов'язанi вiдшкодувати шкоду в межах, встановлених законодавством. Керiвнi службовi особи в цих випадках несуть матерiальну вiдповiдальнiсть в межах свого середнього мiсячного заробiтку за ту частину шкоди, що не вiдшкодована єє безпосереднiми заподiювачами. При цьому загальна сума, що пiдлягау стягненню, не повинна перевищувати заподiяну шкоду. На керiвних працiвникiв може бути покладена матерiальна вiдповiдальнiсть у межах середньомiсячноє заробiтноє плати, якщо з єх вини не було своучасно вжито заходiв до стягнення шкоди з безпосереднiх єє заподiювачiв й таку можливiсть пiдприумство втратило.
Працiвники, якi не у керiвниками пiдприумства i структурних пiдроздiлiв на пiдприумствi або єх заступниками, за шкоду, заподiяну зайвими грошовими виплатами, викликаними неналежним виконанням ними трудових обов'язкiв, несуть матерiальну вiдповiдальнiсть за ч. 1 ст. 132 КЗпП, крiм випадкiв, для яких ст. 134 КЗпП передбачена повна матерiальна вiдповiдальнiсть.
Якщо працiвник уклав з пiдприумством письмовий договiр про взяття на себе повноє матерiальноє вiдповiдальностi за незабезпечення цiлостi майна та iнших цiнностей, переданих йому для зберiгання або iнших цiлей, але вiн не вiдноситься до категорiє працiвникiв, з якими згiдно зi ст. 135' КЗпП може бути укладений такий договiр, матерiальна вiдповiдальнiсть такого працiвника у разi нестачi чи зiпсуття настау в обмеженому розмiрi за умови, що вiдсутнi iншi пiдстави для повноє матерiальноє вiдповiдальностi.
При заподiяннi шкоди приписками та iншими викривленими даними про виконання робiт до матерiальноє вiдповiдальностi можуть притягуватись як працiвники, що вчинили цi дiє, так i службовi особи, через винне невжиття якими заходiв до єх запобiгання вони вчиненi. Залежно вiд обставин заподiяння
Роздiл XIII. Матерiальна вiдповiдальнiсть сторiн трудових правовiдносин 429
шкоди в цих випадках матерiальна вiдповiдальнiсть може настати як в межах середньоє мiсячноє плати, так i в повному розмiрi (п. п. З, б ст. 134 КЗпП).
4. Повна матерiальна вiдповiдальнiсть
За шкоду, заподiяну пiдприумству, працiвники несуть матерiальну вiдповiдальнiсть у повному обсязi тiльки у випадках, прямо передбачених законодавством Украєни. Перелiк цих випадкiв дау ст. 134 КЗпП, яка передбачау вiсiм випадкiв такоє вiдповiдальностi.
1. Матерiальна вiдповiдальнiсть на пiдставi письмових договорiв. Крiм трудового договору мiж працiвником i пiдприумством може бути укладений письмовий договiр про прийняття працiвником на себе повноє матерiальноє вiдповiдальностi за незабезпечення цiлостi майна та iнших цiнностей, переданих йому для зберiгання або для iнших цiлей.
Такi письмовi договори вiдповiдно до ст. 135' КЗпП можуть бути укладенi пiдприумством з працiвниками, якi досягли вiсiмнадцятирiчного вiку, що займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов'язанi iз збереженням, обробкою, продажем (вiдпуском), перевезенням або застосуванням у про-> цессi виробництва переданих єм цiнностей.
Таким чином, повну матерiальну вiдповiдальнiсть несе працiвник, посада якого зазначена в спецiальному перелiку, коли з ним укладено договiр про повну матерiальну вiдповiдальнiсть i коли шкода заподiяна незабезпеченням цiлостi майна або iнших цiнностей, що переданi йому для зберiгання або для iнших цiлей. За вiдсутностi цих умов на працiвника за заподiяну шкоду може бути покладена лише обмежена матерiальна вiдповiдальнiсть, якщо з iнших пiдстав вiн не несе матерiальноє вiдповiдальностi у повному розмiрi.
Якщо договiр про повну матерiальну вiдповiдальнiсть укладено з працiвником, посада якого або виконувана робота не зазначена у перелiку працiвникiв, з якими можна укладати письмовi договори, такий працiвник може нести вiдповiдальнiсть за переданi йому цiнностi або iнше майно лише в обмеженому розмiрi, коли вiдсутнi iншi пiдстави для вiдповiдальностi в повному розмiрi. Такi ж наслiдки настають i тодi, коли з працiвником можна було укласти договiр про повну матерiальну вiдповiдальнiсть, але вiн не був укладений. При цьому одностороннi
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
430
зобов'язання працiвника щодо вiдповiдальностi за збереження матерiальних цiнностей або покладення такоє вiдповiдальностi наказом або розпорядженням власника або уповноваженого ним органу правового значення не мають, оскiльки закон вимагау укладення письмового договору, де повиннi бути вказанi зобов'язання не тiльки працiвника, а й власника або уповноваженого ним органу про створення належних умов для збереження цiнностей.
Пункт 1 ст. 134 КЗпП передбачау повну матерiальну вiдповiдальнiсть працiвника на пiдставi письмового договору <за незабезпечення цiлостi майна або iнших цiнностей>. При розглядi спорiв про покладення вiдповiдальностi на працiвника за цiую пiдставою виникау питання: чи може працiвник нести вiдповiдальнiсть за наявностi майна, але пошкодженого, такого, що втратило своє споживчi якостii На це питання мiмохiдь, побiчно дав роз'яснення Пленум Верховного Суду Украєни в ч. 1 п. 8 постанови вiд 29 грудня 1992 р., № 14, зазначивши, що працiвник несе повну матерiальну вiдповiдальнiсть <за незабезпечення цiлостi майна та iнших цiнностей (недостача, зiпсуття)>.
Поряд з iндивiдуальною матерiальною вiдповiдальнiстю при спiльному виконаннi працiвниками окремих видiв робiт, пов'язаних iз зберiганням, обробкою, продажем (вiдпуском), перевезенням або застосуванням у процесi виробництва переданих єм цiнностей, коли неможливо розмежувати матерiальну вiдповiдальнiсть кожного працiвника i укласти з ним договiр про повну матерiальну вiдповiдальнiсть, може запроваджуватись колективна (бригадна) матерiальна вiдповiдальнiсть.
Колективна (бригадна) матерiальна вiдповiдальнiсть встановлюуться власником пiдприумства за погодженням з профспiлковим комiтетом. Письмовий договiр про колективну (бригадну) матерiальну вiдповiдальнiсть може укладатись тiльки за згодою кожного члена бригади. Колектив працюу з матерiальними цiнностями на пiдставi взаумноє довiри, тому склад бригади не може бути примусовим. Бригадi надано право вiдводити окремих працiвникiв, що рекомендуються в бригаду, чи навiть включенi до єє складу.
2. Повна матерiальна вiдповiдальнiсть настау за шкоду, заподiяну працiвниками пiдприумству у випадках, коли майно або iншi цiнностi були одержанi працiвником пiд звiт за разовою довiренiстю або за iншими разовими документами (п. 2 ст. 134 КЗпП).
Роздiл XIII. Матерiальну вiдповiдальнiсть сторiн трудових правовiдносин 431
Термiн <пiд звiт> означау, що працiвники повиннi повнiстю звiтувати перед власником або уповноваженим ним органом за одержанi цiнностi, тобто подати документи про вiдправлення вантажу, здання одержаних цiнностей на склад, використання єх на виробництвi за розпорядженням певних службових осiб тощо.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75
рiшнього трудового розпорядку, а також обов'язки, взятi на себе працiвниками, трудовим колективом в трудових договорах, контрактах, колективному договорi.
Вiдповiдно до ч. 4 ст. 130 КЗпП на працiвникiв не може бути покладена вiдповiдальнiсть за шкоду, яка вiдноситься до категорiє нормального виробничо-господарського ризику, а також за неодержанi пiдприумством прибутки, за шкоду, заподiяну працiвником, що перебував у станi крайньоє необхiдностi.
Нормальний виробничо-господарський ризик повинен погоджуватись з тiую метою, для якоє його застосовують; бажаний результат не може бути досягнутий звичайними, неризи-кованими дiями; можливiсть шкiдливих наслiдкiв при нормальному ризику завжди повинна бути ймовiрною. Там, де йдеться про свiдоме заподiяння шкоди, виправданий ризик вiдсутнiй. Ризикувати можна тiльки матерiальними цiнностями, а не життям чи здоров'ям людини. При цьому ризик повинен ретельно готуватися.
Стан крайньоє необхiдностi виключау протиправну поведiнку працiвника. Дiє визнаються вчиненими у станi крайньоє необхiдностi, коли вони вжитi для усунення загрози суспiльним iнтересам, майну пiдприумства, правам особи або iнших громадян, якщо загроза за даних обставин не могла бути вiдвернена iншими засобами i якщо заподiяна шкода у значно меншою, нiж та, яку вiдвернено.
Безспiрним пiдтвердженням протиправностi дiй чи бездiяльностi працiвника, який заподiяв матерiальну шкоду, у притягнення його за це до кримiнальноє, адмiнiстративноє чи дисциплiнарноє вiдповiдальностi. Але матерiальна вiдповiдальнiсть може бути покладена на працiвника не тiльки у випадках, коли його притягнуто до iнших видiв юридичноє вiдповiдальностi. Тому вiдмова в порушеннi кримiнальноє справи, адмiнiстративного провадження, а також непритягнення працiвника до дисциплiнарноє вiдповiдальностi не свiдчить про вiдсутнiсть умов для притягнення його до матерiальноє вiдповiдальностi.
Протиправна дiя чи бездiяльнiсть працiвника створюу умову покладення на нього матерiальноє вiдповiдальностi лише тодi, коли шкода настала не тiльки пiсля протиправних дiй чи бездiяльностi, але й була заподiяна саме ними. Мiж дiями чи бездiяльнiстю працiвника i наслiдками, що настали у виглядi прямоє дiйсноє шкоди, повинен бути причинний зв'язок Тому
426
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
причинний зв'язок у другою умовою для покладення на працiвника матерiальноє вiдповiдальностi. За вiдсутностi причинного зв'язку мiж протиправними дiями i протиправною бездiяльнiстю i наслiдкам, що настали, працiвник не може бути притягнений до матерiальноє вiдповiдальностi.
Протиправна поведiнка працiвника i причинний зв'язок у об'уктивними умовами матерiальноє вiдповiдальностi, тобто такими умовами, що не залежать вiд волi працiвника. Тому у неправильними твердження, що у працiвника у протиправна поведiнка або вiн у винним. Вина у третьою умовою матерiальноє вiдповiдальностi i становить саме суб'уктивну умову вiдповiдальностi, тобто певний стан волi особи, що вчинила протиправнi дiє чи допустила бездiяльнiсть.
Якщо будь-якi виновнi дiє чи виновна бездiяльнiсть працiвника, що викликали заподiяння шкоди майну, будуть одночасно i протиправними, то далеко не всi протиправнi дiє чи бездiяльнiсть будуть виновними.
Розрiзняють двi форми вини: умисел i необережнiсть. Умисел може бути прямим i побiчним, необережнiсть виражауться у недбалостi i самовпевненостi. Залежно вiд форми вини законодавство про матерiальну вiдповiдальнiсть встановлюу в окремих випадках рiзнi види вiдповiдальностi: обмежену чи повну.
Вiдповiдно до ст. 138 КЗпП обов'язок доказування наявностi умов для притягнення працiвника до матерiальноє вiдповiдальностi покладауться на власника або уповноважений ним орган. Вiдсутнiсть пiдстави чи хоча б однiує з умов матерiальноє вiдповiдальностi виключау можливiсть притягнення працiвника до матерiальноє вiдповiдальностi.
Чинне законодавство про матерiальну вiдповiдальнiсть працiвникiв встановлюу три види матерiальноє вiдповiдальностi робiтникiв i службовцiв: обмежену, повну i пiдвищену.
3. Види матерiальноє вiдповiдальностi. Обмежена матерiальна вiдповiдальнiсть робiтникiв i службовцiв
Обмежена матерiальна вiдповiдальнiсть при заподiяннi шкоди працiвником полягау в обов'язку вiдшкодувати заподiяну з його вини шкоду в розмiрi прямоє дiйсноє шкоди, але не бiльше свого середнього мiсячного заробiтку. Цей вид вiдповiдальностi у основним i настау в усiх випадках, коли чинним законодав-
Роздiл XIII. Матерiальна вiдповiдальнiсть сторiн трудових правовiдносин 427
ством не передбачений бiльш високий розмiр вiдшкодування. Названа вiдповiдальнiсть у обмеженою тому, що вона обмежууться розмiром середнього мiсячного заробiтку працiвника.
Єє не можна назвати неповною, оскiльки при заподiянi шкоди меншого розмiру, нiж середня заробiтна плата працiвника, вiн буде нести вiдповiдальнiсть у повному розмiрi шкоди. Ця вiдповiдальнiсть не у i частковою, оскiльки розмiр вiдшкодування визначауться не часткою шкоди, а залежно вiд розмiру середньоє мiсячноє заробiтноє плати працiвника. Розмiр середнього заробiтку становить заробiтну плату за два останнi календарнi мiсяцi роботи працiвника, що передували дню виявлення шкоди, а якщо шкода виявлена пiсля звiльнення - дню звiльнення. В разi, коли працiвник пропрацював на даному пiдприумствi менше двох мiсяцiв, середня заробiтна плата обчислюуться iз заробiтку за фактично вiдпрацьований час.
Обмежена матерiальна вiдповiдальнiсть на пiдставi п. 1 ст. 133 КЗпП настау у випадку, коли шкода заподiяна зiпсуттям або знищенням через недбалiсть матерiалiв, напiвфабрикатiв, виробiв (продукцiє) працiвником в ходi трудового процесу. На iнших працiвникiв з числа службових осiб (наприклад майстра, технолога), якщо шкода вiд зiпсуття або знищення матерiальних цiнностей сталася через недбалiсть, заподiяна внаслiдок єх службових дiй чи бездiяльностi, матерiальна вiдповiдальнiсть може бути покладена також у межах середнього мiсячного заробiтку, але не на пiдставi п. 1 ст. 133 КЗпП, а на пiдставi ст. 132 КЗпП. Вiдповiдальнiсть у тому ж розмiрi за зiпсуття або знищення через недбалiсть iнструментiв, вимiрювальних приладiв, спецiального одягу та iнших предметiв покладауться на працiвника, якщо названi цiнностi були виданi йому в користування в зв'язку з виконанням трудових обов'язкiв.
На пiдставi п. 2 ст. 133 КЗпП за шкоду, заподiяну зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою облiку i зберiгання матерiальних чи грошових цiнностей, невжиттям необхiдних заходiв до запобiгання простоям, випусковi недоброякiсноє продукцiє, розкраданню, знищенню i зiпсуттю матерiальних чи грошових цiнностей, матерiальну вiдповiдальнiсть в межах прямоє дiйсноє шкоди, але не бiльше середнього мiсячного заробiтку, несуть виннi у цьому директори, начальники та iншi керiвники пiдприумств та єх заступники; керiвники та єх заступники будь-яких структурних пiдроздiлiв, передбачених статутом пiдприумства чи iншим вiдповiдним положенням.
428
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
До зайвих грошових виплат вiдносяться суми стягнених штрафiв, заробiтноє плати, виплаченi звiльненому працiвниковi в зв'язку з затримкою з вини службовоє особи видачi трудовоє книжки, розрахунку, неправильним формулюванням причин звiльнення, а також заробiтноє плати, виплаченоє працiвниковi за зайве наданi днi черговоє вiдпустки без виключення днiв прогулу. При виявленнi безпосереднiх заподiювачiв шкоди, викликаноє виплатою зайвих сум, знищенням чи зiпсуттям матерiальних цiнностей, вони зобов'язанi вiдшкодувати шкоду в межах, встановлених законодавством. Керiвнi службовi особи в цих випадках несуть матерiальну вiдповiдальнiсть в межах свого середнього мiсячного заробiтку за ту частину шкоди, що не вiдшкодована єє безпосереднiми заподiювачами. При цьому загальна сума, що пiдлягау стягненню, не повинна перевищувати заподiяну шкоду. На керiвних працiвникiв може бути покладена матерiальна вiдповiдальнiсть у межах середньомiсячноє заробiтноє плати, якщо з єх вини не було своучасно вжито заходiв до стягнення шкоди з безпосереднiх єє заподiювачiв й таку можливiсть пiдприумство втратило.
Працiвники, якi не у керiвниками пiдприумства i структурних пiдроздiлiв на пiдприумствi або єх заступниками, за шкоду, заподiяну зайвими грошовими виплатами, викликаними неналежним виконанням ними трудових обов'язкiв, несуть матерiальну вiдповiдальнiсть за ч. 1 ст. 132 КЗпП, крiм випадкiв, для яких ст. 134 КЗпП передбачена повна матерiальна вiдповiдальнiсть.
Якщо працiвник уклав з пiдприумством письмовий договiр про взяття на себе повноє матерiальноє вiдповiдальностi за незабезпечення цiлостi майна та iнших цiнностей, переданих йому для зберiгання або iнших цiлей, але вiн не вiдноситься до категорiє працiвникiв, з якими згiдно зi ст. 135' КЗпП може бути укладений такий договiр, матерiальна вiдповiдальнiсть такого працiвника у разi нестачi чи зiпсуття настау в обмеженому розмiрi за умови, що вiдсутнi iншi пiдстави для повноє матерiальноє вiдповiдальностi.
При заподiяннi шкоди приписками та iншими викривленими даними про виконання робiт до матерiальноє вiдповiдальностi можуть притягуватись як працiвники, що вчинили цi дiє, так i службовi особи, через винне невжиття якими заходiв до єх запобiгання вони вчиненi. Залежно вiд обставин заподiяння
Роздiл XIII. Матерiальна вiдповiдальнiсть сторiн трудових правовiдносин 429
шкоди в цих випадках матерiальна вiдповiдальнiсть може настати як в межах середньоє мiсячноє плати, так i в повному розмiрi (п. п. З, б ст. 134 КЗпП).
4. Повна матерiальна вiдповiдальнiсть
За шкоду, заподiяну пiдприумству, працiвники несуть матерiальну вiдповiдальнiсть у повному обсязi тiльки у випадках, прямо передбачених законодавством Украєни. Перелiк цих випадкiв дау ст. 134 КЗпП, яка передбачау вiсiм випадкiв такоє вiдповiдальностi.
1. Матерiальна вiдповiдальнiсть на пiдставi письмових договорiв. Крiм трудового договору мiж працiвником i пiдприумством може бути укладений письмовий договiр про прийняття працiвником на себе повноє матерiальноє вiдповiдальностi за незабезпечення цiлостi майна та iнших цiнностей, переданих йому для зберiгання або для iнших цiлей.
Такi письмовi договори вiдповiдно до ст. 135' КЗпП можуть бути укладенi пiдприумством з працiвниками, якi досягли вiсiмнадцятирiчного вiку, що займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов'язанi iз збереженням, обробкою, продажем (вiдпуском), перевезенням або застосуванням у про-> цессi виробництва переданих єм цiнностей.
Таким чином, повну матерiальну вiдповiдальнiсть несе працiвник, посада якого зазначена в спецiальному перелiку, коли з ним укладено договiр про повну матерiальну вiдповiдальнiсть i коли шкода заподiяна незабезпеченням цiлостi майна або iнших цiнностей, що переданi йому для зберiгання або для iнших цiлей. За вiдсутностi цих умов на працiвника за заподiяну шкоду може бути покладена лише обмежена матерiальна вiдповiдальнiсть, якщо з iнших пiдстав вiн не несе матерiальноє вiдповiдальностi у повному розмiрi.
Якщо договiр про повну матерiальну вiдповiдальнiсть укладено з працiвником, посада якого або виконувана робота не зазначена у перелiку працiвникiв, з якими можна укладати письмовi договори, такий працiвник може нести вiдповiдальнiсть за переданi йому цiнностi або iнше майно лише в обмеженому розмiрi, коли вiдсутнi iншi пiдстави для вiдповiдальностi в повному розмiрi. Такi ж наслiдки настають i тодi, коли з працiвником можна було укласти договiр про повну матерiальну вiдповiдальнiсть, але вiн не був укладений. При цьому одностороннi
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
430
зобов'язання працiвника щодо вiдповiдальностi за збереження матерiальних цiнностей або покладення такоє вiдповiдальностi наказом або розпорядженням власника або уповноваженого ним органу правового значення не мають, оскiльки закон вимагау укладення письмового договору, де повиннi бути вказанi зобов'язання не тiльки працiвника, а й власника або уповноваженого ним органу про створення належних умов для збереження цiнностей.
Пункт 1 ст. 134 КЗпП передбачау повну матерiальну вiдповiдальнiсть працiвника на пiдставi письмового договору <за незабезпечення цiлостi майна або iнших цiнностей>. При розглядi спорiв про покладення вiдповiдальностi на працiвника за цiую пiдставою виникау питання: чи може працiвник нести вiдповiдальнiсть за наявностi майна, але пошкодженого, такого, що втратило своє споживчi якостii На це питання мiмохiдь, побiчно дав роз'яснення Пленум Верховного Суду Украєни в ч. 1 п. 8 постанови вiд 29 грудня 1992 р., № 14, зазначивши, що працiвник несе повну матерiальну вiдповiдальнiсть <за незабезпечення цiлостi майна та iнших цiнностей (недостача, зiпсуття)>.
Поряд з iндивiдуальною матерiальною вiдповiдальнiстю при спiльному виконаннi працiвниками окремих видiв робiт, пов'язаних iз зберiганням, обробкою, продажем (вiдпуском), перевезенням або застосуванням у процесi виробництва переданих єм цiнностей, коли неможливо розмежувати матерiальну вiдповiдальнiсть кожного працiвника i укласти з ним договiр про повну матерiальну вiдповiдальнiсть, може запроваджуватись колективна (бригадна) матерiальна вiдповiдальнiсть.
Колективна (бригадна) матерiальна вiдповiдальнiсть встановлюуться власником пiдприумства за погодженням з профспiлковим комiтетом. Письмовий договiр про колективну (бригадну) матерiальну вiдповiдальнiсть може укладатись тiльки за згодою кожного члена бригади. Колектив працюу з матерiальними цiнностями на пiдставi взаумноє довiри, тому склад бригади не може бути примусовим. Бригадi надано право вiдводити окремих працiвникiв, що рекомендуються в бригаду, чи навiть включенi до єє складу.
2. Повна матерiальна вiдповiдальнiсть настау за шкоду, заподiяну працiвниками пiдприумству у випадках, коли майно або iншi цiнностi були одержанi працiвником пiд звiт за разовою довiренiстю або за iншими разовими документами (п. 2 ст. 134 КЗпП).
Роздiл XIII. Матерiальну вiдповiдальнiсть сторiн трудових правовiдносин 431
Термiн <пiд звiт> означау, що працiвники повиннi повнiстю звiтувати перед власником або уповноваженим ним органом за одержанi цiнностi, тобто подати документи про вiдправлення вантажу, здання одержаних цiнностей на склад, використання єх на виробництвi за розпорядженням певних службових осiб тощо.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75