2 ст. 155) слiд
вiдмежовувати вiд примушування особи до штучного пiдвищеиня
чи пiдтримання високих цiн на товари або послуги населенню
шляхом насильства, завдання шкоди або погрози єх застосування
(ч.I ст. 155). Названi склади злочинiв слiд розглядати .як за-
гальний (ч.2 ст. 155) i спецiальний (ч.I ст.155) склади. Розме-
жувальними ознаками у мотив вчинення злочину i змiст засто-
сованого насильства i заподiяноє шкоди. Метою вчинення перед-
бачених ч.2 ст. 155 дiй у примушення субукта нiдприумнiцмай
дiяльностi змiнити цiни на товари i послуги чи зафiксувати єх на
певному рiвнi. При цьому зазначена вимога стосууться змiнi цiн
як в бiк єх пiдвищення, так i зниження, єх монополiзацiє на
певному, в тому числi й демпiнговому, рiвнi. Мета вчинення дД,
передбачених ч.I ст. 155 бiльш вузька - примусити особу
змiнити цiни лише в бiк єх пiдвищення, а також пiдтрiмуiаii
завищенi цiни. Насильством за ч.2 ст.155 охоплюуться i умисне
заподiяння тiлесних ушкоджень середньоє тяжкостi,>
насильством за ч.I ст. 155 - заподiяння лише легких тiлесиих
ушкоджень. Частиною 2 ст. 155 охоплюуться також заподiяний
бiльш тяжкоє шкоди нiж передбачена ч.I ст.155, оскiльки
санкцiя ч.2 ст. 155 бiльш сувора (максимально можливе пока-
рання - до 5 рокiв позбавлення волi) нiж санкцiя ч.I ст.155 (да
двох рокiв позбавлення волi). Конкуренцiя зазначених складi>.
злочинiв повинна вирiшуватись на користь спецiального складу
злочину, тобто складу злочину, передбаченого ч.I ст.155.
Стаття 156. Виключена.
(Закон вiд 28 сiчня 1994 р. //Голос Украєни. - 1894. -
ЗО березня).

Стаття 156. Виключена.
(Ст. 156 Кодекс доповнено Указом вiд 29 березня 1973 р.
//Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1973. - №15. - Ст. 110).
(Виключена Законом вiд 7 липня 1992 р. //Вiдомостi Вер-
ховноє Ради Украєни. -1992. - №39. - Ст. 570).
Стаття 156. Приховування банкрутства
Умисне приховування громадянином - засноамшийЪ
чи власником суббкта пIдприемницькоТ дiяльиостIiЛ
також службовою особою субукта пiдприемн)здыем
дiяльностi овоеТ стiйкоТ фiнансовоє неспромажиос>т1
шляхом подання недостовiримх вiдомостей, якiцо Ц
этедало велико? матерiальноТ шкоди кредитору)
караетьоя позбавлеииям водi на строк до двок рмА
абб штрафом до трьохсот мiнiмальних розмiрiв М"
вобiтпоє плати, з позбавленням права займати певнi
дради або займатися певною дiяльнiстю строком до
" "Ст 5Р Кодекс доповнено Законом вiд 28 сiчня 1994 р. //
Голос Украєни. - 1994. - ЗО березня).
i Банкрутство - це повязана з недостатнiстю активiв у
довiднiй формi неспроможнiсть юридичноє особи - субукта
пiдприумницькоє дiяльностi - задовольнити у встановлений строк
предявленi до нього з боку кредиторiв вимоги i виконати зо-
бовязання перед бюджетом (ст. I Закону вiд 14 травня 1992 р.
"Про банкрутство" // Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1992.
- №Э1. - Ст.440).
2. У разi виникнення стану банкрутства (за письмовою заявою
кредиторiв або самих боржникiв) арбiтражним судом пору-
шууться провадження у справi про визнання боржника банкру-
том. Подання до арбiтражного суду такоє заяви - право, а не
обовязок кредитора i боржника.
3. Кредитор - це громадянин або юридична особа, яка мау
пiдтвердженi належними документами майновi вимоги до
боржника, за винятком осiб, майновi вимоги яких повнiстю
забезпеченi заставою.Крiм того, згiдно з розясненнями президiє
Вищого арбiтражного суду Украєни вiд 15 квiтня 1993 р. "Про
деякi питання застосування Закону Украєни "Про банкрутство",
кредиторами можуть бути органи стягнення, зазначенi в ст. 2
Декрету Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 21 сiчня 1993 р. "Про
стягнення невнесених у строк податкiв i неподаткових платежiв"
(податковi iнспекцiє, державнi iнспекцiє по контролю за цiнами,
установи Державного фонду сприяння зайнятостi населенню,
Пенсiйного фонду, Фонду соцiального страхування. Украєнськоє
державноє страховоє комерцiйноє органiзацiє, профспiлковоє
органiзацiє працiвникiв агропромислового комплексу та
працiвникiв рибного господарства тощо) (Бюлетень законодав-
ства i юридичноє практики Украєни: Арбiтражний процес. Зако-
нодавство та практика.- 1993.- №5.- С.98-99).
4. Субуктом банкрутства може бути лише юридична особа,
зареустрована у встановленому ст.8 Закону "Про
пiдприумництво" порядку як субукт пiдприумницькоє дiяльностi.
5. Обуктивна сторона злочину характеризууться наявнiстю
трьох обовязкових ознак: 1) дiянням у виглядi подання кредито-
ровi недостовiрних вiдомостей про фiнансовий стан субукта
пiдприумницькоє дiяльностi, якi свiдчать про його спроможнiсть
виконувати своє зобовязання перед кредиторами, тобто прихо-
вувати фактичну фiнансову неспроможнiсть; 2) наслiдками у
виглядi заподiяння великоє матерiальноє шкоди кредиторовi;
3) причинним звязком мiж дiянням i заподiянням великоє
матерiальноє шкоди кредиторовi. Заподiяна кредиторовi ма-
терiальна .шкода вважауться великою, якщо вона у пятдесят i
бiльше разiв перевищуу встановлений законодавством
мiнiмальний розмiр заробiтноє плати (див. примiтку до ст. 148).
6. Недостовiрнi вiдомостi про фiнансовий стан боржника
повиннi бути поданi кредиторовi або уповноваженому ним орга-
16 Бюл. законодавства. Спецвипуск. 481
ну. Подання таких вiдомостей iншим фiзичним i юридичним
особам, якi не у кредиторами, складу даного злочину не утворюу
(наприклад, подання недостовiрних вiдомостей про фiнансову
спроможнiсть виконання зобовязань засобам масовоє iнформацiє,
органам виконавче! влади).
Сам по собi факт неповiдомлення кредиторам про фiнансову
неспроможнiсть виконання перед ними своєх зобовязань, якщо
обовязок такого повiдомлення не передбачауться умовами укла-
дених з кредиторами договорiв, складу даного злочину не утворюу.
7. З субекпшвиоє сторони злочин характеризууться виною у
формi прямого умислу. Мотиви i мета приховування боржником
стану стiйкоє фiнансовоє неспроможностi можуть бути рiзними:
сподiвання на полiпшення фiнансового стану чи на виконаная
фiнансових зобовязань особами, якi в свою чергу у боржниками
даноє особи; намiр взяти банкiвський кредит для покриттi
фiнансовоє заборгованостi або для привласнення отриманих кошта
з наступною лiквiдацiую субукта пiдприумницькоє дiяльностi та ш.
8. Субуктом злочину можуть бути фiзичнi особи, якi досягли
шiстнадцятирiчного вiку, трьох категорiй: 1) засновник субукта
пiдприумницькоє дiяльностi; 2) власник субукта
пiдприумницькоє дiяльностi; 3) службова особа субукта
пiдприумницькоє дiяльностi.
9. Банкрутом юридична особа може стати як в силу обуктивних-
(банкрутство iнших осiб, якi у боржниками даноє юридичноє
особи; недобросовiсна конкуренцiя; iнфляцiйнi процеси; змiни у
законодавствi тощо) i субуктивних (невмiння працювати,
вiдсутнiсть вiдповiдного рiвня знань, квалiфiкацiє, професiйноє
пiдготовки, прорахунки в оцiнцi ринкiв зоуту тощо) причин.
Проте причини банкрутства для квалiфiкацiє значення не мають,
але повиннi враховуватися при призначеннi покарання. Зокрема,
якщо боржник стау банкрутом внаслiдок банкрутства iншоє
юридичноє особи, яка не може виконати своєх зобовязань перед
боржником, або якщо банкрутство у наслiдком порушення
iншими юридичними особами чинного законодавДва (моно-
полiзацiя ринку i цiн, недобросовiсна конкуренцiя, шахрайство
з фiнансовими ресурсами тощо), то це може бути пiдставою для
призначення мiнiмального покарання.
Стаття 156.Фiктивне банкрутство
Завiдомо неправдива заява громадянина - засновника
чи власника субукта пiдприемницькоТ дiяльностi, а також
службовоє особи субукта пiдприумницькоє дiяльностi про
фiнансову неспроможнiсть виконання вимог з боку
кредиторiв 1 зобовязань перед бюджетом, -
карауться штрафом вiд трьохсот до пятисот
мiнiмальних розмiрiв заробiтноє плати з позбавленням
права займати певнi посади або займатися певною
дiяльнiстю на строк до пяти рокiв.
ТI ж дiє, якщо вони завдали великоє матерiально?
шкоди кредиторам або державi,
караються позбавленням волi на строк до трьох рокiв
д конфiскацiую майна чи без такоє.
(Ст 15Р Кодекс доповнено Законом вiд 2В сiчня 1994 р. //
Голос Украєни. - 1994. - ЗО березня).
i. З обуктивноє сторони злочин, передбачений ч. I ст. 156,
характеризууться активними дiями - завiдомо неправдивим
повiдомленням (заявою) кредиторам про фiнансову неспро-
можнiсть виконати субуктом пiдприумницькоє дiяльностi
зобовязання перед кредиторами i бюджетом. Зроблена заява
мау бути завiдомо неправдивою, тобто вiдомостi про
фiнансову неспроможнiсть виконати зобовязання повиннi
не вiдповiдати дiйсностi. Заява може бути зроблена будь-
яким способом: усно, письмово, по телеграфу, через засоби
масовоє iнформацiє тощо. При цьому обовязковою умовою
у доведення неправдивих вiдомостей до вiдома саме
кредиторiв, а не iнших осiб.
2. Злочин, передбачений ч.I ст. 156, належить до формальних
складiв злочинiв i вважауться закiнченим з моменту
повiдомлення кредиторам про фiнансову неспроможнiсть вико-
нати єх вимоги.
3. Про поняття "кредитор" див. пункт 3 коментаря до ст.156.
4. Субуктивна сторона злочину характеризууться умисною
виною у формi прямого умислу, тобто винна особа повинна
усвiдомлювати, що зроблена нею заява про фiнансову неспро-
можнiсть виконати вимоги кредиторiв i зобовязань перед бюджетом
у неправдивою, у той час, як субукт пiдприумницькiй дiяльностi
спроможний виконати зазначенi вимоги i зобовязання. Мотиви i
мета повiдомлення завiдомо неправдивих вiдомостей можуть бути
рiзними: досягти порушення справи про банкрутство чи санацiю
субукта, приховати незаконне витрачання коштшне за призначен-
ням, у тому числi i єх розкрадання, лiквiдувати, реорганiзувати чи
приватизувати субукт пiдприумницькоє дiяльностi зi змiною форми
власностi на нього тощо. Наприклад, заява про фiнансову неспро-
можнiсть виконати зобовязання перед кредиторами i бюджетом
може бути зроблена для того, щоб була здiйснена санацiя
пiдприумства шляхом продажу його майна чи передачi в оренду або
шляхом перетворення державного пiдприумства в пiдприумство,
засноване на колективнiй чи iншiй формi власностi (Положення про
порядок проведення санацiє державних пiдприумств, затверджене
постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 8 лютого 1994 р. №67.
// Урядовий курур. - 1994. - 17 березня).
5. Субуктом злочину можуть бути громадяни - засновник чи
власник субукта пiдприумницькоє дiяльностi, а також службовi
особи цього субукта.
6. Квалiфiкованим видом зазначеного злочину,
вiдповiдальнiсть за який передбачена ч.2, у заподiяння великоє
матерiальноє шкоди кредиторовi або державi, якою, згiдно з
примiткою до ст. 148, у шкода, що в пятдесят i бiльше разiв
перевищуу встановлений законодавством мiнiмальний розмiр за-
робiтноє плати. Матерiальна шкода може бути заподiяна
внаслiдок неповернення кредиту i несплати вiдсоткiв за кредит,
несплати податкiв тощо.
Стаття 157. Порушення ветеринарних правил
Порушення ветеринарних правил, що спричинило
поширення епiзоотiє або iншi тяжкi наслiдки, -
карауться позбавленням волi на строк до двох рокiв,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом у розмiрi вiд восьми до пятнадцяти мiнiмальних
розмiрiв заробiтноє плати.
(В редакцi Закону вiд 25 лютого 1994 р. //Голос Украєни.
- 1994. - 1В квiтня).
1. Ветеринарiя (ветеринарна медицина) - це комплекс заходiв
щодо профiлактики захворювань тварин, єх лiкування, скорочення
втрат вiд хвороб, неплiдностi i падежу, пiдвищення якостi сировини
i продуктiв тваринного походження, запобiгання хворобам,
спiльним для тварин i людей, одержання екологiчно чистих про-
дуктiв харчування (ст. I Закону вiд 25 червня 1992 р. "Про
ветеринарну медицину" (Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1992.
- №36. - 01.531). Невиконання перерахованих заходiв може
сиричишiти загибель тварин, єх захворювання на хвороби, якi
вимагають єх знищення, захворювання людей на хвороби, спiльнi
для тварин i людей, iншi негативнi наслiдки, зокрема, зниження
якостi продуктiв i сировини тваринного походження.
2. Предметом злочину у тварини (сiльськогосподарськi,
свiйськi, зоопарковi, лабораторнi та iншi представники фауни, а
також ембрiони, заплiднена iкра тощо), продукти тваринного
походження (мясо i мясопродукти, молоко i молокопродукта,
яйця, рибопродукти, продукти бджiльництва тощо) i сировина
тваринного походження (шкiра, вовна, волос, хутро, пух, пiря,
залози внутрiшньоє секрецiє, кишки, роги, копита, кiстки, легенi,
печiнка, iншi субпродукти, жовч, кров, вощина тощо).
3. Ветеринарнi правила - це ветеринарнi вимоги, якi регу-
люють дiяльнiсть юридичних i фiзичних осiб у галузi герина-
рноє медицини. Цi правила мiстяться в Законi "Про ветеринарну
медицину", iнших законодавчих актах, постановах Кабiнету
Мiнiстрiв, зокрема, в постановi вiд 15 серпня 1992 р. №478 "Про
перелiк протиепiзоотичних лiкувальних та iнших ветеринарно-
санiтарних заходiв, що проводяться органами державноє ве-
теринарноє медицини за рахунок вiдповiдних бюджетних та
iнших коштiв" (ЗП Украєни. - 1992. - №10. - Сг.241), нор-
мативних актах Мiнiстерства сiльського господарства i продо-
вольства, Головного управлiння ветеринарноє медицини з де-
ржавною iнспекцiую Мiнiстерства сiльського господарства i про-
довольства та його регiональних пiдроздiлiв, нормативних актах
iнших органiв, виданих вiдповiдно до єх компетенцiє. Постановою
Верховноє Ради Украєни "Про порядок введення в дiю Закону
"Про ветеринарну медицину" вiд 25 червня 1992 р. передбачено
також прийняття Закону "Про карантин тварин" i дано доручен-
ня Кабiнету Мiнiстрiв затвердити Статут ветеринарноє медицини
та Положення про надзвичайнi протиепiзоотичнi комiсiє
(Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1992. - №36. - Ст.523).
4. Обуктивна сторона злочину характеризууться наявнiстю
трьох обовязкових ознако 1) дiянням у виглядi порушення
ветеринарних правил; 2) наслiдками у виглядi поширення
дiзоотiє чи iнших тяжких наслiдкiв; 3) причинним звязком мiж
порушенням ветеринарних правил i зазначеними наслiдками.
5. Порушення ветеринарних правил може бути вчинене як
активними дiями, так i бездiяльнiстю особи: продаж заражених
дродуктiв i сировини тваринного походження;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150