3. Поняття "iнше грубе порушення законодавства про
працю" охоплюу випадки свiдомого обмеження або iгнорування
трудових прав громадян: свавiльне встановлення понаднормових
робiт, запровадження продовженого робочого дня, залучення до
важких робiт i робiт з шкiдливими або небезпечними умовами
працi осiб до 18 рокiв, а також вагiтних жiнок чи матерiв, якi
мають грудних дiтей, тощо (див., наприклад, статтi 14, 15 Закону
вiд 14 жовтня 1992 р. "Про охорону працi" // Вiдомостi Верхов-
ноє Ради Украєни. - 1992. - №49. - ст.668).
4. Злочин вважауться закiнченим з моменту порушення зако-
нодавства про працю (наприклад, звiльнення працiвника з
роботи при вiдсутностi для цього пiдстав).
5. Слiд мати на увазi, що порушення законодавства про працю
квалiфiкууться за ст. 133 i у тому випадку, коли воно мало мiсце
не лише у загальних галузях виробництва, а й у спецiальиii
галузях промисловостi (гiрничiй, будiвельнiй), а також на вибу-
ховонебезпечних пiдприумствах або цехах.
6. Субвкмшмма сморена аиючгну характеризууться умислом.
Порушення законодавства про працю у формi незаконного
звiльнення з робота абовеввкооання рiшення суду про поновлення
яа робогi визнауться злочином лише тодi, кота воно вчинене з
особистих мотивiв (єоркляисiь, омета, особиста неприязнь).
Врахування мотиву вчинення злочинних дiй допомагау
вiдмежовувати розглядуваний злочин вiд iнших сумiжних
злочинiв (статтi 66, 134, 134).
7. Субяамм злочину може бути службова особа, якiй наданi
права првХняггя т роботу та звiльнення з роботи, надання
вiдпустки або iншi права, повязанi з дотриманням законодавства
про працю.
Стаття 134. Вiдмова в прийомi
вагiтноє жiнки
на роботу
Вiдмова в прийомi жiнки на роботу з мотивiв
вагiтностi або вiдмова в прийомi на роботу матерi, яка
мау грудну дитину, а так само зниження заробiтноТ
плати або звiльнення жiнки з роботи з тих же мотивiв -
караются в-фавними роботами на строк до здюго року або
поабаолсiiiммправаааймiпипевнiпосадинасiрокдодвокрокiв.
{/з змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983. -№4. -Ст.ВО).
1. Обекишвна сторона злочину мау мiсце при вчиненнi хоча
б однiує з таких дiй: а) вiдмова в прийняттi вагiтноє жiнки на
роботу; б) вiдмова в прийняттi на роооту матерi, яка мау грудну
дитину; в) зниження вагiтнiй жiнцi або матерi, яка мау iрудну
дитину, заробiтноє плати; г) звiльнення таких жiнок з роботи.
Вiдмова в прийняттi на роботу таких жiнок може бути нелише при
ненаданнi єм роботи, але й при вiдмовi єм пiд приводом "вiдсуткостi"
вакантноє посади, "скорочення" штагiв.тощо. Такий же надуманий
привiд може шли мiсце i при звiльвеннi жiнки з роботи.
2. Субуктивна сторона злочину характеризууться умислом
та спецiальним мотивом - небажання мати на роботi жiнок
вагiтних тактах, хто мау грудних дiтей.
3. Субуктам злочину може бути службова особа, яка здiйснюу
прийняття на роботу, звiльнення з роботи або переведения на
iншу роботу.
Стаття 134\ Переслiдування
критику
громадян за
Умисне ущемлення службовою особою прав i охоро-
июваних законом Iнтересiв громадянина, звязане з
переслiдуванням його за подачу в установленому
порядку пропозицiй, заяв, скарг або за критику, що
мiститься в них, а так само за виступ з критикою в Iншiй
формi, -
карауться позбавленням права займати певнi посади
на строк до одного року або штрафом у розмiрi до
трьохсот карбованцiв.
ТI ж дiє, що спричинили iстотну шкоду правам 1 охоро-
нюваним законом Iнтересам громадянина, -
караються позбавленням волi на строк до двох рокiв)
або виправними роботами на строк вiд одного року до
двох рокiв, або позбавленням права займати певнi
посади на строк до трьох рокiв,
(Ст. 13 Кодекс доповнено Указом вiд 10 грудня 1985 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1985. - №52. - Ст. 1224)
1. Стаття 134 мау охороняти вiд злочинних посягань
конституцiйне право кожного громадянина Украєни - право
вносити в державнi органи i громадськi органiзацiє пропозицiє
про полiпшення єх дiяльностi, критикувати недолiки в роботi
(СТ.47 Конституцiє).
2.0ббхтмвнваиср0наздочинубудематимiсцезанаявюктi трьох
ознак у єх сукупностi: 1) переслiдування службовою особою
iюгерпiлого за подану останнiм пропозицiю, заяву, скарiу або за
критику, що мiститься в них, або за гисгуп з крипкою i ущемлення
його прав i занояних iнтересiв; 2) пропозицiя, заява, скарга або
критичний виступ птiниннi бути спрямованi на попiпшення дiяльносгi
деркавних чи колективних органiвабо повязанi з критиюхонедашхш
у роботi; 3) причинний звязок ве лише мiх дiями службовоє особи i
наслiдками у виглядi ущшленняправiзаноннххiнiересiвiхлершяхо,
аймiжзвераеннямабовиступомпромадянiiназкриiиксюiнаступним
за цим уiдемжнйям його прав чв законних шкресiв
3. Ущемления, про яке говориться у ст.134, - це обмехениж
або позбавлення прав i заковнвх iнтересiв громадянина (позбав-
лення премiє, виключення зi спискiв на отримання квартири,
позбавлення права користуватися земельною дiлянкою,
звiльнення з роботи або переведення на iншу робоiдь вiдмова в
наданнi путiвки для санаторного лiкування тощо). Цей злочав
мохе вчинятися i шляхом психiчного впливу (погрози) слухбомм
особи на громадянина з метою примусити його вiдкликати подану
ним заяву чи скаргу.
Погроза або залякування особи, яка подала заяву, скаргу або
виступила з критикою, висловами типу: "Ти довго памятатимефi
свiй виступ", "Я ще доберуся до тебе", не охоплюуться ст. 134.
Такi дiє слухбовоi особи у службовим проступком.
4. Ущемлення службовою особою прав i законних iнтересiв
громадянина за його завiдомо неправдиву заяву, скарту або виступ
не охоплюуться ст.134, а створюу за наявностi необхiдних для 1010
ознак, злочин, передбачений статсями 133, 165 або 166.
5. Сам факт ущемлення прав i ппереов iфомадянша за йоро
пронюицiю, заяву, скаргу абозахртшЕуушорюезшанчеиийэдочА.
6. Питання щодо спричинення iсиюпаює шкоди правам i
iнтересам громадянина (ч.2 ст. 134) вирiшууться у кожному
випадку окремо з врахуванням вахливостi прав та iнтересiв, шi
ущемленi, розмiру матерiалiiавх збиткiв, кiлькостi потерпiлих -кич>
7. Субекмшна старена характеризууться умислом: службо-
ва особа усвiдомлюу, що вона, користуючись своєм службовим
становищем, всупереч iнтересам служби, ущемлюу права i iнте-
реси потерпiлого, передбачау такi наслiдки i бажау єх. Мотивом
злочину у прагнення помститися за подану пропозицiю, заяву
чв скаргу або за критику.
8. Субккяюм злочину мохе бути лише службова особа, яка,
використовуючи своу службове становище, переслiдуу грома-
дянина за критику.
Стаття 135. Порушення правил охорони працi
Порушення службовою особою правил технiки без-
пеки, промисловоє санiтарiє або iнших правил охорони
працi, якщо це порушення створювало небезпеку для
життя або здоровя трудящих, -
карауться виправними роботами на строк до одного
року, або штрафом у розмiрi до ста карбованцiв, або
громадською доганою.
Те саме дiяння, якщо воно спричинило нещаснi
випадки з людьми, -
карауться позбавленням волi на строк до чотирьох рокiв.
1. Вiдповiдно до Закону вiд 14 жовтня 1992 р. "Про охорону
працi" (ст.?) умови працi на робочому мiсцi, безпека техно-
логiчних процесiв, робота машин, механiзмiв, устаткування та
iнших засобiв виробництва, стан засобiв колективного та
iндивiдуального захисту, що використовуються працiвником, а
також санiтарно-побутовi умови повиннi вiдповiдати вимогам
нормативних актiв про охорону працi (Вiдомостi Верховноє Ради
Украєни. - 1992. - №49 - Ст.668).
2. Поняттям "порушення правил охорони працi"
охоплюуться недотримання загальних правил, якi прийнятi з
метою охорони громадян вiд виробничих травм i професiйних
захворювань у процесi єх вирооничоє дiяльностi. Це, зокрема,
правила технiки безпеки, виробничоє санiтарiє, правила
зберiгання i використання легкозаймистих або iдких речовин.
При засудженнi особи, яка винна у порушеннi правил охорони
працi, суд у своуму вироку повинен вказати, якi конкретно пункти
(параграфи) нормативних актiв були порушенi, i описати суть
порушення, яке мало мiсце (абз.2 п.б iюстаиови Пленуму Верхов-
ного Суду Украєни вiд 10 жовтня 1982 р. №6 "Про практику
застосування судами Украєни законодавства у справах, повязаних
з порушенням правил охорони працi" // Бюдетень... - С. 166).
Вiдповiдальнiсть за порушення спецiальних правил, що забез-
печують безпеку гiрничих, будiвельних робiт аоо робiт на вибу-
ховонебезпечних пiдприумствах (у цехах), передбачена статтями
218, 219, 220. Службовi особи, якi зобовязанi забезпечувати
дотримання правил охорони працi на гiрничих, будiвельних
Рвотах i роботах на вибуховонебезпечних пiдприумствах (у
Цэх), будуть вiдповiдати за ст. 135 лише у випадку, коли ними
порушега загалыи праввла охорони працi, що не е спецiшiьншк
для гiрничого, будiвельного або вибухововебезпечного
ифобнящва (п.7 постанови Пленуму Верховного Суду Украєнi
вiд 10 жовтня 1982 р. №6).
3. Обсктшяш сторона злочину передбачау наявнiсть трьох
ознак у єх сукупностi: 1) порушення правил охоронi працi;
2) створення небезпеки для вптя чи здоровя як пращвввха
виробництва, так i iнших осiб, постiйна або тимчасова дiяльнiсть
яквхповязаназдавимвиробниатаом (ч.I ст.135),абоспричивеаня
нещасних випадкiв з людьми (ч.2 ст.135); 3) причинний звязок
мiх порушенням правал охорони пращ i стюревою небезпекою дпх
хиття чи здоровя трудящих або нещасними випадками з лкедьмв.
4. Способи порушення правил охорони працi рiзноманiтнi.
Це порушення мохе виявитися в непроведеннi вiдповiдного
iнструктаху або у вiдсутностi чи несправностi спецiальник
пристроєв для безпечноє роботи механiзмiв, верстатiв, елек-
тромерех, засобiв iндивiдуального захисту (маска, окулярi,
щити пiд час плавлення металу, спецiальний одяг,
спецiальне взуття тощо), неналехна перевiрка знання
робiтниками технiки безпеки тощо.
Поняття "створювало небезпеку" (ч.I ст.135) передбачау
наявнiсть реальноє мохливосгi загабелi чи травмування людей, єк
захворювання внаслiдок порушення правил охорони працi.
Наприклад, Iршавським народним судом Закарпатськоi областi Р
було засудхено за ч.1 ст.135 до виправних робiт строком на одан
рiк за те, що вiн, як гояовний iнхенер меблевого комбiнату, ве вхвi
заходiв щодо встановлення вентиляторiв у лакувальному цеху. Мiх
там, покрiптя меблiв лаком у цеху супроводхувалося видiленням
єдких речовин, повiтря у ньому ие провiтрювалося, внаслiдок чого
чотирьом робiтницям прху загрожувала небезпека этрати зору.
5. Пiд нещасними випадками з людьми (ч.2 ст.135)
вiдповiдно до п.9 постанови Пленуму Верховного Суду Ук-
раєни вiд 10 ховтня 1982 р. №6 слiд розумiти заподiiря смергi,
тяхкого, середньоє тяхкостi або легкого тiлесного упжодхения.
що спричинило короткочасний розлад здоровя або короткочасну
втрату працездатностi хоча б однiй особi. При цьому додаткова
квалiфiкацiя за статтями про злочини прати особи не потрiбна.
6. Порушення загальних правил, що забезпечують безпеку
виробництва, якщо воно заподiяло майнову шкоду пiдприолству або
робiтниковi, але не створило небезпеки для хття чи здоровя тру-
дящих, неох(иiлюЕтасяст.135. У такому випадкуслухб(>аособащяе
вiдпомдати у дисциплiнарному, адмiнiстратавному або цивiльному
порядку, а якщо така шкода буде iстотна, - за ст.165 або ст.167.
7.3 субскпшвшп сторони злочин передбачау складну струк-
туру вини. До факту порушення правил охорони працi особнi
ставиться умисно або неооерехно, до наслiдкiв - лише необереж-
но (ч.2 ст.135), а до можливостi єх настання (ч.I ст.135) яе
виключауться непрямий умисел.
8. Субвктом злочину мохе бути лише слухбова особа, на яку
аокладенiобовязкиiцодозабезпеченняохоротпрацiтадотртац-
вя правил технiки безпеки на вiдповiднiй дiлянцi роботи.
9. Порушення правил охорони працi самим робiтняком або
слухбовпем, якщо таке порушення спричинило калiцтво або
загибель iншого робiтника чи слухбовця, утворюу злочин проти
життя або здоровя особи (статтi 98, 105).
i0. Потерчiяим вiд цього злочину мохе бути як робiтник
пiдприумства або органiзацiє, так й iнша особа, постiйна або
тимчасова дiяльнiсть яких повязана з таким виробництвом
(наприклад, студенти-практиканти, стахисти, особи, якi
вiдрядхенi на таке виробництво). Якщо х порушенням правил
охорони працi була заподiяна шкода здоровю стороннiм особам,
винна особа буде вiдповiдати залехно вiд характеру злочинних
дiй за статтями про слухбовi злочини або злочини проти особи.
11. Злочин прати хиття i здоровя особи буде i у випадку, якщо
порушення правил охорони працi спричинило смерть або тiлесне
ушкодження домашнiй робiтницi аоо шоферу, якi працюють у
окремоє особи за наймом.
Стаття 136. Порушення авторських прав
Випуск пiд своєм Iмям або Iнше привласнення авторст-
ва на чужий твiр науки, лiтератури та мистецтва, неза-
конне вiдтворення або розповсюдження такого твору -
караються виправними роботами на строк до двох
рокiв або штрафом у розмiрi до трьохсот карбо-
ванцiв.
((Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983. -№4. -Ст.50).
1. Законом вiд 23 грудня 1993 р. "Про авторське право i
сумiжнi права" встановлено правове регулювання у питаннях
охорони особистих (немайнових) та майнових прав авторiв, якi
у обуктом iнтелектуальноє власностi, повязаних iз створен-
ням та використанням лiтературних i худохнiх творiв (автор-
ське право), прав виконавцiв, виробникiв фонограм i
органiзацiй мовлення (сумiхнi права) (Голос Украєни. - 1994.
- 23 лютого).
2. Авторське право поширюуться на твори, якi у iнтелек-
туальним творiнням у галузi науки, лiтератури i мистецтва.
В ст.5 названого Закону дауться перелiк таких творiв. Серед
них: лiтературнi письмовi твори (книги, брошури, статтi,
компютернi програми тощо), сценiчнi переробки таких
творiв; виступи, лекцiє, промови, проповiдi та iншi уснi
твори; музичнi твори: драматичнi, музично-драматичнi
твори, пантомiми, хореографiчнi та iншi твори, створенi для
сценiчного показу; аудiовiзуальнi твори; скульптури,
картини, малюнки, гравюри, лiтографiє та iншi твори обра-
зотворчого мистецтва;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150