-1991.
- №46. - СТ.621).
На пiдставi ст. 11 Конвенцiє та ст. 12 Указу щодо засудженого,
переданого для вiдбування покарання Украєнi, настають такi ж
правовi наслiдки засудження, як i щодо особи, засудженоє за таке
ж дiяння в Украєнi.
7. Частина 4ст.5 передбачау вiдповiдальнiсть лише iноземних
громадян та осiб без громадянства, якi постiйно в Украєнi не
проживають, тiльки щодо вчинених за межами Украєни i не проти
єє iнтересiв злочинiв, боротьбу з якими веде свiтове спiвтовариство
на основi мiжнародних договорiв, якщо учасницею єх у Украєна.
Особлива частина КК передбачау дiяння, кримiналiзацiя яких
вiдбулася на пiдставi укладених колишнiм СРСР мiжнародних
договорiв щодо боротьби з окремими видами злочинiв
(наприклад, ст.123 "Захоплення заложникiв").
8. На пiдставi мiжнародних угод виннi у вказаних в ч.4 ст.5
злочинiв особи можуть передаватися iноземнiй державi для
кримiнального переслiдування. За вчинення за межамиУкраєни
злочинiв iнтiтiпс видiв данi особв можуть передаватися iншiй державi
лише за наявностi мiждержавного договору про правову допомогу.
Видача громадянина Украєни iноземнiй державi у
неприпустимою, крiм випадкiв, передбачених мiжнародними уго-
дами (ст.9 Закону "Про громадянство Украєни"). Найбiльш
iмовiрно це може стосуватися громадян з подвiйним громадянст-
вом щодо видачi державi, в якiй вони мають друге громадянство,
або щодо iнших громадян, якi вчинили злочини проти осiб, якi
користуються мiжнародним захистом, в тому числi i проти дипло-
матичних агентiв, якщо "обставини того вимагають" (ст.б Кон-
венцiє про вiдвернення i покарання злочинiв проти осiб, якi
користуються дипломатичним захистом, в тому числi й дипло-
матичних агентiв, вiд 14 грудня 1973 р. // Международное право
в документах.- М., 1982. - С.411).
Стаття 6. Чиннiсть кримiнального закону в часi
Злочиннiсть) каранiсть дiяння визначаються законом,
який дiяв пiд час вчинення цього дiяння.
Закон, що усувас каранiсть дiяння або помякшуу
покарання, мав зворотну силу, тобто поширюуться з
моменту набрання ним чинностi також на дiяння,
вчиненi до його видання.
Закон, що встановлюу каранiсть дiяння або посилюу
покарання, зворотно? сили не мас.
(Iа змiнами, внесеними Законом вiд 7 липня 1992 р.
//Вiдомостi Верховноє Ради Украєни-1992. -№39. -Ст. 570).
1. Чинним визнауться закон, що набув законноє сили, до його
скасування чи замiни новим законом, а якщо закон було прийня-
то на певний строк, - до закiнчення такого строку.
2. Питання набуття законноє скли законом врегульованi ч.5
ст.97 Конституцiє Украєни в редакцiє вiд 14 лютого 1992 р.
(Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1992. - №20. - Ст.271) так:
"Закон набирау чинностi пiсля десяти днiв з моменту його
опублiкування, якщо iнше не передбачено самим законом, але
не ранiше дня його опублiкування". Офiцiйними джерелами, в
яких публiкуються закони, у "Вiдомостi Верховноє Ради Ук-
раєни" та газета "Голос Украєни".
3. Згiдно ч.I ст.б злочиннiсть i каранiсть дiяння вязначаються
законом, який дiяв пiд час вчинення цього дiяння. Однак ч.2 ст.6
обумовлюу випадки, коли прийнятий повий закон усувау
злочиннiсть дiяння або помякшуу покарання за нього. Таквй
i-iчi
закон мау зворотну силу, тобто поширюуться з моменту набуття
чинностi на дiяння, вчиненi до його видання. Проте закон, що
встановлюу каранiсть дiяння або посилюу покарання, зворотноє
сили не мау.
Усунення або встановлення караностi дiяння, а також
помякшення або посилення покарання здiйснюються шляхом
законодавчого виключення чи введення нового складу злочину,
шляхом змiни диспозицiє або санкцiє, а також шляхом введення
або виключення обставин, що зменшують або збiльшують ступiнь
суспiльноє небезпеки певного злочину.
4. Якщо закон виключау каранiсть дiяння, вiн мау зворотну
силу - дiяння, вчинене особою до набуття сили цим законом,
бiльше не вважауться злочинним. Кримiнальна справа щодо неє
не може бути порушена, а наявна пiдлягау закриттю за
вiдсутнiстю складу злочину. Якщо особа вже засуджена i вiдбувау
покарання за дане дiяння, то на пiдставi ч.2ст.54 вона пiдлягау
звiльненню вiд покарання в порядку ст.405 КПК. Дана особа,
а також особа, яка повнiстю вiдбула покарання за це дiяння, на
пiдставi п. I ч. I ст.55 визнаються такими, що не мають судимостi.
5. Зворотну Салу мау i закон, який помякшуу покарання.
Помякшення покарання визначауться шляхом порiвняння
санкцiй попереднього та нового закону, який набув чинностi, як
щодо основних, так i щодо додаткових покарань, а також i
поуднання цих покарань. Якщо новий закон помякшуу пока-
рання, то застосовууться саме вiн щодо дiянь, вчинених до
набуття ним сили. Особам, засудженим за даний злочин за
ранiше дiючим законом, мiра покарання, що перевищуу санкцiю
нововиданого закону, знижууться до максимальноє межi пока-
рання, встановленого новим законом, на пiдставi ч.З ст.54 КК в
порядку ст. 405 КПК.
6. Стаття 54 КК текстуальне не регламентуу ситуацiє, коли
засудженiй особi призначено покарання бiльш суворого виду, нiж
передбачено санкцiую нового закону. Однак вiдповiдь на це дау
системний аналiз змiсту статей 54, 3, 6, 39, 47 КК та ст.405
КПК. Таке покарання пiсля набуття чинностi новим законом
втрачау законнi пiдстави i тому пiдлягау замiнi на найбiльш
суворий вид покарання, передбаченого новим законом, iз засто-
суванням коефiцiунтiв, вказаних в ст.47 КК щодо переведення
одного виду покарання в iнший. При цьому максимальний розмiр
такого покарання не може перевищувати максимального його
розмiру за санкцiую нового закону.
7. Закон, що встановлюу каранiсть дiяння або посилюу пока-
рання, зворотноє сили не мау. Особа, яка вчинила злочин до
набуття чинностi цим законом, вiдповiдау за законом, який дiяв
пiд час вчинення даного злочину. Наприклад, особам, якi
вчинили крадiжки iндивiдуального майна громадян до 16 лютого
1993 р.,коли набув чинностi Закон "Про внесення доповнень i
змiн до Кримiнального i Кримiнально-процесуального кодексiв
Украєни" вiд 26 сiчня 1993 р., що посилив покарання за даний
злочин, суд повинен призначати покарання за санкцiую ст. 140
в попереднiй редакцiє.
Глава ПI
ПРО злочин
Стаття 7. Поняття злочину
Злочином визнауться передбачене кримiнальним за-
коном суспiльне небезпечне дiяння (дiя або
бездiяльнiсть), що посяга на суспiльний лад Украєни,
його полiтичну I економiчну системи, власнiсть, особу,
полiтичнi, трудовi, майновi та Iншi права 1 свободи грб-
мадян, а так само iнше передбачене кримiнальним за-
коном суспiльне небезпечне дiяння, яке посягав на пра-
вопорядок.
Не е злочином дiя або бездiяльнiсть, що хоч формаль-
но 1 мiстить ознаки будь-якого дiяння, передбаченого
кримiнальним законом, але через малозначнiсть не
являс суспiльноє небезпеки.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. I Зако-
ном вiд 17 червня 1992 р. //Вiдомостi Верховноє Ради УРСР.
- 1983. - №4. - Ст. 50; Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -
1992. -№35. -Ст. 511).
1. Стаття 7 мiстить загальне визначення поняття злочину, яке
включау його соцiальну ознаку - суспiльну небезпечнiсть та
нормативну ознаку злочину - дiяння, що передбачене
кримiнальним законом. Разом з тим у ч.I ст.З вказууться, що
кримiнальнiй вiдповiдальностi пiдлягау лише особа, винна у
вчиненнi злочину, а в ч.2 ст.I говориться, що Кримiнальний
кодекс встановлюу покарання за вчиненi злочини. Отже, поняття
злочину включау чотири ознаки: суспiльну небезпечнiсть,
протиправнiсть, вину та каранiсть. Тому злочином за
кримiнальним правом визнауться дiявня (дiя або бездiяльнiсть),
яке у суспiльне небезпечним, протвправнвм, винним та караним.
В ст.7 названi соцiальнi цiнностi та блага, на якi посягау
злочин. Це суспiльний лад Украєни, полiтична i економiчна
системи, власнiсть, особа, полiтичнi, трудовi, майновi та iншi
права i свобода громадян та весь правопорядок. Поняття цих
обуктiв див. в ПП.З, 4,5,6,7 коментаря до ст.I.
2. Злочин - це конкретне суспiльне небезпечне дiяння людини.
Воно може проявлятися у формi дiє або бездiяльностi. Томудумки,
переконання та намiри осоои вчинити злочин, не реалiзованi у
конкретнiй суспiльне небезпечнiй дiє або бездiяльностi, злочином
не визнаються.
Злочинна дiя - це активна форма поведiнкв особи, наприклад,
угон транспортних засобiв (ст.215). Злочинна бездiяльнiсть -
це певна форма поведiнки особи, що повязана з невчиненням
дiй, якi вона повинна була i могла вчинити в силу закону або
взятого на себе зобовязання. Наприклад, неподання допомогв
хворому особою медiчного персоналу (ст. 113). Деякi злочини
можуть бути вчиненнi як шляхом дiє, так i шляхом бездiяльностi,
наприклад, порушення правил охорони працi (ст. 135).
3. Суспiтна небезпечнiсть - це обуктивна властивiсть
злочину причиняти або створювати загрозу спричинення шкоди
обуктам кримiнально-правовоi охорони. Iнакше кажучи,
суспiльна небезпечнiсть - це така ознака злочину, яка вказуу на
його суттуву шкоду. Разом з тим закон вживау i такi поняття, як
"характер" i "ступiнь суспiльноє небезпечностi". Характер
суспiльноє небезпечностi злочину - це якiсний показник, який
визначауться, перш за все, тiую або iншою групою суспiльних
вiдносин, на якi посягау злочин. Ступiнь суспiльноє небезпеч-
ностi вчиненого злочину залежить вiд форми вини, мотиву i мети,
способу вчинення дiй, мiсця, обстановки та стадiє його вчинення,
тяжкостi злочинних наслiдкiв тощо. Наприклад, крадiжка з
проникненням у житло значно пiдвищуу ступiнь суспiльноє
небезпечностi цього злочину у порiвняннi з крадiжкою
iндивiдуального майна з iнших примiщень.
4. Кримiнальна пропшпрввнiсть злочину - це юридичне
вираження суспiльноє небезпечностi. Суть єє в тому, що конкрет-
не суспiльне небезпечне дiяння визнауться злочином лише в
тому випадку, якщо. воно передбачене як злочин в чинному
кримiнальному законi (ст. З КК). Iз цього положення випливау
важливий висновок: при вирiшеннi питання про злочиннiсть або
незлочиннiсть дiяння не допускауться застосування аналогiє.
Слiд мати на увазi, iцо протиправнiсть як юридичне вираження
суспiльноє небезпечностi передбачау положення закону, що
мiститься в Загальнiй частинi КК (наприклад, про виннiсть
особи, вiк, стадiє вчинення злочину, спiвучасть), а також у
диспозицiє i санкцiє конкретноє статтi Особливоє частини КК.
Обидва цi положення у єх сукупностi створюють поняття того чи
iншого конкретного злочину.
5. Злочин - це винне дiяння. Воно визнауться таким при
наявностi у особи вiдповiдного психiчного ставлення (свiдомостi
i волi) до вчиненоє дiє або бездiяльностi. Це ставлення може
дiставати вияв у формi умислу чи необережностi (див. коментар
до статей 8 i 9). Не буде злочину в тому випадку, коди суспiльне
небезпечне дiяння вчинене особою, яка перебувала у станi
неосудностi. Не вважауться злочином також дiяння, яке фор-
мально мiстить ознаки злочину, але вчинене особою внаслiдок
непереборноє сили або пiд впливом фiзичного насильства, якому
вона не могла протистояти. Не буде складу злочину в дiяльностi
охоронця майна, якай внаслiдок поранення або пiд загрозою
смертi з боку злочинцiв був позбавлений можливостi переш-
кодити розкраданню.
6. Характерною рисою злочину у його каранiсть. Чинне
законодавство (наприклад, статтi 50, 51) в окремих випадках
передбачау можливiсть звiльнення особи, яка вчинила злочин,
вiд кримiнальноє вiдповiдальностi та вiд покарання.
7. Наявнiсть у дiяннях особи формальних, тобто лише
зовнiшнiх ознак складу злочину, передбаченого законом, не
завжди у пiдставою для визнання такого дiяння злочином. Мова
йде про дiяння, яке через малозначнiсть не становить суспiльноє
небезпеки (ч.2 ст.7).
8. Мялоамячнмянь дiяння означау, пю вчинена дiя (бездiяльнiсть)
або зовсiм не сиричишла i не могла сиричишги шкоди, або
спричинила чи м(ила сiiрiчiiшєиi лишедуже незначну шкоду. Якщо
в дiяннi встаномевi освяки, якi вказанi в ч.2 ст.7, справа пiдлягау
закриттю за вiдсутшепо складу злочину (п.2 ст.б КПК).
Стаття 7. Поняття тяжкого злочину
Тяжкими иочимми визнаються перелiченi в частинi
2 цiвТ статтi умиснi дiяння, що являють пiдвищену
суспiльну небезпеку.
До тяжких злочинiв належать: особливо небезпечнi
злочини протидержави (статтi 56-60, 62, 63, 63); пору-
шення рiвноправностi громадян залежно вiд Тх расовоє,
нацiональноє приналежностi чи ставлення до релiгiє при
обтяжуючих обставинах (стаття 66 частини 2 1 3);
бандитизм (стаття 69); дiє, що дезорганiзують роботу
виправно-трудових установ (стаття 69); контрабанда
(стаття 70); масовi безпорядки (стаття 71); пошкоджен-
ня шляхiв сполучення 1 транспортних засобiв (стаття
78); виготовлення або збут пiдроблених грошей чи
цiнних паперiв (стаття 79); порушення правил про ва-
лютнi операцiє при обтяжуючих обставинах (стаття 80
частина 2); розкрадання державного або колективного
майна з проникненням у примiщення чи iнше сховище,
у великих розмiрах або в особливо великих розмiрах
(статтi 81 частини 3 i 4, 82 частини 3 1 4, 83 частина З,
84 частина 3 1 86); розкрадання державного або ко-
лективного майна шляхом грабежу, вчинене при обтя-
жуючих обставинах (стаття 82 частини 2 1 3); розбiй з
метою заволодiння державний, колективним майном
або iндивiдуальним майном громадян (статтi 86 1 142);
вимагательство державного або колективного майна
або iндивiдуального майна громадян прп обтяжуючих
обставинах (статтi 86 частина 3 i 144 частина 3); вчине-
не при обтяжуючих обставинах умисне знищення або
пошкодження державного чи колективного майна або
iндивiдуального майна громадян (статтi 89 частини 2 i
З та 14э частина 2); умисне пошкодження або знищеннi
майна працiвника правоохоронного органу (стаття 189
частина 2); умисне вбивство (статтi 93, 94196); умисне
тяжке тiлесне ушкодження (статтi 101, 189 частина 2);
згвалтування (стаття 117); захоплення заложникiв
(стаття 123); крадiжка Iндивiдуального майна з
проникненням у житло (стаття 140 частина 3); грабiж
при обтяжуючих обставинах (стаття 141 частини 2,314)
шахрайство з фiнансовими ресурсами (стаття 148"
частина 2);спекуляц1я при обтяжуючих обставинах
(стаття 154 частини 2 1 3); перевищення влади або
службових повноважень при оотяжуючих обставинах
(стаття 166 частина 2);
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150