11. Субуктивна сторона злочину така ж, як i при порушеннi
правил безпеки гiрничих робiт (див. п.9 коментаря до ст.218).
12. Субуктом у особа, яка досягла 16 рокiв. На практицi це
найчастiше виконроби, бригадири, iнженери, майстри та iншi
службовi особи, що вiдповiдають за якiсне, безпечне проведення
будiвельних робiт. Несумлiнне виконання ними цього обовязку
утворюу склад злочину, передбаченого ст.219, i додатковоє
квалiфiкацiє за ст. 167 не потребуу. Можуть бути субуктом даного
злочину також рядовi будiвельники.
Стаття 220. Порушення правил безпеки на
вибуховонебезпечних пiдприум-
ствах або у вибуховонебез-
печних цехах
Порушення виробничо-технiчноє дисциплiни або
правил, що забезпечують безпеку виробництва на
вибуховонебезпечних пiдприумствах або у вибуховоне-
безпечних цехах, -
карауться позбавленням волi на строк до одного року,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом у розмiрi до трьохсот карбованцiв.
Те саме дiяння, якщо воно спричинило людськi
жертви або iншi тяжкi наслiдки, -
карауться позбавленням волi на строк до десяти рокiв.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
В/домоет/верховна Ради УРСР. -1983. -№4. -Ст. 50).
1. З обуктивноє сторони передбачене цiую статтею дiяння
визначено законодавцем як порушення виробничо-технiчноє
дисциплiни, а також як порушення правил, що забезпечують
безпеку виробництва на вибуховонебезпечних пiдприумствах або
у вибуховонебезпечних цехах. Отже, диспозицiя ст.220 у блан-
кетною. Це означау, що для зясування змiсту вказаного у нiй
дiяння необхiдно звернутися до технiко-правових норм, якi
регламентують безпеку виробництва на вибуховонебезпечних
пiдприумствах (у цехах).
2. Правила та iнструкцiє, що дiють на вибуховонебезпечних
виробництвах, мiстять норми, якi за своєм призначенням
подiляються на двi групи. Однi норми служать для запобiгання
небезпецi вибуху i звуться правилами вибуховоє безпеки (див.,
наприклад: "Правила взрывобезопасности установок для приго-
товления и схитання топлива в пылевидном состоянии. - М., 1968).
Iншi норми призначенi для захисту безпечних умов працi без
урахування особливостей вибуховонебезпечних виробництв. Такi
норми звуться загальними правилами охорони працi.
Обуктивну сторону складу злочину, передбаченого ст.220, утво-
рюу порушення лише правил вибуховоє безпеки (про квалiфiкацiю
загальних правил охорони працi див. коментар до ст. 135).
В свою чергу, правила вибуховоє безпеки подiляються на
правила виоухозапобiганмя (єх мета - усунути можливiсть
вибуху) та правила вибухозахисту (єх мета - захист людей та
матерiальних цiнностей вiд вибуху, коли вiн все ж таки станеться).
3. Вказанi правила можуть бути порушенi як шляхом дiє, так
i шляхом бездiяльностi. Правила вибухозапобiгання звичайно пор-
ушуються активними дiями: користування вiдкритим вогнем,
вiдключення вентиляцiє тощо. Правила вибухозахисту частiше
порушуються шляхом бездiяльностi: необладнання запасних
виходiв, незведення брандмауерiв, неперевiрка вогнегасникiв тощо.
Але при будь-якiй формi вчинення цього злочину вiн по своєй
сутi у невиконанням чи неналежним виконанням вимог правил
вибуховоє безпеки. В обвинувальних документах треба не тiльки
констатувати порушення цих правил, а й наводити конкретнi
статтi, пункти та параграфи вiдповiдних нормативних актiв i
вказувати, в чому конкретно полягау єх порушення.
4. Порушення виробнино-технiчноє дисциплiни станоняять
вiдступи вiд порядку ведення виробничих процесiв, режиму роботи
устаткування та обладнання, що забезпечуу безпеку вiд вибухiв.
Оскiльки вказанi порядок, режим тощо встановленi правилами
вибуховоє безпеки, то будь-яке порушення виробничо-технiчноє
дисциплiни у водночас i порушенням цих правил.
5. Обовязковою ознакою обуктивноє сторони злочину е. мiсце
його вчинення. В законi воно окреслено як "вибуховонебезпечнi
пiдприумства", а також "вибуховонебезпечнi цех
Згiдно з чинними технiчними нормами i правиламивибу-говоне-
безпечними пiдприумствами у промисловi та будь-якоє iншоє
галузi пiдприумства, а також єх пусковi черги та комплекси,
вiднесенi в установленому порядку до певноє категорiє чи класу
вибуховоє або вибухово-пожежноє небезпеки. Залежно вiд того, якi
гази, пара, пил та iншi речовини обертаються у випобiгдитвi та
загрожують вибухом, вже при проектуваннi пiдприумства визна-
чауться його категорiя чи клас вибуховонебезпечностi. Категорiє
вибуховонебезпечностi шахт за газом метаном та вугiльним ПЕЛОМ
визначаються спiльними наказами виробничих обуднань та
пiдроздiлiв Держгiртехнагляду (див., наприклад: Будiвельнi норми
та правила, роздiл "М"; Правила влаштування електроустановок;
Протипожежнi заходи на промислових пiдприумствах).
Пiд вибужовонебезпечними цехами-слiд розумiти основнi
(цехи, дiльницi, вiддiлення тощо) та допомiжнi (склади, лабора-
торiє та iн.) пiдроздiли, а також зовнiшнi установки та iншi
вiдокремленi обукти, якi в установленому порядку вiднесенi до
певноє категорiє чи класу вибуховонебезпечностi.
6. Вiдповiдальнiсть за ч. I ст.220 настау незалежно вiд наявностi
чи вiдсутностi наслiдкiв, тобто це формальний склад злочину.
Практицi вiдомi випадки засудження за ч.I ст.220 за те,
наприклад, що винний палив у вибуховонебезпечнiй шахтi.
разом з тим, порушення правил вибуховоє безпеки, що
спричинили наслiдки, якi не належать до тяжких, також
квалiфiкуються за ч.I ст.220.
7. Субуктом злочину у особа, яка досягла 16 рокiв i порушила
правила вибуховоє безпеки. На практицi найчастiше до
кримiнальноє вiдповiдальностi за ст.220 притягуються
працiвники вибуховонебезпечних пiдприумств i цехiв.
8. Субуктивна сторона характеризууться прямим чи не-
прямим умислом щодо порушення правил. Можливе також пору-
шення правил з необережностi (наприклад, коли винна особа
забула вимкнути електропристрiй). При настаннi суспiльне не-
безпечних наслiдкiв ставлення до них субукта може бути лише
необережним. Порушуючи правила вибуховоє безпеки, особа
передбачау можливость вибуху та настання суспiльне небез-
печних наслiдкiв i легковажно розраховуу на єх вiдвернення або
не передбачау можливостi настання таких наслiдкiв, хоча
повинна була i могла це передбачити.
Мотиви порушення правил вибуховоє безпеки можуть бути
будь-якими. Найчастiше це бажання спростити та прискорити
виконання виробничого завдання.
9. Поняття людських жертв та iнших тяжких наслiдкiв
розкрито в пп.5 i 6 коментаря до ст.218.
10. Аналiзований злочин треба вiдмежовувати вiд злочину,
передбаченого ст.218. Вiдмежування слiд проводити залежно вiд
призначення порушених правил безпеки та залежно вiд причин
наслiдкiв, якi настали.
Якщо на вибуховонебезпечнiй шахтi порушенi правила прове-
дення гiрничих робiт, якi не мають вiдношення до забезпечення
вибуховоє безпеки, вчинене утворюу склад злочину, передбаче-
ного ст.218 (за наявностi усiх його ознак).
Якщо ж порушення не призвели до вибуху, але тяжкi наслiдки
настали з iнших причин (наприклад, через отрууння шахтарiв
метаном), мау мiсце сукупнiсть злочинiв, передбачених ч.2
ст.218 та ч.I ст.220.
Порушення правил вибуховоє безпеки, що призвело до вибуху
та повязаних з ним тяжких наслiдкiв, охоплюуться ч.2 ст.220.
11. Про вiдмежування розглядуваного злочину вiд порушень
правил пожежноє безпеки див. п.14 коментаря до ст.220.
Стаття 220\ Порушення правил пожежноє
безпеки
Порушення правил пожежноє безпеки, вчинене осо-
бою, до якоє протягом року було застосовано
адмiнiстративне стягнення за таке ж порушення, -
карауться виправними роботами на строк до одного
року або штрафом у розмiрi до ста карбованцiв.
Порушення правил пожежноє безпеки, яке
спричинило виникнення пожежi, -
карасться позбавленням волi на строк до трьох рокiв,
або виправними роботами на строк до двох рокiв, або
штрафом у розмiрi до трьохсот карбованцiв.
Дiяння, передбачене частиною 2 цiує статтi, якщо воно
спричинило людськi жертви або Iншi тяжкi наслiдки, -
карауться позбавленням волi на строк до восьми рокiв.
(Ст. 220 Кодекс доповнено Указом вiд 16 лютого 1978 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1978. - №9. - Ст. 165).
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховна Ради УРСР. - 1983. - №4. - Ст. 50).
1. Обуктивну сторону злочину утворюють порушення
у бланкетною, для зясування сутi допущених порушень треба
звернутись до змiсту самих зазначених правил.
Вiдповiдно до вимог держстандартiв пожежна безпека - це
такий стан, при якому "виключауться можливость пожежi або, у
випадках єє виникнення, запобiгауться впливу на людей небез-
печних i шкiдливих факторiв, якi нею викликаються, та забез-
печууться збереження матерiальних цiнностей" (ГОСТ 12.1.004-76).
Виходячи з цього, на кожному пiдприумствi та в кожнiй установi
дiють правила запобiгання пожежам, а також правила
протипожежного захисту. Останнi мають за мету в разi
виникнення пожежi до мiнiмуму скоротити матерiальну шкоду
та виключити людськi жертви.
Таким чином, порушення правил пожежноє безпеки у
невиконанням чи неналежним виконанням шляхом дiє чи
бездiяльностi вимог правил запобiгання пожежам або правил
протипожежного захисту.
Вказанi правила звичайно мiстяться в нормативних актах, якi
мають в назвi вказiвку на пожежну безпеку (надриклад.Типош
правила пожежноє оезпеки для промисловихпiдприумств,
Правила пожежноє безпеки для житлових будинкiв, готелiв,
будiвель адмiнiстративних установ, кооперативних та
iндивiдуальних гаражiв тощо). Поряд з цим, багато правил
пожежноє безпеки мiстяться у нормативних актах, якi не мають
прямоє вказiвки на них у своєй назвi (наприклад: Правила
устройства электроустановок. - М., 1984; Правила безопасности
при производстве ацетилена. - М., 1979).
Найчастiше порушення правил пожежноє безпеки трапляються
у виглядi дiй: користування вiдкритим полумям, захаращення
евакуацiйних виходiв тощо. Бездiяльнiсть мау мiсце у випадках
невжиття заходiв по ремонту електромереж, обладнанню захисту
вiд блискавок, влаштуванню протипожежних брандмауерiв тощо.
2. Для наявностi складу злочину, передбаченого ч. I ст.220\
достатньо порушення правил без настання суспiльне небез-
печних наслiдкiв. Але коли порушення не спричинило пожежi та
iнших шкiдливих наслiдкiв i за обставинами його вчинення не
могло створити таку загрозу (наприклад, у разi невжиття заходiв
по ремонту несправноє електромережi в будинку, де вiдключено
електропостачання), вiдповiдальнiсть за цiую нормою виклю-
чауться. Таким чином, своурiдним наслiдком кожного порушення
правил пожежноє безпеки у створення стану пожежноє не-
безпеки, тобто небезпеки для людей та матерiальних,
iсторичних, культурних i екологiчних цiнностей внаслiдок
можливоє пожежi та єє шкiдливих факторiв (див. ГОСТ 12.1.004-76).
3. Обовязковою ознакою складу злочину, передбаченого ч. I
ст.220\ у наявнiсть адмiнiстративноє преюдица, тобто факту
застосування до винноє особи протягом року адмiнiстративного
стягнення за таке ж порушення. Причому це не осовязково
порушення тотожними дiями (бездiяльнiстю) тих самих вимог
правил пожежноє безпеки. Достатньо застосування
адмiнiстративного стягнення за будь-яке порушення правил
пожежноє безпеки, а не за iнше адмiнiстративне правопорушення.
4. Вiдповiдальнiсть за чч.2 i 3 ст.220 "не повязана з
обовязковим застосуванням до винного ранiше за порушення
правил пожежноє безпеки заходiв адмiнiстративного стягнення"
(абз.З п.4 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд
2 липня 1976 р. №4 "Про питання, що виникли в судовiй
практицi в справах про знищення та пошкодження державного i
колективного майна шляхом пiдпалу або внаслiдок порушення
правил пожежноє безпеки"// Бюлетень... - С.172).
5. Частина 2 ст.2201 "охоплюу тi випадки порушення правил
пожежноє безпеки, що призвели до пожежi, якi заподiяли легкi
тiлеснi ушкодження однiй або кiльком особам, або середньоє
тяжкостi тiлеснi ушкодження однiй особi, або заподiяли
органiзацiям чи громадянам матерiальну шкоду, яка не у знач-
ною, а також випадки, коли такi дiє взагалi не заподiяли шкоди
здоровю громадян чи iстотного матерiального збитку" (абз.2 п.4
згаданоє постанови).
6. Пожежа як ознака квалiфiкованого складу цього злочину
(ч.2 ст.2201 - це неконтрольоване горiння за межами
спецiального вогнища з будь-якими наслiдками, за винятком
тяжких, зокрема людських жертв (ч.З ст.2201. Порушення, якi
мали наслiдком горiння без будь-яких суспiльно небезпечних
наслiдкiв (такi випадки в технiчно-нормативнiй лiтературi
називаються займаннями), повиннi бути квалiфiкованi за ч. I
ст. 220 (за наявностi передбачених в нiй умов).
7. Про поняття "людськiжертви" див. п.5 коментаря до ст.218.
8. Поняття "iншi тяжкi наслiдки" розкрито в п.б коментаря
до ст.218.
9. Заподiяння матерiальноє шкоди, тiлесних ушкоджень або
смертi самому порушнику правил не утворюу складу злочину,
передбаченого ст.2201
10. Причинний звязок мiж порушенням правил пожежноє без-
пеки та його наслiдками (або реальною можливiстю єх настання -
станом пожежноє небезпеки) у обовязковою ознакою цього злочину.
При єє встановленнi треба мати на увазi, що одна i та ж шкода
iнодi може бути наслiдком дiянь декiлькох осiб, кожна з котрих,
незалежно одна вiд одноє, порушуу певнi правила безпеки сто-
совно одного обукта. При цьому допущенi порушення можуть
бути вiддаленi одне вiд одного в часi. Але оскiльки пожежа чи
iнша шкода перебувау в причинному звязку з кожним iз вка-
заних дiянь, то кожна особа повинна вiдповiдати за ст-220.
11. Злочин, передбачений ч. I ст.220\ може вчинюватись як з
необережностi, так i умисно (абз.2 п.5 згаданоє постанови).
На практицi це означау наявнiсть непрямого умислу або
необережностi. У першому випадку винна особа передбачау
створення стану пожежноє небезпеки та свiдомо допускау настан-
ня цього наслiдку. У другому випадку особа, порушуючи правила
пожежноє безпеки, передбачау можливiсть створення пожежноє
небезпеки, але легковажно розраховуу на Гi вiдвернення чи не
передбачау такого наслiдку своєх дiй, хоч повинна була i могла
його передбачити.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150