Злочинно-недбалим буде, наприклад, невжиття
належних заходiв по охоронi сiльськогосподарських машин, пору-
шення правил технiчного обслуговування машин при єх зберiганнi,
недотримання вимог мiжсезонного зберiгання машин, тривале
зберiгання машин на вiдкритих площадках, а також порушення
iнших правил зберiгання машин. Сам по собi факт зберiгання машиВ
не в закритих примiщеннях чи не пiд навiсами, а "пiд вiдкритим
небом", якщо машини належним чином були пiдготовленi до такого
зберiгання i при цьому дотримувались правила зберiгання технiки
на вiдкритих площадках, складу розглядуваного злочину не утворюу.
7. Псування i поломка сiльськогосподарських машин - це таке iх
пошкодження, яке вимагау проведення єх суттувого ремонту або взагалi
виключау можливiсть єх використання за цiльовим призначенням, або
ж значно прискорюу знос машин, скорочуу строки єх експлуатацiє.
8. Розукомплектування сiльськогосподарських машин як са-
мостiйний склад злочину - це протиправне, не обумовлене станом
крайньоє необхiдностi, зняття з придатних для експлуатацiє
машин окремих вузлiв i деталей, як правило, з метю єх
використання на iнших аналогiчних машинах. Розукомiкту-
вання може бути i у виглядi повного демонтажу
сiльськогосподарських машин.
9. Якщо розукомплектування сiльськогосподарських машин
зумовлене станом крайньоє необхiдностi, склад злочину в дiях
особи вiдсутнiй. Наприклад, через вiдсутнiсть запасних частин
для комбайнiв в перiод збирання врожаю простоюють декiлька
комбайнiв, що створюу загрозу для збирання зернових у стислi
строки чи взагалi загрозу зiбрати повнiстю посiянi зерновi
культури. Зняття в такiй ситуацiє з одного комбайну деталей i
вузлiв для єх використання на iнших комбайнах слiд розглядати
як вчинене в станi крайньоє необхiдностi.
10. Субуктивна сторона злочинно-недбалого використання
сiльськогосподарських машин i єх злочинно-недбалого
зберiгання характеризууться або необережною виною, або ие-
рямим умислом. При непрямому умислi особа усвiдомлюу, що
внаслiдок порушення правил використання чи правил зберiгадня
сiльськогосподарських машин можливi наслiдки у виглядi єх
пгання, поломки чи розукомплектування iншими особами i, не
бажаючи цих наслiдкiв, свiдомо єх допускау. Якщо ж буде
встановлено, що особа бахала настання таких наслiдкiв, то
дiдповiдальнiсть вона повинна нести за злочини проти власностi
це службовi злочини.
i i/розукомплектування сiльськогосподарських машин як са-
"iрстiшiий злочин хапактеризууться лише прямим умислом. Ме-
тою розукомплектування у використання знятих деталей i вузлiв
на "iших сiльськогосподарських машинах, не зумовлене станом
крайньоє необхiдностi. Якщо ж розукомплектовуються машини з
метою обернення демонтованих деталей i вузлiв на користь свою
або шiих осiб, тобто з корисливою метою, дiє винного можуть
ква-тф куватись i як злочин проти власностi.
12. Субуктом злочинiв, передбачених ст.147, можуть бути як
служiюзi особи, так i рядовi працiвники радгоспiв, колгоспiв, iнших
державних чи кооперативних органiзацiй, на яких дiючими
правч-iами покладенi обовязки (постiйно чи тимчасово) по
зберанню, технiчному обслуговуванню i експлуатацiє
сiльськогосподарських машин. Псування, поломка i розукомплек-
ТУЖIЯНЯ сiльськогосподарських машин, вчиненi осооами, на яких
так обвязки не покладенi, тягне вiдповiдальнiсть за злочини проти
масностi (пошкодження чи знищення майна, розкрадання).
Iншi державнi i кооперативнi органiзацiє - це науково-дослiднi
IНСТТУ-Е. учбовi заклади, якi готують спецiалiстiв для
сiльс-когосподарського виробництва (вузи, технiкуми, училища,
школ" механiзаторiв, курси), дослiднi станцiє, тепличнi госпо-
дарсза, сiльськогосподарськi кооперативи, створенi на базi
госпрозрахункових пiдроздiлiв колективного
сiльськогосподарського пiдприумства або окремих груп
прапiвникiв, сiльськогосподарськi акцiонернi товариства,
асоцiацiє колективних сiльськогосподарських пiдприумств,
мiжколгоспнi та iншi пiдприумства i органiзацiє, якi здiйснюють
виробництво сiльськогосподарськоє продукцiє i продукцiє
тваринництва, в тому числi i пiдсобнi господарства пiдприумств
i органiзацiй, вiйськових частин, а також пiдприумства, що
здiйснюють ремонт сiльськогосподарських машин, єх технiчне
обслуговування, транспортування (наприклад, перевезення
сiльськогосподарських машин з однiує областi в iншу для допо-
моги в збираннi врожаю) та iншi.
IЗ. Законом вiд 14 лютого 1992 р. "Про колективне
сiльськогосподарське пiдприумство" (Вiдомостi Верховноє Ради Ук-
товаровиробники сiльськогосподарськоє продукцiє, заснованi на ко-
лективнiй формi власностi, названi "колективне
iльськогосподарське пiдприумство", пiд яким розумiуться до-
Оровiльне обуднання громадян у самостiйне пiдприумство для
спiльного виробництва сiльськогосподарськоє продукцiє i яке дiу на
засадах пiдприумництва та самоврядування. Термiн "колгосп", "ко-
лттне господарство" нинi в законодавствi не вживауться. Iснуючi
.Їоспи слiд розглядати як вид колективного
сiльськогосподарського пiдприумства.
I-> Бiол. законодавства. Спецвипуск. 417
14. Дiя ст.147 не поширюуться на селянськi (фермерськi) гос-
подарства, навiть якщо злочинно-недбале використання чи
зберiгання, а також розукомплектування сiльськогосподарськоє
технiки вчинене особами, якi працюють в селянському (фермерсь-
кому) господарствi за трудовим договором (контрактом, угодою).
15. Квалiфiкованими видами розглядуваного злочину (ч.2
ст. 147) у вчинення передбачених ч. I ст. 147 дiянь неодноразово
або заподiяння ними великоє шкоди.
Злочинно-недбале використання або зберiгання чи розукомп-
лектування сiльськогосподарських машин слiд вважати вчиненим
неодноразово при його скоуннi два i бiльше рази, незалежно вiд
послiдовностi вчинення цих дiянь, притягнення особи за попе-
редну (попереднi) дiяння до дисциплiнарноє чи кримiнальноє
вiдповiдальностi, предмета злочину (це може бути як одна й та
ж сiльськогосподарська машина, так i рiзнi, спочатку особа
розукомплектувала сiльськогосподарську машину, а потiм до-
пустила II ПОЛОМКу ТОЩО).
16. Питання про визнання заподiяноє шкоди великою повинно
вирiшуватись в кожному конкретному випадку псування, поломки
чи розукомплектування сiльськогосподарських машин. При цьому
повиннi враховуватись вартiсть знятих деталей i вузлiв, вартiсть
ремонту чи вартiсть сiльськогосподарських машин взагалi при єх
повному виведеннi з експлуатацiє, збитки, заподiянi внамiдок
неможливостi використання сiльськогосподарських машин за єх
цiльовим призначенням, наприклад, вартiсть незiбраного врожаю
сiльськогосподарських культур тощо.
Стаття 147.3лочинио<едбале зберiгання зерна
та насiння олiйних культур
Злочинно-недбале зберiгання в колгоспах, радгос-
пах, Iнших державних чи кооперативних пiдприумствах
I органiзацiях зерна та насiння олiйiм культур, що
призвело до єх псування,-
карауться позбавленням волi на строк до одного року,
або виправними роботами на строк до двох рокiв, або
штрафом у розмiрi до тисячi карбованцiв.
ТI самi дiяння, що завдали великоє шкоди або вчиненi
неодноразово, -
караються позбавленням волi на строк до трьох рокiв.
(Ст. 147Ї Кодекс доповнено Указом вiд 25 серпня 1991 р.
//Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1991. - №40. -
Ст. 531).
1. Предметом розглядуваного злочину у зерно i насiння
олiйних культур. Зерно - це плоди, насiння злакових, зернобо-
бових i деяких iнших рослин, якi використовуються для харчу-
вання людей i як корм для тварин i птицi (пшениця, жито, овес,
ячмiнь, кукурудза, рис, гречка, просо, горох та iн.). Носiння
олiйних культур - це плоди рослин, якi використовуються для
виробництва рослинного масла (олiє). До олiйних культур
дiдносяться соняшник, рицина, рапс, гiрчиця, рижiй, соя та iншi.
рослинне масло може вироблятись i з зерна злакових, льонових
та iнших рослин (кукурудзи, льону, конопель та iн.).
Не вiдноситься до предмета розглядуваного злочину насiння
технiчних, кормових та iнших культур (конюшини, тимофiєвки,
люцерни, бурякiв, огiркiв та iн.), яке використовууться лише як
посiвний матерiал для вирощування таких культур. "Насiння -
генеративнi i вегетативнi органи рослин, що використовуються
для вiдтворення сорту (саме насiння, саджанцi, циоулини,
бульби, меристема тощо)" (ст. I Закону вiд 23 грудня 1993 р.
"Про насiння" // Голос Украєни. - 1994. - 15 сiчня).
Не вiдносяться до предмета розглядуваного злочину i продукти
харчування, отриманi пiсля переробки зерна i насiння олiйних
культур (крупи, борошно, олiя, макуха тощо).
2. Мiсце вчинення злочину - колгоспи, радгоспи, iншi де-
ржавнi чи кооперативнi пiдприумства i органiзацiє. До iнших
державних пiдприумств i органiзацiй вiдносяться елеватори,
млини, зернообробнi пiдприумства, науково-дослiднi заклади,
дослiднi станцiє та iншi пiдприумства i органiзацiє, в яких
зберiгауться зерно i насiння олiйних культур.
3. Обуктивна сторона злочину характеризууться наявнiстю
трьох обовязкових ознак: 1) дiяння (як правило, бездiяльнiсть);
2) наслiдки у виглядi псування зерна i насiння олiйних культур;
3) причинний звязок мiж дiянням i наслiдками.
4. Пiд злочинно-недбалим зберiганням зерна i насiння
олiйних культур слiд розумiти порушення правил єх зберiгання:
зберiгання на вiдкритих токах, недотримання правил теплового
i повiтряного режиму в коморах, амбарах, портових термiналах,
iнших складських примiщеннях тощо.
Псування зерна i насiння олiйних культур - приведення єх у
повну чи часткову непридатнiсть для використання за цiльовим
призначенням внаслiдок втрати чи зниження якiсних властиво-
стей (наприклад, проростання зерна i насiння, втрата гене-
ративних i вегетативних якостей, зараження шкiдниками,
збудниками хвороб, зниження сортностi, зiпрiвання, загнивання,
забруднення хiмiчними речовинами).
5. Для вiдповiдальностi за ч.I ст.147 не мау значення розмiр
заподiяних збиткiв внаслiдок псування зерна i насiння олiйних
культур, оскiльки адмiнiстративна вiдповiдальнiсть за недбале
зберiгання зерна i насiння олiйних культур, що призвело до єх
псування, не встановлена. Проте при заподiяннi збиткiв в не-
значних розмiрах необхiдно вирiшувати питання про можливiсть
застосування ч.2 ст.7 i притягнення особи до дисциплiнарноє чи
iншоє вiдповiдальностi.
6. Злочинно-недбале зберiгання зерна i насiння олiйних куль-
тур, що призвело до єх розкрадання, знищення чи загибелi, тягне
вiдповiдальнiсть за статтями 91, 90 чи 167 за наявностi ознак цих
злочинiв.
7. Субуктивна сторона злочину характеризууться необе-
режним ставленням винного до наслiдкiв (псування зерна i
насiння олiйних культур). Саме ж порушення правил зберiгання
зерна i насiння олiйних культур може бути вчинене як умисно,
так i необережно. Якщо особа, умисно порушуючи правила
зберiгання зерна i насiння олiйних культур, передбачала
можливiсть єх псування i бахала чи свiдомо допускала такi
наслiдки, вона несе вiдповiдальнiсть за умисне пошкодження
державного чи колективного майна за ст. 89.
8. Субуктам злочину у особа, на яку покладенi обовязки по
зберiганню зерна i насiння олiйних культур.
9. Квалiфiкуючими ознаками злочину в ч.2 ст. 147 передбаче-
но велика шкода i неодноразовiсть встановлених ч. I ст. 147 дiй.
Неодноразовим слiд вважати вчинення дiянь, передба-
чених ч.I статтi, два i бiльше рази, незалежно вiд того, чи
притягувалась особа за попереднi дiє до кримiнальноє
вiдповiдальностi.
Питання про визнання заподiяноє шкоди великою повинно
вирiшуватись в кожному конкретному випадку з урахуванням всiх
обставин справи. При цьому мау враховуватись кiлькiсть зiпсованого
зерна i насiння олiйних культур, розмiр збиткiв вiд зниження єх
якiсних (споживчих) властивостей та затрати на єх вiдномення.
Стаття 148. Заняття забороненими видами
пiдприумницькоє дiяльностi
Заняття видами пiдприемницькоТ дiяльностi, щодо
яких е спецiальна заборона, крiм випадкiв, передба-
чених цим Кодексом, -
карауться штрафом вiд ста до трьохсот мiнiмальних
розмiрiв заробiтноє плати з позбавленням права займати
певнi посади або займатися певною дiяльнiстю строком
до трьох рокiв та з конфiскацiую майна чи без такоє.
ТI ж дiє, якщо вони завдали iстотноє шкоди Iнтересам
держави, Iнших юридичних або фiзичних осiб, а також
якщо вони вчиненi особою, ранiше судимою за заiiтття
забороненими видами пiдприумницькоє дiяльностi, -
караються позбавленням волi на строк до пяти рокiв з
позбавленням права займати певнi посади або зай-
матися певною дiяльнiстю на строк до пяти рокiв та з
конфiскацiую майна.
(Ст. 148 в редакцiє Закону вiд 28 сiчня 1994 р. //Голос Ук-
раєни. - 1994. - ЗО березня).
I. У Законi Украєни вiд 7 лютого 1991р.Про пiдприумництво"
безпосередньо не мiститься пеоелiку заборонених видiв
пiдприумницькоє дiяльностi i такого поняття Закон не дау. У
ньому у перелiк видiв дiяльностi, якi можуть здiйснюватись лише
державними пiдприумствами: виготовлення i реалiзацiя нар-
котичних засооiв, вiйськовоє ?броє та боуприпасiв до неє, вибу-
хових речовин чи охорона обуктiв державноє власностi (ст.4
Закону в редакцiє вiд 16 грудня 1993 р. // Вiдомостi Верховноє
Ради Украєни. - 1994. - №3. - Ст. 13) або державними чи
пiдприумствами певних органiзацiйно-правових форм: проведен-
ня ломбардних операцiй - державними пiдприумствами чи
повними товариствами. У ст.4 Закону мiститься також досить
ве такий перелiк видiв дiяльностi, що можуть здiйснюватись лише
за спецiальним дозволом (лiцензiую), який видауться Кабiнетом
Мiнiстрiв або уповноваженими ним органами (Вiдомостi Верхов-
ноє Ради УРСР - 1991. - №14. - Ст.168; Вiдомостi Верховноє
Рази Украєни. - 1992. - №48. - Ст.654; №51. - Ст.680; 1993. -
№30 - Ст.322; №51. - Ст.481; 482; 1994. - №3. - Ст.IЗ).
окремими видами дiяльностi можуть займатись лише юридичнi
особи, а деякими iє видами - юридичнi особи визначених законом
органiзацiйно-правових форм. Так, згiдно з Декретом Кабiнету
Мiнiстрiв Украєни вiд 17 березня 1993 р. "Про довiрчi то-
вариства" довiрчими можуть бути лише товариства з додатковою
вiдповальнiстю (Вiдомостi Верховноє Ради Украєни.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150