3. При вбивствi внаслiдок злочинноєнедбалостiвинна особа
не передбачау настання смертi iншоє людини, хоч повинна була
i могла передбачити настання такого результату своує дiє чи
бездiяльностi, якби була обачна.
Розглядаючи справу в порядку нагляду, судова колегiя Вер-
ховного Суду Украєни переквалiфiкувала вчинене Д. з ст.94 на
СТ.98. Пiсля вечiрки Д. запропонував гостям розходитись. Ф.
почав упиратись. Тодi Д. зняв з стiни мисливську рушницю i
вистрелив у нього. Хоча патрон був зараджений тiльки порохом
i пихами останнi пробили груди Ф. i пошкодили лiвий шлуночок
мопя вiд чого потерпiлий помер. З показань Д. видно що мн
Листувався рушницею близько двох рокiв. Набоє до неє
ерiгались у валiзi. Беручи з неє гiльзу, Д. не знав, що вона
враджена порохом. На попередньому слiдствi i в судi вiн
твердив, що вбивати Ф. не мав намiру, а лише прагнув налякати
його. Свiдок подiє К. пiдтвердив цi показання. Так, останнiй,
зокрема, розповiв, що коли Д. почав заряджати рушницю, i вiн
його попередив бути обережним, то той вiдповiв, що патрон
холостий. З протокояу огляду мiсця подiє видно, що у валiзi
виявили двi стрiлянi гiльзи i один заряджений патрон. Понятi,
якi були. при цьому, заявили, що по зовнiшньому вигладу гiльз
було неможливо встановити, чи зарядженi вони, чи нi. Цi та iншi
матерiали справи, зазначила судова колегiя Верховного Суду,
переконують, що Д. убив Ф. з необережностi. Заряджаючи
рушницю, вiн по зовнiшньому вигляду гiльзи вважав, що вона
не заряджена, тобто проявив злочинну необережнiсть: смертi Ф.
вiн не бажав i не чекав, але повинен був передбачити настання
тяжких наслiдкiв (Рад.право. - 1966. - №7. - С.98).
Вбивство внаслiдок злочинноє недбалостi слiд вiдрiзняти вiд
казусу: коли особа не передбачала настання смертi iншоє
людини, не повинна була i (або) не могла єє передбачити. За таких
обставин смерть не повинна iнкримiнуватися у вину.
Ч. був засуджений за ст.98, а також ст.19i ч. I ст. 162. Вiн був
визнаний винним у тому, що, працюючи бригадиром будiвельного
управлiння, дав вказiвку робiтникам П. i Г. наглушити риби у
рiчцi за допомогою електроструму i видав для цього моток
електродроту. Пiд час цих незаконних дiй струмом напругою 380
вольт був смертельно травмований Л., який приуднався до бра-
конурiв. Ч. не був на мiсцi вчинення злочину, не був вiн i
безпосереднiм виконавцем злочинних дiй, що призвели до смертi
потерпiлого. Суд не обгрунтував у вироку, яким чином вiн мiг
передбачити можливiсть смертельного поранення струмом Л" про
присутнiсть якого на мiсцi, де вiдбувалися подiє, вiн не знав.
Обставини ж свiдчать, що Ч. не передбачав i не мiг передбачити
такоє можливостi, тому судова колегiя Верховного Суду Украєни
виключила з вироку та ухвали судовоє колегiє обласного суду
квалiфiкацiю його дiй за ст.98 (Рад.право. - 1981.- №2. - С.84).
В усiх випадках квалiфiкацiє вчиненого за ст.98 необхiдно
встановити, чи повинен був i чи мiг винний передбачити настання
смертi потерпiлого, що вирiшууться з врахуванням конкретних
обставин справи i особистих якостей винного, його спецiальних
знань, конкретних, дiючих в певнiй галузi, i загальноприйнятих
правил обачливостi тощо.
4. В судовiй практвцi мау мiсце помилкова квалiфiкацiя вчине-
ного за ст.94 замiсть ст.98 <див.,наприклад: Рад.право.- 1971. -
№8. - С. 108), коди усвiдомлення винним фактичноє сторони своєх
дiй помилково визнауться доказом передбачення смертi
потерпiлого. Якщо умислом особи, яка, наприклад, вдарила або
штовхнула потерпiлого, не охоплювалось заподiяння смертi, яка
сталася вiд травми, одержаноє при падiннi на тверде покриття,
гострi предмети тощо, вчинене винним повинно розглядатись як
вдiвство з необережностi (див., наприклад: Рад.право. - 1970. -
№9. - С.105; 1971. - №11. -С.109).
Про розмежування ст.98 та ч.З ст.ЮI див. пп.14, 16 коментаря
до ст.ЮI.
5. Субуктом злочину, передбаченого ст.98, у особа, яка досягла
чотирнадцятирiчного вiку. Ними можуть бути i медичнi працiвники-
лiкарi, фелвдшери, медичнi сестри, акушери, а такж фармацевти,
якi несуть вiдповiдальнiсть за лiкарську помилку, поеднану з
необережною виною до наслiдкiв, зокрема, смертi пацiунта.
6. Необережне заподiяння смертi квалiфiкууться за ст.98, колi
такий результат не у ознакою злочину, вiдповiдальнiсть за
вчинення якого передбачена в iнших статтях КК (наприклад, ч.I
СТ.77, ч.I ст.77 ч.З ст.89, ст.90, ч.З ст.109, ч.2 ст.135, ч.З ст.144,
ч.2 i ч.З ст.215, ч.З ст.2172, ч.З ст.220). При вчиненнi умисних
злочинiв, до обуктивноє сторони яких не входить необережне
спричинення смертi потерпiлого, дiє винноє особи пiдлягають
квалiфiкацiє за сукупнiстю злочинiв, наприклад, за вiдповiдною
частиною ст.206 i ст.98 (абз.2 п.14 постанови Пленуму Верхов-
ного Суду Украєни вiд 28 червня 1991 р. №3 "Про судову
практику в справах про хулiганство" // Бюлетень...- С.152), за
вiдповiдною частиною ст. 142 i ст.98 (абз.4 п. 12 постанови Пле-
нуму Верховного Суду Украєни вiд 25 грудня 1992 р. №12 "Про
судову практику в справах про корисливi злочини проти приват-
ноє власностi" // Бюлетень...- С.IОО).
Стаття 99. Доведення до самогубства
Доведення до самогубства або до спроби вчинити са-
могубство особи, що перебував в матерiальнiй або
iншiй залежностi вiд iншоє особи, шляхом жорстокого з
нею поводження або систематичного приниження Т?
людськоє гiдиостi -
карауться позбавленням волi на строк до пяти рокiв
Доведення до самогубства або до спроби вчинити са-
могубство внаслiдок систематичного цькування чи на-
клепу з боку особи, вiд якоє потерпiлий не був у ма-
терiальнiй або iншiй залежностi, -
карауться позбавленням волi на строк до трьох рокiв.
1. Обуктам злочину, передбаченого ч.I ст.99, у життя iншоє
людини, яка перебувау в матерiальнiй або iншiй залежностi вiд
винного. Для матерiальноє залежностi характерно те, що
одним з джерел iснування потерпiлого була суттува матерiальна
допомога з боку винного, зокрема, перебування потерпiлого на
його утриманнi. Пiд iншою залежнiстю розумiуться за-
лежнiсть службова, шлюбна, та, що випливау з факту проживан-
ня на жилiй площi винного, залежнiсть пiдопiчного вiд опiкуна,
пацiунта вiд лiкаря, пiдозрюваного вiд працiвника дiзнання чи
слiдчого тощо. Матерiальна залежнiсть може поуднуватися з
iншою залежнiстю.
2. Обекпишна сторона злочину, передбаченого ч.I ст.99,
включау i себе дiяння винноє особи (дiю чи бездiяльнiсть), що
полягау в жорстокому поводженнi винного з потерпiлим або
систематичному приниженнi його людськоє гiдностi, результат у
виглядi самогубства чи спроби вчинити самогубство, причинного
звязку мiж першим i другим. Специфiка обуктивноє сторони
полягау у тому, що дiє винного обумовлюють дiє самого
потерпiлого, якi безпосередньо i викликають результат. Отже,
названий результат опосередкований дiями потерпiлого.
Жорстоке поводження з потерпiлим проявляуться в дiяннях,
що спричиняють фiзичний бiль або створюють нестерпнi умови
для життя (побоє, погрози вбивством (див., наприклад, справу Д.
// Практика... - С.135-136), мордування, нанесення тiлесних
ушкоджень, залишення без єжi, одягу, позбавлення волi, приму-
шування до непосильноє працi тощоИ частiше за все-вчинюються
систематично.
Систематичне приниження людськоє гiдностi полягау в
цькуваннi, зведеннi безпiдставних звинувачень, знущаннi над
честю жiнки, образах, наклепах, необгрунтованих причiпках по
службi та iнших подiбних проявах принизливого поводження з
потерпiлим, повторюваними багаторазово - три i бiльше рази.
Доведення до готування до самогубства або до висловлювання
намiру про самогубство не дау розглядуваного складу злочину.
Однак якщо дiє того, хто довiв до готування до самогубства, у
злочинними, вони мають квалiфiкуватися за вiдповiдною статтею
КК (наприклад, умисне середньоє тяжкостi тiлесне ушкодження
-за ст. 102, побоє i мордування-за вiдповiдною частиною СТ.107).
Доведення до самогубства чи до спроби вчинити самогубство
шляхом жорстокого поводження з потерпiлим, який перебувау у
вказанiй у законi залежностi шляхом вчинення злочинних дiй,
якi у бiльш суспiльне небезпечними, нiж злочин, передбачений
ч.I ст.99, потребуу квалiфiкацiє вчиненого за сукупнiстю
злочинiв (наприклад, за ч.I ст.99 i ч.I ст.ЮI).
3. Субуктивна сторона розглядуваного злочину харак-
теризууться виною у формi необережностi або умислу.
4. Субуктом злочину у особа, яка досягле
шiстнадцятирiчного вiку. Самогубство або спроба вчинити само-
губство, що стали наслiдком жорстокого поводження або систе-
матичного приниження людськоє гiдностi потерпiлого як прояву
перевищення влади або службових повноважень, пiдлягають
квалiфiкацiє за ч.I ст.99 та ч.2 ст. 166 (див. абз.4 п.8 постанови
Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 27 грудня 1985 р. №12
"Про судову практику в справах про перевищення влади або
службових повноважень // Бюлетень...- С.133).
5. В ч.2 ст.99 передбачена вiдповiдальнiсть за доведення до
самогубства або до спроби вчинити самогубство внаслiдок систе-
матичного цькування чи наклепу з боку особи, вiд якоє потер-
пiлий не перебував в матерiальнiй або iншiй залежностi.
Пiд систематичним цькуванням розумiються багаторазовi
погрози, образи, переслiдування, причiпки тощо.
Про поняття наклепу див. п.З коментаря до ст. 125.
6. Самогубство не схвалюуться суспiльною мораллю та
викликау громадський осуд, однак не у злочином, рiвно вк i
спроба вчинити самогубство. Тому мдлювляння до самогубства,
чмобництво у самогубствi та спробi його вчинення не у
крашнально караними дiями. В той хе час пiдмовляння до
самогубства та пособництво у самогубствi особи, яка не здатна
розумiти значення своєх дiй або керувати ними (це може бути
малолiтнiй, душевно хвора людина) мають розцiнюватись як
умисне вбивство (коли мало мiсце таке специфiчне самогубство)
або замах на умисне вбивство (коди мала мiсце спроба вчиняти
таке специфiчне самогубство). Якщо за вказаних обставин мало
мiсце невдале пiдмовляння до самогубства, дiє винного будуть
являти собою готування до умисного вбивства.
Стаття 100. Погроза вчинити вбивство
Погроза вчинити вбивство, при наявностi реальних
пiдстав побоюватися виконання цiує погрози, -
карауться позбавленням волi на строк до одного року.
(Iз змiнами, внесеними Законом вiд 6 березня 1992 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -1992. -№23. -Ст. 337).
1. Обуктивна сторона злочину полягау в погрозi вчинити
вбивство при наявностi реальних пiдстав побоюватися виконання
такоє погрози. Погроза може бути виражена усно, письмово,
жестом, демонстрацiую зброє тощо, причому як безпосередньо
потерпiлому, так i через третiх осiб. Вона може бути адресована
однi особi або кiльком, бути одноразовою чи кiлькаразовою,
переростаючою в тероризування.
Злочин вважауться закiнченим в момент сприйняття погрози
потерпiлим.
2. Необхiдною умовою караностi погрози вбивством е П
реальнiсть, що повязано iз здатнiстю викликати побоювання
про приведення а у виконання. Про реальнiсть погроЬ можуть
свiдчити єє конкретний змiст i супутнi обставини (обстановка,
мiсце, час, спосiб здiйснення та iнтенсивнiсть вираження), а
також обставини, що випливають з попереднiх стосункiв винного
i потерпiлого (наприклад, систематичне переслiдування
потерпiлого, що супроводжувалось побоями) або характеризують
особу винного в цiлому (вчинення ним насильницьких злочинiв
у минулому, психiчний стан тощо). Отже, реальнiсть погрози
встановлюуться в кожному окремому випадку, виходячи з конк-
ретних обставин справи з урахуванням як обуктивного, так i
субуктивного критерiєв.
3. Вiд погрози вбивством слiд вiдрiзняти готування до
вбивства, що мау мiсце у випадку, коли погроза супроводжува-
лась дiями, спрямованими на С реалiзацiю.
Перебуваючи в нетверезому станi, Г. на роботi виконував
сторонню роботу. Головний iнженер радгоспу К. вiдсторонив Г.
вiд роботи. Тодi останнiй пригрозив йому вбивством. К. не надав
значення цим словам. Увечерi Г. взяв рушницю та патрон до неє
Я>
i пiшов у напрямi контори радгоспу, де в той час був К. На
запитання дружини, навiщо вiн взяв рушницю, Г. вiдповiв, що
хоче вбити головного iнженера радгоспу. Пiсля того, як Г. вийшов
з квартири, дружина повiдомила про це органам влади. В конторi
радгоспу працiвник мiлiцiє затримав Г. i вiдiбрав рушницю. На
запитання працiвника мiлiцiє, чого Г. прийшов до контори, -гой
вiдповiв: "Щоб розрахуватися з головним iнженером". Отже, дп
засудженого свiдчать, що вiн приготувався до вчинення вбивства,
але довести свiй намiр до кiнця не змiг з причин, незалежних вiд
нього. В ухвалi судовоє колегiє Верховного Суду Украєни зазна-
чауться, що погроза вбивством обмежууться дiями, якi
пiдкрiплюють єє, але не переростають в дiяльнiсть, безпосередньо
спрямовану на його вчинення. Умисел винного в цих випадках
спрямований тiльки на погрозу вбивством. Дiє Г. правильно
квалiфiкованi судом за ст. 17 i п. "в" ст.93 як готування до
вбивства К. у звязку з виконанням ним службового обовязку,
тому пiдстав до переквалiфiкацiє дiй засудженого на ст. 100 немау
//Рад.право. - 1971. - №7. - С.108).
4. Субвктшна сторона характеризууться умисною виною:
винна особа усвiдомлюу, що висловлена нею погроза здатна
викликати у потерпiлого побоювання в звязку з можливiстю єє
реалiзацiє, i бажау цього. При цьому не мау значення, чи мав
винний намiр привести погрозу у виконання.
5. Субукт - приватна особа, яка досягла шiстнадцятирiчного
вiку. Службова особа за погрозу вчинити вбивство при наявностi
необхiдних пiдстав вiдповiдау за ч.2 ст.iбб чи ч.2 ст.175.
6. Погроза вчинити вбивство може бути способом вчинення
iнших злочинiв (зокрема, передбачених статтями 86, 86, 86,
117, 118, 123\ 142, 144, 1762, 180, 188, 188 1892, 190, 206,
2172, 217, 223,228, 2292,235), складом яких вона охоплюуться
i додатковоє квалiфiкацiє за ст. 100 не вимагау (див.,наприклад,
абз.З п.8 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд
27 березня 1992 р. №4 "Про судову практику в справах про
згвалтування та iншi статевi злочини"// Бюлетень.,,- С.84; абз.4
п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 25 грудня
1992 р. №12 "Про судову практику в справах про корисли i
злочини проти приватноє власностi" // Бюлетень.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150