https://wodolei.ru/catalog/unitazy/roca-meridian-346248000-65745-item/ 
А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

З ст-206
може нести лише особа, яка застосувала або намагалась застосу-
вати згаданi знаряддя для нанесення тiлесних ушкоджень.
15. У разi вчинення особою в рiзний час двох або бiльше
алочинiв, вiдповiдальнiсть за якi передбачена рiзними частинами
СТ.206, вчинене мау квалiфiкуватись по кожному iз злочинiв
самостiйно. Якщо окремi хулiганськi дiє пiдпадають пiд ознаки
однiує i тiує ж частини ст.206, все вчинене квалiфiкууться за цiую
нормою один раз i покарання визначауться також один раз, а ве
за сукупнiстю злочинiв.
16. Субуктивна сторона хулiганства характеризууться
умисною формою вини i мотивом явноє неповаги до суспiльства.
При вчиненнi даного злочину, в якому дiє характеризуються
грубим порушенням громадського порядку i явною неповагою до
суспiльства, особа усвiдомлюу такий характер своєх дiй i бахау
так дiяти.
При вчиненнi особливо злiсного хулiганства винниi
усвiдомлюу наявнiсть особливих квалiфiкуючих ознак своує
поведiнки (наприклад, що застосовуваний ним для нанесення
тiлесних ушкоджень предмет у холодною зброую). Умисел сто-
совно заподiяння або можливостi заподiяння шкоди здоровю
потерпiлого як одному з обуктiв особливо злiсного хулiганства
може бути як прямим, так i непрямим. Так, переквалiфiковуючг
вчинене Ж. зi ст.17 i ппб" та "е" ст.93 на ч.I ст.ЮI i ч.З СТ.206,
судова колегiя Верховного Суду Украєни вказала, що вiн,
стрiляючи з хулiганських спонукань у оiк, де знаходились люди,
i маючи намiр у такий спосiб налякати єх, не бажав смертi
потерпiлому, але свiдомо допускав можливiсть поранення з
спричиненням тяжких тiлесних ушкоджень (Рад. право. - 1977.
-№1.- С. 106), тобто дiяв з непрямим умислом щодо тяжких
тiлесних ушкоджень, якi настали (див. також ухвду судовоє
колегiє Верховного Суду Украєни у справi К. // Рад. право.-
1990. - №10. - С.85-86).
В усiх випадках застосування або спроби застосування зброє,
ножiв або спецiально пристосованих для нанесення тiлесних
ушкоджень предметiв слiд зясовувати, чи не мав мiсця замах на
вбивство або тяжке тiлесне ушкодження, що у бiльш тяжким
злочином.
Мотивом хулiганства у усвiдомлене прагнення виявити явну
неповагу до суспiльства шляхом вчинення дiй, що грубо порушують
iромадський порядок. Вiн може характеризуватись комплексом
низьких спонукань у виглядi прагнення протиставити себе
суспiльству, проявити iрубу силу, пяну хвацькiсть, пустощi тощо.
В процесi вчинення злочину, який почався з мотивiв особистого
характеру (помста, ревнощi тощо), останнi можуть перейти в мотав
явноє неповаги до суспiльства. Тим самим дiяння можуть перет-
воритись iз посягання на особу в злочин проти громадського порадку
- хулiганство. Вiдсутнiсть у вчиненому мотиву явноє неповаги ДО
суспiльства свiдчить i про вiдсутнiсть хулiганства, хоча б дiє винного
тiую чи iншою мiрою порушували громадський порядок.
17. Слiд вiдрiзняти хулiганство вiд iнших злочинiв залежно вiд
дрдмованостi умислу винного, мотивiв, цiлей та обставин
вчинених ним дiй. Дiє, що супроводжувались погрозами вбивства,
образою, нанесенням побоєв, заподiянням тiлесних ушкоджень,
вчиненi в сiмє, квартирi щодо родичiв, знайомих i викликанi
особистими неприязними стосунками, неправильними дiями по-
терпiлих i таким iншим, повиннi квалiфiкуватись за статтями КК,
що передбачають вiдповiдальнiсть за злочини проти особи. Такi дiє
можуть квалiфiкуватися як хулiганство лише в тих випадках, коли
вони одночасно були поуднанi з грубим порушенням громадського
порядку i виражали явну неповагу до суспiльства (п. 16 постанови
Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 28 червня 1991 р. №3).
в постановi президiє Харкiвського обласного суду в справi П.
вказано, що вiн заподiяв тiлеснi ушкодження потерпiлому не з
хулiганських мотивiв (як це визнав суд), а на грунтi конфлiкту, що
виник внаслiдок неправильноє поведiнки самого потерпiлого К.,
який не захотiв показати квиток контролеру в автобусi. Вiн штовхав
та ображав контролера, у звязку з чим водiй П. намагався його
затримати. Проте К. схопив водiя за одяг, порвавши сорочку, i
вийшов з автобуса. П. пiшов за ним i двiчi вдарив його головою,
заподiявши потерпiлому легкi тiлеснi ушкодження з короткочасним
розладом здоровя. Як зазначено в постановi президiє обласного
суду, конфлiкт тривав незначний час, громадський порядок пору-
шено не було. Президiя Харкiвського огаасного суду дiє П. перек-
валiфiкувала з ч.2 ст.206 на ч.I ст.IОб (Рад.право. - 1991. - №2. -
С.93; див. також ухвали судовоє колегiє Верховного Суду Украєни в
справах К., К., Л. // Практика судiв Украєни в кримiнальних
српавах - С-136-139).
18. Слiд розрiзняти хулiганство, вчинене групою осiб, i
злочини, передбаченi статтями 71 та 187. Масовi безпорядки
передбачають наявнiсть натовпу, який керууться рiзними
мотивами. Єх учасники безпосередньо здiйснюють погроми,
руйнування, пiдпали та iншi подiбнi дiє або чинять збройний опiр
владi i цим .можуть дезорганiзувати i навiть паралiзувати на
якийсь час дiяльнiсть органiв влади i управлiння, створюючи
загрозу для громадськоє безпеки. При груповому ж хулiганствi
цi ознаки вiдсутнi. Виннi, дiючи з хулiганських спонукань,
намагаються лише грубо порушити громадський порядок. На
вiдмiну вiд масових безпорядкiв дiє, передбаченi ст. 187, можуть
виходити не вiд натовпу, а вiд окремоє групи людей i не супро-
воджуватись погромами, руйнуваннями, пiдпалами та iншими
подiоними дiями. Дiє, передбаченi ст. 187, не супроводжуються
явною неповагою до суспiльства, а лише порушують громадський
порядок, нормальну дiяльнiсть установ, пiдприумств i
органiзацiй, роботу транспорту або повязанi з явною непокорою
законним вимогам представникiв влади. Якщо ж такi дiє супро-
воджуються вчиненим з хулiганських спонукань насильством,
пошкодженням майна, безчинством, вони повиннi додатково
квалiфiкуватися i за ст.206 (п.15 постанови Пленуму Верховного
Суду Украєни вiд 28 червня 1991 р. №3).
19. Iгнорування субуктивноє сторони iчиневого, зокрема, його
мотиву (неприязнi особистi стосунки, ревнощi тощо), є-ягае ас-
правильну квалiфiкацiю дiй винного як хулiганства (до
наприклад, Рад-право. - 1980. - №9. - С-ввЗ; 1981. - №6. - С.84-85
1986. - №4. - С.90; 1986. - №7. - С.89). Не мохуть квалiфiкуватись
як хулiганство правомiрнi дiє, вчиненi в станi необхiдноє оборовх
(Рад. право. - 1982. - №3. - С.91-92; 1983. - №2. - С.82), а також
дiє, спрямованi на присiкання злочинних посягань i затримання
злочинця, навiть якщо при цьому вимушено спричинено шкоду
злочинцю (Рад.право.-1975.-№7.-С.100-101).
20. Субуктом хулiганства, передбаченого ч. I ст.206, у особа,
яка до моменту вчинення злочину досягла 16 рокiв, тодi як
злiсного i особливо злiсного хулiганства (чч.2 i 3 ст.206) - особа,
якiй виповнилось 14 рокiв.
Стаття 206. Заклики до вчинення дiй, що за-
грожують громадському порядку
безпецi громадян
Заклики до погромiв, насильного виселення громадян
або до вчинення Iнших дiй) що загрожують громадське
му порядку i безпецi громадян, а так само розповсюд
ження, виготовлення чи зберiгання з метою розповсюд-
ження матерiалiв такого змiсту (листiвок, плакатiв I
т.iн.)-
караються випраЬними роботами на строк до одного
року або штрафом у розмiрi до пятисот карбованцiв.
Те саме дiяння, що спричинило тяжкi наслiдки або
вчинене повторно, -
карауться позбавленням волi на строк до пяти рокiв
або виправними роботами на строк до двох рокiв,
(Ст. 20 Кодекс доповнено Указом вiд 20 квiтня 1990 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1990. - №1- Ст. 278).
I. Заклики, спрямованi до невизначеноє або певноє групи людаЛ
з метою схилити єх до вчинення суспiльне небезпечних дiб,
являють собою спецiальний вид пiдмовництва, яке визначене у
законi як окремий злочин. Цеi злочин пбсягау на два обукти -
громадський поредок i безпеку громадян. Предметом посягавнх
можуть бути: особистi блага людей (життя, здоровя, водя) та єх
житло; iндивiдуальне, колективне або державне майно, дiяльнiсть
державних органiв влади, пiдприумств, органiзацiй, установ.
2. Обуктивна сторона злочину може виявлятись у двох
формах: 1) заклики до вчинення погромiв або насильства ввд
людьми; 2) виготовлення, зберiгання з метою розповсюдженая
або розповсюдження матерiалiв такого змiсту.
Заклики до вчинення злочинних дiй - це усне (на мiтишу,
зборах, по радiо, телебаченню тощо) або письмове звернення де
громадян (невизначеноє або певноє групи людей), у якому вивив
особа пiдмовляу єх вирiшувати тi або iншi проблеми соцiального,
пцоиiчного або полiтичного життя шляхом застосування сили
ддо органiв державноє влади або органiв самоврядування чи
ремих громадян або певноє групи людей.
з"Заклики до погромi> - це пiдбурювання людей до пошкод-
,цня службових, торговельних або iнших примiщень чи житла,
по знищення чи пошкодження маййа, засобiв звязку, до вчине-
ння пiдпалiв, вибухiв, насильства тощо.
Заклики до насильного виселення громадян - це
пiдбурювання людей до виселення окремих громадян або певноє
групи людей з єх житла або з певноє мiсцевостi чи територiє з
застосуванням сили.
Щодо закликiв до вчинення iнших дiй, якi загрожують
громадському порядку i безпецi громадян, то це може бути
пiдбурювання невизначеноє або певноє групи людей до непокори
органам влади, до опору представникам влади, застосування
фiзичного насильства до тих, хто вiдмовиться виконувати вимоги
певноє групи пiдмовникiв тощо.
Виготовлення матерiалiв (листiвок, плакатiв, звернень тощо),
про змiст яких говориться у ст.206, передбачау написання тексту
таких матерiалiв або його набiр чи друкування.
Розповсюдження таких матерiалiв - це доведення рiзними
способами (розкидання, розклеювання, розсилання тощо) змiсту
виготовлених матерiалiв до вiдома iнших осiб.
Зберiгання таких матерiалiв - це перебування єх у винного або
при ньому з метою розповсюдження.
Злочин вважауться закiнченим з моменту вчинення самоє дiє
- закликiв (виголошених або викладених на паперi чи
зафiксованих в iншiй матерiалiзованiй формi) до вчинення
злочинiв, незалежно вiд того, пiддалися тi, на кого розраховував
винний, його закликам чи не пiддалися.
Якщо ж заклики до вказаних дiй призвели до тяжких наслiдкiв
або були вчиненi повторно, вiдповiдальнiсть настау за ч.2 ст.206.
Пiд тяжкими наслiдками належить розумiти вчинення тими,
на кого був розрахований заклик, дiй, що вказанi в ст.206. Якщо
ж такi дiє супроводжувались масовими безпорядками, вбивством
або заподiянням тяжких тiлесних ушкоджень, то органiзатори та
виконавцi єх будуть вiдповiдати за правилами про сукупнiсть
злочинiв.
Повторним визнауться злочин, вчинений особою, яка ранiше
вчинила такий же злочин, незалежно вiд того, була вона засуд-
жена за ранiш вчинений злочин чи не була.
Повторностi не буде, якщо винний в один i той же час, в одному
i тому ж мiсцi декiлька або багато разiв звертався з такими
закликами до присутнiх.
4. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом. Винний усвiдомлюу, що вiн закликау до вчинення
суспiльне небезпечних дiй, i бажау схилити слухача, глядача або
читача до таких дiй.
5. Субуктом злочину може бути як службова, так i приватна
особа, яка досягла до вчинення злочину 16 рокiв.
аиiдаiiоi неправдиве
iфо иирипу беэпвцр
Стаття 20У
жпрозу
мня або
Завiдомо неправдиве письмове чи усне повiдомленiм
про загроiу беаяецi громадян, <нищення або пошкод-
ження обуктiв приватноє) колективно? чи державноє
власностi шляхом вибуху, пiдпалу або Iншим загально-
небезпечним способом -
карауться позбавленням волi на строк до одного року,
або виправними роботами на той же строк) або штра-
фом вiд трьох до десяти мiнiмальних розмiрiв за-
робiтноє плати.
ТI самi дiє, якими завдано значно? шкоди законним
правам та Iнтересам громадян, єх обсднанням чи де-
ржавi, а також вчиненi повторно або за попереднiм зго-
вором групою осiб, -
караються позбавленням волi на строк вiд одного де
пяти рокiв.
(Ст. 20 Кодекс доповнено Законом вiд 26 сiчня 1993 р.//
Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -1993. - №12. - Ст. 97).
1. Обуктом злочину у громадська безпека, що гарантуу
спокiй громадян, дiяльнiсть приватних, колективних та де-
ржавних обуднань, а також цiлiснiсть i недоторканнiсть єхнього
майна.
2. Обуктивна сторона злочину дiстау вияв в активних дiях.
Це повiдомлення (усне, письмове, з використанням телефону,
радiо чи iнших технiчних засобiв) про неправдивi подiє або
обставини, яке мiстить у собi загрозу для невизначеноє кiлькостi
людей або для єх обуднань чи держави.
Неправдиве тимядомяемня про загрозу безпецi громадян,
знищення або пошкодження обуктiв приватноє, колективноє чi
державноє власностi мау такi ознаки: 1) мiстить вигаданi вiдомостi
про вчинення загальнонебезпечних злочинiв (про збройнi няпади,
про закладену в тому чи iншому примiщеннi вибухiвку, про
пiдготовленi пiдпали тощо) або про стихiйне чи iнше загальне лихо
(землетрус, виквди радiоактивних речовин, дуже небезпечнi епiдемiє
тощо); 2) вiдзначауться правдоподiбнiстю i може сприйматися тими,
кому воно адресоване, як реальна заiроза єх безпецi; 3) про
вiдсутнiсть заiрози безпецi насправдi заявнику заздалегiдь вiдомо.
Таке повiдомлення може бути вiдкритим (пiд час мiтишу, згорiв
тощо), замаскованим пiд чужим iменем або анонiмним.
Злочин вважауться закiнченим з моменту повiдомлення про
саму загрозу безпецi громадян, єх обуднанням чи державi або
про загрозу знищення чи пошкодження обуктiв приватноє, ко-
лективноє чи державноє власностi загальнонебезпечним способом.
Тому виявлення лише умислу дiяти таким чином не може розг-
лядатися як злочин. Злочином вважауться доведення
повiдомлення про вказану загрозу до вiдома громадян,
отганiзацiй чи органiв влади. Якщо ж таке повiдомлення завдало
"манноє шкоди законним правам та iнтересам громадян
"ддрдклад, вони вимушенi були залишити на певний час своу
хяiло, вiдмовитись вiд сплачених послуг тощо), єх обуднанням
чи державi (було зупинено виробництво, запроваджена додаткова
охорона обукта, проведена пошукова робота з залученням
спецiалiстiв тощо), вiдповiдальнiсть настау за ч.2 ст.206.
з. Субуктивна сторона злочину харашерiвукiiiся прямим умисдас
днннй усвмомюу, пю тпйпти>:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150


А-П

П-Я