https://wodolei.ru/catalog/smesiteli/dlya_vanny/kaskadnye/ 
А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

одержання хабара (стаття 168);
посередництво в хабарництвi або дача хабара при обтя-
жуючих обставинах (статтi 169 частина 2 i 170 частина
2); притягнення завiдомо невинного до кримiнальноє
вiдповiдальностi при обтяжуючих обставинах (стаття
174 частина 2); примушення давати показання при обтя-
жуючих обставинах (стаття 175 частина 2); винесення
завiдомо неправосудного вироку, рiшення, ухвали або
постанови, якщо воно спричинило тяжкi наслiдки (стат-
тя 176 частина 2); створення не передбачених законо-
давством вiйськових аоо Iнших збройних формувань чи
груп (стаття 187); посягання на життя працiвника
мiлiцiє або народного дружинника (стаття 190); злiсне
або особливо злiсне хулiганство (стаття 206 частини 2
I 3); угон або захоплення залiзничного рухомого скла-
АУповIтряного, морського чи рiчкового судна (стаття
217); блокування транспортних комунiкацiй (стаття
217 частина 3); розкрадання вогнестрiльноє зброє,
бойових припасiв або вибухових речовин (стаття 22);
розкрадання радiоактивних матерiалiв (стаття 228);
розкрадання наркотичних засобiв при обтяжуючих
обставинах (стаття 229- частини 2 1 3), а так само збут
або вчинене з метою забуту розкрадання, виготовлення,
придбання, зберiгання, перевозка або пересилка таких
засобiв (статтi 229 1 229-); непокора пи обтяжуючих
обставинах (стаття 232 пункти б" 1 в"); опiр на-
чальниковi або примушення його до порушення служ-
бових обовязкiв (стаття 234); насильницькi дiє щодо
начальника (стаття 236); порушення статутних правил
взаумовiдносин мiж вiйськовослужбовцями при
вiдсутностi мiж ними вiдносин пiдлеглостi при обтяжу-
ючих обставинах (стаття 238 пункти "б" 1 "в); де-
зертирство (стаття 241); умисне знищення або пошкод-
ження вiйськового майна при обтяжуючих обставинах
(стаття 245 пункти "б 1 "в"); порушення правил несення
бойового дежурства при обтяжуючих обставинах (стат-
тя 251 пункти в" i "г).
(Ст. 71 Кодекс доповнено Указом вiд 21 липня 1972 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. - 1972. - №31. - Ст. 260. )
Цз змiнами, внесенимиУказамивiд 23липня1973р., 17 черв-
ня1974р., 12сiчня19в3р., 29дютого 1984 р., 31мтня19в7р.,
2iсерпня1987р., Мквтяє9в8р., 14квiтня1989р., 18сiчня1991р.
i3аконамивiд18вересня1в91р., 17червня1992р., 26снняє993р.,
ЗО червня 1993 р., 11 листопада 1993 р., 28 сiчня 1994 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1973. - №32. - Ст. 260; 1974. -
№27. - Ст. 222; 1983. - №4. - Ст. 50; 1984. - №11. - Ст. 203; 1987.
- №32. - Ст. 631; 1987. - №35. - Ст. 674; 1988. - №17. - Ст. 427;
1989. - №17. - Ст. 148; 1991. - №7. - Ст. 45; Вiдомостi Верховноє
Ради Украєни. - 1991. - №47. - Ст. 650; 1992. - №35. - Ст. 511;
1993. -№12. -Ст. 97; Голос Украєни. -1993. -20 липня, 1 грудня;
1994. - 23 березня, ЗО березня).
I. Поняття тяжкого злочину включау двi конструктивнi
ознаки: 1) дiяння мусить бути умисним i 2) пiдвищений характер
або ступiнь суспiльноє небезпечностi такого дiяння.
За характером суспiльноє небезпечностi, залехно вiд важливостi
та цiнностi обукта, який охоронауться кришвалiавм загоном,
тяжкими у особливо небезпечнi злочини проти держави, злочини
проти життя особи, бандитизм, масовi безпорядки, розбiй тощо.
До тяжких злочинiв внаслiдок пiдвищеного ступеня єх
суспiльноє небезпечностi вiднесенi умисне знищення або пош-
кодження майна, перевищення влади або службових повноважень
i iншi дiяння, вчиненнi при обтяжуючих обставинах.
2. Стаття 7 мiстить вичерпний перелiк тяжких злочинiв.
Розширене єє тлумачення недопустиме.
3. Вчинення тяжкого злочину обумовлюу низку правових
наслiдкiв. Так, при засудженнi за тяжкий злочин особа, яка мау
вiйськове або спецiальне звання, може бути за вироком суду
позбавлена цього звання (ч.I ст.37); повнолiтнi особи чоловiчоє
статi, якi засудженi вперше до позбавлення волi за тяжкi
злочини, вiдбувають покарання у колонiях посиленого режиму
(ч.4 ст.25), а повнолiтнiм особам, якi вчинили особливо небез-
печнi злочини проти держави i засудженi за них до позбавлення
волi (незалежно вiд строку) або за iншi тяжкi злочини i засудженi
за них до позбавлення волi на строк понад пять рокiв, позбав-
лення волi може бути призначене у виглядi увязнення в тюрмi
на весь строк покарання або частину його (ч.8 ст.25) тощо.
4. Поняття "тяжкий злочин" iнодi вживауться у законi в
контекстi квалiфiкуючоє ознаки злочину. Наприклад, наклеп,
завiдомо неправдивий донос та завiдомо неправдиве показання,
якщо вони поеднаннi з обвинуваченням в особливо небезпечному
злочинi проти держави чи iншому тяжкому злочинi, тягнуть за
собою вiдповiдальнiсть згiдно з 4.3 ст.125,4.2 ст.177 i ч.2 ст.I/8 КК..
5. Залежно вiд характеру i ступеня суспiльноє небезпечностi
злочинiв, що вчиняються, кримiнальний закон крiм поняття
"тяжкий злочин", користууться поняттям "особливо тяжкий
злочин" (статтi 24, 25). Самостiйну групу утворюють злочини,
якi у теорiє та судовiй практицi визначаються поняттям "менш
тяжкий злочин" (наприклад, статтi 75, 91, 95, 98).
Стаття 8. Вчинення злочину умисно
Злочин визнауться вчиненим умисно, коли особа, яка
його вчинила, усвiдомлювала суспiльне небезпечний
характер своує дiє або бездiяльностi, передбачала ТI
суспiльне небезпечнi наслiдки I бажала єх або свiдомо
допускала настання цих наслiдкiв.
1. У ст.8 вказууться н двi характернi ознаки умислу - iнте-
лектуальну i вольову. Iнтелектуальна ознака умислу включау:
1) усвцсмквня особою суспiлiво нвоетечного характеру свхi дiє чи
бездiялнх)сгii2) пЁредбачЁЯняйогосуаддыюнвбезаечнихтаслщкт.
Вольова ознака умислу означау наявнiсть у субукта злочину
бажання настання вiд вчиненого ним дiяння суспiльне небез-
печних наслiдкiв чи свiдоме єх допущення.
вивниб та бахав !х настання, мохливо лхше при ретельному
аналiзi складу вчиненого злочину та виявленнi його елементiв i
всiх обставин справи. Порушення цiує вимоги породжуу серйознi
понидiй щодо квалiфiкацiє злочину. Так, М. було засуджено за
а."" ст.93 за вбивство з хулiганських мотивiв свого тестя Л-
Проте належний аналiз всiх обставин справи, зроблений судовою
колегiую Верховного Суду Украєни, привiв до висновку, що М.
не ставив за мету вчинити вбивство Л" а заподiяв йому тiлесне
ушкодження, яке викликало гостру втрату кровi, внаслiдок чого
сталася смерть. Враховуючи це, колегiя змiнила вирок суду щодо
М. i переквалiфiкувала його дiє з п."б" ст.93 на ч.3 ст. 101 КК
(Рад. право. - 1964. - №2. - С.144-145).
Мета - обовязкова ознака складу злочину лише тодi, коли вона
прямо передбачена у диспозицiє кримiнального закону. Це озна-
чау, що вiдповiдальнiсть за таким законом настау лише за такi
дiє, якi вчиняються iз вказаною в ньому метою. Наприклад, за
СТ.59 посягання на життя представника iноземноє держави
визнауться злочином проти держави, коли воно вчинене з метою
викликати мiжнароднi ускладнення. Разом з тим, встановлення
мети, як ознаки субуктивноє сторони дiяння, необхiдно в усiх
випадках вчинення умисного злочину, що дозволить виявити
його причини, а також визначити вид i мiру покарання.
8. До рiзновиду прямого умислу теорiя кримiнального права
вiдносить визначений, невизначений та альтернативний умисли.
Аизшчениилижелхарахтеiздуутьсянаявтспоувинногобажання
досяггнкснкрехногозлочннногонаслщку.напрвклад.запффятитяжке
тiлесне ушкодження, ощержятя хабара, викрасти чуже майно.
Иевизмменим е умисел, при якому винний передбачав
суспiльне небезпечнi наслiдки лише у загальних рисах, а не у
iндивiдуально визначеному виглядi. Так, при нанесеннi сильного
удару особа усвiдомлюу, що завдау потерпiлому тiлесне ушкод-
ження, не усвiдомлюючи, яким воно буде: тяжким, середньоє
тяжкостi чи легким. У цьому випадку така особа вiдповiдау за те
тiлесне ушкодження, яке вона фактично заподiяла.
Альтернапшвшш умисел мау мiсце тодi, коли особа передба-
чау i бажау настання одного iз кiлькох можливих злочинних
наслiдкiв (наприклад, смертi або тяжкого тiлесного ушкоджен-
ня). Винна особа в такому випадку буде вiдповiдати за тоб
наслiдок, який настав фактично.
9.3 урахуванням емоцiйноє сторони вчиненого злочину i умов
формування умислу в теорiє кримiнального права розрiзняють.
заздалегiдь обдуманий, раптовий та афектований умисли.
Заздалегiдь обдуманий умисел характеризууться тим, що: 1) вiн
виникау у винного ще до початку вчинення злочину; 2) завчасно
обдуманi найбiльш важливi дiє i умова, якi будуть мати значення
для успiшного здiйснення злочинного намiру.
Рапттий умисел виникау безпосередньо перед самим почат-
ком вчинення злочину. Iнакше кажучи, винний здiйснюу свiй
злочинний намiр у момент виникнення умислу.
Окремим видом раптового умислу у афектомашй умисел, тобто
такий, що виникау в процесi силiвого душеввого хвилюванви
(афекту) раптово, пiд впливом тих чи iнших особливих обсiавян,
найчастiше внаслiдок протизаконного насильства з боку поiуршлого.
Вiдповiдно до п.4 ст.40 вчинення злочину пiд впливом сильного
душевного хвилювання, викликаного неправомiрними дiями
потерпiлого, у обставиною, що помякшуу вiдповiдальнiсть, а у
деяких випадках - вирiшальною ознакою спецiального складу
злочину (статтi 95 i 103).
Стаття 9. Вчинення злочину з необережностi
Злочин визнауться вчиненим з необережностi, коли
особа, яка його вчинила, передбачала можливiсть на-
стання суспiльне небезпечних наслiдкiв своу? дIТ або
бездiяльностi, але легковажно розраховувала на єх
вiдвернення, або не передбачала можливостi настання
таких наслiдкiв, хоч повинна була i могла єх передбачити.
1. За своєм змiстом ст.9 охоплюу два види необережноє вини:
злочинну самонадiянiсть i злочинну недбалiсть.
Злочинна самонадiянiсть буде тодi, коли особа: 1) передба-
чау можливiсть настання суспiльне небезпечних наслiдкiв своує
дiє чи бездiяльностi (iнтелектуальний момент) i 2) лепковажно
розраховуу на вiдвернення цих наслiдкiв (вольовий момент). При
цьому винний усвiдомлюу суспiльну небезпечнiсть свого дiяння
(невiдповiднiсть його закону, службовим, професiйним або за-
гальноприйнятим правилам тощо).
При злочиннiй недбалостi особа: 1) не передбачау можливостi
настання суспiльне небезпечних наслiдкiв своує дiє або
бездiяльностi; 2) повинна була передбачити такi наслiдки i
3) могла єх передбачити. У цьому випадку винний не усвiдомлюу
суспiльноє неоезпечностi своує поведiнки, тому не передбачау
можливостi настання суспiльне небезпечних наслiдкiв.
2. Злочин вважауться вчиненим за злочинноє самонадiяностi,
коли особа: 1) передбачау лише можливiсть суспiльне небез-
печних наслiдкiв своує дiє або бездiяльностi; 2) розраховуу на
реальнi сили (наприклад, знання, досвiд, вмiння, фiзичнi сили,
сили природи) або конкретнi обставини (надiйнiсть технiчних
засобiв, дiя iнших .сил тощо), якi дозволять уникнути настання
суспiльне небезпечних наслiдкiв; 3) єє розрахунки були легко-
важними (невиправданими) i такi наслiдки настали. У цьому
випадку винний, з одного боку, недостатньо оцiнив значення
обставин, якi могли викликати шкiдливi наслiдки, а з другого -
переоцiнив своє можливостi або iншi обставини, якi могли б
вiдвернути такi наслiдки. I у першому, i у другому випадках особа
дiу неооачно i легковажно. Так, водiй автомобiля, який перевищуу
граничне допустиму швидкiсть, легковажно розраховуу, що вiн
завдяки своуму досвiду та умiнню не вчинить наєзду на пiшохода,
але такий наєзд стався.
При злочиннiй самонадiяностi вiдсутну свiдоме допущення
шкiдливих наслiдкiв, оскiльки винний сподiвауться, хоча i леiко-
важно, на певнi конкретнi обставини, якi здатнi єх вiдвернути. Цим
злочинна самонадiянiсть вiдрiзняуться вiд непрямого умислу, при
якому особа свiдомо допускау настання суспiльне небезпечних
Стаття 10. Вiдповiдальнiсть неповнолiтнiх
Кримiнальнiй вiдповiдальностi пiдлягають особи,
яким до вчинення злочину минуло шiстнадцять рокiв.
Особи, якi вчинили злочин у вiцi вiд чотирнадцяти до
шiстнадцяти рокiв, пiдлягають кримiнальнiй
вiдповiдальностi лише за вбивство (статтi 93-98),
умисне заподiяння тiлесних ушкоджень, що
спричинили розлад здоровя (статтi 101-104, 106 частина
1 та 189), згвалтування (стаття 117), крадiжку (статтi 81,
861, 140, 223 1 229), грабiж (статтi 82, 861, 141, 223 1
2292), розбiй (статтi 86, 861, 142, 223 частика 2 1 229
частина 3), злiсне або особливо злiсне хулiганство
(стаття 206 частини 2 1 3), умисне знищення або пош-
кодження державного, колективного майна чи
iндивiдуального майна громадян, що спричинило тяжкi
наслiдки (статтi 89 частини 2 i 3 та 145 частина 2), а та-
кож за умисне вчинення дiй, якi можуть викликати
аварiю поєзда (стаття 78).
До особи, яка вчинила у вiцi до вiсiмнадцяти рокiв
злочин, що не становить великоє суспiльноє небезпеки,
якщо буде визнано, що ТТ виправлення можливе без за-
стосування кримiнального покарання, а також до
особи, яка до виповнення вiку, з якого можлива
кримiнальна вiдповiдальнiсть, вчинила суспiльне не-
безпечне дiяння, передбачене цим Кодексом, суд може
застосувати примусовi заходи виховного характеру, якi
не е кримiнальним покаранням.
(Iз змiнами, внесеними Указами вiд 27 червня 1961 р.,
17 серпня 1966 р., 12 грудня 1969 р., 14 жовтня 1974 р., 23 бе-
резня 1977 р., 18 сiчня 1991 р. i Законами вiд 17червня 1992 р.,
23 грудня 1993 р. //Вiдомостi Верховноє ради УРСР. - 1961.
- №28. - Ст. 342; 1966. - №32. - Ст. 195; 1969. - №50. -
Ст. 388; 1974. - №44. - Ст. 445; 1977. - №14. - Ст. 128; 1991. -
№7. - Ст. 45; Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1992. -
№35. - Ст. 511; Голос Украєни. - 1994. - 22 сiчня).
1. Поняття "неповмашмнш" та особо, яка не досягла
вiсiмнадцятирiчного вiку", що вживаються у ст. 10 i деяких
iнших статтях КК (24, 25, 53, 117, 208), у iдентичними, тому що
неповнолiтнiми вважаються особи, якi недосягли 18-рiчного вiку
Встановлення певного мiнiмального вiку кримiнальноє
вiдповiдальностi повязане з фiзiологiчним процесом поступового
формування здатностi особи з моменту досягнення певного вiку
усвiдомлювати своє дiє i керувати ними та розумiти небезпечнiсть
вчинюваних дiй. В звязку з цим законом диференцiйований вiк
кримiнальноє вiдповiдальностi: за загальним правилом
кримiнальнiй вiдповiдальностi пiдлягау особа, якiй до вчинення
злочину минуло 16 рокiв, i лише за вчинення злочинiв, якi
перерахованi у ч.2 ст. 10 (в тому числi за готування чи замах
щодо єх вчинення та за спiвучасть у них), - з 14-рiчного вiку.
При цьому слiд зазначити, що особи у вiцi вiд 14 до 16 рокiв не
пiдлягають кримiнальнiй вiдповiдальностi за необережнi
злочини, крiм вбивства з необережностi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150


А-П

П-Я