1. Вiдповiдальнiсть за пошкодження морського телеграфного
кабеля передбачена вiдповiдно до мiжнародноє Паризькоє кон-
венцiє "Про охорону пiдводних телеграфних кабелiв" вiд
14 березня 1884 р. (Сборник международных конвенций, дого-
воров, соглашений и правил по вопросам торгового мореплавания.
- М., 1959. - С.218-223).
2. Стаття 205 передбачау вiдповiдальнiсть не за сам факт
пошкодження морського телеграфного кабеля, а за таке його
пошкодження, яке могло викликати чи викликало перериван-
ня телеграфного сполучення. Тривалiсть переривання телег-
рафного звязку значення для квалiфiкацiє не мау. Питання
про визнання злочином пошкодження, яке не потягло, а лише
могло потягти переривання телеграфного сполучення,
вирiшууться з врахуванням всiх обставин справи i реальностi
загрози такого переривання.
3. Для морських кабельних лiвiй звязку встановлю-
ються охороннi зони, траси цих лiнiй вказуються в
"Вiдомостях мореплавцям" i наносяться на морськi
карти. В охоронних зонах забороняуться влаштовувати
причали для суден i iнших плавзасобiв, проводити дно-
поглиблювальнi, землечерпальнi та iншi роботи, вести
вилов риби, промисел морських звiрiв, проходити зону
з кинутими якорями, ланцюгами тощо. Перерахованi дiє
становлять реальну загрозу пошкодження телеграфного
кабеля, тому обуктивна сторона розглядуваного
злочину може дiставати вияв насамперед в зазначених,
а також в iнших дiях. Пошкодження телеграфного мор-
ського кабеля може бути як результатом порушеннi
конкретних правил охорони морських кабельних лiнiй
звязку, так i непорушення єх.
4. Для закiнченою складу злочину обовязковимв е яялiдки у
виглядi переривання чи створення реальноє загрози переривання
iедеiрафного сполучення внаслiдок пошкодження мореного телег-
рафного кабеля. Ц
5. Субуктивна сторона злочину характеризууться необе-
режною виною.
6. Субуктом злочину можуть бути як службовi, так i приватнi
особи, якi досягли шiстнадцятирiчного вiку.
правил охорони
Стаття 205.Порушення
лiнiй звязку
Порушення правил охорони лiнiй звязку, що потяг-
ло за собою пошкодження кабельноє лiнi?
мiжмiського звязку, якщо воно викликало перерив
звязку, -
карауться позбавленням волi на строк до одного року
або виправними роботами на той же отрок, або штра-
фом у розмiрi до двохсот карбованцiв.
(Ст. 20У Кодекс допоянвно Указом вiд 15 грудня 1869 р. //
Вiдомостi ВержовмИ Ряди УРСР. -1969. - №51. - Ст. 392).
писпозицiя ст.205 мау бланкетний характер, тобто не-
встановити, порушення яких правил охорони лiнiй
допущено особою.
є Предметом розглядуваного злочину у не будь-яка лiнiя
"схот звязку, а лише кабельна. Вiдповiдальностi за пош-
иня iнших лiнiй мiжмiського звязку i порушення правил
?Їош ст.205 не передбачау. Крiм того, предметом злочину
"у кабельна лiнiя мiжмiського звязку, тому пошкодження
ьдих лiнiй звязку в межах населених пунктiв тягне
дальнiсть за ст. 147 КАП.
"з урахуванням важливостi кабельних лiнiй мiжмiського зв язку
аяояяеш особливi правила забезпечення його безпеки. На трасах
пдшх лiнiй мiжмiського звязку створюються охороннi зони у
ддi дiлянки землi шириною 2 метри по обвдва боки кабельноє
"цшриною 3 метри бiля єє надземних споруд.
4 В охоронних зонах кабельних лiнiй мiжмiського звязку
дрояуться без письмового дозюлу пiдприумств звязку вико-
ани будь-яких будiвельних, монтажнiх i вiбуховiх робiт,
земляних робiт на глибинi понад 0,3 метра, планування грунту
да допсiмогою бульдозерiв i екскаваторiв, здiйснювати насаджен-
дд дев, ведення геологорозвiдувальнiх, пошукових, гео-
дрзипних i iнших розвiдувальних робiт, влаштування проєздiв i
стоянок транспортних засобiв тощо.
з. (Збективна сторона злочину характеризууться
дiдднаiм - порушенням конкретних правил охорони ка-
дьнОє лiнiє мiжмiського звязку (телефонного, телеграф-
ного, телевiзiйного та iншого). Обовязковою ознакою
обуктивноє сторони злочину у наслiдки у виглядi
переривання звязку. Причому воно повинно бути не
короткочасним, а бiльш-менш тривалiм. За порушення
правит охорони лiнiй i споруд звязку, в тому числi i
кабельного, яке не потягло переривання звязку або
потягло лише короткочасне його церерiвання,
вiдпов,iдальнiсть настау за ст.147 КАП. _ _
б. ЬДiж порушенням правил охорони кабельноє лiнiє
мiжмiського звязку i перериванням звязку повиси бути
причинний звязок. Якщо його немау, це свiдчiть про
вiдсутнiсть в дiях особи розглядуваного складу злочину.
7. субуктивна сторона злочину характеризууться
умисним або необережнiм порушенням правил охорони
кабельноє лiнiє мiжмiського звязку i необережнiм став-
ленням до наслiдкiв у вiглядi перерiвання звязку. У
разi, ноли особа бажала або свiдомо допускаланастання
наслiдкiв у виглядi переривання звязку, єє дi_є утворю-
ють слад iншого злочину, наприклад, диверсiє, умисно-
го знищення державного майна, хулiганства.
8. субяктом злочину може бути як приватна особа, яка
досягли шiстнадцятирiчного вiку, так i службова.
Глава X
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОЄ БЕЗПЕКИ,
ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА НАРОДНОГО
ЗДОРОВЯ
Стаття 206. Хулiганство
Хулiганство, тобто умиснi дIТ, що грубо порушують
громадський порядок 1 виражають явну неповагу до
суспiльства,
карауться позбавленням волi на строк до одного року,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом у розмiрi до двохсот карбованцiв.
Злiсне хулiганство, тобто тi ж д1?, що вiдзначаються
а своєм змiстом винятковим цинiзмом чи особливою
зухвалiстю, або звязанi з опором представнику влади
чи представнику громадськостi, який вихону
обов язки по охоронi громадського порядку, чи Iншим
громадянам, якi присiкають хулiганськi дIТ, а так само
вчиненi особою, ранiше судимою за хулiганство, -
карауться позбавленням волi на строк вiд одного року
до пяти рокiв.
Особливо злiсне хулiганство, тобто д1?, передбаченi
частинами 1 або 2 цiс? статтi, якщо вони вчиненi а)
астосуванням чи спробою застосування вог-
нестрiльноє зброє або ножiв, кастетiв чи Iншоє холодноє
зброє, а так само Iнших предметiв, спецiально присто-
сованих для нанесення тiлесних ушкоджень, -
карауться позбавленням волi на строк iiд трьох до
семи рокiв.
(Iз змiнами, внесеними Указами вiд 17 серпня 1966 р. i
12 грудня 1969 р., 23 березня 1977 р. i 12 сiчня 1983 р. /Г
ВiдомостiВержовноi Ради УРСР. -1966. -№32. -Ст. 195; 1969.
- №50. - Ст. 388; 1977. - №М. - Ст. 128; 1983. - №4. - Ст. 50).
I. Обукт хулiганства - громадський порядок в частинi забез-
печення спокiйних умов суспiльно корисноє дiяльностi, побуту i
вiдпочинку людей. При вчиненнi оЛюляво злiсного хулiганства
(ч.3 ст.206) обуктом у також здоровя потерпiлого.
Кримiнальне караним у таке посягання на громадський поря-
док, яке грубо його порушуу i виражау при цьому явну неповаiу
до суспiльстаа. Пiд грубим порушенням громадського порядку
слiд розумiти заподiяння йому значноє шкоди, що утруднюу
впорядковане функцiонування суспiльних вiдносин. Пiд явною
неповагою до суспiльства розумiуться вiдкрито виражене,
очевидне для винного i iнших осiб зневажливе ставлення до
громадського порядку, iгнорування iснуючих суспiльствi еяе-
ментарних правил поведiнки, моральностi, добропристойностi.
На вiдмiну вiд кримнально караного дрiбне хулiганство, що
тягне адмiнiстративну вiдповiдальнiсть (за ст. 173 КАП), не
повязане з грубим порушенням громадського порядку. Воно
де дiставати вияв у нецензурнiй лайцi в громадських мiсцях,
образливому присiхуваннi до громадян тощо. ,
Залежновiдступааясуспiльноєнвбезiiечаосгiрозрiзняiагьтриввди
хулiганства: просте (4.1), злiсне (4.2) та особливо злiсне (чЗ ст.206).
Так зване просте хулiганство може дiставати вияв у таких
дiях, як нанесення побоєв, тiлесних ушкоджень без розладу
ддровя, пошкодження або знищення майна, вчинення бешкету,
тривале публiчне спiвання непристойних пiсень, спричинення
тривалого неспокою телефонними дзвiнками з вживанням вуль-
гарних слiв тощо.
Публiчнiсть i громадське (публiчне) мiсце не у обовязковими
ознаками хулiганства. В той же час обстановка вчинення
хулiганства, що характеризууться наявнiстю або вiдсутнiстю
людей, подiями, якi вiдбуваються в мiсцi вчинення злочину, та
єх соцiальною значущiстю, повиннi враховуватись при визна-
ченнi ступеня суспiльноє небезпечностi конкретного
хулiганського прояву. Критерiум оцiнки при цьому може висту-
пати сила стримуючих особу факторiв, iгноруючи якi, вона
вчинюу хулiганство того чи iншого виду (наприклад, урочистi
збори, лекцiя в вузiвськiй аудиторiє, демонстрацiя кiнофiльму в
переповненiй залi).
3. В ч.2 ст.206 вказаний вичерпний перелiк квалiфiкуючих ознак
злiсного хулiганства. При квалiфiкацiє хулiганських дiй у постановi
про притягнення як обвинуваченого, в обвинувальному висновку та
вироку повинно бути вiдображено, за якою саме квалiфiкуючою
ознакою дiяння визнауться злiсним хулiганством.
4. При вирiшеннi питання про визнання хулiганських дiй
винятково цинiчними або особливо зухвалими необхiдно
виходити з оцiнки конкретних обставин справи в єх сукупностi,
враховуючи характер, час, мiсце та умови вчинення злочину.
Злiсним хулiганством, яке вiдзначауться винятковим
цинiзмом, можуть бути визнанi хулiганськi дiє, що супроводжу-
вались демонстративною неповагою до загальноприйнятих норм
моралi, наприклад, проявом безсоромностi, знущанням над
хворими, старими особами, якi знаходяться в безпорадному станi,
та iнше (абз.З п.8 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни
вiд 28 червня 1991 р. №3 "Про судову практику в справах про
хулiганство//Бiолетень...- С.150). Винятковий цинiзм може
проявлятись, зокрема, у вiдправленнi природних потреб або
вчиненнi статевого акту на очах в обурених цими дiями громадян,
в демонстративному оголеннi, особливо непристойних рухах тiла
перед публiкою тощо.
Замах на згвалтування, в процесi якого особа нанесла образи,
побоє, спричинила тiлеснi ушкодження потерпiлiй, а потiм до-
бровiльно вiдмовилась вiд здiйснення згвалтування, може бути
квалiфiкований як хулiганство, що вiдзначауться за своєм змiстом
винятковим цинiзмом, лише в тому випадку, якщо вчинене було
поуднане з грубим порушенням громадського порядку i виражало
явну неповагу до суспiльства. Дiє, спрямованi на згвалтування
потерпiлоє, додатковоє квалiфiкацiє за ч.2 ст.206 не потребують,
якщо винний не мав умислу на порушення громадського порядку
(див-постанову президiє Кiровоградського обласного суду в справi
Б.//Рад.право.1988.- №4. - С.90).
5.3лiсшiм хулiганством за ознакою особливоє зухвалостi
може бути визнане таке злочинне порушення громадського
порядку, яке виражало явну неповагу до суспiльства, супровод-
хувалось, наприклад, насильством з заподiянням тiлесних уш-
кодхень або знущанням над особою, яке тривалий час i вперто
не припинялось або було повязане з знищенням чи пошкоджев-
ням майна, зриаом масового заходу, тимчасовим припиненням
нормальноє дiяльностi установи, пiдприумства чи громадського
транспорту та iнше (абз.2 п.8 постанови Пленуму Верховного
Суду Украєни вiд 28 червня 1991 р. №3).
На ступiнь зухвалостi хулiганства впливають форма
хулiганських дiй, єх тривалiсть, нездатнiсть потерпiлого в звязку
з малолiтством або старiстю протистояти хулiгану, розмiр
спричиненоє особi чи майну шкоди, особливе буйство i безчинство
тощо. В усiх випадках особлива зухвалiсть як квалiфiкуюча
ознака злiсного хулiганства проявляуться в дiях, що
вiдзначаються особливою нахабнiстю, грубiстю.
6. Хулiганство, перш за все злiсне, часто являу собою складний
(складений) злочин, пiд час вчинення якого мають мiсце дiє, якi
за iнших умов тягнуть самостiйну кримiнальну вiдповiдальнiсть,
Погроза вбивством, нанесення особi образ, побоєв, легких чн
середньоє тяжкостi тiлесних ушкоджень, знищення або пошкод-
ження майна без обтяжуючих обставин, будучи складовою
частиною вчиненого хулiганства, квалiфiкуються лише за
вiдповiдною частиною ст.206. Додаткова квалiфiкацiя вчиненого
в таких випадках за статтями про злочини проти особи або
власностi не вимагауться (див., наприклад, Рад.право.- 1978. -
№10.-С.IОI; 1983.-№2.-С.83). 41
Однак вчинення пiд час хулiганства бiльш тяжких злочинiв
квалiфiкууться за сукупнiстю з хулiганством. Це стосууться,
наприклад, умисного тяжкого тiлесного ушкодження (ст. 101),
умисного знищення i пошкодження державного чн колективного
майна при обтяжуючих обставинах (чч.2 i 3 ст.89), умисного
знищення або пошкодження iндивiдуального майна громадян за
тих же обставин (ч.2 ст. 145).
Оскiльки п."б"ст.93 спецiально передбачау вiдповiдальнiсть за
умисне вбивство iз хулiганських спонукань, вчинене в такому
випадку квалiфiкууться лише за цiую нормою. Якщо вбивству
передували 960 за ним йшли хулiганськi дiє (реальна сукупнiсть),
вей вчинене пiдлягау квалiфiкацiє за сукупнiстю злочинiв за 11."6"
ст.93 та ст.206 (див. п.9 постанови Пленуму Верховного Суду
Украєни вiд 1 квiтня 1994 р. №1 "Про судову практику в справах
про злочини проти життя i здоровя людини"// Бюлетень... - С.77).
Дiє, що входять в обуктивну сторону складу умисного вбивства,
вчиненого з хулiганських мотивiв, не повиннi враховуватись як
квалiфiкуюча ознака при вирiшеннi питання про вид вчиненою
""" цьому хулiганства. Зокрема, вони не можуть самi по собi
iдчяга про наявнiсть особливоє зухвалостi хулiганства, яке
мєе залишитися в рамках простого хулiганства. Використання
да таких обставин ножа лише для вбивства також не перетворюу
просте хулiганство в особливо злiсне. Так, пяний Т., йдучи
дпщею, почав ламати паркан. На зауваження господаря садиби,
який вийшов на шум, вступив з ним в сварку, в процесi якоє
ударом ножа вбив потерпiлого. Судова колегiя Верховного Суду
Украєни погодилась з квалiфiкацiую вчийеного Херсонським
обласним судом за п.б" ст.93 та ч.1 ст.206.
Виходячи з розяснень, даних в п.14 постанови Пленуму
Верховного Суду Украєни вiд 28 червня 1991 р. №3 "Про судову
практику в справах про хулiганство", за сукупнiстю з
хулiганством слiд квалiфiкувати лише такий необережний
злочин, вчинений пiд час хулiганства, як необережне вбивство
(ст.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150