Пiдробка грошей чи
74
цiнних паперiв з iншою метою, наприклад, для колекцiє, де-
монстрацiє своує майстерностi, складу злочину не утворюу.
Частина 2 ст. 79 КК Украєни передбачау пiдвищену вiд-
повiдальнiсть у випадках вчинення цього злочину:
- за попереднiм зговором групою осiб;
- особою, ранiше судимою за виготовлення або збут
пiдроблених грошей чи цiнних паперiв (за наявностi суди-
мостi за попереднiй злочин).
Карауться виготовлення або збут пiдроблених грошей чи
цiнних паперiв за ч. I ст. 79 КК Украєни позбавленням волi на
строк вiд трьох до десяти рокiв з конфiскацiую майна, а за ч. 2
ст. 79 КК Украєни - позбавленням волi на строк вiд десяти
до пятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна.
Порушення правил про валютнi операцiє
Порушення правил про валютнi операцiє посягау на кре-
дитно-фiнансову систему Украєни i монополiю Нацiональ-
ного банку Украєни на операцiє з валютними цiнностями.
Згiдно з Декретом Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 19 лю-
того 1993 р. <Про систему валютного регулювання i валют-
ного контролю> (Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -
1993. -№ 17.- Ст. 184) до валютних цiнностей належать:
- валюта Украєни - грошовi знаки;
- платiжнi документи (акцiє, купони, векселi, акредити-
ви, чеки тощо);
- iноземна валюта;
- платiжнi документи в iноземнiй валютi;
- дорогоцiннi метали - золото, платина, iридiй у сировому
видi чи станi (крiм ювелiрних, промислових та побу-
тових виробiв з цих металiв та брухту цих металiв).
Валютнi операцiє - це будь-якi операцiє, повязанi з пе-
реходом права власностi вiд однiує особи до iншоє.
Головним органом валютного регулювання в Украєнi у На-
цiональний банк Украєни. Вiн видау лiцензiє на проведення
операцiй з валютними цiнностями. Скуповування, продаж,
обмiн або використання валютних цiнностей як способу пла-
тежу або застави без лiцензiє Нацiонального банку Украєни у
порушенням правил про валютнi операцiє i обуктивною сто-
роною злочину, передбаченого ст. 80 КК Украєни.
Частина 1 ст. 80 КК Украєни характеризууться адмiнiстра-
тивною преюдицiую - порушення правил про валютнi опера-
цiє утворюу склад злочину лише при вчиненнi дiяння протя-
гом одного року пiсля накладення на винного адмiнiстратив-
ного стягнення за таке ж порушення, крiм випадкiв вчинення
цього злочину у значних розмiрах.
Частина 2 ст. 80 КК Украєни передбачау посилення вiд-
повiдальностi за вчинення злочину:
- органiзованою групою;
- або у великих розмiрах;
- або особою, ранiше судимою за цей злочин (за наявностi
судимостi за попереднiй злочин).
Субуктами злочину, передбаченого ст. 80 КК Украєни,
можуть бути лише фiзичнi особи.
Порушення правил про валютнi операцiє карауться за
ч. I ст. 80 КК Украєни позбавленням волi на строк до
пяти рокiв з конфiскацiую валютних цiнностей або ви-
правними роботами строком до двох рокiв, або штрафом
до ста мiнiмальних розмiрiв заробiтноє плати з конфiска-
цiую валютних цiнностей, а за ч. 2 ст. 80 КК Украєни -
позбавленням волi на строк вiд пяти до десяти рокiв з
конфiскацiую майна i валютних цiнностей.
Приховування валютноє виручки
Приховування валютноє виручки посягау на кредитно-
фiнансову систему Украєни.
Обуктивну сторону дiяння, передбаченого ст. 80 КК
Украєни, утворюють:
- незаконне вiдкриття за межами Украєни валютних ра-
хункiв пiдприумств, установ та органiзацiй;
Див.: ухвала судовоє колегiє в кримiнальних справах Верховного Суду
Украєни вiд 19 жовтня 1995 р. - Практика судiв Украєни у кримiнальних
справах. 1993-I 995.- К.: Юрiнком, 1996.-С. 54-68.
- використання без дозволу Нацiонального банку Украєни
валютних рахункiв за межами Украєни службовими
особами пiдприумств, установ та органiзацiй;
- приховування цими пiдприумствами, установами та
органiзацiями або єх службовими особами валютноє
виручки вiд пiдприумницькоє дiяльностi.
Субуктами вiдповiдальностi за вчинення цього злочину
можуть бути лише громадяни Украєни, яким до вчинення
злочину виповнилося шiстнадцять рокiв.
Субуктивна сторона цього злочину характеризууться
умисною виною, умисел прямий, оскiльки субукт дiу з
метою приховати виручку i цим заподiюу шкоду фiнансам
держави.
Карауться приховування валютноє виручки позбавлен-
ням волi на строк до двох рокiв, або виправними роботами
на такий же строк, або штрафом до пятисот офiцiйно вста-
новлених мiнiмальних розмiрiв заробiтноє плати з конфiс-
кацiую вкладу i валютноє виручки.
Лiтература до теми
1. КоржанськгiйМ.Й. Популярний коментар Кримiнально-
го кодексу. - К.: Наукова думка, 1997.
Науково-практичний коментар Кримiнального кодексу
Украєни.-К.: Юрiнком, 1997.
Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримi-
нальних справах. - К.: Юрiнком, 1995.
Практика судiв Украєни у кримiнальних справах. 1993-
1995. - К.: Юрiнком, 1996.
Проект Кримiнального кодексу Украєни (пiдготовле-
ний робочою групою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни). -
К.:ТасI8,1997, березень.
6. Уголовное право УССР. Особенная часть. - К.: Вища
школа, 1989.
ТЕМА
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ
ДЕРЖАВНОЄ
I КОЛЕКТИВНОЄ
ВЛАСНОСТI
I. КОРИСЛИВI ЗЛОЧИНИ ПРОТИ
ДЕРЖАВНОЄ АБО КОЛЕКТИВНОЄ
ВЛАСНОСТI
Глава II Кримiнального кодексу Украєни передбачау
вiдповiдальнiсть за всi види посягань на державну або ко-
лективну власнiсть:
1. Розкрадання державного або колективного майна -
ст. 81-86КК Украєни.
II. Заподiяння майновоє шкоди державнiй або колективнiй
органiзацiє чи установi - ст. 87-88 КК Украєни.
III. Знищення або пошкодження державного або колектив-
ного майна -ст. 89 i 90 КК Украєни та недбале ставлення до
охорони державного або колективного майна - ст. 91 КК
Украєни.
Суспiльна сутнiсть злочинiв проти власностi полягау в
тому, що вони руйнують, пошкоджують або навiть зовсiм
знищують економiчнi вiдносини власностi, позбавляють
власника можливостей володiти, користуватися i розпоря-
джатися майном (грiшми, цiнними паперами). Головне в
економiчних вiдносинах власностi - це належнiсть певного
фонду майна (або певноє речi) конкретнiй особi. Належ-
нiсть майна закрiплюу володiння власника рiччю (речами),
що вимагау вiд усiх iнших осiб дотримання i не порушу-
вання цього володiння, не заподiювання йому шкоди у во-
лодiннi, користуваннi його майном. Право власностi лише
юридичне закрiплюу цю суспiльну належнiсть речей i охо-
роняу (захищау) єє. Тому право власностi як державно-
правова форма закрiплення економiчних вiдносин власностi
злочином не пошкоджууться. Злочини проти власностi пра-
ва власностi не порушують i не руйнують, не знищують.
Право власностi не може бути нi викраденим, нi знищеним.
Власник завжди мау право вимагати повернення йому ви-
краденого в нього майна. Власник завжди мау право на
викрадене майно, тобто право власностi завжди залишауть-
ся у власника цiлим i неушкодженим. Пленум Верховного
Суду Украєни в Постановi вiд 22 грудня 1995 р. <Про судо-
ву практику у справах за позовами про захист права приват-
ноє власностi> розяснив, що згiдно зi ст. 50 Закону <Про
власнiсть> i ч. З ст. 145 ЦК Украєни власник у будь-якому
випадку мау право вимагати повернення (вiндикацiя) свого
майна з чужого незаконного володiння, а також належного
йому майна, безоплатно набутого володарем вiд особи, яка
не мала права його вiдчужувати.
Отже, право власностi злочином не руйнууться i не зни-
щууться, не анулюуться, тобто воно вiд злочину не страж-
дау i шкода йому не заподiюуться, а тому право власностi
не у обуктом посягання. Злочини проти власностi руйну-
ють, пошкоджують на час чи назавжди економiчнi вiдноси-
ни власностi, якi i у родовим обуктом розкрадань чужого
майна, грошей, цiнних паперiв, а також усiх iнших посягань
на державну i колективну власнiсть.
Переважну бiльшiсть злочинiв проти державноє i колек-
тивноє власностi складають розкрадання державного або
колективного майна.
IЛ. Загальна характеристика розкрадань
державного або колективного майна
Розкраданням в кримiнальному правi називауться
корисливе, протиправне i неоплатне заволодiння чужим
Див.: п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 22 грудня
1995 р. // Юридичний вiсник Украєни. - 1996. - № 10.
майвом або iншими предметами власностi з метою звер-
нути єх у свою власнiсть.
Суспiльна сутнiсть розкрадання полягау в тому, що зло-
чинець ставить себе на мiсце власника. I якщо злочин не
буде викрито, то злочинець буде володiти i використовува-
ти чуже майно як своу власне. Вiн може ним також i розпо-
ряджатися як власним. При вдалому для злочинця випадку
вiн стау фактичним володарем майна i його фактичним
власником, а право власностi залишауться у законного його
власника. Останнiй не позбавляуться права на своу майно, i
тому вiн завжди може примусово (за судом) вимагати повер-
нення йому його речi, а коли це вже стало неможливим, -
вiдшкодування йому збиткiв. У цьому i полягау суспiльна
небезпечнiсть розкрадань - вони позбавляють власника
можливостi володiти, користуватися i розпоряджатися
своєм майном. Так порушууться одна iз головних суспiль-
них вiдносин: власнiсть. Безпосереднiм обуктом розкра-
дання у власнiсть окремоє певноє особи (фiзичноє чи юри-
дичноє). Для квалiфiкацiє розкрадання треба визначити без-
посереднiй обукт, оскiльки дiє особи, яка, звертаючи на
свою користь майно, допускала, що воно може належати як
громадянину, так i державнiй чи колективнiй органiзацiє,
квалiфiкууться як злочин проти приватноє чи державноє або
колективноє власностi в залежностi вiд фактичноє належно-
стi майна. Якщо ж, помиляючись вiдносно фактичноє на-
лежностi майна, винний звернув на свою користь приватне
майно, маючи намiр викрасти державне чи колективне
майно, або звернув на свою користь державне чи колектив-
не майно, маючи намiр викрасти приватне майно, його дiє
Немау нiяких пiдстав вважати ознакою розкрадання вилучення майна iз
фондiв власника, оскiльки така його властивiсть визначауться оволодiн-
ням майном, яке без вилучення неможливе.
Див.: п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни № 12 вiд
25 грудня 1992 р. <Про судову практику в справах про корисливi
злочини проти приватноє власностi> - Постанови Пленуму Верховного
Суду Украєни в кримiнальних та цивiльних справах, - К., 1995. -С. 118.
квалiфiкуються як замах на той злочин, який винний мав
намiр вчинити.
Неправильно були квалiфiкованi як закiнчений злочин
дiє К.Ю. i К.А., якi з метою крадiжки проникли в магазин
наочного приладдя, звiдки викрали матерiальнi цiнностi на
22111000 крб., а також належне гр. Г. майно вартiстю
9171000 крб., вважаючи, що воно у колективним. Цi дiє
К.Ю. i К.А. були квалiфiкованi за ст. 86 КК Украєни.
Оскiльки умислом винних охоплювалось викрадення колек-
тивного майна, але шкода колективнiй органiзацiє єхнiми
дiями заподiяна не була вiд причин, що вiд винних не залежа-
ли, то вони вчинили лише замах на викрадення колективного
майна. З урахуванням розмiру викраденого, судова колегiя у
кримiнальних справах Верховного Суду Украєни переква-
лiфiкувала дiє К.Ю. i К.А. наст. 17 i ч. 4 ст. 81 КК Украєни.
Якщо державна або колективна органiзацiя у звязку з
певними вiдносинами була зобовязана зберiгати передане
єй майно громадян, то викрадення, вчинене особою, яка
усвiдомлювала, що матерiальну вiдповiдальнiсть за вказане
майно несе ця органiзацiя, квалiфiкууться як злочин проти
державноє або колективноє власностi. Викрадання майна,
що належить громадянам на правi приватноє власностi, яке
хоча й перебувало у примiщеннi державноє чи колективноє
органiзацiє, але не було передане єй на зберiгання, квалiфi-
кууться як злочин проти приватноє власностi.
Кошти, одержанi вiд окремих громадян особами, упов-
новаженими державною або громадською органiзацiую на
одержання таких коштiв вiд громадян як плату за наданi
послуги чи перевезення пасажирiв або багажу транспортом,
у державним або колективним майном, а єх розкрадання
такими особами квалiфiкууться як привласнення чи розтра-
та за ст. 84 КК Украєни. Працiвники транспорту, що не ма-
ють зазначених повноважень, якi одержали вiд громадян та
Див.: ухвала судовоє колегiє в кримiнальних справах Верховного Суду
Украєни вiд 10 листопада 1994 р. у справi К.Ю. i К.А. - Практика судiв
Украєни у кримiнальних справах. 1993-1995. - К., 1996. - С. 70-71.
81
обернули на свою користь грошi за безквитковий проєзд
або незаконне, без оформлення документiв, перевезення
багажу, несуть вiдповiдальнiсть за заподiяння майновоє
шкоди державнiй або громадськiй органiзацiє засобом об-
ману за ст. 87 КК Украєни.
Прийнятi до перевезення вiд громадян транспортними
пiдприумствами або органiзацiями вантажi та багаж пере-
бувають пiд охороною зазначених пiдприумств та органiзацiй,
i вони несуть перед власником вiдповiдальнiсть за єх збе-
реження, а тому заволодiння цими товарно-матерiальними
цiнностями квалiфiкууться як розкрадання державного майна.
Предметами розкрадань можуть бути:
а) майно;
б) грошi;
в) цiннi папери, якi вже перебувають у власностi певноє
особи.
Предметом розкрадання може бути майно:
а) яке уже перебувало у майнових фондах органiзацiє,
установи чи пiдприумства, уже перейшло у власнiсть особи
на законних пiдставах чи фактично було в єє володiннi. Не
може бути предметом розкрадання те майно (речi), яке ще
не надiйшло у фонди органiзацiє, а лише повинно було бути
єй передано (податок, мито тощо), або такi речi, якi вже
вибули з цих фондiв на законних пiдставах;
б) передане органiзацiую-власником для тимчасового ко-
ристування посадовим або приватним особам, для службо-
вого користування, перевезення, переробки, ремонту тощо;
в) вилучене iз фондiв органiзацiє або iншоє особи без за-
конних пiдстав (викрадене - тому - розкрадання викраде-
ного теж розкрадання);
г) вилучене з природного стану iз застосуванням i витра-
тами працi, яке мау грошову вартiсть та цiну (речi видобутi iз
надр, виготовленi, вирощенi i т. iн.). Не можуть бути предме-
том розкрадання дикоростучi рослини та єх плоди, не вилученi
з природного стану кориснi копалини, дикi тварини, птахи;
д) речi, що перебувають у приватнiй власностi громадян
i були переданi на зберiгання, для перевезення або iншоє
мети органiзацiє чи установi, яка несе за них матерiальну
в iдповiдальнiсть;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69