X. пообiцяла зберегти все як таумни-
цю, але в той же день про все розповiла В" господарцi дому, в
якоє мешкала. В. негайно доповiла про нiчну подiю директо-
ровi радгоспу. Директор тут же викликав до себе Г. i в прису-
тностi В. почав соромити його. В. також стала ганьбити Г., а
коли вона запитала його: <Може, ти ще й вiкна менi побуш?>,
Г. вiдповiв: <Так, побю!> Тут же Г. пiшов до будинку В. i
побив скло у двох вiкнах. Наступного дня Г., заспокоєвшись,
повнiстю вiдшкодував заподiянi В. збитки.
У своєй постановi слiдчий обгрунтовано вказав, що все,
скоуне Г" не мiстить складу злочину, передбаченого ст. 206
КК Украєни, оскiльки вчиненi цi дiє не з хулiганських моти-
вiв, а з мотиву помсти у вiдповiдь на неправильну поведiн-
ку X. i В.
Третя специфiчна особливiсть хулiганства полягау в то-
му, що безпосередня причина злочинного дiяння завжди
внутрiшня, вона в самому дiючому субуктовi, в його на-
мiрах, у проявах його волi. Ця причина внутрiшня у тому
Див.: Практика судiв Украєни у кримiнальних справах. 1993-1995.
К.:Юрiнком, 1996.-С. 195.
450
розумiннi, що вчиненi дiє нi а якiй мiрi не викликанi иеоб-
хiднiстто за конкретних обставин, логiчно не обгрунтованi i не
обумовленi цими обставинами. Наприклад, Т., працюючи
на заводi, часто був роздратованим, проявляв грубiсть та
iншi хулiганськi дiє до окремих робiтникiв заводу> погро-
жував єм, принюкував Йi <юсть i гiднiсть, повязуючи своє
дiє з нацiональною мимiжнiстю окремих громадян. Таким
чином, дiє Т. зовтиiньо нiчим не були зумовленi, не викли-
кались нiякими зовнiшнiми обставинами. Вони обгрунто-
вано були квалiфiкованi за ч. 2 ст. 206 КК Украєни.
У тих випадках, коли безпосередня причина подiє у зов-
нiшньою стосовно дiючого субукта, тобто коли вчиненi
ним дiє викликанi зовнiшнiми обставинами, находять у них
логiчне обгрунтування, то такi дiє не утворюють складу
злочину хулiганства.
Наприклад, необгрунтовано були квалiфiкованi за ч. 2
ст. 206 КК Украєни дiє С. П. залiз на дах 4-поверхового бу-
динку, де вiн мешкав, i почав згортати снiг з даху на землю,
не звертаючи уваги на людей) якi проходили повз будинок.
П. продовжував скидати снiг i пiсля того, як перехожi i су-
сiди зробили йому зауваження i просили П. припинити ро-
боту, оскiльки це загрожувало єхнiй безпецi. Тодi С. залiз
на дах i вдарив П. кулаком в обличчя, заподiявши Йому
середньоє тяжкостi тiлеснi ушкодження. Президiя обласно-
го суду квалiфiкувала дiє С. за ст. 102 КК Украєни.
Встановлення безпосередньоє причини (внутрiшньоє чи
зовнiшньоє) злочинного конфлiкту мау важливе практичне
I Iодiбнi висновки зробив i С. С. Яценко - у всiх випадквх> коли
iнiцiатором сварки був потерпiлий (винний дiяв не З хулiганських
спонукань i не спрямовував своє дiє проти громадського порядку, не
протиставляв себе суспiльству - метою його дiй було зведення рахункiв
а конкретною особою, що вчинила неправомiрнi дiє), скоуне в принципi
iйе мау хулiганського характеру i не пiдпадау пiд ознаки СТ. 206 КК
Украєни. - Див.: Яценко С. С. Ответственность за преступлення против
обiцественного порядка. - К., 1976, - С. 78.
Див.: Коржанский Н. Й. Квалификация хулиганства. - Волгоград,
19.-С. 14-15.
451
значення для вiдмежування хулiганства вiд злочинiв проти
особи. Наприклад, Л. було визнано винним у тому, що вiн у
громадському мiсцi, будучи пяним, розпочав сварку з Б., ;
ображав його нецензурними словами, побив, заподiяв йому є
ножем легкi тiлеснi ушкодження. Але в справi було встано- i
влено, що мiж Л. i Б. склалися неприязненi стосунки через ;
те, що Б. зробив у своєй квартирi майстерню, де виконував i
рiзнi роботи на замовлення громадян, чим створював шум i
ненормальнi умови для вiдпочинку Л" людинi хворобливiй,
iнвалiду другоє групи. Отже, безпосередня причина цього >
конфлiкту була зовнiшньою, обумовленою неправильною ,
поведiнкою самого потерпiлого. Тому дiє Л. обгрунтовано \
були квалiфiкованi за ч. 2 ст. 106 КК Украєни.
Згiдно iз законом хулiганством визнаються лише навми-
снi дiє. Кримiнальна вiдповiдальнiсть за хулiганство настане
лише при доказанностi умислу на порушення громадського \
порядку i проявi явноє неповаги до суспiльства. Наприклад, !
безпiдставно були квалiфiкованi за ч. 2 ст. 206 КК Украєни ;
дiє Т., який, перебуваючи у нетверезому станi, вночi поми- I
лився i зайшов у будинок, розташований поблизу його жи-
тла. Прийнявши квартиру, де мешкала К., за свою, вiн на-
магався вiдчинити дверi ключем, кликав дружину i просив
вiдчинити. Коли ж йому нiхто не вiдповiв, почав стукати
ногами у дверi i пошкодив замки. Президiя обласного суду,
розглянувши справу, зазначила, що Т. не мав умислу на
грубе порушення громадського порядку, його дiє не вира- I
жали явноє неповаги до суспiльства, а були випадковими. I
До того ж Т. одразу вибачився перед потерпiлою i запропо- i
нував вiдшкодувати збитки. Президiя обласного суду ви-
знала, що в дiях Т. немау складу злочину. На пiдставi п. 2
ст. 6 КПК Украєни президiя скасувала судовi рiшення iз
закриттям провадження у справi.
Див.: Коржанский Н. Й. Квалификация хулиганства. - Волгоград,
1989.-С. 15.
Див.: постанова президiє Днiпропетровського обласного суду вiд 14 сiчня
1987 р. у справi Т. - Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. -
К., 1993.-С. 186-187.
Таким чином, дiяння, передбачене ст. 206 КК Украєни,
вiдрiзняуться вiд iнших подiбних злочинiв:
1) мотивом - головною ознакою цього злочину у хулi-
ганський мотив - прагнення невихованоє, егоєстичноє
особи до самовираження, до самоствердження способа-
ми порушення громадськоє моральностi i громадсько-
го спокою та проявом явноє неповаги до суспiльства;
2) приводами - якi явно неадекватнi, не вiдповiднi вчи-
неним винним дiям - вони зовсiм несуттувi, неiстотнi;
3) причинами конфлiкту - при хулiганствi цi причини
внутрiшнi, вони не мають логiчного обгрунтування в
обставинах, не випливають iз обставин, не обумовле-
нi ними;
4) умислом - наявнiстю намiру порушити громадський
порядок i виявити явну неповагу до суспiльства.
З урахуванням цих особливостей дiяння, передбачене
ст. 206 КК Украєни, можна вiдмежувати вiд злочинiв проти
особи. Цi вiдмежувальнi ознаки хулiганства мають важливе
значення для квалiфiкацiє злочинiв, оскiльки багато подiб-
них злочинiв квалiфiкуються:
1) як хулiганство за ст. 206 КК Украєни;
2) як злочин проти особи;
3) як сукупнiсть злочинiв, передбачених ст. 206 КК Украє-
ни та статтями, що передбачають вiдповiдальнiсть за
злочини проти особи (ст. 93, 101 КК Украєни).
Квалiфiкацiя дiяння, повязаного з нанесенням побоєв,
заподiянням тiлесних ушкоджень, з погрозами та образою,
залежить, головним чином, вiд спрямованостi умислу вин-
ного, мотивiв, приводiв та причин вчинених дiй. Якщо такi
дiє вчиненi з хулiганських спонукань, без iстотних при-
водiв, i не були обумовленi зовнiшнiми обставинами, то
скоуне квалiфiкууться за ст. 206 КК Украєни.
Як розяснив Пленум Верховного Суду Украєни, хулi-
ганськi дiє, що супроводжувались погрозою вбивством,
образою громадянина, заподiянням побоєв, тiлесних ушко-
шкодженням державного, колективного або приватного
453
майн>троi<>вет0таХ<ет<№н, квалiфiкуються
тiльки %вддатавДита>йнт<<ОєСТ< 2в6КК Украєни.
Дадатк<в- едалiфiкацiя скоенйсготтями про злочи-
ни iфоти ооуйи абойроти державноє i <одективноє або
приватноєвваеноегi непотрiбно о.".
Якаде такi дiє були вчиненi з мйтиаiв п<3ая<тi, корисливо-
стi або iнюйх спонукань чи були зумовлй> особистими
нвпрнюнвiми стосунками мiж винним i потерпiяим, або
винна особ> не мала умислу на порушення громадського
спокою (моральностi), то скоуне квалiфiкуеться як злочин
протиособи.
Якщо процесi хулiганства потерпiлому були заподiянi
тяжкi тiлеснi ушкодження або смерть, то скоуне квалiфiку-
уться зi сукупнiстю ст. 206 i 101 чи 93 КК Украєни.
Вчинення злочинiв, передбачених ст. 101 КК Украєни, ч. 2
та ч. З от. 89 КК Украєни, ч. 2 ст. 145 КК Украєни, з хулiган-
ських мопiвiв квалiфiкууться за сукугогiс-по з хулiганством.
На пiдставi змiсту цих головних ознак злочин, що перед-
бачений ст. 206 КК Украєни, можна визначити як ие обу-
мовлеве зовнiшнiми обставинами грубе порушення
громадського свокок> i громадськоє моральностi, вчине-
не з хулiганських спонукань,
Залежно вiд ступеня суспiльноє небезпечностi пору-
шень громадського порядку хулiганство подiляуться на
три види: просте (ч. I ст. 206 КК Украєни), злiсне (ч. 2
ст. 206 КК Украєни) i особливо злiсне (ч. З ст. 206 КК
Украєни).
Див.: п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 28 червня
1991 р, _ Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних
та цивiльних справах. - К., 1993. -С. 172.
Див.: п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 1 квiтня
1994 р. <Про судову практику в справах про злочини проти життя i
здоровя людини>. - Практика судiв Украєни у кримiнальних справах.
1993-1995. -К.: Юрiнком, 1996. - С. 89.
Днв.: п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 28 червня
ii р. _ Практика судiв Украєни в кримiнальяих справах. - К., 1993. -
С. 172.
Просте хулiганство >
Простим хулiганством називауться грубе порушенiм
громадського порядку i явна зневага до суспiльства, що
передбачене ч. I ст. 206 КК Украєни. За ч. I ст. 206 КК
Украєни квалiфiкуються дiє, що мiстять всi ознаки хулiган-
ства, якi грубе порушують громадський порядок i виража-
ють явну неповагу до суспiльства.
Дiє, якi хоча i порушують громадський порядок, але не
чинять грубих порушень, не у грубими, значними, якi не
досягають ступеня суспiльноє небезпечностi злочину, не
визнаються кримiнально-караним хулiганством.
Наприклад, необгрунтовано були засудженi за хулiганс-
тво Донув, Iовчев.Шпаков i Греков. Як члени колгоспу,
вони вимагали на колгоспних зборах дострокових виборiв
правлiння, заявляли, що голова правлiння зловживау своєми
посадовими повноваженнями i розбазарюу колгоспне доб-
ро. Цi вимоги пiдтримали iншi колгоспники. Але президiя
зборiв вiдхилила єх. Тодi Донув, Iовчев та iншi звинуваченi
у цiй справi почали кричати, свистати, плескати в долонi.
Збори було перенесено на наступний день.
У протестi прокурора зазначалось, що шум i крики, що
супроводжували збори, були виразом обурення колгоспни-
кiв неправильними дiями окремих керiвникiв колгоспу, а не
проявом хулiганства. Пленум Верховного Суду Украєни,
розглянувши протест прокурора, визнав його обгрунтова-
ним i справу Донува, Iовчева та iнших провадженням за-
крив за вiдсутнiстю в єх дiях складу злочину.
Склад злочину, передбачений ч. I ст. 206 КК Украєни, вiд-
носиться до так званих матерiальних, i тому завжди необхiдно
встановити i довести, що винний грубо порушив громадський
порядок. При цьому грубе порушення громадського порядку -
не тiльки процес вчинення злочину, але i його наслiдки.
Оцiнка злочинних наслiдкiв хулiганства значною мiрою
Див.: Практика прокурорского надзора при рассмотрении судами уго-
ловньiх дол.-М., 1987.-С. 418-419.
455
залежить вiд мiсця, часу та iнших обставин вчинення хулi-
ганських дiй. У деяких випадках цi обставини у вирiшальни-
ми, оскiльки аналогiчнi дiє (наприклад, курiння, вiдправлення
природних потреб, оголення тiла), вчиненi у рiзний час i в
рiзних мiсцях, оцiнюються iнодi прямо протилежно.
Критерiями оцiнок хулiганських дiй та єх наслiдкiв, як
правило, у норми моральностi, звичає та правила спiвжиття
людей (гуртожитку).
Хулiганство iнодi заподiюу конкретну матерiальну чи
моральну шкоду (знищення або пошкодження майна, запо-
дiяння тiлесних ушкоджень тощо), яка також належить до
злочинних наслiдкiв i впливау на оцiнку дiяння.
Для квалiфiкацiє дiяння за ч. 2 ст. 206 КК Украєни важ-
ливо встановити, чи вчинив винний грубе порушення гро-
мадського порядку i за цiую ознакою вiдмежувати кримi-
нально-каране хулiганство вiд дрiбного, яке у адмiнiстратив-
ним правопорушенням (ст. 173 КпАП Украєни).
Пленум Верховного Суду Украєни вимагау вiд судiв не
квалiфiкувати як хулiганство дiє осiб, якi вчинили бiльш
тяжкi злочини, за ч. I ст. 206 КК Украєни i дiє осiб, якi вчини-
ли злiсне хулiганство, та усунути iз судовоє практики помил-
ки, коли кримiнально-каране хулiганство квалiфiкууться як
дрiбне хулiганство i, навпаки, до кримiнальноє вiдповiдально-
стi притягують осiб, якi вчинили дрiбне хулiганство.
З iншого боку, характеристика ознак дрiбного хулiганства
може бути корисною для оцiнки кримiнально-караного хулi-
ганства, що пiдпадау пiд ознаки ч. I ст. 206 КК Украєни. За-
гальне законодавче визначення дрiбного хулiганства (ст. 173
КпАП Украєни) свiдчить, що вiд кримiнально-караного воно
вiдрiзняуться, головним чином, наслiдками: меншими, менш
значними порушеннями громадського порядку. Отже, бiльш
тяжкi наслiдки (порушення) хулiганства дають пiдставу ква-
лiфiкувати вчинене за ч. I (ч. 2 чи ч. 3) ст. 206 КК Украєни.
Див.: абзац 4 преамбули постанови Пленуму Верховного Суду Украєни
вiд 28 червня 1991 р. - Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в
кримiнальних та цивiльних справах. - К., 1995. -С. 169.
456
Для квалiфiкацiє хулiганства оцiнка вчинених дiй та єх
наслiдкiв мау вирiшальне значення, особливо при вiдмежу-
ваннi дрiбного вiд кримiнально-караного хулiганства (чи
навпаки). Дрiбним хулiганством визнауться нецензурна
лайка в громадських мiсцях, образливе чiпляння до грома-
дян та iншi подiбнi дiє, що порушують громадський поря-
док i спокiй громадян (ст. 173 КпАП).
Але нецензурна лайка у громадських мiсцях чи образли-
ве чiпляння до громадян, що супроводжувались нанесенням
побоєв, знищенням чи пошкодженням чужого майна, ква-
лiфiкуються за ч. I ст. 206 КК Украєни.
Разом з тим образа, нецензурна лайка та iншi подiбнi дiє,
поуднанi з пошкодженням чи знищенням чужого майна
нанесенням ударiв, побоєв, квалiфiкуються за ч. I ст. 206
КК Украєни лише в тому разi, якщо вони були вчиненi з
хулiганських спонукань, з неiстотного приводу, тобто ма-
ють всi ознаки хулiганства. Якщо ж цi ознаки вiдсутнi, то
вчинене не може квалiфiкуватися за ч. I ст. 206 КК Украєни
як хулiганство.
Наприклад, у справi Т. президiя обласного суду зазначи-
ла, що заподiяння потерпiлому майновоє шкоди особою, яка
не мала умислу на порушення громадського порядку, не
мiстить складу хулiганства.
Не можуть квалiфiкуватися за ч.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69