Карауться пошкодження лiнiй звязку позбавленням волi
на строк до одного року, або виправними роботами на той
же строк, або штрафом у розмiрi вiд сiмдесяти до ста
пятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.
Лiтература до теми
1. КоржанськiiйМ.И. Популярний коментар Кримiналь-
ного кодексу. - К., 1997.
2. Коржанський М. Про змiст кримiнальноє погрози // Юри-
дичний вiсник Украєни. - 1997. -№41,43.
3. Науково-практичний коментар Кримiнального кодексу
Украєни. - К., 1997.
4. Постанови Пленуму Верховного Суду Украєни в кримi-
нальних та цивiльних справах. - К., 1995.
5. Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. -
К., 1993.
6. Практика судiв Украєни у кримiнальних справах. 1993-
1995.-К., 1996.
7. Уголовное право УССР. Особенная часть. - К., 1989.

ТЕМА
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ
ГРОМДЦСЬКОЄ БЕЗПЕКИ,
ПЮМДЦСЬКОГО ПОРНЦКУ
ТА НАРОДНОГО ЗДОРОВЯ
I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ЗЛОЧИНIВ, ЩО ОБтДНАЮ
ГЛАВОЮ Х КРИМIНАЛЬНОГО
КОДЕКСУ УКРАЄНИ
Глава Х Кримiнального кодексу Украєни мiстить статтi,
що передбачають вiдповiдальнiсть за посягання на громад-
ську безпеку, громадський порядок i народне здоровя. Цi
три групи суспiльних вiдносин у родовими обуктами зло-
чинiв глави X.
Обуктивна i субуктивна сторони посягань, вiдповi-
дальнiсть за якi передбачають статтi глави X, дуже рiзно-
манiтнi i характеризуються як дiую, так i бездiяльнiстю,
вчинюються як умисно, так i необережно.
Обуднуються дiяння у главi Х головним чином за озна-
ками родових обуктiв цих посягань.
2. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОГО
ПОРЯДКУ
Громадським порядком називауться сукупнiсть су-
спiльних вiдносин, що створюються для забезпечення
охорони громадського спокою, громадськоє моральностi
як умови суспiльного життя людей.
443
На громадський порядок посягають дiяння, передбаченi
ст. 206-208, 210-213 КК Украєни.
2.1. Хулiганство
Загальне поняття хулiганства
Хулiганством у кримiнальному правi називауться грубе
порушення громадського порядку (громадського спокою,
громадськоє моральностi), що вчинюуться з хулiганських
мотивiв i виражау явну неповагу до суспiльства (ч. I ст. 206
КК Украєни).
Законодавче визначення хулiганства виражено невели-
кою кiлькiстю його загальних ознак. Ця обставина значно
ускладнюу квалiфiкацiю дiяння, передбаченого ст. 206 КК
Украєни, особливо при вiдмежуваннi його вiд злочинiв про-
ти особи. Пленум Верховного Суду Украєни у звязку з цим
вказав на необхiднiсть виясняти всi фактичнi обставини
справи, в тому числi направленiсть умислу, мотиви, цiль,
наслiдки i характер дiй кожного з учасникiв хулiганства, а
також чи супроводжувались цi дiє порушенням громадсько-
го порядку i явною неповагою до суспiльства. Це керiвне
розяснення Пленуму Верховного Суду мау важливе зна-
чення для квалiфiкацiє хулiганства, але воно не вирiшуу
всiх практичних проблем. I сьогоднi найбiльше помилок
припускауться при вiдмежуваннi хулiганства вiд iнших
злочинiв. Хоча у багатьох постановах судових органiв вiд-
значауться, що хулiганство вiдрiзняуться очевидним i яв-
ним грубим порушенням громадського порядку i непова-
гою до суспiльства, але цi вказiвки мають незначну практич-
ну цiннiсть, оскiльки майже всi навмиснi злочини (якщо не
всi) у грубим порушенням громадського порядку i виража-
ють явну неповагу до суспiльства (вбивство, розбiй, згвал-
тування, масовi безпорядки, групова бiйка i т. iн.). Практи-
ка свiдчить, що пiд законодавче визначення хулiганства
пiдпадау будь-який навмисний злочин. Зокрема, заподiяння
тiлесних ушкоджень у громадських мiсцях iз застосуванням
зброє або iнших предметiв завжди поуднане з грубим пору-
шенням громадського порядку i проявом явноє неповаги до
суспiльства, але такi дiє не в усiх випадках квалiфiкуються
за ст. 206 КК Украєни.
Неправильно, наприклад, були квалiфiкованi за ч. I
ст. 102 КК Украєни дiє Б., який, зустрiвши вночi на вулицi
У. i, грубо порушуючи громадський порядок, нанiс У.
побоє, домагався вiд неє iнтимноє близькостi. Щоб по-
класти край таким дiям, потерпiла лезом порiзала собi ру-
ку. Розглянувши справу. Судова колегiя Верховного Суду
Украєни зазначила, що Б. був знайомий з У., зустрiчався з
нею i ночував у єє квартирi. Зустрiвши єє тiує ночi, Б. запро-
понував вступити з ним у близькi стосунки, а коли вона
вiдмовилась, ударив єє в обличчя. Тобто Судова колегiя
встановила, що Б. дiяв не з хулiганських, а з особистих
спонукань, а тому його дiє не можна квалiфiкувати за
ст. 206 КК Украєни.
У звязку з цим особливого практичного значення набу-
вау бiльш чiтке i конкретне визначення хулiганства як кри-
мiнально-караного дiяння, передбаченого ст. 206 КК Украє-
ни, на грунтi викриття бiльшоє кiлькостi його специфiчних
ознак.
Хулiганство як злочин дiйсно грубо порушуу громадсь-
кий порядок, i в ньому проявляуться вiдверта зневага до
суспiльства. Але цi його ознаки характеризують не головнi
Див.: п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 28 червня
1991 р. <Про судову практику в справах про хулiганство>. - Постанови
Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних та цивiльних
справах. - К., 1995. - С. 169.
Див.: ухвала Судовоє колегiє Верховного Суду Украєни вiд 1 лютого
1990 р. у справi Б. - Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. -
К., 1993. - С. 187-188; постанова президiє Закарпатського обласного
суду вiд 25 сiчня 1991 р. у справi Г. - Там само. - С. 188-189; ухвала
Судовоє колегiє Верховного Суду Украєни вiд 5 березня 1985 р. у справi
К.-Там само.-С. 189-190.
445
його суспiльно-юридичнi особливостi, не те, що в ньому у
вiдмiнного, властивого лише йому.
Центральною, головною ознакою складу злочину, що
передбачений ст. 206 КК Украєни, у його мотив - хулiган-
ськi спонукання.
У лiтературi вже давно вiдзначалось, що хулiганство у
особливий, специфiчний мотив антигромадськоє поведiнки,
що <воно у не дiя, а лише властивiсть дiє>.
Хулiганський мотив - це прагнення до самостверджен-
ня, самовиразу особи людини низькоє культури, невихова-
ноє, з нестримним i вкрай розбещеним егоєзмом; це спосiб
самовиразу хама, варвара, дикуна. У грунтi хулiганських
спонукань лежить розгнузданий егоєзм, злобнiсть i незадо-
воленiсть, що сягають до беззвiтноє лютi i тупого вiдчаю,
викликаного розбiжнiстю мiж рiвнем домагань особи та
наявними можливостями єх здiйснення.
Прагнення особи до самовираження i самоствердження у
нормальною i природною потребою кожноє людини. Кож-
на людина прагне до самовираження, до самоствердження
своує особи, але рiзнi люди обирають для цього рiзнi засо-
би. Суспiльна оцiнка такого прагнення повнiстю залежить
вiд того, як, якими засобами i способами ця потреба задо-
вольняуться.
Однi задовольняють єє самовiдданою працею, науковими
чи спортивними досягненнями, сумлiнним служiнням гро-
мадським iнтересам, самопожертвою заради загальноє
справи, iншi - бiганиною за модою, <гарним життям>, за
престижними речами, третi - пияцтвом, жорстокiстю, глу-
мом над слабким, похилим чи хворим.
Грунтом хулiганських спонукань у безкультурнiсть, не-
вихованiсть, жорстокiсть. Дикi намiри i вчинки народжую-
ться дикими норовами i звичками. Але така характеристи-
ка хулiганських спонукань не викривау єх першопричини,
генезису, не дау вiдповiдi на запитання: чому людина веде
себе таким чином, яку мету вона прагне досягти, ради чого
вона протиставить себе суспiльству.
Разом з тим хулiганськi спонукання не зводяться до
фрустрацiє - стану гнiтючоє напруги, вiдчаю i викликаного
цим прагнення подолання почуття власноє неповноцiнностi,
оскiльки, по-перше, воно не притаманне всiм чи навiть
бiльшостi осiб, винних у вчиненнi хулiганства, а, по-друге,
рiвень домагань не завжди бувау завищеним, по-трету, це
почуття у багатьох випадках взагалi не може бути задовiль-
неним за рахунок вчинення хулiганських дiй (наприклад, за
наявнiстю фiзичних вад особи).
Вся слiдчо-судова практика свiдчить, що хулiганськi
спонукання - головна вiдмiнна риса, особливiсть дiянь, що
квалiфiкуються за ст. 206 КК Украєни. Вчинення подiбних
дiй з iнших, нехулiганських мотивiв утворюу iнший злочин:
у бiльшостi випадкiв - злочин проти особи. Наприклад,
Судова колегiя Верховного Суду Украєни в ухвалi у справi
К. вказала, що заподiяння тяжких тiлесних ушкоджень у
звязку з тим, що потерпiлий у грубiй формi втрутився у
суперечку мiж засудженим та його дружиною, квалiфiкуу-
ться як вчинення злочину на грунтi особистих неприязне-
них стосункiв, а не як хулiганство.
Найбiльш поширеними у помилки в квалiфiкацiє злочи-
нiв, Повязаних iз заподiянням потерпiлому тiлесних ушко-
джень. Нанесення побоєв або заподiяння тiлесних ушко-
джень i т. iн. дiяння, що були викликанi особистими непри-
язненими стосунками, за загальним правилом, не можна
квалiфiкувати за ст. 206 КК Украєни.
Див.: Мокринский С. Озорство й хулиганство. // Еженедельник совет-
ской юстиции. - 1924. -№37.-С. 879.
Див.: Волков Б. С. Мотивьi преступлений. - Изд. Казанского универси-
тета, 1982. - С. 4950.
Див.: Кон Й. С. Социология личности. - М., 1967. - С. 86-95.
446
Див.: Волков Б. С. Мотивьi преступлений. - Изд. Казан, ун-та, 1982. - С, 50.
Див.: ухвала судовоє колегiє Верховного Суду Украєни вiд 5 бермня
1985 р. у справi К. - Практика судiв Украєни в кримiнальних справах -
К., 1993.-С. 189-190.
Дiє> що супроводжувались погрозами вбивством, обра-
зою, найес<йНям побоєв, заподiянням тiлесних ушкоджень,
вчиненi ь Сiмє, кварга, щодд родичiв, знайомих i викли-
канi особистими неприязненими стесунками, неправильни-
ми дiями потерпiлих та iн., квалiфiкуються за статтями КК
Украєни, що передбачають вiдповiдальнiсть за злочини
проти особи. Такi дiє можуть квалiфiкуватись як хулiганст-
во лише у тих випадках, коли вони одночасно були поудна-
нi з грубим порушенням громадського порядку i виражали
явну неповагу до суспiльства.
Вiдмежування цих злочинiв проводиться, головним чи-
ном, iз врахуванням мотиву дiяння. Воно може квалiфiку-
ватися як хулiганство за ст. 206 КК Украєни лише утому
разi, коли було вчинене iз хулiганських спонукань. Пленум
Верховного Суду Украєни у постановi вiд 28 червня 1991 р.
розяснив, що вiдрiзняти хулiганство вiд iнших злочинiв
необхiдно з урахуванням спрямованостi умислу винного,
мотивiв, цiлей та обставин вчинених дiй.
Вчинення злочину на грунтi особистих неприязнених
стосункiв у бiльшостi випадкiв свiдчить, що вiн був учине-
ний не з хулiганських спонукань, а з мотиву помсти (рев-
нощiв), корисливостi тощо. Особистi неприязненi стосунки
мiж винним i потерпiлим можуть складатися протягом три-
валого часу (iнодi роками), але вони можуть виникнути i в
момент неправомiрноє або аморальноє поведiнки потерпiло-
го. Особистi неприязненi взаумостосунки можуть виникну-
ти i раптово, якщо вони зачiпають важливi iнтереси сторiн
або поуднанi iз заподiянням iстотноє шкоди. Наприклад, Г.
пiсля обопiльноє бiйки з П., вважаючи, що присутнiй при
цьому Я. вдарив його по головi, збив його з нiг i нанiс йому
удари по головi й животу, чим заподiяв тяжкi тiлеснi ушко-
дження. Президiя обласного суду, розглянувши справу,
Див.: п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд 28 червня
1991 р. <Про судову практику в справах про хулiганство>. - Постанови
Пленуму Верховного Суду Украєни в кримiнальних та цивiльних
справах.-К., 1993.-С. 173.
448
визнала квалiфiкацiю дiй Г. за ч. 2 ст. 206 КК Украєни необ-
грунтованою, оскiльки злочиннi дiє Г. вчинив не з хулiган-
ських спонукань, а на грунтi особистих неприязнених сто-
сункiв, якi виникли пiд час бiйки Г. з П.
Другою характерною особливiстю хулiганства у вчинен-
ня його за явно незначними, неiстотними приводами, як
явно неадекватна, невiдповiдна реакцiя на поведiнку потер-
пiлого чи iнших осiб. Наприклад, Б., перебуваючи у станi
алкогольного спянiння, пiзно ввечерi безпричинно приче-
пився у дворi будинку до А. С., А. Д. та П., ображав єх не-
цензурними словами, вдарив у обличчя П., який зробив
йому зауваження.
Iнодi хулiганськi дiє вчинюються майже без будь-яких
приводiв. Наприклад, пяний Д. на вулицi бiля входу в рес-
торан пiдiйшов до ранiше не знайомого йому К. i з хулiган-
ських мотивiв двiчi вдарив його кулаком в обличчя, збивши
з нiг. Коли потерпiлий пiднявся i почав тiкати, Д. наздогнав
його та уламком скла, знайденим бiля ресторану, з метою
вбивства з хулiганських мотивiв, нанiс удар в шию, заподi-
явши смертельне поранення, i продовжував наносити йому
порiзи обличчя, грудноє клiтки, живота, в тому числi з
ушкодженням внутрiшнiх органiв, а також нанiс численнi
удари по головi, заподiявши перелом перенiсся, спинки
носа, щелепи. Вiд заподiяних тiлесних ушкоджень К. помер
на мiсцi подiє.
Зустрiчаються випадки, коли хулiганськi дiє вчинюються
майже без будь-яких приводiв. Наприклад, пяний К. при-
йшов на територiю парку культури i вiдпочинку, пiдiйшов
до столу, бiля якого стояв Ж" i без будь-якого приводу з
Див.: постанова президiє Закарпатського обласного суду вiд 25 сiчня
1991 р. у справi Г. - Практика судiв Украєни в кримiнальних справах. -
К., 1993.-С. 188-189.
Див.: ухвала судовоє колегiє Верховного Суду Украєни вiд 9 сiчня 1986 р.
у справi Б. - Там само. - С. 196-197.
Див.: Практика судiв Украєни у кримiнальних справах. 1993-1995. -
К.: Юрiнком, 1996.-С. 195.
449
боку Ж. зi словами: <Оце тобi!> - нанiс йому удар ножем у
спину i залишив нiж у тiлi потерпiлого.
Разом з тим дiяння не може квалiфiкуватися за ст. 206
КК Украєни як вчинене з хулiганських мотивiв, якщо воно
вчинене за iстотними приводами як вiдповiдна реакцiя на
таку поведiнку потерпiлих або iнших осiб, якою порушую-
ться важливi громадськi чи особистi права та iнтереси.
Привiд для виникнення конфлiкту може бути iстотним не
тiльки у випадках порушення правоохоронюваного iнтересу,
але й у випадку iстотного порушення честi та гiдностi особи.
Характерною для цього у справа Г., який тривалий час зали-
цявся до Х" простоював ночi пiд вiкнами єє будинку. Нарештi
однiує ночi вiн вiдiмкнув замок, зайшов у квартиру, роздягнув-
ся i хотiв лягти у лiжко, де спала X. Вона прокинулась i запро-
понувала йому пiти геть. Г. мовчки без заперечень одягнувся
i, виходячи з примiщення, став просити X. нiкому про цю
iсторiю не розказувати.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69