гарантiє використання доходiв, прибуткiв та iнших коштiв,
одержаних вiд iноземних iнвестицiй на територiє Украєни.
Верховна Рада Украєни, Кабiнет Мiнiстрiв Украєни здiйсню-
ють цiлу низку заходiв для заохочення iноземних iнвестицiй. Ви-
значено перелiк прiоритетних сфер дiяльностi: агропромисловий
комплекс, легка промисловiсть, лiсопромисловий комплекс, маши-
нобудування, медична промисловiсть, металургiя, паливно-енер-
гетичний комплекс, транспорт, звязок, хiмiчна промисловiсть.
Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1991. № 47. Ст. 646; там само. 1996.
№ 19. Ст. 80.
262
4. Основнi правовi форми розрахункiв,
що застосовуються при здiйсненнi
зовнiшньоекономiчноє дiяльностi


Зовнiшньоекономiчнi звязки украєнських субуктiв гос-
подарювання обслуговуються банками з додержанням режиму мiж-
народних розрахункiв. Вони ведуться, як правило, через банки, що
встановлюють кореспондентськi вiдносини, тобто мають домовле-
нiсть про порядок i умови проведення банкiвських операцiй.
Основними формами розрахункiв за зовнiшньоекономiчними
договорами у документарний акредитив та iнкасо. В мiжнароднiй
практицi використовуються також банкiвський переказ, вексель-
на, чекова та iншi форми.
Указом Президента Украєни вiд 4 жовтня 1994 року <Про за-
ходи щодо впорядкування розрахункiв за договорами, що уклада-
ють субукти пiдприумницькоє дiяльностi Украєни> установлено,
що розрахунки за зовнiшньоекономiчними договорами (контрак-
тами), предметом яких у товари (роботи, послуги), здiйснюються
вiдповiдно до Унiфiкованих правил та звичаєв для документарних
акредитивiв Мiжнародноє торговоє палати. Унiфiкованих правил з
iнкасо Мiжнародноє торговоє палати2.
Документарний акредитив являу собою зобовязання банку
зробити за вказiвкою i за рахунок покупця-iмпортера платiж екс-
портеру на суму вартостi поставлених товарiв, а експортера - по-
дати передбаченi документи.
Сторони (експортер i iмпортер), укладаючи зовнiшньоекономiч-
ний контракт, визначають, що платежi за поставлений товар вико-
нуватимуться за допомогою документарного акредитиву. У кон-
трактi, як правило, зазначауться, який банк вiдкривау акредитив,
через який банк цей акредитив мау бути авiзований (сповiщений)
експортеру, обумовлюуться вид акредитива, перелiк документiв, якi
повиннi бути поданi експортером для одержання платежу, та iн.
Уклавши контракт, експортер готуу товар до вiдвантаження,
про що сповiщау iмпортера. Одержавши це повiдомлення, поку-
пець (наказодавець) надсилау своуму банку доручення на вiдкриття
акредитива, в якому зазначау всi необхiднi умови (на чию користь,
на який строк i на яку суму вiдкривауться акредитив, вiдвантажен-
Див.: Уряд. курур. 1994. 12 жовт.
2 Див.: Там само. 5 лист.
263
ня якого товару вiн покривау, якi документи мають бути поданi,
строки єх подання i т. iн.).
Банк, який вiдкривау акредитив (банк-емiтент), надсилау його
бенефiцiару (експортеру), як правило, через банк, що обслуговуу
останнього (авiзуючий банк). Одержавши вiд емiтента акредитив,
авiзуючий банк перевiряу його дiйснiсть i передау бенефiцiару. Ос-
таннiй, одержавши акредитив, перевiряу його вiдповiднiсть умо-
вам контракту. За згоди з умовами вiдкритого на його користь ак-
редитива бснефiцiар в обумовленi строки вiдвантажуу товар, по-
дау пакет необхiдних комерцiйних документiв у свiй банк.
Банк експортера пiсля перевiрки надсилау єх банку-емiтенту з
вказiвкою нате, як мау бути зарахована виручка. Одержавши докумен-
ти, банк-емiтент перевiряу єх, пiсля чого переказуу суму платежу бан-
ку-експортеру. Останнiй зараховуу виручку на рахунок бенефiцiара.
Залежно вiд умов розрiзняють такi види акредитивiв: вiдзивнi
i безвiдзивнi, пiдтвердженi i непiдтвердженi, переказнi (трансфе-
рабiльнi), револьвернi (вiдновлюванi), покритi i непокритi, подiльнi
i неподiльнi.
Вiдзивний акредитив може бути змiнений або анульований
банком-емiтентом у будь-який момент без попереднього повiдом-
лення бенефiцiара. В мiжнароднiй торгiвлi в основному застосо-
вуються безвiдзивнi акредитиви, якi не можуть бути анульованi чи
змiненi без згоди усiх зацiкавлених сторiн.
Пiдтвердженим акредитивом у акредитив, що мау додаткову
гарантiю платежу з боку iншого банка, який не у банком-емiтен-
том. Банк, який пiдтверджуу акредитив, бере на себе обовязок
оплачувати документи, вiдповiднi акредитиву, якщо банк-емiтент
вiдмовиться здiйснити платiж.
Переказний (трансферабельний) акредитив передбачау мож-
ливiсть його використання повнiстю чи частково кiлькома особа-
ми, крiм самого бенефiцiара, - iншими бенефiцiарами.
Револьверний (вiдновлюваний) акредитив використовууться в
розрахунках за постiйнi кратнi поставки, що здiйснюються, як пра-
вило, за графiком, який фiксууться в контрактi. Револьвернi акре-
дитиви передбачають вiдновленi суми акредитива в мiру його ви-
користання.
Комерцiйнi документи - це вiдвантажувальнi документи, про право влас-
ностi чи тому подiбнi документи.
264
Покритий акредитив - акредитив, при вiдкриттi якого банк-
емiтент попередньо подау в розпорядження виконуючого банка ва-
лютнi кошти (покритi) в сумi акредитива на строк дiє своєх зобовя-
зань з умовою можливого використання цих коштiв для виплат за
акредитивом. У мiжнароднiй практицi в бiльшостi випадкiв вико-
ристовуються непокритi акредитиви.
Подiльний акредитив передбачау виплату експортеру певних
узгоджених у контрактi сум пiсля кожноє частковоє поставки.
Неподiльний акредитив передбачау, що вся належна експор-
теру сума буде виплачена пiсля здiйснення всiх поставок або пiсля
останньоє частковоє поставки.
iнкасова1 форма розрахункiв. При цiй формi розрахункiв екс-
портер доручау банку одержати вiд iмпортера суму платежу при
поданнi товаророзпорядних документiв.
Розрахунок здiйснюуться таким чином. Пiсля укладення кон-
тракту експортер (довiритель)2 в установленi строки вiдвантажуу
товар, пiдготовлюу комплект документiв i подау його при iнкасо-
вому дорученнi своуму банку.
Перевiривши вiдповiднiсть комплекту документiв, перелiче-
них в iнкасовому дорученнi, банк-ремiтент3 надсилау єх разом з до-
рученням банку-кореспонденту iмпортера. Одержавши iнкасове
доручення i документи, банк iмпортера (iнкасуючий банк) подау
єх iмпортеру (платнику).
Пiсля одержання платежу вiд iмпортера iнкасуючий банк пе-
реказуу виручку банку-ремiтенту поштою або телеграфом (теле-
ксом) вiдповiдно до iнструкцiє клiунта. Одержавши переказ, банк-
ремiтент зараховуу його експортеру.
Банкiвський переказ являу собою доручення одного банку iншо-
му виплатити одержувачу переказу (бенефiцiару) певну грошову
суму. Таке доручення банк виставляу на пiдставi iнструкцiй, отри-
маних вiд його клiунта-переказодавця.
Розрахунки за допомогою банкiвського переказу здiйснюються
таким чином. Уклавши контракт, у якому встановлена ця форма
розрахункiв i визначенi банки-кореспонденти, експортер в обумов-
iнкасо - банкiвськi операцiє, що здiйснюються на пiдставi iнструкцiє клiунтiв
з "фiнансовими" (переказнi векселi, простi векселi, чеки, платiжнi розписки i т. iн.)
i "комерцiйними" документами з метою одержання платежiв, що єм належать.
2 Довiритель - клiунт, що доручау операцiю по iнкасуванню своуму банку.
3 Банк-ремiтент - банк, якому довiритель доручау операцiю по iнкасуванню.
265
ленi контрактом строки вiдвантажуу товар i надсилау покупцю ко-
мерцiйний рахунок, транспортнi документи, отриманi вiд пере-
вiзника (експедитора), та iншi документи, передбаченi контрактом.
iмпортер, одержавши документи, вступау у володiння товаром
i надсилау до свого банку доручення на переказ, на пiдставi якого
банк iмпортера переказуу валюту банку експортера. Останнiй, отри-
мавши платiжне доручення, зараховуу виручку бенефiцiару пере-
казу - експортеру.
В окремих випадках зовнiшньоторговий контракт може перед-
бачати надання iмпортером кредиту експортеру, тобто оплату то-
вару авансом.
iРжiш Сi
-i -/ ,р--i- -i-/ л
Захист прав промислових
пiдприумств та iнших субуктiв
господарювання
1. Правовi гарантiє господарськоє
дiяльностi та способи захисту прав
i iнтересiв пiдприумств
-Пе викликау сумнiву твердження про те, що не може
бути стабiльною економiка держави без стабiльно працюючих про-
мислових та iнших пiдприумств i пiдприумцiв. Проте працювати
стабiльно вони не можуть, не маючи вiдповiдного законодавства,
яке б визначало <правила гри>.
За законодавством Украєни держава, окреслюючи цi <правила
гри>, гарантуу додержання прав i законних iнтересiв пiдприумств
та iнших субуктiв господарювання (ст. 27 Закону Украєни <Про
пiдприумства в Украєнi>). При цьому вони при здiйсненнi госпо-
дарськоє та iншоє дiяльностi мають право з власноє iнiцiативи при-
ймати будь-якi рiшення, що не суперечать законодавству Украєни.
Гарантiє держави щодо прав субуктiв господарювання мож-
на розподiлити на загальнi та майновi.
Загальнi гарантiє полягають у тому, що держава гарантуу всiм
пiдприумствам i пiдприумцям, незалежно вiд обраних ними органi-
зацiйно-правових форм господарськоє дiяльностi, форм власностi
майна, на яких вони заснованi, рiвнi права i створюу рiвнi можли-
востi для доступу до матерiально-технiчних, фiнансових, трудових,
iнформацiйних, природних та iнших ресурсiв2.
Прикладом певного обмеження державою дiяльностi пiдприумств можна на-
звати затвердження Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни перелiку майнових комплексiв
державних пiдприумств, приватизацiя або оренда яких не дозволяуться, або забо-
рона на участь державних пiдприумств у створеннi господарських товариств.
2 Однак слiд наголосити, що забезпечення матерiально-технiчними та iншими
ресурсами, якi централiзовано розподiляються державою, здiйснюуться тiльки за
умови виконання пiдприумством робiт i поставок для державних потреб.
267
Гарантiє майнових прав пiдприумств i пiдприумцiв полягають
у тому, що держава шляхом прийняття вiдповiдного законодавства,
створення спецiальних структур гарантуу недоторканнiсть майна
i забезпечуу захист права єх власностi.
iнститут правового захисту у комплексною структурою. Фор-
ми, способи, порядок правового захисту забезпечууться нормами
як матерiального, так i процесуального права. Слiд нагадати, що
способи захисту прав закрiпленi у ст. 6 ЦК i здiйснюються шля-
хом визнання цивiльних прав; вiдновлення становища, яке iснува-
ло до порушення права i припинення дiй, що порушують право;
присудження до виконання обовязку в натурi, змiни або припи-
нення правовiдносин; компенсацiє моральноє шкоди; стягнення з
особи, яка порушила право, заподiяних нею збиткiв, а у випадках,
передбачених законом або договором, неустойки (штрафу, пенi).
Порядок i форми захисту прав субуктiв господарювання ви-
значаються передусiм нормами Арбiтражного процесуального ко-
дексу Украєни (АПК). Вiдповiдно до нього господарськi спори ви-
рiшуються в порядку позовного провадження, а справи про банк-
рутство з урахуванням особливостей, передбачених законом Украєни
<Про банкрутство>. Спори вирiшуються на пiдставi Конституцiє
Украєни, законiв та iнших правових актiв Украєни, мiжнародних
договорiв та угод, згоду на обовязковiсть застосування яких дала
Верховна Рада Украєни.
Разом з тим арбiтражний суд не може вiдмовити в розглядi спо-
ру з мотивiв вiдсутностi, неповноти, нечiткостi, незрозумiлостi, на-
явностi суперечностей або взагалi вiдсутностi законодавства, що
регулюу спiрнi вiдносини.
Особливоє уваги законодавець надау захисту права власностi,
оскiльки власнiсть у основою iснування i дiяльностi пiдприумства
i пiдприумцiв будь-якоє органiзацiйно-правовоє форми.
Не випадково одним з перших законiв незалежноє Украєни став
закон <Про власнiсть>, де значне мiсце посiдають норми, що пе-
редбачають гарантiє i захист права власностi, зокрема визначенi
такi способи захисту права власностi, як предявлення позову до
суду про витребування майна, про усунення перешкод у користу-
АПК був прийнятий 6 листопада 1991 р. i набрав чинностi з 1 березня 1992 р.
Але змiни в господарському законодавствi, перехiд економiки до ринку та iншi чин-
ники вимагали змiн i процесуальних правовiдносин, тому законодавцем наступнi
змiни в АПК вносилися ЗО червня 1993 р.; 2 березня 1995 р.; 20 лютого 1996 р.; 13
травня 1997 р.
268
ваннi майном, про вiдшкодування завданих збиткiв (якщо власник
не може витребувати майно в натурi) i таким чином вiдновити свiй
попереднiй майновий стан.
Слiд докладнiше зупинитися на такому способi захисту, як ви-
требування майна, оскiльки такi господарськi спори становлять
значну частину в загальнiй кiлькостi майнових спорiв, що розгля-
даються арбiтражними судами i на практицi не завжди знаходять
своу правильне вирiшення.
Чинне цивiльне законодавство передбачау два способи захис-
ту права власностi: речево-правовi та зобовязально-правовi.
Речево-правовi способи захисту права власностi та iнших ре-
чевих прав спрямованi на захист вiд безпосереднього неправомi-
рного впливу будь-яких iнших осiб. Одним з них у витребування
майна з чужого незаконного володiння (вiндикацiя).
Вiндикацiйний позов - це позов власника про витребування
майна з чужого незаконного володiння. В усiх випадках це позов
про витребування майна в натурi i тiльки за умови його реальноє
наявностi у вiдповiдача. Незаконним володiльцем (вiдповiдачем)
буде особа, яка утримуу вiдповiдне майно (володiу ним) без закон-
них на те пiдстав. Позивачем у справi буде власник, з володiння
якого вибуло майно без його вiдома.
Власник може також заявляти в суд позов про усунення уся-
ких порушень його права, якщо навiть цi порушення i не були по-
вязанi з позбавленням володiння. Такий позов називауться нега-
торним позовом. Пiдставою для негаторного позову у порушення,
що перешкоджають власнику здiйснювати своє права на користуван-
ня та розпорядження майном. При цьому майно, хоча й не вибу-
вау з володiння власника, але використовувати його за призначен-
ням власник не мау можливостi.
Зобов язально-правовi способи захисту права власностi засто-
совуються у разi наявностi зобовязальних, зокрема договiрних
вiдносин мiж власником та особою, що утримуу майно.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48