iз одержаних коштiв заставодавець зобовязаний за вимогою
заставодержателя перерахувати вiдповiднi суми на його рахунок
у якостi виконання зобовязання, забезпеченого заставою, якщо
iнше не встановлене договором.
Виконання зобовязань може забезпечуватись i шляхом застави
векселя або iншого цiнного паперу, якi можуть бути переданi шляхом
здiйснення передавального запису-iндосаменту. Особа, яка здiйсни-
ла передавальний запис, називауться iндосантом, а набувач векселя
- iндосатором. iндосатор може передавати його далi, наступним
iндосаторам шляхом передавального запису. Цiннi папери, якi не пе-
редаються iндосаментом, переходять за домовленiстю сторiн.
4. Вiдповiдальнiсть за порушення
господарських зобовязань
i припинення зобовязань
Вiдповiдальнiсть за порушення господарських зобовя-
зань у засобом правового впливу на особу, яка допустила чи вчи-
нила правопорушення. У разi невиконання чи неналежного вико-
нання зобовязання закон покладау на боржника обовязок вiд-
шкодувати кредитору заподiянi ним збитки. iз цього випливау, що
вiдповiдальнiсть за порушення господарського зобовязання на-
стау лише в разi порушення (зменшення) майнового стану одного
з учасникiв зобовязання.
Пiд невиконанням зобовязання мають на увазi невиконання
боржником жодноє з передбачених зобовязанням умов, а пiд не-
належним виконанням - часткове невиконання зобовязання, а
саме: невиконання якоє-небудь умови або ж таке виконання, що не
вiдповiдау тим чи iншим умовам зобовязання (наприклад, спла-
та боржником передбаченоє зобовязанням грошовоє суми з пору-
шенням встановленого строку).
196
Невиконання або ж неналежне виконання зобовязання, як ре-
зультат протиправноє дiє або бездiяльностi особи - субукта госпо-
дарських вiдносин, з порушенням вимог господарського законодав-
ства i субуктивних прав iншого учасника цих вiдносин (контрагента
за зобовязанням, чи третьоє особи), у не що iнше, як господарське
правопорушення. Його вчинення субуктом господарських право-
вiдносин призводить до застосування до правопорушника передба-
ченоє господарським законодавством вiдповiдальностi. Господарсь-1
ка вiдповiдальнiсть за порушення зобовязань характеризууться тим, |
що це вiдповiдальнiсть перед конкретною особою - кредитором. |
Форми господарськоє вiдповiдальностi, якi застосовуються до 1
порушника господарського зобовязання, можна розподiлити на за- i
гальнi i спецiальнi.
Загальною формою вiдповiдальностi у обовязок боржника |
вiдшкодувати збитки, що виникли у звязку з невиконанням зобо-
вязання.
До спецiальних форм вiдповiдальностi за невиконання чи не-1
належне виконання зобовязання належать: стягнення неустойки |
(штрафу, пенi), деякi iншi мiри (наприклад, застава). Вони водно-1
час у засобом забезпечення зобовязань. Цi форми вiдповiдальнi
ностi застосовуються у випадках порушення тих зобовязань, для|
охорони яких вони спецiально передбаченi законом чи договором.|
Особливiсть цих засобiв полягау в тому, що вони застосовуються!
i тодi, коли порушення зобовязання боржником не призводить до|
виникнення у кредитора збиткiв. У своєй основi вони у не тiльки
компенсацiйними, а й стимулюючими. Усi форми вiдповiдальностi
виконують важливу виховну функцiю (профiлактичну), оскiльки
вони змiцнюють договiрну дисциплiну, спонукають до неухильно-1
го дотримання взаумних iнтересiв учасникiв зобовязань, |
Залежно вiд пiдстав виникнення вiдповiдальностi або ж особ-]
ливостей структури зобовязання i розподiлу обсягу вiдповiдаль-|
ностi боржникiв щодо нього, а також щодо iнших обставин гос-|
подарську вiдповiдальнiсть можна розподiлити на вiдповiднi види.|
Виходячи з пiдстав виникнення, розрiзняють договiрну i без-Д
договiрну вiдповiдальнiсть. Договiрна вiдповiдальнiсть настаеД
тодi, коли зобовязання, що виникло iз договору, порушене. 5ез-|
договiрна вiдповiдальнiсть настау за порушення зобовязання, що|
виникло безпосередньо iз закону, адмiнiстративного акта чи iнших |
правомiрних дiй. Наприклад, такою вiдповiдальнiстю буде вiдловi-1
дальнiсть залiзницi i вантажовiдправникiв за невиконання мiсячних |
197
завдань щодо надання перевiзних засобiв i вантажiв до вiдправки
залiзницею. Вiдповiдальнiсть у цих випадках визначатиметься за-
гальними правилами того закону, який регулюу цi вiдносини.
Стосовно структури зобовязальних правопорушень i розпо-
дiлу обсягiв вiдповiдальностi боржникiв щодо них розрiзняють ча-
сткову, солiдарну i субсидiарну вiдповiдальнiсть.
Часткова вiдповiдальнiсть настау за порушення зобовязан-
ня кiлькома субуктами. При цьому кожний iз боржникiв цього зо-
бовязання вiдповiдау за певну частину.
У випадках, встановлених законодавством чи договором, може
застосовуватись i солiдарна вiдповiдальнiсть. Вона можлива при по-
рушеннi зобовязання кiлькома особами з боку боржника. У цьому разi
кредитор мау право вибору: вiн може вимагати вiдшкодування збит-
кiв чи виплати неустойки як вiд будь-кого iз боржникiв, так i вiд них
усiх, разом узятих, причому як повнiстю, так i за певну частину.
Субсидiарна (додаткова) вiдповiдальнiсть у вiдповiдальнiстю
третьоє особи за боржника, що встановлюуться законом чи дого-
вором на випадок невиконання боржником свого зобовязання
перед кредитором. Прикладом такоє вiдповiдальностi у вiдповi-
дальнiсть гаранта чи поручителя.
Якщо в порушеннi господарського зобовязання виннi i бор-
жник i кредитор, то в дiю вступау змiшана вiдповiдальнiсть. В ос-
новi цiує вiдповiдальностi лежить критерiй визначення вини самого
кредитора в заподiяних йому збитках. У тих випадках, коли вина
кредитора була очевидною i значною i перешкодила боржнику ви-
конати зобовязання, суд, арбiтражний суд чи третейський суд
може звiльнити боржника вiд вiдповiдальностi. Обставиною, за
якоє боржник звiльняуться вiд вiдповiдальностi, у також непере-
борна сила. Зокрема, про звiльнення боржника вiд вiдповiдаль-
ностi з пiдстави непереборноє сили, а саме у звязку з явищами сти-
хiйного лиха, йдеться в ЦК Украєни, а також у статутах, правилах
i кодексах, якi регулюють правовiдносини з перевезень вантажiв
рiзноманiтними видами транспорту. Пiд непереборною силою слiд
розумiти непередбаченi i непереборнi з людськоє волi явища.
Перешкодою для виконання зобовязань можуть бути i адмi-
нiстративнi акти компетентних органiв державного управлiння, якi
спецiально спрямованi на повне припинення зобовязань (оголо-
шення карантину, призупинення руху на транспортi i т. iн).
Найпоширенiшою пiдставою припинення господарських зобо-
вязань визнауться єхну виконання належним чином.
Правове регулювання окремих
видiв господарських вiдносин
промислових пiдприумств
1. Правовi форми реалiзацiє продукцiє
Договiр поставки. В умовах переходу до ринку договiр
у основним документом, який регулюу вiдносини мiж субуктами
господарювання. Пiдприумство плануу свою дiяльнiсть (урахову-
ючи iндикативне планування) на основi договорiв, у тому числi з
державними органами i постачальниками матерiально-технiчних
ресурсiв.
Правовими формами реалiзацiє продукцiє та товарiв у догово-
ри поставки, оптовоє купiвлi-продажу, постачання енергетичними i
та iншими ресурсами. Цi договори належать до договорiв, спря-|
мованих на передачу майна у власнiсть (повне господарське вiдан-|
ня, оперативне управлiння).
Договори поставки, оптовоє купiвлi-продажу, постачання енер-|
гетичними та iншими ресурсами укладаються тiльки в процесi!
здiйснення господарськоє дiяльностi.
Для забезпечення державних потреб у продукцiє законодавство
окремо регламентуу вiдносини, що при цьому складаються. Закон
Украєни вiд 22 грудня 1995 року <Про поставки продукцiє для дер-
жавних потреб> встановлюу загальнi правовi та економiчнi прин-
ципи формування, розмiщення i виконання на договiрнiй основi за-
мовлень держави на поставку продукцiє. Державне замовлення слiд
розглядати як засiб державного регулювання економiки для форму-
вання обсягу продукцiє, необхiдноє для державних потреб.
Державний контракт - це договiр, укладений державним за-
мовником вiд iменi держави з виконавцем державного замовлення,
в якому визначаються економiчнi та правовi зобовязання сторiн.
Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1996. №: 3. Ст. 9.
199
Прставки продукцiє для державних потреб забезпечуються за
рахунок коштiв державного бюджету Украєни та iнших джерел
фiнансування, що залучаються для цього. Кабiнет Мiнiстрiв Укра-
єни виступау гарантом у зобовязаннях державних замовникiв. За
рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв Украєни державний замовник Може
вносити необхiднi змiни в державний контракт або припиняти його
дiю згiдно з чинним законодавством Украєни.
Державнi замовники формують i розмiщують замовлення на
поставку продукцiє на добровiльних засадах шляхом укладення з
постачальниками державних контрактiв. Обовязковi держзамов-
лення скасованi. Винятком iз цього правила у збереження обовяз-
кового укладення держзамовлень на поставку продукцiє для дер-
жавних потреб для постачальникiв, якi посiдають домiнуюче мiсце
на товарному ринку з продажу певних видiв продукцiє або володi-
ють технiчною монополiую на виробництво окремих видiв про-
дукцiє, в разi, якщо укладення держконтракту не призводить до
збиткiв вiд єхнього виробництва.
Обовязкове укладення договорiв встановлено також для по-
стачальникiв продукцiє, якi повнiстю або частково заснованi на
державнiй власностi (державних пiдприумств, установ та органi-
зацiй; акцiонерних товариств, у статутному фондi яких контроль-
ний пакет акцiй належить державi).
Вибiр постачальникiв здiйснюуться на конкурснiй основi -
шляхом проведення торгiв, конкурсiв. З переможцем укладауться
держконтракт, який у основним документом, що визначау права та
обовязки держзамовника i постачальника. Держзамовник, хоч вiн
i у покупцем продукцiє, яка поставляуться для державних потреб,
не у єє одержувачем. Вiн визначау конкретного одержувача про-
дукцiє, яка поставляуться згiдно з укладеним держконтрактом.
Держзамовник узгоджуу з одержувачем номенклатуру, обсяги
та термiни поставки йому продукцiє для державних потреб.
Постачальникам продукцiє для державних потреб з метою еко-
номiчного стимулювання виконання держзамовлень можуть нада-
ватися пiльги щодо податку на прибуток, цiльовi дотацiє та суб-
сидiє, кредити на пiльгових умовах, митнi та iншi пiльги.
Для пiдприумств, органiзацiй-постачальникiв найважливiших
видiв матерiально-технiчних ресурсiв у разi необхiдностi можуть
встановлюватися спецiальнi квоти на обовязковий продаж тих ре-
сурсiв, що мають стратегiчне значення, повязанi з пiдтриманням
необхiдного рiвня обороноздатностi краєни та єє безпеки. Порядок
200
визначення перелiку та обсягiв матерiально-технiчних ресурсiв, що
пiдлягають державному бронюванню, встановлюуться Кабiнетом
Мiнiстрiв Украєни.
У разi Невиконання або неналежного виконання держконтрак-
ту з винноє сторони стягууться передбачена контрактом неустой-
ка (штраф, пеня), а також вiдшкодовуються заподiянi збитки. Це
загальна посилка договору поставки.
Щодо держконтракту, то вiдповiдальнiсть полягау в тому, що:
в разi необгрунтованоє вiдмови виконавця держзамовлення вiд
укладення держконтракту на поставку продукцiє для державних по-
треб у випадках, коли обовязковiсть його укладення встановлена
Законом Украєни "<Про поставки продукцiє для державних потреб>
i за наявностi технiчних можливостей його виконання, виконавець
сплачуу держзамовнику штраф у розмiрi вартостi держконтракту;
в разi невиконання зобовязань за держконтрактом виконавець,
крiм сплати неустойки, вiдшкодовуу в повному обсязi збитки, за-
подiянi неналежним виконанням зобовязань. Сплата неустойки
(штрафу, пенi), а також вiдшкодування збиткiв в разi неналежно-
го виконання зобовязань за держконтрактом не звiльняють вико-
навця вiд виконання держконтракту в натурi;
держзамовник мау право вiдмовитися повнiстю або частково вiд :
сплати продукцiє, якщо вона не вiдповiдау вимогам, встановленим
чинним законодавством Украєни i держконтрактом щодо якостi;
при невиконаннi держзамовником зобовязань за держконтрак-
том вiн вiдшкодовуу виконавцю держзамовлення заподiянi йому збит-
ки, включаючи очiкуваний i неодержаний прибуток. У разi вiдмови
держзамовника вiд закупки продукцiє, виготовленоє за держконтрак-
том, виконавець держзамовлення реалiзуу єє за своєм розсудом. При |
цьому замовник вiдшкодовуу виконавцю додатковi витрати, повязанi;
з реалiзацiую продукцiє, а в разi неможливостi реалiзувати продук- \
цiю - заподiянi йому збитки, включаючи i неодержаний прибуток.
Отже, основним видом держконтракту у договiр поставки.
Договiр поставки - одна з найпоширенiших у господарське-;
пiдприумницькiй дiяльностi форма реалiзацiє продукцiє. Постав-
кою називауться договiр, внаслiдок якого одна сторона зобовя-
зууться до призначеного строку передати речi певного роду i в |
певнiй кiлькостi, а iнша сторона зобовязууться заплатити за це
узгоджену суму грошей.
Для визначення основних ознак, притаманних договору по-
ставки, необхiдно порiвняти його з договорами купiвлi-продажу, в
201
поставки енергорерурсiв через приуднану мережу, договору пiдря-
ду, шефмонтажу.
Отже, договiр поставки вiдрiзняуться вiд договору купiвлi-про-
дажу за такими ознаками.
1. Продавцем (постачальником) у договорi поставки е госпо-
дарський субукт. Постачальник продау товари, якi вiн виробляу
або закупау для продажу.
2. Мета придбання товару - друга основна ознака. Договором
поставки визнауться договiр, за яким товар придбавають для ви-
користання в господарськiй дiяльностi (для переробки, наступного
продажу) або для дiяльносте не повязаноє з особистим, домашнiм
використанням товару (поставка дитсадку, збройним силам та iн.).
iз мети купiвлi випливау, що i друга сторона договору поставки -
покупець - найчастiше у пiдприумством чи пiдприумцем.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48