) понад
збитки стягууться неустойка, яка називауться штрафною (кому-
метивною).
При винятковiй неустойцi стягненню пiдлягау сама неустой-
ка, а збитки не стягуються. Закон (ст. 240 ЦК) дозволяу сторонам
за договором встановити вiдповiдальнiсть у виглядi вiдшкодування
збиткiв або ж тiльки стягнення неустойки, тож у цьому випадку
неустойку називають альтернативною.
Розмiр неустойки встановлюуться або законом, або за домов-
ленiстю сторiн. Разом з тим чинне законодавство передбачау пра-
во судових органiв зменшити розмiр неустойки (штрафу, пенi). Зок-
рема це може бути у випадках надмiрноє невiдповiдностi мiж збит-
ками, яких зазнав кредитор, i розмiром передбаченоє неустойки,
але вони не можуть повнiстю звiльнити боржника вiд зобовязан-
ня по сплатi неустойки.
Виплата неустойки не звiльняу боржника вiд виконання зобо-
вязання в натурi. У господарських вiдносинах, що виникають iз
договорiв, неустойку, пеню, штраф, як правило, обуднують пiд на-
звою штрафних санкцiй.
190
Важливого значення i широкого застосування в умовах пере-
ходу до ринкових вiдносин набувау такий вид забезпечення вико-
нання господарських зобовязань, як застава. Маючи заставу, кре-
дитор в разi невиконання боржником забезпеченого заставою зо-
бовязання може одержати задоволення своєх вимог iз вартостi
заставленого майна, маючи перевагу перед iншими кредиторами.
У заставних правовiдносинах кредитором завжди у заставодер-
жатель, особа, яка приймау майно в заставу. Боржник за основним
зобовязанням у заставодавцем i передау майно в заставу; переда-
ти майно в заставу може i третя особа. Заставою можуть бути за-
безпеченi рiзноманiтнi, але лише дiйснi вимоги, якi виникають iз
договорiв позики (банкiвськоє позики), купiвлi-продажу, оренди,
перевезення та iн. Застава може застосовуватися i щодо вимог, якi
можуть виникнути в майбутньому при наявностi домовленостi
сторiн про розмiр забезпечення заставою таких вимог. i
Застава виникау внаслiдок закону чи договору i регламентууть- \
ся Цивiльним кодексом Украєни i Законом Украєни вiд 2 жовтня |
1992 року <Про заставу>. |
Предметом застави може бути майно, цiннi папери, а також |
майновi права. Але в усiх випадках предметом застави виступау |
лише таке майно, такi речi, якi не виключенi з цивiльного обiгу. |
Ним може бути i таке майно, яке мау стати власнiстю заставодав-
ця в майбутньому, пiсля укладення договору, в тому числi продук-1
цiя (майбутнiй врожай, приплiд тварин i т. iн.).. Предметом заста-
ви можуть бути i такi майновi права, як права на чужi речi, оренднi
права на пiдприумства, будiвлi, споруди, кредиторськi вимоги та
iншi права.
Однак не може бути предметом застави таке майно: нацiо-
нальнi, культурнi та iсторичнi цiнностi, що занесенi до Державного!
реустру нацiональноє культурноє спадщини, а також обукти дер"
жавноє власностi, приватизацiя яких заборонена, майновi комплек-1
си державних пiдприумств, що знаходяться в процесi корпорати-;
зацiє. Не можуть бути предметом застави i вимоги, що мають осо
бистий характер, а також вимоги, застава яких заборонена законом.!
За загальним правилом договiр застави повинен укладатися в
простiй письмовiй формi. Однак, якщо предметом застави у неру-
хоме майно, транспортнi засоби, космiчнi обукти, товари в обiгу
чи переробцi, договiр застави повинен бути нотарiально засвiдче-
i Див.: Вiдомостi Верхов. Ради Украєни. 1992. № 47. Ст. 642.
191
ний. У випадках недотримання вимог щодо форми застави i його
нотарiального посвiдчення договiр застави визнауться недiйсним.
Сторонами в заставi можуть бути громадяни, юридичнi осо-
би i держава.
З моменту укладення договору мiж сторонами узгоджууться
питання про те, у кого буде знаходитися заставлене майно. Ним мо-
жуть володiти заставодавець, заставодержатель або третя особа
(нотарiальнi органи, банк). Особа, якiй передауться майно, повин-
на забезпечити задоволення вимог заставодержателя. Це, як пра-
вило, досягауться шляхом страхування майна за домовленiстю
сторiн або ж згiдно з чинним законодавством.
Право застави виникау з моменту укладення договору заста-
ви, а якщо договiр мау бути нотарiально засвiдчений, то з момен-
ту такого засвiдчення або ж з моменту його реустрацiє, коли вона
у обовязковою. Якщо вiдповiдно до договору чи закону предмет
застави повинен знаходитись у заставодержателя, то право заста-
ви виникау з моменту передачi такого предмета.
За загальним правилом за заставодавцем зберiгауться право ко-
ристуватися заставленим майном, якщо iнше не передбачено законом
чи договором. За згодою заставодержателя заставодавець, за умови
переходу до нового заставодавця основного боргу, може вiдчужува-
ти заставлене майно, а також здiйснювати замiну предмета застави.
У звязку з тим, що цiна заставленого майна, як правило, не
збiгауться з його вартiстю, вартiсть може забезпечити декiлька зо-
бовязань. Тому боржник мау право заставити те саме майно од-
ночасно кiльком кредиторам. Правовiдносини, що виникають у ре-
зультатi цих дiй, називаються перезаставою. Право перезастави За-
коном Украєни <Про заставу> надауться тiльки боржнику, за умови,
якщо це не забороняуться законом, а також за згодою попереднього
заставодержателя.
Звiсно, не кожна особа погодиться бути стороною в договорi
застави, предметом якоє у вже заставлене майно. Тому заставода-
вець повинен повiдомити майбутнього заставодержателя про ха-
рактер i розмiри забезпеченого заставою зобовязання, про попе-
реднi застави майна, про права i обовязки вiдносно нього третiх
осiб. У разi порушення цих прав заставодавець вiдшкодовувати-
ме збитки, що виникнуть у заставодержателя внаслiдок невиконан-
ня або ж неналежного виконання цього зобовязання.
Застава зберiгау силу i в разi, коли майно або майновi права, що
складають предмет застави, переходить у власнiсть iншоє особи або
ж у встановленому законом порядку виникау поступка заставодер-
192
жателем забезпеченоє заставою вимоги чи переведення боржником
боргу, який виник iз забезпеченоє заставою вимоги на iншу особу.
При замiнi кредитора не вимагауться згоди боржника, оскiльки ма-
терiальний стан боржника вiд цього не погiршууться, але перевести
борг можна тiльки за згоди мiж першочерговим i новим боржником.
Застава припиняуться в момент виконання боржником основ-
ного зобовязання. При цьому кредитор повинен повернути бор-
жниковi заставлене майно. У випадках часткового виконання зо-
бовязання застава зберiгауться в початковому, повному обсязi.
Застава може припинятись i за iнших обставин: у разi загибелi
заставленого майна, якщо це були речi не з родовими ознаками;!
якщо заставодержатель придбав право власностi на заставу (спад-|
шина); коли минау строк дiє права, що складау предмет застави.|
Припинення права застави мау мiсце i при примусовому продажу!
заставленого майна. |
Право звернутися про стягнення на заставлене майно виникау з|
моменту невиконання основного зобовязання, якщо iнше не передба-Ц
чене законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене май-|
но здiйснюуться за рiшенням суду (арбiтражного суду), а також у без-|
спiрному порядку на основi виконавчого запису нотарiальних органiв.]
Реалiзацiя заставленого майна, на яке звернено стягнення, здiйся
нюуться судовим виконавцем на основi виконавчого листа, наказе
арбiтражного суду або ж виконавчого запису нотарiальних органiв
Сама реалiзацiя заставленого майна здiйснюуться з аукцiон
(публiчних торгiв).
У тих випадках, коли сума, одержана вiд реалiзацiє заставле-
ного майна, буде недостатньою для повного задоволення вимог за-
ставодержателя, вiн мау право, якщо iнше не встановлене законом
чи договором, отримати рiзницю за рахунок iншого майна борж
ника в порядку черги, установленоє законом. Якщо сума, одержа
на вiд реалiзацiє заставленого майна, перевищуватиме розмiр за
безпеченоє заставою вимоги заставодержателя, ця рiзниця пiдл
гау поверненню заставодавцю.
Заставодавець мау право в будь-який час до реалiзацiє пре
мета застави припинити звернення на нього стягнення, викона
ши забезпечене заставою зобовязання. |
Залежно вiд властивостей предмета застави чинне законодаi
ство передбачау окремi види застави, а вiдповiдно до них права т
обовязки сторiн, зокрема, iпотеку, заклад, заставу майнових прав;
заставу цiнних паперiв, заставу в мiжнародному оборотi.
193
iпотека - це застава землi або iншого нерухомого майна: будi-
вель, споруд, квартир, цiлiсних майнових комплексiв пiдприумств
i т. iн., що залишауться у володiннi та користуваннi в заставодав-
ця або третьоє особи. У договорi iпотеки основоположним елемен-
том у земля, а тому предметом цих вiдносин можуть бути як зе-
мельнi дiлянки, так i багаторiчнi на них насадження, будiвлi, спо-
руди, iншi обукти, що тiсно повязанi з землею, а тому не можуть
без пошкодження або ж знецiнення бути вiд неє вiдокремленi i
належать до предметiв iпотеки саме з урахуванням цих ознак.
Договiр iпотеки встановлюу права i обовязки сторiн за умо-
ви його нотарiального посвiдчення.
Вiдповiдно до договору iпотечний заставодавець повинен
здiйснити дiє, необхiднi для пiдтримки предмета iпотеки в належ-
ному станi i мау право достроково виконати основне зобовязан-
ня, якщо це не суперечить змiсту зобовязання. Вiн не позбавле-
ний права реалiзувати предмет застави з переведенням на набува-
ча основного боргу, забезпеченого заставою, та за письмовоє згоди
заставодержателя передавати предмет iпотеки в оренду.
Вiдповiдно до Закону <Про заставу> заставодержатель на-
дiляуться правом, якщо iнше не передбачене законодавством або
ж договором, здiйснювати документальну, а також фактичну пе-
ревiрку наявностi, розмiру, стану та умов зберiгання предметiв iпо-
течноє застави. За порушення цього права вiн може не тiльки ви-
магати дострокового виконання зобовязання, але й у разi потре-
би звернути стягнення на предмет iпотеки. Зазначенi наслiдки
настають незалежно вiд того, знаходиться предмет iпотеки у за-
ставодавця чи у третьоє особи.
Якщо предмет застави втрачений не з вини заставодержателя
i заставодавець його не вiдновив або за згодою заставодержателя
не замiнив iншим майном такоє ж вартостi, заставодержатель мау
право вимагати дострокового виконання зобовязання.
Якщо предметом iпотеки у будiвлi або споруди, заставодержа-
тель набувау право користування i земельною дiлянкою, на якiй
розмiщенi цi обукти. У разi звернення стягнення на предмет за-
стави набувач мау право на одержання земельноє дiлянки вiдповiд-
но до законодавства Украєни.
Предметом iпотеки може бути i майновий комплекс пiдприум-
ства чи його структурного пiдроздiлу, а тому iпотека поширюуть-
ся на все майно, включаючи основнi та оборотнi фонди, а також
iншi цiнностi, вiдображенi в самостiйному балансi пiдприумства.
/
7 о-iоо
194
Як предмет iпотеки закон розглядау транспортнi засоби та космiчнi
обукти, що залишилися у володiннi заставодавця.
Законом <Про заставу> передбачена також i iпотека рухомостi, до
якоє належать товари в оборотi або ж переробцi. Предметом цiує заста-
ви можуть бути: сировина, напiвфабрикати, комплектуючi, готова про-
дукцiя i т. д. Заставодавець зберiгау за собою право володiти, корис-
туватись i розпоряджатися ними вiдповiдно до встановлених правил.
При такому видi застави, як заклад, майно передауться у воло-
дiння заставодержателя, що вiдрiзняу його вiд iпотеки рухомостi. За-
ставодержатель, як правило, зобовязаний регулярно давати заста-
водавцю звiт про користування предметом закладу, страхувати в об-
сязi його вартостi, платити податки i збори, повязанi з володiнням
заставленим майном, негайно повiдомляти заставодавця про виник-
нення загрози загибелi, зменшення вартостi або пошкодження майна
i т. iн. Заставодавець мау право в будь-який час вимагати припинення,
закладу. Заставодержатель вiдповiдау за втрату, недостачу або по-
шкодження закладу, якщо не доведе, що вони сталися не з його вини.
Якщо заставодержатель зберiгау або використовуу предмет заста-
ви неналежним чином, заставодавець може в будь-який час поста-
вити вимогу про припинення застави або достроково виконати за-
безпечену нею вимогу. За домовленiстю сторiн предмет застави
може бути залишений у заставодавця пiд замком i печаткою заста-
водержателя (тверда застава), а iндивiдуально визначена рiч може
бути обладнана знаками, що пiдтверджують заставу. .
Якщо предметом застави у права вимог заставодавця за зобовя- ]
заннями до своєх боржникiв, цi правовiдносини-називаються за-|
ставою майнових прав. Заставодавець може укласти договiр як на i
право вимог за зобовязаннями, що належать йому в момент ук-
ладення угоди, в яких вiн у кредитором, так i тих, якi мають ви-
никнути в майбутньому. У цьому разi в договорi повинна бути на-
звана особа - боржник по вiдношенню до заставодавця, про що
боржника слiд повiдомити.
Заставодавець, як правило, зобовязаний виконати дiє, необхiднi
для забезпечення дiйсностi заставленого права, а саме: не робити
уступки заставленого права; не здiйснювати дiй, що припиняють за-
ставлене право або зменшують його вартiсть; вживати заходiв, не-
обхiдних для захисту заставленого права вiд зазiхання на нього тре-
тiх осiб; повiдомляти заставодержателя про змiни, якi сталися в за-
ставленому правi при його порушеннi з боку третiх осiб.
Якщо заставодавець не виконуу покладених на нього обовязкiв,
заставодержатель мау право незалежно вiд настання строку виконання
195
забезпеченого заставою зобовязання вимагати в судовому порядку
переведення на себе заставленого права; виступати в якостi третьоє
особи в судi, в якому розглядатиметься позов про заставлене право;
у випадках порушення заставодавцем зобовязання самостiйно за-
стосовувати всi заходи для захисту заставленого права.
У разi, коли боржник заставодавця до виконання заставодавцем
зобовязання, забезпеченого заставою, виконау своє обовязки, все
одержане при цьому заставодавцем стау предметом застави, про що
заставодавець повинен негайно повiдомити заставодержателя.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48