Державний i вiдомчий
контроль здiйснюуться у формi ревiзiй i перевiрок.
Ревiзiя - це метод документального контролю за фiнансово-
господарською дiяльнiстю пiдприумства, установи, органiзацiє,
дотриманням законодавства з фiнансових питань, достовiрнiстю
облiку i звiтностi, спосiб документального викриття недостач, роз-
трат, привласнень та крадiжок коштiв i матерiальних цiнностей, по-
передження фiнансових зловживань. За наслiдками ревiзiє скла-
дауться акт.
Перевiрка - це обстеження i вивчення окремих дiлянок фi-
нансово-господарськоє дiяльностi пiдприумств, установ i орга-
нiзацiй або єхнiх пiдроздiлiв. Наслiдки перевiрки оформляються
довiдкою або доповiдною запискою.
Державна контрольно-ревiзiйна служба дiу при Мiнiстерствi
фiнансiв Украєни i пiдпорядковууться йому. Контрольно-ревiзiйнi
управлiння в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах Киувi
i Севастополi пiдпорядковуються Головному контрольно-ревiзiй-
ному управлiнню Украєни. До складу обласних контрольно-ревiзiй-
них управлiнь входять контрольно-ревiзiйнi пiдроздiли (вiддiли,
групи) в районах, мiстах i районах у мiстах.
Щодо вiдомчоє контрольно-ревiзiйноє служби, то вона здiй-
снюуться контрольно-ревiзiйними пiдроздiлами, якi створюються
вiдповiдно до вищезгаданоє постанови Кабiнету Мiнiстрiв як
Див.: Закон Украєни вiд 26 сiчня 1993 р. "Про державну контрольно-ревiзiйну
службу в Украєнi" // Голос Украєни. 1993. 2 бер.
2 Положення про вiдомчий контроль у системi мiнiстерств, iнших централь-
них органiв виконавчоє влади за фiнансово-господарською дiяльнiстю пiдприумств,
установ i органiзацiй, що належать до сфери єх управлiння, затверджене постано-
вою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 10 липня 1998 р. //Уряд. курур. 1998. 23 лип.
131
самостiйнi структурнi пiдроздiли в мiнiстерствах, iнших централь-
них органах виконавчоє влади, а в разi потреби - в органах, що
належать до сфери єх управлiння i становлять удину контрольно-
ревiзiйну службу вiдповiдного мiнiстерства, iншого центрально-
го органу виконавчоє влади.
Головному контрольно-ревiзiйному управлiнню Украєни, конт-
рольно-ревiзiйним управлiнням в Автономнiй Республiцi Крим, об-
ластях, мiстах Киувi i Севастополi, вiдповiдним пiдроздiлам (вiддiлам,
групам) у районах, мiстах i районах у мiстах надауться право ре-
вiзувати i перевiряти в мiнiстерствах, державних комiтетах та iнших
органiзацiях державноє виконавчоє влади, державних фондах, на пiд-
приумствах, в установах i органiзацiях грошовi та бухгалтерськi до-
кументи, звiти, кошториснi й iншi документи, що пiдтверджують
надходження i витрачання матерiальних цiнностей, проводити пере-
вiрки фактичноє наявностi цiнностей (грошових сум, цiнних паперiв,
сировини, матерiалiв, готовоє продукцiє, устаткування тощо).
Аналогiчнi права щодо пiдприумств, установ i органiзацiй ма-
ють i ревiзори вiдомчого контролю. Положення про вiдомчий кон-
троль у системi мiнiстерств надау єм право перевiряти на пiдпри-
умствах, в установах i органiзацiях плани, кошториси, грошовi,
бухгалтерськi та iншi документи, наявнiсть грошей i цiнностей, а
в разi пiдробок та iнших зловживань вилучати необхiднi документи
на термiн до закiнчення ревiзiє або перевiрки, залишати в справi
акт вилучення та копiє або реустри вилучених документiв.
Виникау питання: а чи не призведе це до дублювання вiдомчим
контролем державногоi Безперечно, ймовiрнiсть цього велика.
Тому в Положеннi визначено, що для запобiгання дублювання
перевiрок органи вiдомчого контролю координують свою роботу
з органом державноє контрольно-ревiзiйноє служби, який надау єм
органiзацiйно-методичну допомогу. Ревiзiє та перевiрки фiнансово-
господарськоє дiяльностi здiйснюються контрольно-ревiзiйними
пiдроздiлами мiнiстерств у пiдпорядкованих єм державних (казен-
них) пiдприумствах, установах i органiзацiях комплексно на пiд-
ставi рiчних планiв, якi погоджуються з Головним контрольно-
ревiзiйним управлiнням (його пiдроздiлами на мiсцях).
Однак, чи пiдвищить ефективнiсть перевiрок, що проводять-
ся мiнiстерствами, iншими центральними органами виконавчоє
влади, збiльшення єх кiлькостii Напевне, нi. Як i в багатьох iнших
випадках, вирiшальною буде не кiлькiсть, а якiсть, - вона ж по-
требуу суттувого покращення.
132
6. Державна пiдтримка малого
пiдприумництва
Украєнська економiка - це поуднання дрiбних, се-
реднiх i великих пiдприумств. Науковцi зауважують, що нам не
слiд робити культу нi з дрiбних, нi з великих пiдприумств.
iсторичний досвiд показуу, що потреба розвитку продуктив-
них сил зумовила появу великих пiдприумств - вiдкритих акцiо-
нерних товариств. Єхнiй розвиток з 70-х рокiв XX столiття привiв
до появи потужних пiдприумств, однак у жоднiй розвинутiй краєнi
не витiснив малих. Тож усюди пануу своурiдна дуалiстична еко-
номiка, що складауться переважно з сектора малих i великих пiд-
приумств. т пiдстави твердити, що обидва сектори перебувають
у суперечливiй удностi.
В Украєнi як внутрiшнi, так i зовнiшнi ринковi сили прагнули
перейти до ринковоє економiки, маючи на увазi механiзм капiта-
лiстичних малих пiдприумств. Проте з багатьох причин такого пе-
реходу не сталося, що й призвело до величезних економiчних втрат.
Економiка малих пiдприумств з єє ринковим механiзмом потре-
буу зовнiшнього позаринкового втручання, i держава при цьому по-
винна всiляко остерiгатися помилок, породжуваних регулюванням
економiки.
Економiка малих пiдприумств стау джерелом прогресу, коли
вона грунтууться на правi приватноє власностi,, свободi вибору та
прагненнi до вдоволення особистого iнтересу. iсторичний досвiд
показуу, що рушiйною силою цих пiдприумств у поуднання при-
ватного власника i керiвника пiдприумства в однiй особi. i цей
принцип, за свiдченням фахiвцiв, у дуже важливим для украєнсь-
ких умов, де економiчна i полiтична свободи нерiдко перероджу-
ються в уседозволенiсть.
Недостатня увага з боку держави до пiдприумництва взагалi i
малого пiдприумництва зокрема мау своє iсторичнi витоки. Як свiд-
чать лiтературнi джерела, ще за античних часiв i впродовж наступ-
них перiодiв iсторiє дiяльнiсть купця i пiдприумця вважалась не-
гiдною i грiховною. Ще Аристотель, - пише Петер X. Верхан2, -
рiшуче повставав проти забарвленого фiнансовим iнтересом мис-
Див.: Сiкора В. Вiд деструктивного до "творчого руйнування" // Уряд. курур
1998.27чер.
2 Верхан Петер X. Предприниматель. Минск, 1992. С. 9, 10.
133
лення свого часу i мов би викликаного цим руйнування <природно-
го> суспiльного устрою. Фома Аквiнський також вважав, що про-
фесiя купця несе на собi печать морально-етичноє неповноцiнностi.
Незважаючи на це, економiчна етика Хi11 столiття вiдкрила для
себе користь пiдприумницькоє дiяльностi для досягнення загального
блага, закладеного в саму суть розвитку економiки. При оцiнцi но-
вих пiдприумств суттувим фактором вважалося саме загальне бла-
гополуччя. Тодiшнi ревнителi соцiальноє етики пiдкреслювали, що
пiдприумницький прибуток не суперечить заборонi на лихварства.
Однак, це суттуве вiдкриття середньовiчноє соцiальноє етики
невдовзi було забуте, через що знову поновилося попередну воро-
же ставлення богословiв i фiлософiв до самоє iдеє пiдприумництва.
Попри все, церква з давнiх часiв поширювала на торговий люд своу
заступництво. Ставлення єє в середнi вiки до купцiв все бiльше виз-
началося кориснiстю єх зусиль щодо суспiльства.
Та людська неприязнь, що iснувала протягом столiть до осо-
би iнiцiативного пiдприумця, мау також i своє соцiально-психо-
логiчнi витоки. Селянин, який обробляв землю, з року в рiк повто-
рюючи звичний ритм життя, був людям зрозумiлим, а пiдприумець
вносив змiни в усталене життя, i робив це вiн, спираючись на своє
власнi творчi здiбностi.
Згадуваний уже видатний економiст Иозеф Шумпетер визначив
розвиток капiталiзму, основною рушiйною силою якого у пiдпри-
умець, як процес <творчого руйнування>. Не дивно, що особу пiд-
приумця завжди ототожнювали зi злими руйнiвними силами. Лю-
дина влаштована так, що єє звичка до iснуючих форм життя якнай-
тiснiше повязана зi страхом перед наслiдками можливих змiн. Тому
цiлком зрозумiло, що життя дбайливого хлiбороба здавалось iдеалом
людського способу життя, а до пiдприумця ставилися з вiдвертою
недовiрою, мов до якоєсь демонiчноє фiгури. Навiть фундатори теорiє
економiчного лiбералiзму вiдмовляли творчому пiдприумництву в
правi на iснування. Адам Смiт i його послiдовники покладали надiю
на вплив <невидимоє руки>, яка в умовах вiльноє конкуренцiє i не-
втручання держави в економiку здатна забезпечити єє гармонiйний
розвиток. Давiд Рiкардо теж не бачив сенсу в iснуваннi особи пiд-
приумця, оскiльки економiчний процес функцiонуу сам по собi. За
його схемою пiдприумець виступау лише як iнвестор, тобто капi-
талiст, описаний згодом Карлом Марксом.
Пiд впливом високого авторитету Смiта i Рiкардо кiлька на-
ступних поколiнь подiляли цю негативну оцiнку творчого пiдпри-
134
умництва. Лише набагато пiзнiше, на зламi XIX i XX столiть, була
нарештi визнана вирiшальна роль творчого пiдприумництва для
економiчного зростання. Альфред Маршал (1842-1924) до трьох
класичних факторiв виробництва - земля, капiтал, праця - до-
дав четвертий - органiзацiя. Загальний же позитивний поворот
до iсторiє пiдприумництва вiдбувся тiльки в 1912 роцi, коли вийшла
у свiт книга Шумпетера <Теорiя економiчного розвитку>. Вiн роз-
робив тип творчого пiдприумця, який реалiзуу нововведення i в та-
кий спосiб забезпечуу економiчне зростання.
Потiм Гетц Брiфс сформулював ще одну важливу функцiю пiд-
приумця, а саме - ретельно стежити за цiнами i витратами, а та-
кож за єхнiм пропорцiйним спiввiдношенням. Для виконання цього
завдання потрiбна ефективна система облiку на пiдприумствi. Су-
часне застосування компютерiв дозволяу пiдприумцю успiшно кон-
тролювати прийняття власних рiшень.
Як вiдомо, теорiя Адама Смiта стала одним iз вiдправних
моментiв концепцiє Карла Маркса. Карл Маркс вбачав у пiдприумцi
тiльки капiталiста, який вкладав свiй капiтал у власне пiдприумст-
во i шляхом зниження оплати працi позбавляв робiтникiв вироб-
леноє нiбито лише ними виробничоє додатковоє вартостi, тобто ек-
сплуатував єх. Виходячи з цих положень, якi Ленiн називав на-
рiжним каменем марксизму, фiгура пiдприумця зрештою в Росiє
була лiквiдована революцiую.
Коли ж у краєнах колишнього Радянського Союзу почалися змi-
ни, спрямованi на перехiд до соцiальноє ринковоє економiки, в них
уже, звiсно, не було пiдприумцiв, тож невiдомi були i <правила гри>.
За роки незалежностi в Украєнi одним iз найважливiших
напрямкiв реформування економiки став розвиток пiдприумни-
цтва. Але масштаби малого i середнього пiдприумництва, його
вплив на збiльшення обсягiв виробництва та надання послуг, по-
долання кризових явищ залишаються, як констатував премур-а
мiнiстр В. П. Пустовойтенко на Всеукраєнськiй нарадi пiдприумцiв!
10 лютого 1998 року, ще незначними2.
До речi, украєнський письменник Микола Руденко у своєх економiчних пра-
цях зробив висновок про хибне тлумачення Марксом природи додатковоє вартостi.
Марксова додаткова вартiсть, за словами Руденка, це лише бухгалтерська, вiдносна
додаткова вартiсть. Справжня додаткова вартiсть, яка називауться абсолютною, то
явище природи (Слово проти сили // Уряд. курур. 1998. 22 серп.).
2 Див.: Успiх економiчних реформ значною мiрою залежить вiд розвитку
пiдприумництва: Доповiдь премур-мiнiстра Украєни В. П. Пустовойтенка на
Всеукраєнськiй нарадi пiдприумцiв 10 лютого 1998 р. // Уряд. курур. 1998. 14 лют.
135
Нинi, зазначив вiн, в Украєнi дiу понад 100 тисяч малих пiд-
приумств i кооперативiв, якi обуднують близько шести вiдсоткiв
загальноє кiлькостi працюючих у народному господарствi. Крiм
того, налiчууться близько 36 тисяч фермерських господарств та
майже 900 тисяч iндивiдуальних пiдприумцiв. За даними, що наво-
дяться в пресi, на долю малого та середнього пiдприумництва ви-
падау 10 вiдсоткiв внутрiшнього валового продукту (ВВП), тодi,
коли в таких краєнах, як Великобританiя, Нiмеччина, США, частка
продукцiє малих i середнiх пiдприумств у ВВП перевищуу 50 вiд-
соткiв, а у Францiє цей показник сягау 55 i в iталiє - 57 вiдсоткiв.
Причини цього рiзноманiтнi. Серед них - неоднозначне став-
лення бiльшостi населення нашоє держави до пiдприумницькоє
дiяльностi та особи пiдприумця, а також бюрократичнi перешко-
ди на шляху єхнього нормального розвитку.
У звязку з тим, що такий стан сектора малого пiдприумництва
не задовольняу потреб економiки, уряд, з метою поширення сфе-
ри його дiяльностi, вживау заходiв щодо вдосконалення вiдповiдноє
нормативноє бази. Так, Указом Президента вiд 3 лютого 1998 року
<Про усунення обмежень, що стримують розвиток пiдприумниць-
коє дiяльностi>2 визнано необхiдним подбати про зменшення над-
мiрного держаного регулювання пiдприумницькоє дiяльностi, усу-
нення правових, адмiнiстративних, економiчних та органiзацiйних
перешкод його розвитку.
Указом установлено, що Державний комiтет Украєни з питань
розвитку пiдприумництва здiйснюу аналiз нормативно-правових
актiв центральних органiв виконавчоє влади, рiшень голiв мiсцевих
державних адмiнiстрацiй нормативно-правового характеру з пи-
тань пiдприумницькоє дiяльностi з метою зменшення надмiрного
державного регулювання. Рiшення комiтету з питань розвитку пiд-
приумництва у обовязковим для виконання.
Згiдно з Указом Президента вiд 12 травня 1998 року <Про дер-
жавну пiдтримку малого пiдприумництва>3 така пiдтримка здiйс-
нюуться вiдповiдно до державноє та регiональноє програм пiд-
тримки малого пiдприумництва. Цi програми спрямовуються на
реалiзацiю таких основних заходiв, як удосконалення норматив-
но-правовоє бази з питань розвитку i пiдтримки малого пiдприум-
Див.: ЧепiлскоВ. Пiдприумцiв кличуть виходити з "тiнi"//Уряд. курер. 1998.
21 лют.
2 Див.: Уряд. курур, 1998. 7 лют.
3 Див.: Там само. 16 трав.
136
ництва, створення бiзнес-iнкубаторiв, консультацiйних та iнформа-
цiйних систем тощо.
Фiнансове забезпечення програм пiдтримки малого пiдприум-
ництва здiйснюуться за рахунок коштiв державного та мiсцевихi
бюджетiв, позабюджетних коштiв, у тому числi коштiв, одержаних
вiд приватизацiє державного майна, iнших джерел фiнансування.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48