166 . i
Кредиторами можуть виступати юридичнi i фiзичнi особи (в |
тому числi iноземнi), якi мають пiдтвердженi вiдповiдними доку-1
ментами майновi вимоги до боржника (окрiм кредиторiв, майновi
вимоги яких повнiстю забезпеченi заставою).
До кредиторiв, - по сутi, чинного закону, - належать також
органи державноє податковоє адмiнiстрацiє, контрольно-ревiзiй-
ноє служби, якi мають повноваження щодо представництва iнте-
ресiв державного i мiсцевих бюджетiв, а також Пенсiйного фонду
Украєни та iнших фондiв, платежi до яких у обовязковими2.
Кредиторам надано право звертатися до арбiтражного суду iз
заявою про визнання боржника банкрутом та задоволення єхнiх
майнових вимог за рахунок майна боржника. Крiм того, вони на-
дiленi цiлою низкою специфiчних повноважень. Так, тiльки за
узгодженням з кредиторами арбiтражний суд може затвердити про-
граму санацiє боржника, а лiквiдацiйна комiсiя прийняти рiшення
про продаж майна боржника. Представник зборiв (комiтету) кре-
диторiв обовязково повинен входити до складу лiквiдаторiв i
лiквiдацiйноє комiсiє i т. iн.
Кредитори, чиє майновi вимоги визнанi арбiтражним судом, усi
рiшення приймають на своєх зборах. Рiшення визнауться прийня-
тим, якщо за нього проголосували кредитори, майновi вимоги яких
складають не менше двох третин загальновизнаноє судом суми.
Першi збори кредиторiв, якi звернулися з майновими вимога-
ми, призначаються арбiтражним судом. Наступнi проводяться в
мiру потреби. Кредитори на зборах можуть обрати свiй повноваж-
ний орган - комiтет кредиторiв. Створення комiтету у обовязко-
вим, якщо кредиторiв бiльше десяти.
Учасником лiквiдацiйноє процедури може бути санатор (са-|
натори) - юридичнi та фiзичнi особи (в тому числi iноземнi), якi|
звернулися в установлений законом мiсячний термiн до арбiтраж-
ного суду з письмовою заявою про переведення на себе боргу i ви-
значили умови санацiє пiдприумства-боржника, а також подали до-
Кредитор, майновi вимоги якого забезпеченi заставою, може звернутися iз
заявою до арбiтражного суду тiльки на суму, яка не забезпечена заставою, або на
суму, яка дорiвнюу рiзницi мiж повною сумою боргу та можливою сумою виручки
вiд продажу застави.
2 Закон не визначау прокурора як кредитора, однак на пiдставi ст. 121 Консти-
туцiє Украєни i ст. 20 Закону "Про прокуратуру" прокурори мають право звертатися
до арбiтражного суду з заявою в iнтересах громадян i держави про порушення справи
про банкрутство.
167
кументи, якими пiдтверджують свою платоспроможнiсть i фiнан-
сову можливiсть участi в санацiє.
Вагома роль у процедурi банкрутства належить розпорядни-
ку майна боржника. Вiн надiляуться повноваженнями щодо роз-
порядження i контролю за майном боржника, повинен входити
в обовязковому порядку до складу лiквiдацiйноє комiсiє. Розпо-
рядник може давати приписи, що мають обовязкову силу, або на-
кладати заборону на дiє адмiнiстрацiє з приводу вiдчуження майна
боржника. Водночас вiн не може втручатися в оперативну госпо-
дарську дiяльнiсть посадових осiб боржника. Розпорядник май-
на призначауться арбiтражним судом iз кiлькох кандидатур, у
тому числi представникiв банку, який здiйснюу розрахунково-ка-
сове обслуговування боржника, Фонду державного майна (якщо/
боржник - державне пiдприумство) або iнших осiб за пропози-
цiую боржника або кредиторiв. На практицi, як правило, розпоряд-
ником майна призначауться представник банку, який обслуговуу
боржника або кредитора, що мау претензiє на найзначнiшу ауму.
Розпорядник майна несе вiдповiдальнiсть за неналежне вико-
нання своєх повноважень, якi закiнчуються в момент створення
лiквiдацiйноє комiсiє.
Найзначнiший обсяг повноважень у проведеннi процедури бан-
крутства належить лiквiдаторам i лiквiдацiйнiй комiсiє пiдприум-
ства-боржника. До лiквiдаторiв арбiтражний суд зобовязаний вклю-
чити представникiв зборiв (комiтету) кредиторiв, банку або банкiв,
що обслуговують боржника, фiнансових органiв, а також Фонду
державного (комунального) майна, якщо банкрутом визнано дер-
жавне чи комунальне пiдприумство. На лiквiдаторiв покладауть-
ся обовязок задоволення вимог кредиторiв.
Безпосередньо виконавцем лiквiдацiйного провадження у лiк-
вiдацiйна комiсiя, яку вiдповiдно до ст. 16 Закону <Про банкрутство>
створюють лiквiдатори. Вони iз свого складу обирають голову лiк-
вiдацiйноє комiсiє. Вiдтодi, як боржника визнано банкрутом, до лiк-
вiдацiйноє комiсiє переходять усi його майновi права i обовязки.
Лiквiдацiйна комiсiя управляу майном боржника, здiйснюу
його iнвентаризацiю i оцiнку, визначау лiквiдацiйну масу i нею роз-
поряджауться, вживау заходiв щодо стягнення дебiторськоє забор-
В разi ухилення зазначених субуктiв вiд видiлення свого представника до
складу лiквiдацiйноє комiсiє арбiтражний суд згiдно зi ст. 119 Арбiтражного про-
цесуального кодексу (АПК) може стягнути з них штраф до державного бюджету.
168
гованостi, реалiзуу майно банкрута i виконуу iншi дiє у задоволеннi
вимог кредиторiв.
Звiльнення працiвникiв пiдприумства-банкрута проводиться
вiдповiдно до вимог Кодексу Законiв про працю Украєни. За звiль-
неними працiвниками субуктiв банкрутства зберiгаються пiльги
i компенсацiє, передбаченi законом Украєни <Про зайнятiсть на-
селення>.
Дiє лiквiдацiйноє комiсiє можуть бути оскарженi в арбiтражно-
му судi прокурором, банкрутом або власником його майна (упов-
новаженим ним органом), будь-яким з кредиторiв або зборами (ко-
мiтетом) кредиторiв, а також будь-якою особою, що оскаржуу пра-
вомiрнiсть вiднесення до лiквiдацiйноє маси конкретних майнових
обуктiв або коштiв.
Провадокення у справах про банкрутство здiйснюуться лише
спецiалiзованими структурами судiв Украєни - арбiтражними су-
дами за мiсцем знаходження пiдприумства-боржника. Такi суди у
в кожному обласному центрi Украєни, в мiстах Киувi та Севасто-
полi. Основними законодавчими актами, що регулюють розгляд
цих справ арбiтражними судами, у Арбiтражний процесуальний
кодекс Украєни та Закон <Про банкрутство>.
Кредитор може звернутися до арбiтражного суду з заявою про
визнання боржника банкрутом, якщо його платiжна вимога, неза-
лежно вiд суми претензiє, мiсяць пролежала на картотецi боржни-
ка. Адже украєнське законодавство, на вiдмiну вiд росiйського, не
знау мiнiмальноє суми, з якоє може розпочатися процес банкрут-
ства. На пiдставi письмовоє заяви такого кредитора до арбiтраж-
ного суду мау бути порушено справу про банкрутство.
Заява кредитора про порушення справи про банкрутство по-
винна мiстити найменування арбiтражного суду, до якого вона по-
дауться, боржника, його поштову адресу, зазначення розмiру бор-
гу, банкiв, що здiйснюють розрахунково-касове обслуговування бор-
жника, письмову вiдповiдь боржника про визнання претензiє
кредитора, найменування виконавчих документiв, що не оплаченi у
встановленому порядку, а також перелiк документiв, що додаються
до заяви (перелiк виконавчих документiв, несплата боргу за якими
Лiквiдацiйна комiсiя здiйснюу своє повноваження, використовуючи права органу
юридичноє особи боржника (ст. 29 ЦК Украєни). На вiдмiну вiд повноважень лiквiда-
цiйноє комiсiє, якi визначенi законом "Про пiдприумства в Украєнi", в процедурi бан-
крутства лiквiдацiйнiй комiсiє не надано повноважень у розглядi i визнаннi майнових
вимог кредиторiв, тому що це у винятково компетенцiую арбiтражного суду.
169
дау пiдстави для порушення справи про банкрутство, визначенi в
статтях 348, 349 Цивiльного процесуального кодексу Украєни).
Заяви кредиторiв про визнання боржника банкрутом, що на-
дiйшли пiсля порушення провадження у справi i до публiкацiє ог<>- /
лошення про це в установленому законом порядку, приуднуються
до матерiалiв справи.
Згiдно з Законом боржник може звернутися до арбiтражного
суду з власноє iнiцiативи в разi його фiнансовоє неспроможностi
або реальноє єє загрози.
Заява боржника про порушення справи про банкрутство по-
винна мiстити лише найменування арбiтражного суду, боржника,
його мiсцезнаходження, зазначення банкiв, що здiйснюють його
розрахунково-касове обслуговування, i єхну мiсцезнаходження, пе-
релiк його кредиторiв i боржникiв, а також перелiк документiв, що
додаються до заяви.
Судочинство у справах про банкрутство здiйснюуться у вста-
новленi чинним законодавством обов язковi процесуальнi строки:
провадження у справах про банкрутство повинно бути пору-
шене не пiзнiше як за пять днiв з моменту надходження до суду
вiдповiдноє заяви;
попередну судове засiдання, на якому розглядаються докумен-
ти, що пiдтверджують майновий та фiнансовий стан боржника, по-
винно бути проведене не пiзнiше як через один мiсяць з дня пору-
шення провадження у справi. За результатами цього засiдання при-
значауться розпорядник майна боржника;
виявлення кредиторiв та санаторiв проводиться в мiсячний
строк з дня опублiкування в офiцiйних друкованих виданнях по-
вiдомлення про порушення справи про банкрутство1. Протягом цьо-
го строку кредитори та потенцiйнi санатори повиннi звернутися з
вiдповiдними заявами до арбiтражного суду;
через мiсяць вiд дня опублiкування офiцiйного повiдомлення
про порушення справи, про банкрутство арбiтражний суд повинен
винести ухвалу, що зобовязуу всiх осiб, якi звернулися з майно-
вими вимогами до боржника, скликати першi збори кредиторiв.
iншi строки для проведення певних дiй у ходi провадження в
справi визначаються арбiтражним судом, виходячи iз складностi
справи, характеру та обсягу наступних дiй, часу, який потрiбен для
Згiдно зi ст. 10 Закону "Про банкрутство" такими друкованими органами
визначенi офiцiйнi друкованi органи Верховноє Ради (газета "Голос Украєни") чи
Кабiнету Мiнiстрiв (газета "Урядовий курур").
170
єх виконання. При цьому арбiтражний суд не оголошуу перерву або
вiдкладау провадження, а приймау ухвалу про проведення необ-
хiдних дiй i призначау термiн єх виконання.
Крiм того, суд, не припиняючи провадження у справi в цiло-
му, може залишити заяви деяких учасникiв процедури банкрутства
без розгляду, наприклад, заяву кредитора з майновими вимогами,
якщо вона надiйшла з пропуском мiсячного строку i клопотання
про його поновлення судом вiдхилено. Суд також залишау без роз-
гляду заяву юридичноє або фiзичноє особи, яка хоче взяти участь
у санацiє боржника, якщо заява не мау необхiдних реквiзитiв (без
пiдпису чи без зазначення посадового положення особи, яка пiдпи-
сала заяву) або до заяви не доданi документи, якi пiдтверджують
фiнансовий стан заявника, зобовязання щодо переведення боргу
на себе та iншi умови санацiє.
В украєнському законодавствi про банкрутство санацiя визна->
чена як особлива процедура запобiгання банкрутству. На сьогод-
нiшнiй день санацiя не набула поширення, проте вона могла б ста-
ти за своєм змiстом i наслiдками одним iз найефективнiших засобiв
виведення пiдприумства-боржника iз стану стiйкоє неплатоспро-
можностi i захисту майнових iнтересiв кредиторiв.
Термiн <санацiя> походить вiд латинського запаєiо - лiкуван-
ня, оздоровлення. Санацiя - це реорганiзацiйна процедура, яка
впроваджууться з метою попередження банкрутства i полiпшен-
ня фiнансового стану пiдприумства. Санацiя може проводитися |
пiдприумством або сильнiшими у фiнансовому вiдношеннi банком,
компанiую, фiзичною особою або державою.
Процедура санацiє фактично складауться iз трьох самостiйних
повязаних мiж собою дiй (елементiв):
а) прийняття зобовязань про переведення боргу;
б) реструктуризацiє пiдприумства боржника;
в) виплати боргiв кредиторам.
Недотримання якоєсь iз цих дiй або порушення єх порядку ро-
бить неможливим проведення санацiє.
Прийняття санатором зобовязань про переведення на себе
боргу мау бути виконано в письмовiй формi i подано до арбiтраж-
ного суду в мiсячний термiн пiсля публiкацiє про порушення справи
про банкрутство. Переведення боргу може бути, як вже зазнача-
лося, тiльки за згоди зборiв (комiтету) кредиторiв.
Згода боржника на переведення боргу чинним законодавством про банкрут-
ство не передбачена, що у особливiстю процедури банкрутства.
171
Реструктуризацiя пiдприумства-боржника проявляуться, як
правило, в повному або частковому переходi права власностi (на
частину або на весь уставний фонд) на користь санатора. Наприк-
лад, при перетвореннi унiтарного пiдприумства на господарське то-
вариство санатор мау право на визначену частину в уставному
фондi пiдприумства, що реорганiзууться, i на суму прийнятого на
себе боргу. При санацiє боржника - господарського товариства,
умови реструктуризацiє пiдприумства повиннi узгоджуватися з
учасниками товариства в частинi перерозподiлу або передачi ви-
значеноє частки в уставному фондi (акцiй, паю) в обмiн на пога-
шення боргу цього товариства.
Законодавством передбаченi додатковi вимоги до реструкту-
ризацiє при санацiє державного пiдприумства, бо єє умови повиннi
також узгоджуватися з органом, який уповноважений управляти
державним майном (мiнiстерством, вiдомством) i Антимонополь-
ним комiтетом, а умови санацiє шляхом приватизацiє державного
пiдприумства - з органом приватизацiє (Фондом держмайна).
Чинне законодавство не обмежуу кiлькостi осiб, якi хочуть взяти
участь у санацiє пiдприумства, а тому в санацiє воднораз можуть
брати участь двi i бiльше фiзичнi або юридичнi особи, однак єхну
бажання мау бути закрiплене у вiдповiднiй угодi. У такому разi умо-
ви санацiє розроблюються i пiдписуються всiма учасниками санацiє.
Якщо кожний санатор виявить бажання брати участь у нiй одно-
осiбне, то єхнiй вiдбiр здiйснюуться на конкурснiй основi власни-
ком, а державного пiдприумства (господарського товариства з част-
кою державноє власностi в уставному фондi) - разом з органом при-
ватизацiє (Фондом держмайна) i мiнiстерством, вiдомством.
Закон передбачау особливу форму санацiє в разi, коли трудо-
вий колектив державного пiдприумства, щодо якого порушено
провадження у справi про банкрутство, вимагау передачi цiлiсно-
го майнового комплексу цього пiдприумства йому в оренду за
умови прийняття на себе його боргiв i згоди на це кредиторiв.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48