Згiдно з Указом субуктами малого пiдприумництва вважають-
ся зареустрованi у встановленому порядку фiзичнi особи, якi зай-
маються пiдприумницькою дiяльнiстю без створення юридичноє
особи, а також юридичнi особи - субукти пiдприумництва будь-
якоє органiзацiйно-правовоє форми та форми власностi, в яких се-
редньооблiкова кiлькiсть працюючих за звiтний перiод не переви-
щуу 50 осiб i обсяг виручки вiд реалiзацiє продукцiє (товарiв, робiт,
послуг) за рiк не перевищуу 1 мiльйона гривень.
Дiя зазначеного указу не поширюуться на довiрчi товариства,
страховi компанiє, банки, iншi фiнансово-кредитнi та небанкiвськi
фiнансовi установи, а також субукти пiдприумницькоє дiяльностi, в
статутному фондi яких частки, що належать юридичним особам -
учасникам та засновникам даних субуктiв, якi не у субуктами ма-
лого пiдприумництва, перевищують 25 вiдсоткiв.
Для координацiє взаумодiє в рiзних сферах дiяльностi субукти ма-
лого пiдприумництва мають право утворювати на добровiльнiй основi
обуднання за галузевими, територiальними та iншими ознаками.
Указом установлено, що для субуктiв малого пiдприумництва
з середньооблiковою кiлькiстю працюючих за звiтний перiод до
10 осiб включно, обсяг виручки яких не перевищуу 250 тисяч гри-
вень (мiкропiдприумство), може застосовуватися спрощена систе-
ма оподаткування та звiтностi.
Спрощена система оподаткування, облiку та звiтностi передба-
чау замiну сплати встановлених законодавством податкiв i обовязко-
вих платежiв сплатою удиного податку; сплату фiзичними особами
- пiдприумцями, замiсть податкiв i обовязкових платежiв вартостi
патенту на зайняття певним видом дiяльностi; застосування спроще-
ноє форми ведення документiв бухгалтерського облiку та звiтностi.
Така система була запроваджена з 1 сiчня 1999 року Указом
Президента вiд 3 липня 1998 року. Згiдно з ним ставка удиного по-
датку для фiзичних осiб встановлюуться мiсцевими радами за мiс-
цем державноє реустрацiє субукта пiдприумницькоє дiяльностi за-
лежно вiд єє виду та мiсця здiйснення i не може становити менше
20 гривень та бiльше 200 гривень за календарний мiсяць.
137
У разi, коли фiзична особа - субукт пiдприумницькоє дiяль-
ностi, здiйснюу кiлька видiв такоє дiяльностi i для них встановленi
рiзнi ставки удиного податку, вона отримуу одне свiдоцтво i спла-
чуу удиний податок, що не перевищуу встановленоє максимальноє
ставки. А коли вона займауться пiдприумницькою дiяльнiстю з ви-
користанням найманоє працi або за участю членiв своує сiмє, роз-
мiр удиного податку збiльшууться на 50 вiдсоткiв за кожну особу.
Субукти пiдприумницькоє дiяльностi - юридичнi особи, по-
ряд з дiючою системою оподаткування можуть самостiйно обирати
спосiб оподаткування доходiв за удиним податком. При цьому спо-
сiб оподаткування вибирауться один раз i залишауться незмiнним
протягом звiтного року. Ставка удиного податку для них встанов-
люуться в розмiрi шести вiдсоткiв обсягiв виручки вiд реалiзацiє
продукцiє, товарiв, робiт, послуг.
Коментуючи Указ Президента про спрощену систему оподат-
кування, голова Державного комiтету з питань розвитку пiдприум-
ництва Олександра Кужель зазначила: <Пiсля того як було запро-
ваджено фiксований податок для пiдприумств, якi торгують на рин-
ках, упродовж двох мiсяцiв ЗО вiдсоткiв пiдприумцiв, що працювали
в тiньовiй сферi, зареуструвалися. Податкiв за цей час зiбрано у 1,5
рази бiльше, анiж за попереднiй квартал>. Отож користь вiд за-
провадження спрощеноє системи оподаткування очевидна.
Вiдповiдно до Указу Президента <Про державну пiдтримку ма-
лого пiдприумництва> права та законнi iнтереси малого пiдприум-
ництва забезпечуються шляхом здiйснення такоє дiяльностi без
одержання будь-яких дозволiв, крiм випадкiв, передбачених чин-
ним законодавством; законодавчого визначення порядку i перiо-
дичностi перевiрки результатiв фiнансово-господарськоє та iншоє
дiяльностi субуктiв малого пiдприумництва; запровадження вiдпо-
вiдальностi посадових осiб за порушення такого порядку; iншими
способами, передбаченими чинним законодавством.
Щодо визначення порядку i перiодичностi перевiрок результатiв
фiнансово-господарськоє дiяльностi пiдприумницьких структур, то
вони скоригованi з метою зменшення втручання державних органiв
у пiдприумницьку дiяльнiсть Указом Президента вiд 23 липня 1998
року <Про деякi заходи з урегулювання пiдприумницькоє дiяльностi>.
Ним установленi обмеження в строках та пiдставах проведення пере-
вiрок субуктiв пiдприумницькоє дiяльностi. Зокрема контрольними
органами, якi мають право проводити плановi та позаплановi виєзнi
Див.: Кужель О. Податок буде зменшено // Слобiдський край. 1998. 21 лип.
138
перевiрки фiнансово-господарськоє дiяльностi субуктiв пiдприум-
ницькоє дiяльностi, визначенi: органи державноє податковоє служ-
би- стосовно сплати податкiв i зборiв (обовязкових платежiв) до
бюджетiв та державних цiльових фондiв, неподаткових платежiв;
митнi органи - стосовно сплати ввiзного мита, акцизного збору та
податку на додану вартiсть, якi стягуються в разi ввезення (переси-
лання) товарiв на митну територiю Украєни в момент перетинання
митного кордону; органи державного казначейства, державноє конт-
рольно-ревiзiйноє служби та органи державноє податковоє служби в
межах єх компетенцiє - стосовно бюджетних позик, позик та кре-
дитiв, гарантованих коштами бюджетiв, цiльового використання дота-
цiй та субсидiй, iнших бюджетних асигнувань, коштiв позабюджет-
них фондiв, а також належного виконання державних контрактiв, про-
авансованих за рахунок бюджетних коштiв.
Цi органи, маючи письмове рiшення керiвника вiдповiдного
контролюючого органу, проводять плановi виєзнi перевiрки не час-
тiше одного разу на календарний рiк за сукупними показниками
фiнансово-господарськоє дiяльностi пiдприумницьких структур.
Це право надауться лише в тому разi, коли субукту пiдприум-
ницькоє дiяльностi не пiзнiше нiж за десять календарних днiв до
дня проведення перевiрки надiслано письмове повiдомлення з за-
значенням дати єє проведення.
Плановi виєзнi перевiрки проводяться всiма контролюючими
органами одночасно в день, визначений органом державноє подат-
ковоє служби.
Позаплановi виєзнi перевiрки проводяться за наявностi однiує
або кiлькох таких обставин:
а) за наслiдками зустрiчних перевiрок виявленi факти, якi свiд-
чать про порушення субуктом пiдприумницькоє дiяльностi норм
законодавства; .
б) субуктом пiдприумницькоє дiяльностi не поданi в установле-
ний строк документи обовязковоє звiтностi; виявлено недостовiрнiсть
даних, заявлених у документах обовязковоє звiтностi;
в) субукт пiдприумницькоє дiяльностi подав скаргу у встанов-
леному порядку про порушення законодавства посадовими особа-
ми контролюючого органу пiд час проведення плановоє чи поза-
плановоє виєзноє перевiрки.
Указом установлено, що державнi органи в справах захисту прав
споживачiв здiйснюють позапланову перевiрку дiяльностi субуктiв
пiдприумництва тiльки на пiдставi отриманих вiд споживачiв скарг про
порушення ними вимог законодавства про захист прав споживачiв.
139
7. Правовi засоби розвитку конкуренцiє
промислових пiдприумств та iнших
субуктiв господарювання
а
Головними передумовами створення i функцiонування
ринковоє економiки у непорушнiсть права приватноє власностi i сво-
бода пiдприумницькоє дiяльностi, що гарантованi статтями 41,42 Кон-
ституцiє Украєни. На грунтi саме цих конституцiйних прав розвивауть-
ся iнiцiатива i пiдприумництво приватних осiб, закладауться база гнуч-
костi економiки i динамiчного науково-технiчного прогресу.
Головним органiзацiйним фактором i рушiйною силою ринко-
воє еконбмiки у конкуренцiя.(вщ лат. сопсиго - зiштовхуюсь) -
суперництво мiж учасниками ринкового господарства за кращi
умови виробництва, купiвлi i продажу товарiв та послуг.
Ще Адам Смiт у XVIII столiттi звернув увагу на рiзницю мiж
субуктивними прагненнями пiдприумцiв та обуктивними резуль-
татами єхньоє дiяльностi i наголосив на ключовiй ролi конкуренцiє
для функцiонування ринковоє економiки. Вiн показав, що кожний
пiдприумець дбау тiльки про своє iнтереси, але, дбаючи про них, вiн
реалiзуу iнтереси всього, суспiльства. i конкретним механiзмом, який
змушуу пiдприумцiв дiяти на користь суспiльства, у конкуренцiя.
На те, що саме конкуренцiя виступау у виглядi механiзму ре-
алiзацiє законiв ринковоє економiки, звертали увагу також К. Маркс
i Ф. Енгельс: <.. .оскiльки в суспiльствi товаровиробникiв, що об-
мiнюються своєми товарами, конкуренцiя приводить в дiю влас-
тивий товарному виробництву закон вартостi, вона цим самим здiй-
снюу таку органiзацiю i такий порядок суспiльного виробництва,
якi у удино можливими при даних обставинах>2.
Епоха <вiльноє> конкуренцiє, притаманна промисловому капi-
талiзму, була порiвняно недовгою, закiнчилася вона наприкiнцi
XIX столiття. Але, незважаючи на панування на той час теорiє про
державу як <нiчного охоронця>, що обгрунтовувала повне невтру-
чання держави в економiчнi вiдносини, вже в серединi XIX сто-
лiття в деяких краєнах були спроби правового регулювання спо-
собiв та методiв конкуренцiє.
На межi 20-30-х рокiв нашого столiття в Америцi, твропi i
Японiє результатом суперечностей мiж принципами <вiльноє> кон-
Див.: Борисов Е. Ф. Экономическая теория. М., 1997. С. 46.
2 Маркс К., Енгельс Ф. Твори. Т. 21. С.182.
140
куренцiє i принципами свободи пiдприумництва (а саме <свободи
договору>) став процес швидкоє концентрацiє капiталу i зростан-
ня монополiй. За час Першоє свiтовоє вiйни змiцнiла тенденцiя гли-
бокого державного втручання в економiку, коли законодавча пере-
вага надауться державнiй монополiє як бiльш рацiональнiй та кон-
трольованiй. <Здавалося, що вiльний ринок дихау на ладан>, але
вибух кризи 30-х рокiв змусив вчених правникiв i економiстiв звер-
нутися до аналiзу самих основ правового забезпечення ринкового
механiзму, i передусiм до поняття конкуренцiє.
Протягом 20-30-х рокiв було розроблено кiлька теорiй, якi за-
лучали обуктивно iснуючий фактор монополiє до теорiє ринково-
го механiзму. Роботи таких вiдомих вчених, як П. Сраффа, Дж. Ро-
бiнсон, Г. фон Штаккельберг та iн., свiдчили про перегляд попе-
реднiх уявлень про <вiльну> конкуренцiю як основу ринку. Проте
найбiльш грунтовним, <класичним> та визнаним дослiдженняму
цьому напрямку стала робота професора Гарвардського унiверси-
тету Едварда Чемберлiна <Теорiя монополiстичноє конкуренцiє>,
де автор давав визначення <недосконалоє> конкуренцiє, пояснював
форми синтезу монополiє та конкуренцiє, обгрунтовував поняття
<диференцiацiє товару> як рушiйноє сили монополiстичноє кон-
куренцiє2. Ця теорiя значно вплинула на розвиток економiчноє дум-
ки та змiст конкурентного законодавства захiдних краєн.
Даючи характеристику стану сучасного захiдного ринку, про-
фесор П. Самуельсон дiйшов такого висновку: <Змiшання еле-
ментiв конкуренцiє i монополiє характерне для економiчного жит-
тя в цiлому. Через те не довершена, а недосконала i монополiстич-
на за характером конкуренцiя i у формою, що переважау над
iншими>3. iснуючi форми монополiстичноє конкуренцiє мають ве-
ликий рушiйний потенцiал, але, як свiдчить досвiд розвинутих
краєн, сучасна конкуренцiя не у самоналагоджуваним механiзмом
i потребуу державного захисту i регулювання. Це регулювання рин-
кових вiдносин на Заходi практикууться в надзвичайно розвину-
тих, рiзноманiтних i гнучких формах, диференцiйованих за регiо-
нами, галузями та видами дiяльностi.
У краєнах з розвинутою ринковою економiкою на цей час теоре-
тичне дослiдження проблем регулювання конкуренцiє здiйснюуться
История мировой экономики / Под ред. А. Марковой. М., 1998. С. 9.
2 Див.: Чемберлин Э. Теория монополистической конкуренции: Реориентация
теории стоимости : Пер. с англ. М., 1996.
3 Самуэльсон П. А. Экономика. М., 1993. С. 53.
141
в межах так званого <конкурентного права>, що мау двi гiлки: право
на захист вiд недобросовiсноє конкуренцiє i антимонопольно право.
Якщо захист вiд недобросовiсноє конкуренцiє передбачау при-
пинення незаконних дiй пiдприумцiв на ринку щодо єхнiх конкрет-
них конкурентiв, то антимонопольне законодавство спрямоване
проти обмежень конкуренцiє, якi стосуються всiх пiдприумцiв у тiй
чи iншiй галузi виробництва чи торгiвлi. В окремих випадках ан-
тиконкурентнi дiє можуть регулюватися як антимонопольним за-
конодавством, так i законодавством про недопущення недобросо-
вiсноє конкуренцiє.
iсторично склалися двi системи конкурентного законодавства.
Одна система грунтууться на формальнiй заборонi монополiє (анти-
трестiвське законодавство США), друга - на контролюваннi моно-
польних утворень i обмеженнi єх зловживань. Проте принциповоє
рiзницi мiж цими системами немау, а в процесi застосування законiв
судовими та виконавчими органами вона майже нiвелюуться.
Законодавство про захист економiчноє конкуренцiє захiдноув-
ропейських краєн значною мiрою базууться на розвинутому кон-
курентному законодавствi твропейського Спiвтовариства, воно
достатньо узгоджене i мау тенденцiю до унiфiкацiє.
Наша держава також прагне створити систему законодавства
про захист економiчноє конкуренцiє на сучасному увропейському
рiвнi, до цього Украєну зобовязують i пiдписанi мiжнароднi угоди.
Проте саме створення реального конкурентного середовища
стало чи не найскладнiшим завданням для законодавчоє та вико-
навчоє влади Украєни.
Джерелом конкуренцiє у цiлий комплекс обовязкових умов
вiльного розвитку ринку. Це i кiлькiсть продавцiв окремого виду
товарiв, i вiльне входження товаровиробникiв на ринок та вихiд з
нього, i повна господарська вiдокремленiсть кожного виробника
товарiв окремого виду, i залежнiсть стану продавцiв та покупцiв
вiд ринковоє цiни2.
На жаль, вихiднi умови для створення конкурентного середо-
вища в економiцi Украєни досить несприятливi, i головною пере-
шкодою поступу в цьому напрямi у чи не найвищий у свiтi рiвень
Див.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48