Фiзичним особам - субуктам пiдприумницькоє дiяльностi,
поточний та iншi рахунки вiдкриваються на єхну iмя. Для вiдкрит-
тя рахунку в установу банку подаються: заява про вiдкриття рахун-
ку, пiдписана пiдприумцем; копiя свiдоцтва про державну реуст-
рацiю субукта пiдприумницькоє дiяльностi; картка iз зразком пiд-
пису, засвiдчена нотарiально.
Необхiднiсть переоформлення банкiвського рахунку виникау
у разi:
змiни найменування. При цьому в установу банку подауться за-
ява власника рахунку, нова копiя свiдоцтва про державну реустрацiю
та змiни до установчих документiв, оформленi належним чином;
змiни характеру дiяльностi власника рахунку. У цьому разi по-
дауться один з примiрникiв нового статуту (положення);
внесення до установчих документiв змiн (доповнень), якi не по-
требують перереустрацiє субукта пiдприумницькоє дiяльностi. Влас-
ник рахунку в такому разi зобовязаний подати змiненi установчi
документи протягом трьох днiв з дня затвердження цих змiн;
реорганiзацiє пiдприумства (злиття, приуднання, подiл, видi-
лення, перетворення). При цьому подаються такi ж документи, як
i для створення пiдприумства.
При лiквiдацiє пiдприумства його основний рахунок переофор-
мляуться на iмя лiквiдацiйноє комiсiє, для чого подауться рiшен-
ня про лiквiдацiю пiдприумства i нотарiально засвiдчена картка iз
зразками пiдписiв уповноважених членiв лiквiдацiйноє комiсiє i
вiдбитком печатки пiдприумства, що лiквiдууться. Лiквiдацiйна
комiсiя вживау заходiв щодо закриття додаткових рахункiв.
Поточнi рахунки закриваються в установах банку:
на пiдставi заяви власника рахунку;
на пiдставi рiшення органу, на який законом покладенi функцiє
щодо лiквiдацiє або реорганiзацiє пiдприумства;
244
на пiдставi вiдповiдного рiшення суду або арбiтражного суду
про лiквiдацiю пiдприумства чи визнання його банкрутом;
на iнших пiдставах, передбачених чинним законодавством чи
договором мiж установою банку та власником рахунку.
Операцiє на рахунках в установах банкiв можуть бути тимча-
сово зупиненi рiшенням державних податкових органiв, судовими,
правоохоронними та iншими органами у випадках, передбачених
законодавчими актами.
Правовi форми безготiвкових розрахункiв. Банк здiйснюу роз-
рахункове обслуговування клiунтiв i виконуу єхнi розпорядження щодо
перерахування коштiв з вiдкритих у ньому банкiвських рахункiв.
Загальнi принципи органiзацiє безготiвкових розрахункiв, єх
форми, стандарти документiв i документообороту визначенi
iнструкцiую № 7 <Про безготiвковi розрахунки в господарському
оборотi Украєни>, затвердженою постановою Правлiння Нацiо-
нального банку вiд 2 серпня 1996 року. Вона передбачау здiйснення
безготiвкових розрахункiв за такими формами розрахункових до-
кументiв: платiжними дорученнями; платiжними вимогами-дору-
ченнями, чеками, акредитивами; векселями; платiжними вимога-
ми; iнкасовим дорученнями (розпорядженнями).
Пiдприумства, укладаючiє мiж собою договори, самостiйно
обирають форми розрахункiв. Взаумнi претензiє за рахунками мiж
платником та одержувачем коштiв розглядаються сторонами в пре-
тензiйно-позовному порядку без участi банку.
Розрахунковi документи, якi подаються клiунтами в банк у па-
перовiй формi, мають вiдповiдати вимогам встановлених стан-
дартiв i вмiщувати, залежно вiд єх форми, такi реквiзити:
а) назву документа;
б) його номер, число, мiсяць, рiк виписки;
в) назви платника та одержувача коштiв (єх офiцiйне скорочення),
єхнi iдентифiкацiйнi коди, у фiзичних осiб - iдентифiкацiйнi номери;
г) назви банкiв платника та одержувача, єхну мiсцезнаходження;
г) суму платежу;
д) його призначення; назву товару (виконання робiт, наданих по-
слуг), посилання на документ, на пiдставi якого здiйснюуться операцiя;
Платiжнi вимоги та iнкасовi доручення (розпорядження) застосовууться у
випадках, передбачених чинним законодавством та нормативними актами Нацiо-
нального банку. iнкасо - банкiвська розрахункова операцiя, за якою банк за дору-
ченням свого клiунта одержуу грошовi кошти, що йому належать, вiд платника за
товари (роботи, послуги) i зараховуу єх на рахунок клiунта в банкiвськiй установi.
245
е) вiдбиток печатки та пiдписи вiдповiдальних осiб платника
або (та) одержувача коштiв;
у) суму податку на додану вартiсть.
Розрахунки iз застосуванням платiжних доручень. Платiж-
не доручення у письмово оформленим дорученням клiунта банку,
що його обслуговуу, на перерахування визначеноє суми коштiв зi
свого рахунку.
Банк приймау до виконання вiд платника доручення тiльки в
межах коштiв на його рахунку.
Платiжнi доручення застосовуються в розрахунках за платежа-
ми товарного i нетоварного характеру. Розрахунки ними можуть здiй-
снюватися: за фактично вiдвантажену продукцiю (виконанi роботи,
наданi послуги); в порядку попередньоє оплати; для завершення роз-
рахункiв за актами звiрки взаумноє заборгованостi пiдприумств.
При рiвномiрних i постiйних поставках товарiв та наданнi по-
слуги розрахунки мiж постачальниками i покупцями можуть здiйс-
нюватися дорученнями, перiодичним перерахуванням коштiв у
строки i в розмiрах, якi обумовленi в договорах.
Якщо одержувач коштiв не мау рахунку в установi банку або
розрахунки безпосередньо з одержувачем коштiв платiжними до-
рученнями неможливi, пiдприумство може здiйснювати перераху-
. вання коштiв гарантованими платiжними дорученнями через пiд-
приумства звязку.
Розрахунки платiжними вимогами-дорученнями. Платiж-
на вимога-доручення - це комбiнований розрахунковий документ,
який складауться з двох частин: верхньоє - вимоги постачальни-
ка (одержувача коштiв) безпосередньо до покупця (платника) спла-
тити вартiсть поставленоє йому за договором продукцiє (викона-
них робiт, наданих послуг); нижньоє - доручення платника своу-
му банку перерахувати з його рахунку суму, яка проставлена в
рядку <сума до оплати> лiтерами.
Вимога-доручення заповнюуться одержувачем коштiв i надси-
лауться безпосередньо платнику. Доставку вимог-доручень до плат-
ника може здiйснювати банк одержувача через банк платника.
При згодi оплатити вимогу-доручення платник заповнюу ниж-
ню частину цього документа i здау його в банк, що його обслуго-
вуу. Строки подання платником вимоги-доручення в банк визна-
чаються сторонами в договорi i банком не контролюються.
У разi вiдмови платника оплатити вимогу-доручення вiн про
мотиви вiдмови повiдомляу безпосередньо одержувача коштiв у
порядку i строки, визначенi в договорi.
246
Здiйснення розрахункiв чеками. Розрахунковий чек - це до-
кумент, що мiстить письмове розпорядження власника рахунку (че-
кодавця) установi банку (банку-емiтенту), яка веде його рахунок,
сплатити отримувачу коштiв (чекодержателю) зазначену в чеку суму
коштiв. Чеки використовуються для здiйснення розрахункiв у без-
готiвковiй формi мiж юридичними особами, а також фiзичними та
юридичними особами з метою скорочення розрахункiв готiвкою за
отриманi товари, виконанi роботи та наданi послуги.
Розрахунковi чеки брошуруються в чековiй книжцi по 10, 20
та 25 аркушiв. Виготовляуться вона на спецiальному паперi на бан-
кнотнiй фабрицi Нацiонального банку. З дозволу Нацiонального
банку чековi книжки можуть бути виготовленi комерцiйними бан-
ками самостiйно з дотриманням усiх обовязкових вимог i мати
фiрмову позначку банку.
Розрахунковi чеки, якi використовуються фiзичними особами
при здiйсненнi разових операцiй, виготовляються окремими блан-
ками, єх облiк ведеться окремо вiд чекових книжок.
Для отримання чековоє книжки пiдприумство подау до банку-
емiтента заяву за пiдписами уповноважених осiб, яким надано право
пiдпису документiв для здiйснення розрахунково-грошових операцiй,
iз вiдбитком своує печатки. Разом з заявою на видачу чековоє книжки
в банк подауться платiжне доручення на перерахування коштiв, якi
депонуються на окремому балансовому рахунку <Розрахунковi чековi
книжки та розрахунковi чеки> для гарантованоє оплати чекiв.
Строк дiє чековоє книжки - один рiк, розрахункового чека,
який видауться для разового розрахунку фiзичнiй особi, - три
мiсяцi. За погодженням з установою банку строк дiє невикориста-
ноє чековоє книжки може бути продовжений.
Чек повинен мiстити реквiзити платiжного документа, вiн за-
повнюуться вiд руки або з використанням технiчних засобiв, ви-
писууться в момент здiйснення платежу i видауться чекодавцем за i
отриманi ним товари та послуги.
Розрахунковий чек iз чековоє книжки подауться до оплати в
банк чекодержателя протягом десяти календарних днiв.
Чекодержатель здау в банк чеки разом з трьома примiрниками |
реустрiв - якщо рахунки чекодавця i чекодержателя знаходяться в |
однiй установi банку, i в чотирьох примiрниках - на кожну устано-
Банк-емiтент - банк платника, що видау чекову книжку (розрахунковий
чек) пiдприумству або фiзичнiй особi, вiдкривау акредитив.
247
ву окремо, - якщо рахунки чекодавця i чекодержателя знаходяться
в рiзних установах банкiв. Реустр вмiщуу таку iнформацiю про чек:
а) номер рахунку чекодавця, його iдентифiкацiйний код;
б) назву банку-емiтента та його номер;
в) назву чекодержателя, номер його рахунку та iдентифiка-
цiйний код;
Л г) назву банку чекодержателя та його номер;
г) суму чека;
д) номер чека;
е) загальну суму реустру.
У разi, якщо чекодавець i чекодержатель обслуговуються в однiй
установi банку, пiсля перевiрки правильностi складання реквiзитiв
чека i реустру кошти списуються з вiдповiдного рахунку чекодавця
i зараховуються на рахунок чекодержателю на пiдставi першого при-
мiрника реустру. Для здiйснення розрахункiв чеками мiж клiунта-
ми рiзних банкiв банк чекодержателя зобовязаний прийняти чек з
реустром i разом з другим та третiм примiрниками реустру iнкасу-
вати чек спецзвязком до банку-емiтента. У цьому разi кошти на ра-
хунок чекодержателя зараховуються тiльки пiсля отримання єх у бан-
ку-емiтентi (умови iнкасування чекiв мають бути зазначенi в дого-
ворi на розрахунково-касове обслуговування).
Невикористанi чеки пiсля закiнчення строкiв дiє чековоє книж-
ки або вичерпання лiмiту пiдлягають поверненню до банку-емiтен-
та, де вони можуть бути погашенi банком. За бажанням клiунта
банк може продовжити строк дiє чековоє книжки або клiунт може
поповнити єє лiмiт у разi його вичерпання. Для поповнення лiмiту
чекодавець подау в банк доручення разом з чековою книжкою. У
дорученнi в рядку <Призначення платежу> вказууться <Поповнен-
ня лiмiту за чековою книжкою>.
У разi припинення клiунтом подальших розрахункiв чеками та
наявностi невикористаного лiмiту за чековою книжкою до закiн-
чення строку єє дiє чекодавець подау єє в банк разом з дорученням
для зарахування невикористаного залишку лiмiту на той рахунок,
з якого депонувалися кошти.
Порушення клiунтом порядку розрахункiв чеками може при-
звести до позбавлення банком його права користування цiую фор-
мою розрахункiв, якщо це передбачено умовами договору на роз-
рахунково-касове обслуговування.
Розрахунки акредитивами. Акредитив як форма безготiвко-
вих розрахункiв - це кошти платника, депонованi банком на ок-
248
ремому рахунку або гарантованi ним за рахунок банкiвського кре-
диту, призначенi для платежу за поставленi товари, виконанi ро-
боти та наданi послуги.
iнструкцiя Нацiонального банку № 7 <Про безготiвковi розра-
хунки в господарському оборотi Украєни> визначау акредитив як
форму безготiвкових розрахункiв, при якiй банк-емiтент за дору-
ченням свого клiунта (заявника акредитива) зобовязаний: вико-
нати платiж третiй особi (бенефiцiару2) за поставленi товари, ви-
конанi роботи та наданi послуги; надати повноваження iншому
(виконуючому) банку здiйснити цей платiж.
Умови та порядок проведення акредитивноє форми розрахункiв
передбачаються в договорi мiж бенефiцiаром i заявником акредитива.
Банк-емiтент може вiдкривати такi види акредитивiв: покри-
тий - акредитив, при якому для здiйснення платежiв заздалегiдь
бронюються кошти платника в повнiй сумi на окремому рахунку
в банку-емiтентi або виконуючому банку; непокритий - акреди-
тив, оплата за яким, у разi тимчасовоє вiдсутностi коштiв на рахун-
ку платника, гарантууться банком-емiтентом за рахунок банкiвсь-
кого кредиту.
Акредитиви подiляють на вiдзивнi та безвiдзивнi. На кожно-
му акредитивi мау бути зазначено, яким вiн у - вiдзивний чи без-
вiдзивний. При вiдсутностi такоє вказiвки акредитив вважауться
безвiдзивним.
Вiдзивний акредитив - акредитив, який може бути змiнений
або анульований банком-емiтентом без попереднього погодження
з бенефiцiаром (наприклад, у разi недотримання умов, передбаче-
них договором, достроковоє вiдмови банку-емiтента вiд гаранту-
вання платежiв за акредитивом). Усi розпорядження про змiнення
умов вiдзивного акредитива заявник може надати бенефiцiару тiль-
ки через банк-емiтент, який повiдомляу виконуючий банк3, а ос-
таннiй - бенефiцiара.
Безвiдзивний акредитив - акредитив, який може бути змiне-
ний або анульований тiльки за згодою бенефiцiара, на користь
якого вiн був вiдкритий.
Заявник акредитива - платник, який звернувся до банку, що його обслуго-
вуу, для вiдкриття акредитива.
2 Бенефiцiар - юридична особа, на користь якоє виставлений акредитив (про-
давець, виконавець робiт або послуг тощо).
3 Виконуючий банк - банк бенефiцiара або iнший банк, що за дорученням
банку-емiтента виконуу акредитив.
249
За дорученням банку-емiтента акредитиви можуть виконувати-
ся, як уже зазначено, в iншому (виконуючому) банку в такий спосiб:
депонованi - списанням коштiв з рахунка № 720 <Акредити-
ви>, вiдкритого у виконуючому банку;
гарантованi - наданням виконуючому банку права списува-
ти кошти з кореспондентського рахунку банку-емiтента, вiдкри-
того при встановленнi кореспондентських вiдносин мiж банками.
Вiдносини мiж банком-емiтентом i виконуючим банком регу-
люються кореспондентськими договорами (угодами), в яких пе-
редбачауться розмiр комiсiйних за авiзування та iншi витрати,
повязанi з вiдкриттям i виконанням акредитива, а також вiдпо-
вiдальнiсть сторiн щодо оплати розрахункових документiв згiдно
з умовами акредитива.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48