iнвентарним обуктом вважауться кожна ок-
рема споруда з усiм обладнанням, що входить до неє.
3. Передавальнi пристроє (лiнiє електропередач, трансмiсiє
трубопроводи, телемережi, газовi мережi та iн.). Це сукупнiсть
обуктiв, призначених для передачi електричноє, тепловоє та ме-
ханiчноє енергiє вiд машин-двигунiв до робочих машин, а також
для перемiщення рiдких i газоподiбних речовин вiд одного iнвен-
тарного обукта до iншого.
4. Машини та обладнання:
а) силовi машини та обладнання (атомнi реактори, котли, па-
ровi двигуни, турбiни, силовi трансформатори, двигуни внутрiш-
нього згорання та iн.), якi являють собою машини-генератори та
83
машини-двигуни, що виробляють електричну i теплову енергiю
або перетворюють єє на механiчну енергiю руху. До складу iнвен-
тарного обукта групи машин та обладнання входять пристроє, зна-
ряддя i прилади, що становлять з ними удине цiле;
б) робочi машини та обладнання (верстати, апарати, агрегати
рiзного призначення). У сукупностi це обладнання, призначене для
механiчноє, термiчноє, хiмiчноє або iншоє технологiчноє дiє на пред-
мети працi, для єх перемiщення у виробничому процесi добуван-
ня, плавлення, виготовлення i т. д. У кожнiй галузi промисловостi
робочi машини та обладнання групують за видами i технологiчним
призначенням;
в) вимiрювальнi i регулюючi прилади, пристроє та лаборатор-
не обладнання (манометри, ваги, дозатори, обладнання для диспет-
черського контролю, сигналiзацiє, прилади i апаратура заводських
та науково-дослiдних лабораторiй, мiкроскопи, термостати тощо),
призначенi для вимiрювання рiзних параметрiв роботи технiки, що
експлуатууться, регулювання виробничих процесiв, перевiрки
якостi сировини, матерiалiв, готовоє продукцiє, рiвня вологостi
повiтря, шумовоє дiє та iнших санiтарно-гiгiунiчних умов. Особ-
ливiсть вимiрювальних та регулюючих приладiв як iнвентарних
обуктiв полягау в тому, що вони мають самостiйне значення i не
у складовою частиною iнших обуктiв;
г) обчислювальна технiка (електронно-обчислювальнi, управ-
ляючi i аналоговi машини, цифровi обчислювальнi машини усiх
видiв i систем);
г) iншi машини та обладнання, що не увiйшли до перелiчених
вище груп.
У групi <Машини та обладнання> окремо облiковують усi ав-
томатичнi лiнiє, окремi машини та єх сукупнiсть, якi виступають
як самостiйний iнвентарний обукт. Автоматичним вважауться
обладнання з програмним управлiнням, а також верстати, маши-
ни i агрегати, що виконують основнi операцiє безпосередньоє дiє
на предмети працi без участi людини. При цьому робiтники можуть
здiйснювати тiльки налагодження автомата, завантаження вихiд-
них матерiалiв, контроль обробiтку, замiну iнструменту, а в окре-
мих випадках i видалення вiдходiв.
5. Транспортнi засоби (рухомий склад залiзничного, водного,
автомобiльного, повiтряного та комунального транспорту, основнi
фонди виробничого транспорту, магiстральнi нафтогазопроводи).
У сукупностi вони у засобами пересування i призначенi для пере-
84
мiщення людей, транспортування вантажiв та речовин рiзного при-
значення.
6. iнструмент (електродрилi, вiбратори, вiдбiйнi молотки та
iншi). Це основний засiб, який використовують у процесi ручноє
працi або прикрiпляють до машини для пiдсилення або збiльшення
єє робочих органiв.
7. Виробничий iнвентар i знаряддя (верстати, баки, контейне-
ри та iнвентарна тара), що використовууться для полегшення ви-
робничих операцiй пiд час роботи.
8. Господарський iнвентар (предмети конторського i госпо-
дарського обзаведення).
9. Робоча та продуктивна худоба (конi, воли, корови та iн). iн-
вентарним обуктом цiує облiковоє групи у кожна доросла тварина.
10. Багаторiчнi насадження (озеленювальнi та декоративнi,
плодово-ягiднi насадження i т. iн.). iнвентарними обуктами бага-
торiчних насаджень вважаються окремi сквери, парки, сади, час-
тина закрiпленоє за пiдприумством вулицi або територiє, що мау зе-
ленi насадження, незалежно вiд єхньоє кiлькостi, вiку i породи.
11. Внутрiшньогосподарськi дороги (транспортнi магiстралi на
територiє пiдприумства з необхiдними спорудами та обладнанням).
12. iншi основнi засоби (бiблiотечнi фонди, капiтальнi затра-
ти в орендованi основнi засоби тощо).
Бухгалтерiя пiдприумства визначау належнiсть основних засобiв
до тiує або iншоє облiковоє групи за даними паспортiв, iнструкцiй
щодо експлуатацiє, описiв та iншоє технiчноє документацiє.
У бухгалтерському облiку основнi засоби подiляють на власнi, що
належать певному пiдприумству, та орендованi, якi знаходяться в його
тимчасовому користуваннi за певну плату. Вартiсть власних основних
засобiв, єх рух, нарахування зносу вiдображають у балансi.
Основнi засоби оцiнюють за первiсною, вiдновною (ринко-
вою) та залишковою вартiстю.
Первiсною вартiстю обукта основних засобiв вважауться:
для будiвель та споруд у разi пiдрядного способу єх будiвни-
цтва - кошторисна вартiсть обукта. Якщо будiвництво ведуть гос-
подарським способом, основнi засоби приймаються на облiк за фак-
тичною собiвартiстю єх спорудження. В обох випадках у первiсну
вартiсть включають затрати на проектно-розвiдувальнi роботи;
для обладнання - величина затрат на придбання, включаю-
чи витрати на доставку, монтаж, установку i т. iн.;
для обуктiв основних засобiв, що надiйшли безоплатно, -
вартiсть за даними бухгалтерського облiку сторони, що єх передау,
85
яку вказують у документах на передачу, з доданням у необхiдних
випадках затрат на установку обукта;
для основних засобiв, що вже були в експлуатацiє i придбанi за
плату, - фактичнi затрати на придбання, доставку та установку.
Первiсна вартiсть окремих обуктiв основних засобiв може
збiльшуватися пiсля єхньоє реконструкцiє або модернiзацiє, а змен-
шуватись - у разi частковоє лiквiдацiє та демонтажу обуктiв. Пер-
вiсна вартiсть, яка фiксууться в бухгалтерському облiку, - це ве-
личина фактичних затрат на придбання або спорудження обук-
тiв. Вона вiдносно постiйна.
Вартiсть вiдтворення основних фондiв, тобто єх будiвництва
або придбання за дiючими ринковими цiнами на певну дату, нази-
вауться вiдновною. Вiдновною вважауться вартiсть, яку визнача-
ють внаслiдок iндексацiє основних фондiв, проведеноє за рiшен-
ням Кабiнету Мiнiстрiв Украєни.
У дiючiй практицi облiкову вартiсть основних засобiв, за якою
єх вiдображають у звiтностi та балансi (тобто первiсну, а пiсля
iндексацiє, що проводиться у встановленому порядку, - вiднов-
ну), називають балансовою вартiстю.
У процесi експлуатацiє основнi засоби зношуються. Вартiсна
величина зношення називауться зносом. Якщо з балансовоє вар-
тостi основних фондiв вирахувати знос кожного обукта або єх су-
купнiсть, одержимо розрахункову величину залишковоє вартостi
основних засобiв.
Сукупнiсть показникiв первiсноє, вiдновноє та залишковоє вар-
тостi застосовують для аналiзу динамiки стану та використання
основних засобiв, за результатами якого приймаються вiдповiднi
управлiнськi рiшення.
Наступним елементом засобiв виробництва у нематерiальнi
активи - обукти довгострокового вкладення, якi мають вартiсну
оцiнку, але не належать до майнових цiнностей. Це право на корис-
тування землею, водою, iншими природними ресурсами, патенти,
винаходи, а також iншi майновi права, в тому числi на iнтелектуаль-
ну власнiсть. Нематерiальнi активи, як i основнi засоби, переносять
свою первинну вартiсть на витрати виробництва протягом норма-
тивного строку єхньоє служби.
Аналiтичний облiк нематерiальних активiв ведеться за вида-
ми (авторськi права; права користування землею, природними ре-
сурсами, виробничими зразками; промислово-комерцiйнi секрети;
86
знаки на товари та послуги; <ноу-хау>; гудвiли2; програмне забез-
печення облiковоє та iншоє оргтехнiки та в розрiзi мiсць єх зберi-
гання чи використання.
Надходження та оприбуткування будь-якого обукта нематерiаль-
них активiв на пiдприумствi мау бути оформлено документом, який
включау детальне його описання i порядок використання.
До джерел формування коштiв як обуктiв забезпечення дiяль-
ностi пiдприумства належать:
статутний капiтал - сукупнiсть вкладiв засновникiв (власни-
кiв) у майно в грошовому виразi при утвореннi пiдприумства для за-
безпечення його дiяльностi; прибуток, одержаний вiд реалiзацiє про-
дукцiє та вiд iнших видiв господарськоє дiяльностi пiдприумства з
початку року до звiтного перiоду. Прибуток вiд реалiзацiє продукцiє
(робiт, послуг) визначауться як рiзниця мiж виручкою вiд реалiзацiє
продукцiє (робiт, послуг) i сумою витрат, що включаються до собiвар-
тостi реалiзованоє продукцiє (робiт, послуг), а також сумою нарахо-
ваного (сплаченого) податку на додану вартiсть (за винятком това-
рообмiнних операцiй з нерезидентами3), акцизного збору, ввiзного
мита, митного збору та iнших обовязкових зборiв i платежiв, ви-
значених законодавством;
фонди спецiального призначення - невикористанi залишки
коштiв; страховi, стабiлiзацiйнi i резервний фонди тощо, якi ство-
рюються для забезпечення стабiльноє роботи пiдприумства на ви-
падок покриття незапланованих витрат;
резерви, цiльове фiнансування i надходження;
кредити банку;
розрахунки та iнша кредиторська заборгованiсть.
До об уктiв, що складають господарську дiяльнiсть пiдпри-
умства, належать:
запаси i витрати (сировина, матерiали, вироби комплектацiє,
тара, паливо та iншi), якi використовуються в одному актi вироб-
"Ноу-хау " - система рiзних знань науково-технiчного, виробничого, орга-
нiзацiйного, економiчного, правового характеру, дослiдних даних, практично не-
обхiдних для дiяльностi пiдприумства, але якi ще не стали загальним надбанням i
тому у комерцiйною таумницею.
2 Гудвiл - нематерiальний актив, вартiсть якого визначауться як рiзниця мiж |
балансовою вартiстю активiв пiдприумства та йото звичайною вартiстю як цiлiсно-1
го майнового комплексу, що виникау внаслiдок використання кращих управлiнсь-|
ких якостей, домiнуючоє.позицiє на ринку товарiв, нових технологiй тощо.
3 Нерезиденти - юридичнi особи та субукти господарськоє дiяльностi, що не
мають статусу юридичноє особи (фiлiє, представництва тощо) з мiсцезнаходженням за
межами Украєни, якi створенi i дiють вiдповiдно до законодавства iноземноє держави.
87
ництва i тому всю свою вартiсть переносять вiдразу на собiвартiсть
продукцiє, що з них виробляуться;
давальницька сировина i матерiали;
готова продукцiя - вона облiковууться за фактичною вироб-
ничою собiвартiстю;
грошовi кошти - сума грошових коштiв у касi пiдприумства
готiвкою, коштiв, якi зберiгаються на рахунках в установах банку,
а також цiнних паперiв та iнших грошових коштiв пiдприумства;
кошти на розрахунках - дебiторська заборгованiсть за това-
ри та послуги, за виданi аванси, за одержанi векселi, суми за пiд-
звiтними особами та iншi;
суми прибутку, якi належать перерахуванню до бюджету.
Отже, будь-який субукт господарювання, здiйснюючи госпо-
дарську дiяльнiсть, мау вести бухгалтерський облiк. У лiтературi
зустрiчаються рекомендацiє, як до цього братися.
Щодо бухгалтерського облiку Р. Грачева дау такi поради.
Почнiть з iнвентаризацiє активiв, тобто всього, що у, всього, чим
на цей час володiуте. Складiть список цiнностей i позначте єхню вар-
тiсть. Звiсно, при цьому бажано знайти всi документи, якi свiдчать про
єх надходження. Список складайте за групами однорiдних цiнностей.
У перших рядках списку проставте основнi засоби та рiзнi дов-
гостроковi вкладення, зробленi у перспективне розширення дiяль-
ностi, - таким чином буде заповнено перший роздiл активу.
Потiм позаписуйтевсi матерiальнi, товарнi (без урахування
торговельноє нацiнки) та iншi запаси, а також малоцiннi предме-
ти, тобто всi цiнностi, за допомогою яких ви здiйснюуте свою ос-
новну дiяльнiсть, - таким чином буде заповнено другий роздiл.
До третього роздiлу вiднесiть усi грошi, якi мауте на даний час;
окремо тi, що на банкiвському рахунку, й окремо готiвку, яка сьо-
годнi знаходиться при вас. Щоб третiй роздiл був повним, зали-
шилося занести до списку всiх ваших боржникiв (дебiторiв), адже
у такi, хто брав у вас грошi в борг чи товар у кредит, а також осо-
би, яким ви вiддали товар чи iншi цiнностi без попередньоє опла-
ти. Дебiторська заборгованiсть - це теж грошi, але тi, що на-
дiйдуть пiзнiше. Отже, маумо сформований третiй роздiл: грошi
безготiвковi, готiвка i грошi у дебiторiв.
Актив сформований.
Роздiл i. Основнi засоби та iншi позаоборотнi активи.
Див.: Грачева Р. Актив, пасив i оборотний капiтал // Галицькi контракти.
1998. № 21. С. 122.
88
Роздiл II. Запаси.
Роздiл III. Грошовi кошти, розрахунки.
Як вiдобразити статтi пасивуi
Найзручнiше було б цю роботу почати паралельно з побудо-
вою лiвоє частини балансу. У ходi складання списку активiв бажано
звертати увагу на позицiє, за якi ви ще не встигли розрахуватися.
Ми називаумо це кредиторською заборгованiстю постачальникам.
Одночасно iз занесенням до списку активiв цiнностей, уже отри-
маних, але ще не сплачених, слiд показати в пасивi борги за них.
Тобто в лiвiй частинi балансу - список предметiв, а в правiй -
список осiб, вiд яких отримано ще не сплаченi предмети. Таким
списком юридичних i фiзичних осiб iз сумами ваших боргових
зобовязань перед ними i буде розпочато формування статей тре-
тього роздiлу пасиву пiд назвою <Розрахунки>. Можливо, серед
ваших партнерiв у i такi, хто заплатив грошi, а товару вiд вас ще не
отримав, - не забудьте цих осiб включити до списку ваших креди-
торiв. Далi третiй роздiл слiд доповнити даними про заборгованiсть
перед бюджетом, органами соцiального страхування та позабюджет-
ними фондами, тобто про визначенi, але ще не сплаченi податки
i збори. Поряд помiстiть данi про невидану заробiтну плату.
Суми залишкiв непогашеноє заборгованостi по кредитах - дов-
гострокових i короткострокових, банкiвських i небанкiвських -
видiлiть в окремий роздiл i обуднайте пiд назвою <Фiнансовi зо-
бовязання>.
iнодi можна побачити дещо iншу структуру розподiлення па-
сивiв. Усе залежить вiд вимог зовнiшнього користувача такоє iн-
формацiє, а також ваших власних.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48