Феодальна держава і право ____в країнах Європи_____
Розділ І
Одночасно відбувається формування англійського місцевого самоврядування. В графствах утворюються збори, в містах — різного роду ради.
Подібна установа за станами у вигляді рейхстагу виникає і в Німеччині. Імперські з'їзди, або рейхстаги, складалися з трьох колегій: колегії курфюрстів, колегії князів, графів і вільних господарів (панів), а також колегії представників імперських міст. Кожна колегія засідала окремо. Однак в країні, яка не тільки не позбулася, а навіть посилила роздробленість, ніякої реальної влади цей орган не мав. Певний вплив мали в кожній окремій державі місцеві представницькі органи — ландтаги, які складалися з дворянства, вищого духівництва і міщан.
Досить своєрідним станово-представницьким органом Речі Посполитої був Вальний (загальний) Сойм, який скликався один раз на два роки. Був він двопалатним. Нижча палата — «палата послів» — складалась із депутатів, обраних на шляхетських повітових сеймиках. Тут кожен делегат отримував інструкцію, від якої не мав права відступати. Через те що процедура голосування, прийнята на Вальному Соймі, вимагала одностайності депутатів, прийняття рішення ставало дуже важкою справою, бо незгода навіть одного депутата могла звести всю роботу сойму нанівець.
Шляхта з усіх сил підтримувала цей принцип «ліберум вето» — право вільної заборони. Вища палата Вального Сойму називалася се-
Структура станово-представницьких органів у країнах Європи
АНГЛІЯ
ФРАНЦІЯ
НІМЕЧЧИНА
Генеральні штати 1 :;:.;. " ;..- „рейхстагі^ло.;.;;.1;-,:-;;:
Духівництво Дворян- Міщани |? 1 Колегія курфю- Колегія князів, графів, ВІЛЬНИХ Колегія імперських
ство І рстів панів МІСТ

ПОЛЬЩА
ЧЕХІЯ
Вальний Сойм
Сейм
Пани Дрібна шляхта

Міщани [

98
99
Частина друга
Історія держави і права ___ Середніх віків_____
натом. До неї входили феодальна аристократія, верхівка чиновництва, ієрархи церкви. Представників міст у Вальному Сеймі не було.
У Чехії в XIV столітті колишні станові дворянські збори (снем) доповнюються представниками міст і перетворюються на станово-представницький сейм. Він включав три стани: панів, дрібну їшіях-ту і міщан. Засідали вони нарізно.
На засіданнях сейму спочатку оголошувалася думка панів, потім — лицарів і тільки після цього питання надходило на розгляд міщан. До компетенції сейму було віднесено питання вищого законодавства, затвердження міжнародних угод, введення нових податків.
Зміни в державному механізмі. Виникнення станово-представницької монархії, концентрація політичної влади в руках короля супроводжувались ускладненнями державного механізму.
У Франції, наприклад, важливе місце в центральному управлінні зайняла утворена на базі королівської курії Велика рада, до якої входили представники вищої світської та духовної знаті. В апараті з'являються нові посади — секретарі, нотаріуси. Виникають спеціалізовані органи фінансового управління: королівська скарбниця, лічильна палата та ін.
На місцях вводиться посада губернатора.
В Англії в цей період відбувається розвиток нового виконавчого органу — Королівської ради, до якої переходить вища законодавча і судова влада. З'являються нові посадові особи в місцевому управлінні — коронери і констеблі. Остаточно утверджується практика призначення з місцевих землевласників у графствах так званих охоронців миру, або мирових суддів, які згодом стали виконувати найбільш важливі функції місцевого управління замість шерифів. Розвивається судова система. Вищими судами стали Суд королівської лави, де вирішувалися кримінальні справи, Суд загальних позовів, де розглядалися цивільні справи, і Суд скарбниці (казначейства), який розглядав цивільні справи, де однією із сторін виступала корона. Потім із загальної системи вищих королівських судів відокремився Суд лорда-канцлера, який вирішував справи за принципом справедливості.
Спроби створення загальних імперських установ робилися і в Німеччині. Одним з таких органів повинен був стати заснований у XV столітті Імперський верховний суд у справах імперських підданих окремих князівств. Але вся його діяльність обмежувалася вирішенням спорів між імперськими «чинами», причому без значного успіху.
Феодальна держава і право ______в країнах Європи___ _
\
Розділ І
Відповідні зміни відбувалися і в Польщі. Король обирався магнатами і шляхтою. При ньому існувала Рада^із шістнадцяти великих феодалів. Це був дорадчий орган, але без його згоди король не міг зробити жодного призначення посадових осіб у державі. Центральним органом управління залишався королівЬький двір, але королівські посадові особи були обмежені у своїх правах. Так, маршалок був лише управляючим двором, а канцлер з королівського міністра перетворився на агента сойма. На чолі війська стояв не король, а великий гетьман, коронні підскарбії відали фінансами. Основними адміністративно-територіальними одиницями були воєводства. Місцеву адміністрацію очолювали воєводи і каштеляни.
В Чехії главою держави вважався виборний або спадковий король. З 1436 року постійним органом стає Королівська рада, до якої спочатку входили пани і лицарі. Але дуже скоро вона перетворилася на орган вищої аристократії — Раду панів. В областях, на які розподілялася Чехія, влада повністю належала місцевим панам і лицарству. Місцева шляхта збиралася на обласні з'їзди. Головним дворянським судом був земський суд у Празі, який засідав чотири рази на рік. До його складу входили король або призначений ним замісник, вищі посадові особи і дворянські засідателі.
§ 4. Абсолютна монархія
т -••••- • • -А
1 ретш І останній період в Історії феодальної держави і права починається з кінця XVI століття. Це був час розкладу феодальних відносин — період зародження елементів буржуазного суспільства.
Причини та передумови виникнення абсолютизму. Передумови абсолютизму коренилися в соціально-економічних змінах, які були викликані розвитком продуктивних сил. Відбувається бурхливе зростання промисловості, настає епоха її технічного переозброєння, на зміну дрібному виробництву приходять великі підприємства, здійснюється технічний розподіл праці.
В міру нагромадження капіталів верхівка міст стає основою для розвитку буржуазії.
Розвиваються банки, з'являються загальнонаціональні ярмарки. Виникають перші зародки робітничого класу в особі найманців, які вийшли з міських низів. Поступово утворюються два основних еле-
100
101
Частина друга
Історія держави і права _______Середніх віків_____
менти буржуазного виробництва: вільна робоча сила і вільний капі- | тал. Завдяки практиці купівлі посад, що існувала в Англії, Франції та інших державах, буржуазія проникає в державний апарат, де займає посади в фінансовому і судовому відомствах.
Одночасно занепадає дворянство. Старі феодальні стани розкладаються. У Франції, наприклад, дворянство розподіляється на дві групи: дворянство шпаги — спадкові дворяни, які намагаються, як і раніше, експлуатувати селян феодальними методами, і дворянство 1 мантії, що формується в основному з буржуазних елементів шляхом купівлі службових посад, які давали право на отримання особистого дворянства. В Англії поряд із старим феодальним дворянством, духовними і світськими феодалами з'являється так зване нове дворян- | ство — джентрі, інтереси якого були тісно пов'язані з інтересами буржуазії. Джентрі, хоч і були за своїм походженням дворянами, вели своє господарство на основі капіталістичних методів, займалися промислами, вели торгівлю і.т.ін., їх власність була вже фактично буржуазною власністю.
Постійно потребуючи грошей, феодальне дворянство вже не за- І доврльняється грошовим чиншем і винагороджує себе іншими побо- І рами, які були основані на феодальному праві. Воно відбирає в селян общинні землі, відновлює колись існуючі повинності, заохочує державу до збільшення податків і т.д. Посилення експлуатації викликало опір селянства, спричиняло до загострення боротьби між феодалами і селянами. З появою буржуазії виникли суперечності— між буржуа і дворянством.
Все це веде до змін у державному ладі. Монархія залишається дворянською, але вже не може існувати без підтримки буржуазії, від якої вона отримує гроші у вигляді податків і мита від промисловості і торгівлі.
На якийсь час встановлюється своєрідна рівновага двох сил — феодального дворянства і буржуазії. Використовуючи цю рівновагу, лавіруючи між цими силами, поступаючись то дворянству, то буржуазії, державна влада отримує певну самостійність щодо обох супро- І тивників, набуваючи таким чином особливої сили.
Французький абсолютизм. Класична форма абсолютизму виникає у Франції. Влада короля поширюється на всю країну, повністю зникають залишки васальних відносин. Державна влада з усіма її атрибутами зосереджується в руках короля. В 1614 році французька
Феодальна дерзісава і право _____в країнах Європи______
\
Розділ І
монархія була оголошена божественною, а влада короля стала розглядатися як священна.
З'являється новий офіціальний титул — «король Божою милістю». Все частіше держава починає ототожнюватися з особою короля, що знайшло свій класичний вираз у висловлюванні Людовика XIV, яке він зробив у,судовому паризькому парламенті: «Держава — це я!»
Юридичне король визнавався джерелом усякої влади, яка не підлягала ніякому контролю. Генеральні штати більше не скликалися, міста поступово втрачають самоврядування. Королю належить право законодавства, він призначає людей на державні і церковні посади, приймає найважливіші зовнішньополітичні рішення. Від його імені здійснювалася судова влада. За Болонським конкордатом 1516 року і Нантським едиктом 1598 року король повністю підкорив собі Католицьку Церкву. Король віднині — джерело влади, воля короля — закон. Обмежений контроль за королівською владою здійснював лише один орган — паризький парламент, судова установа, яка мала право реєстрації королівських ордонансів. Однак Людовик XIV у 1673 році позбавив парламент такого права.
У період абсолютизму у Франції був створений бюрократичний централізований апарат управління. Дворянство займає в ньому основні адміністративні посади, підкорює собі церковний апарат. Певні вакансії дворянству надавала і служба мушкетерів.
Значно розрослися і ускладнилися в цей час центральні органи влади. Людовик XIV 1661 року створив Велику раду, до якої входили герцоги, міністри, державні секретарі, канцлер і різного роду державні радники. Для обговорення зовнішньополітичних питань скликалася більш вузька за складом Верховна рада, питання внутрішнього управління обговорювались у Раді депеш. Існувала ще Рада з фінансових питань.
З XVI століття у Франції з'явилися дуже впливові посади державних секретарів, один з яких виконував фактично функції першого міністра. За часів Людовика XIV державні секретарі наближаються до особи короля, виконуючи роль його особистих помічників. У XVIII столітті з'являються заступники державних секретарів, при яких утворюються значні за своїми розмірами бюро.
Дуже впливовим при дворі Людовика XIII був кардинал Рішельє, який поєднував у одній особі тридцять дві державні посади і титули.
Дуже складним і заплутаним було управління на місцях. Утворювалися численні служби: судове управління, фінансове управлін-
102
103
Частина друга
Історія держави і права ___ Середніх віків_____
Державний лад Франції в період абсолютизму
Таємна рада
Верховна Короліврька рада . Державні секретарі
1Державний [ Г | контролер фінансів ; )
> [: ,———————;——^+^—————————( ———————:———:————————1 |: І ІІа^ИООІЧИИ
Рада депеш | [І Секретар ! Секретар II парламент
І Г ! '
Рада фінансів І | закордонних справ І і
Секретар 1 ! Секретар
Палати
Озброєння
Лічильна
ня, нагляд за шляхами і т.д. На початок XVI століття політику центру на місцях проводили губернатори, які мали значну владу і відчували себе досить незалежними. Тому у другій половині XVI століття Францію було розділено більш як.на тридцять адміністративних округів — інтендантств. На чолі Цих округів були поставлені інтенданти поліції, юстиції і фінансів. Ці посади замішалися молодими дворянами, як правило, із збіднілих родин. Отримуючи під час свого призначення «накази в запечатаних конвертах» — спеціальні бланки, що містили в собі формальний наказ про арешт, підписаний королем, інтендант міг вписати будь-яке ім'я в цей наказ, і людина при-рікалася на вічне тюремне ув'язнення.
У період абсолютизму завершується утворення централізованої постійної армії. Людовик XIV провів важливу військову реформу: держава відмовлялася від наймання іноземців і переходила до вербування рекрутів із місцевого населення. З 1781 року виняткове право на зайняття офіцерських посад було закріплене за дворянством.
Архаїчною і складною залишалася судова система. В деяких районах Франції зберігалася сеньйоріальна юстиція. Самостійну систему становили церковні суди. Існували і спеціалізовані трибунали: комерційні, банківські і т.д. Дуже заплутаною була і система королів-
104
Феооь.іьиа дсрзісава і право _____ в країнах Скропи _____
Розділ І
ських судів. Нижчі суди було ліквідовано, збереглися лише суди в бальяжах. Важливу роль відігравав Паризький парламент і судові парламенти в інших містах.
У період абсолютизму у Франції створюється розі алужена поліцейська служба: в провінціях, у містах, на великих шляхах і т.д. В 1667 році було введено посаду генерал-лейтенанта поліції, завданням якого було підтримувати порядок у масштабах усього королівства. В його розпорядженні знаходилися підрозділи кінної поліцейської гвардії, судова поліція. Особлива увага приділялась організації поліцейської служби в Парижі. Столицю було поділено на квартали, де діяли особливі поліцейські групи на чолі з комісарами та сержантами поліції.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67