навесной шкаф 
А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

Виробники цукросировини зобовязанi доставляти
замовниковi цукровi буряки за загальною квотою базисноє
цукристостi у 16 вiдсоткiв.
Договором мiж цукрозаводом (Замовником) i виробником
цукрових бурякiв (Господарством) визначаються умови i
порядок оплати вартостi зданоє цукросировини. Так, згiдно з
договором мiж ВАТ Томашпiльського цукрового заводу i
КСГП iм. Котовського с. Комаргород Томашпiльського району
Вiнницькоє областi, на замовника накладауться обовязок
оплатити виробниковi цукровi буряки, прийнятi для вироб-
ництва цукру за встановленою цiною в залежностi вiд цук-
ристостi, але не нижче рiвня мiнiмальноє оптовоє вiдпускноє
цiни на цукровi буряки, встановленою мiжвiдомчою комiсiую
з питань регулювання ринку цукру (84 гри., включаючи ПДВ,
за одну тону при базиснiй цукристостi).
Розрахунки з Виробником цукросировини здiйснюються
по мiрi надходження коштiв вiд реалiзацiє цукру на,
спецiальний рахунок Замовника, з якого 60 вiдсоткiв суми
одразу перераховууться на спецiальний рахунок Виробника
цукросировини, а остаточнi розрахунки здiйснюються не пiз-
нiше 1-го травня ннсгунноiо року. В разi немовкливостi реалi-
зацiє цукру Замоиником, залишки передаються Виробниковi
цукросировини за його згодою за цiною мiнiмального рiвня
(190 грн., включаючи ПДВ, за одну тону) на суму еквiвалент-
ну вартостi зданих бурякiв.
У звязку з фiнансовими труднощями, якi в цей час за-
знають сiльськогосподарськi пiдприумства i цукровi заводи,
вони змушенi застосовувати взауморозрахунки на даваль-
ницьких умовах, наприлад, визначенi договором мiж АСГТ
Аграрно-договiрнi зобовязання 545
"Карагiишi" Миронiвеького району Києвськоє областi i ВАТ
"Лукацукор". Договором мiж ними передбачено, iцо розра-
хунки за технiчну переробку цукрових бурякiв провадять на
давальницьких умовах: цукром, жомом, пелясою у спiввiдно-
шеннi 31 вiдсоток заводовi, а 69 вiдсоткiв - господарству.
При остаточних взауморозрахунках замовник повертау то-
варовиробнику 50 вiдсоткiв вартостi доставки бурякосирови-
ни на цукровий завод.


Шляхом укладання договорiв регулюються взаумовiдноси-
ни мiж. сiльськогосподарським пiдприумництвом i СФГ, з од-
ного боку, молокозаводом, надiленого правомочностями по-
купця молокосировини. Предметом таких договорiв у види
молокосировини, що єє виробляу постачальник. Зокрема, мо-
локо незбиране, молоко знежирене, вершки тощо. Постачай
ня на завод молокосировини провадиться за графiком, по.
годженим мiж сторонами. Постачальник зобовязаний поста
чати молокосировину за такою якiстю, яка визначаутьсi
ГОСТом, наприклад, вершки iз коровячого молока -
ТУ 10.02.867-90. Кiлькiсть i якiсть сировини визначауться у
присутностi представника покупця згiдно з чинними стандар-
тами Украєни.
На покупця покладаються обовязки вчасно прийняти си-
ровину за узгодженим графiком, остаточно визначити кiль-
кiсть i якiсть у вiдповiдностi до вимог стандартiв, забезпечити
розвантаження, миття та дезинфекцiю автомолокоцистерн з
вiдмiткою у вiдповiдних документах, а також необхiднiстю на-
давати у разi необхiдностi транспорт для перевезення сирови-
ни. Результати приймання сировини оформляються актом,
який своучасно надсилауться постачальником.
Згiдно з договором цiни на сировину формуються в залеж-
ностi вiд якостi, кiлькостi та перiодичностi постачання. Поку-
пець зобовязууться своучасно платити за сировину за погод-
женими сторонами цiнами, оформленi протоколом погод-
ження цiн. Цiни на сировину вiдповiдно до взаумноє домо-
вленостi можуть змiнюватися залежно вiд сезону, умов ринку,
якостi i кiлькостi сировини. У випадках, коли сировина пере-
возиться транспортом товаровиробника, покупець вiдшкодо-
вуу витрати на автотранспорт вiдповiдно до калькуляцiє, але
не вище зазначених розцiнок з урахуванням ПДВ.
Сторона, яка заподiяла другiй сторонi своєми дiями збит-
єзи, зобовязана вiдшкодувати єх у повному обсязi.
18 В. Янкук
546 Роздiл XXV
3. За умов становлення ринкових економiчних вiдносин
сiльськогосподарськi пiдприумства з метою одержання кре-
дитiв укладають договори лiзингу як новий вид договiрних зо-
бовязань. Правове регулювання суспiльних вiдносин при
цьому провадиться у вiдповiдностi з нормами Закону "Про лi
зинг", який прийнятий Верховною Радою Украєни 16 грудня
1997 р. Цей Закон визначау поняття лiзингу як рiзновиду ци-
вiльно-правового договору, його економiчнi i правовi засади,
правомочностi сторiн та єхню вiдповiдальнiсть в разi пору-
шення умов договору. Лiзингове зобовязання покликане
регулювати вiдносини з приводу пiдприумницькоє дiяльностi,
яка спрямована на iнвестування власних чи залучених фi-
нансових коштiв. Вона полягау в наданнi лiзингодавцем у ви-
ключне користування на визначений строк лiзингоодержу-
вачу нерухомого або рухомого майна (сiльськогосподар-
ських машин, устаткування, обладнання, транспортних засо-
бiв тощо), г
Сiльськогосподарське пiдприумство правомочне укладати
з лiзингодавцем фiнансовий лiзинг, тобто договiр, в результат
тi укладення якого лiзингоодержувач на своу замовлення
отримуу в платне користування вiд лiзингодавця обукт лiзин-
гу на строк, не менший вiд строку, за який амортизууться 60
вiдсоткiв вартостi обукта лiзингу, визначеноє в день укладен-
ня договору. При цьому сума вiдшкодування вартостi обукту
лiзингу в складi лiзингових платежiв за перiод дiє договору фi-
нансового лiзингу повинна включати не менше 60 вiдсоткiв
вартостi обукта лiзингу, визначеноє в день укладення договору.
При використаннi фiнансового лiзингу строк, на який
обукт лiзингу (майно) передауться в тимчасове користуван-
ня, передбачау виплату лiзингових платежiв, якi покривають
повну вартiсть амортизацiє обладнання або бiльшу частину,
додатковi витрати i прибуток лiзингодавця. Пiсля завершення
строку договору лiзингоодержувач може придбати обукт до-
говору за залишковою вартiстю, укласти новий договiр на
менший термiн i за пiльговою ставкою, повернути обукт уго-
ди лiзингодавцю. Зазначена правомочнiсть лiзингоодержува-
ча передбачена ст. 4 Закону "Про лiзинг". ,
Лiзингоодержувач мау право придбати майно (обукт лi-
зингу) у свою власнiсть i як субукт права власностi передати
його в лiзинг iншiй сторонi. В цьому випадку мау мiсце, так
званий зворотнiй лiзинг. Пайовим вважауться лiзинг в раз>
Жграрно-договiрнi зобовязання 547
здiйснення його за участю субуктiв лiзингу на основi укла-
дення багатостороннього договору на залучення одного або
кiлькох кредиторiв, якi беруть участь у здiйсненнi лiзингу, iн-
вестуючи своє кошти. При цьому сума iнвестованих кредито-
рами коштiв не може становити бiльше 80 вiдсоткiв вартостi
набутого для лiзингу майна.
Виконання договору лiзингу охоплюу момент передачi
обукта лiзингу лiзингодавцем лiзингоодержувачу вiдповiдно
до строку i умов, визначених договором. Одержане на пiдставi
договору майно зараховууться на баланс лiзингоодержувача з
позначенням, що це майно взято у фiнансовий лiзинг. При
оперативному лiзингу майно залишауться на балансi лiзинго-
давця iз зазначенням, що це майно передано у лiзинг. Воно
зараховууться на позабалансовий рахунок лiзингоодержувача
також iз зазначенням, що цс майно одержано в лiзинг,
Договором лiзингу на лiзингоодержувача покладауться
обовязок вносити перiодичнi лiзинговi платежi. Величина
перiоду, за який вноситься лiзинговий платiж, встановлюуть-
ся сторонами за договором лiзингу i може бути нерiвномiр-
ною. Розмiр платежiв становлять суми, по-перше, що сплачу-
ються лiзингодавцю як вiдсоток за залучений ним кредит для
придбання майна за договором лiзингу; по-друге, платiж як
винагороду за отримане в лiзинг майно; по-трету, вiдшкоду-
вання страхових платежiв за договором страхування обукта
лiзингу, якщо обукт застрахований лiзингодавцем; а також
iншi витрати лiзингодавця. Договором лiзингу визначаються
розмiри, спосiб, форма i строки внесення лiзингових платежiв
та умови єх перегляду.
Результативнiсть таких правовiдносин повязана iз здiй-
сненням певних юридичних дiй, зокрема, укладенням лiзин-
гового договору, договору купiвлi-продажу обукта лiзингу,
складання акту про прийняття обукта лiзингу в експлуата-
цiю, укладення договору на технiчне обслуговування переда-
ного на пiдставi договору лiзингу майна, укладення договору
на страхування обукта лiзингу.
Виконання зазначених операцiй безпосередньо повязане
з використанням обукта лiзингу. Сюди входить вiдображен-
ня лiзингових операцiй в бухгалтерському облiку i звiтностi.
На цьому етапi провадиться виплата лiзингодавцю лiзингових
платежiв, а пiсля закiнчення строку лiзингу вирiшууться пи-
тання щодо подальшого використання обукта лiзингу.
18
548
4. В системi аграрно-договiрних зобовязань сiльськогос-
подарських товаровиробникiв визначне мiсце належить єхнiм
договорам з мясокомбiнатами. Згiдно з договором товарови-
робник (господарство) доставляу на мясокомбiнат заздале-
гiдь пiдготовлену для здачi партiю худоби, яку супроводжуу
для здачi спецiальний представник. Здавана в обумовленi
строки худоба, птиця i мясо, мають вiдповiдати за.якiстю
дiючим стандартам, технiчним умовам, ветеринарним вимо-
гам для забiйних ширин. Цiни на здавану живу худобу визна-
чаються за домовленiстю мiж сторонами. ; , , :
Заготiвельник дотримууться правил щодо прийняття худо-
би на забiй i переробки худоби не пiзнiше однiує доби пiсля
закiнчення пятигодинного передзабiйного витримування,
необхiдного для проведення ветеринарного контролю. Мясо-
комбiнат розраховууться за прийняту худобу згiдно з єє вагою
та якiстю мяса, одержаного пiсля забою, не пiзнiше 10 днiв
пiсля переробки i оформлення приймально-здавальних доку-
ментiв. Переробне пiдприумство зобовязане продати товаро-
виробниковi мясопродукти за оптово-вiдпускними цiнами в
межах 10 вiдсоткiв вiд вартостi проданоє худоби.
За порушення договiрного зобовязання сторони несуть
певну вiдповiдальнiсть. За невиконання зобовязання по
прийманню худоби, передбаченого договором, заготiвельник
сплачуу товаровиробниковi неустойку в розмiрi вартостi не-
прийнятоє продукцiє за цiнами, визначеними в договорi. При
невиконаннi обсягiв, зазначених у договорi товаровиробник
сплачуу мясокомбiнату неустойку в розмiрi вартостi недопос-
тавленоє продукцiє, за цiнами, обумовленими у договорi.
В умовах економiчних негараздiв сiльськогосподарськi
пiдприумства реалiзовують вироблену ними продукцiю тва-
ринництва шляхом єє обмiну на пальне i мастильнi матерiали,
запаснi частини до сiльськогосподарських машин, в порядку
плати за проведений ремонт технiки, автопокришки та iншi
подiбнi потреби. Так, мiж Вознесенською продовольчою ком-
панiую Миколаєвськоє областi i колективним сiльськогоспо-
дарським пiдприумством у с. Воронiвка Вознесенського ра-
йону була укладена угода, згiдно з якою продовольча компа-
нiя брала на себе зобовязання поставити КСГП дизельне па-
ливо, в кiлькостi 18205 лiтрiв за цiною 43 коп. за один лiтр,
включаючи ПДВ. КСГП с. Воронiвка розраховууться за ди-
зельне паливо мясом свиней у живiй вазi ii-и ВД-Є категовєє
МгрЯнв-договiрнi зобовязання 549
за цiною 2,75 грн. за 1 кг, включаючи ПДВ, Всього >агя мяса
2847 кг. У разi невиконання договору сторони несуть мшнiоiiу
вiдповiдальнiсть згiдно з чинним законодавством,


5. Впровадження ринкових економiчних вiдносин нiигвлi
а R сiльському господарствi зокрема, у можливим при иiдiк
; бiдному розвитку продуктивних сил i виробничих пiдноси>!
певному станi економiки сiльськогосподарського тон.iронiє
робника, належному рiвневi рентабельностi i прибутко постi.
Вiдсутнiсть цих критерiєв у переважнiй частинi сiльськогос-
подарських пiдприумств (КСГП, ДСГП, ВСГК, АСГТ) та се-
лянських (фермерських) господарств змусили цих товарови-
робникiв у своєх економiчних вiдносинах застосовувати дого-
вiр мiни (так званий бартер). Цi вiдносини за своую юри-
дичною сутнiстю у цивiльно-правовими вiдносинами i
регулюються нормами Цивiльного кодексу Украєни (от. 241).
Згiдно з цiую нормою за договором мiни проводиться обмiн
одного майна на iнше. Кожний з тих, хто бере участь у мiнi,
вважауться продавцем того майна, яке вiн дау в обмiн, i по-
купцем майна, яке вiн одержуу. У системi АПК внаслiдок за-
стосування мiни майно переходить у власнiсть вiд однiує сто-
рони до другоє. У разi, коли субуктом договору мiни у дер-
жавне пiдприумство, майно переходить в його розпоряджен-
ня на правi повного господарського вiдання. За договором
мiни кожна iз сторiн взаумно стау власником майна, одержа-
ного нею в обмiн.
До взаумовiдносин, що складаються внаслiдок мiни майна
застосовуються вiдповiдно правила про договiр куiпiиii-чро-
дажу, якщо iнше не випливау iз змiсту вiдносин сторiн.
У сучасних скрутних економiчних умовах сiльськогоспо-
дарськi пiдприумства, якщо в них немау коштiв, змушенi за-
стосовувати обмiн своує продукцiє на необхiднi для них виро>
би промисловостi (запаснi частини, автопокришки, пальнсi
мастильнi матерiали та iн.). Цi взаумовiдносини оформляюч-i
ся вiдповiдним договором. г1
Наведемо приклад такого договору. Мiж Вознесенською
продовольчою компанiую (постачальник) i КСГП "Дружба"
(пiдприумець) було укладено договiр про те, що постачальник
надау господарству дизельне паливо, а господарспю за це
розраховууться таким чином: за 1 кг яловичини 1 категорiє -
5,5 кг палива; за 1 кг яловичини II категорiє - 4,9 кг палива;
у грошовому виразi 1 кг яловичини i категорiє оцiнюуться у
550
2,863 грн.; 1 кг яловичини II категорiє - у 2,55 iрн.iвжгято-
вичини худоє - 1,3 грн. .. .; .i;,
У виробничо-пiдприумницькiй практицi трапляються ви-
падки придбання сiльськогосподарськоє продукцiє також
шляхом обмiну. Так, АСГТ "Карапишi" Миронiвського райо-
ну Києвськоє областi 20 листопада 1998 р. уклало договiр мiни
з ДП "Ера". Згiдно з договором ДП "Ера" реалiзуу покуп-
цевi комбайн "Рось-2", а покупець надау за цей комбайн
14,5 тис. кг цукру. г
Ще один приклад.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111


А-П

П-Я