Ця специфiка ви-
магау застосування гнучкого режиму робочого часу, при яко-
му затрати працi повиннi здiйснюватись у строки, що єх дик-
тують погода, земля, агрономiя, досвiд i практика рiльника.
Тому графiк роботи i режим робочого часу стосовно до кон-
кретних умов виробництва та переробки сiльськогосподар-
ськоє продукцiє можуть розробляти й успiшно застосовувати
лише самi пiдрядно-оренднi колективи.
:,> . .. я>>>1--
Правове регулювання органiзацiє та дисциплiни працi в СГП .15
3. Правове регулювання iiйiiiЙ
внутрiшнього трудового розпорядку "
в сiльськогосподарських пiдприумствах
1. Спiльна виробничо-господарська дiяльнiсть працiвникiв
сiльськогосподарських пiдприумств обуктивно потребуу уз-
годженостi, органiзованостi. Регулювання поведiнки цих пра-
цiвникiв здiйснюуться через установлення певних правил i
норм, якi регламентують внутрiшньогосподарськi вiдносини,
тому єх прийнято називати Правилами внутрiшнього розпо-
рядку. Вони складаються як необхiдна умова спiльноє працi.
Саме Правила внутрiшнього трудового розпорядку визна-
чають належну поведiнку працiвникiв сiльськогосподарських
пiдприумств, виступаючи iдеальною моделлю, зразком пове-
дiнки учасникiв трудових правовiдносин. Приписи цих Пра-
вил, визначаючи вихiдне становище працiвникiв сiльського
господарства, єхнiй правовий статус, у нормативною основою
для виникнення рiзноманiтних правовiдносин. Вони закрiп-
люють права та обовязки працiвникiв i адмiнiстрацiє держав-
ного сiльськогосподарського пiдприумства (або органiв уп-
равлiння i службових осiб колективного пiдприумства), регла-
ментують взаумовiдносини мiж ними в процесi працi.
2. На пiдставi Правил внутрiшнього трудового розпорядку
i вiдповiдно до них виникау система внутрiшньогосподар-
ських органiзацiйних, управлiнських, трудових, соцiально-
побутових та iнших правовiдносин, сукупнiсть яких i стано-
вить внутрiшнiй трудовий розпорядок пiдприумства. Остан-
нiй являу собою необхiдний порядок у вольових вiдносинах
працiвникiв, який складауться пiд впливом правових норм.
Вiн забезпечуу необхiдну узгодженiсть у спiльнiй дiяльностi
працiвникiв i досягауться внаслiдок точного виконання по-
кладених на них юридичних прав та обовязкiв. Метою внут-
рiшнього трудового розпорядку у змiцнення трудовоє дисцип-
лiни, органiзацiя працi на наукових засадах, рацiональне ви-
користання робочого часу, висока якiсть робiт, пiдвищення
продуктивностi працi та ефективностi суспiльного вироб-
ництва.
3. Внутрiшнiй трудовий розпорядок у правовою основою
трудовоє дисциплiни в сiльськогосподарських пiдприумствах.
Тому неухильне його додержання - це обовязкова умова
змiцнення дисциплiни працi. Належне регулювання внутрiш-
нього трудового розпорядку справляу безпосереднiй вплив на
416
розаiц XV>
пiдвищення ефективностi та якостi працi. У звязку з циi не-
обхiдно вдосконалювати правове регулювання внутрiшнього
трудового розпорядку сiльськогосподарських пiдприумств.
4. Спiльнiсть основних принципiв органiзацiє працi в/дер-
жавних i колективних сiльськогосподарських пiдприумствах
обумовлюу багато спiльного в регулюваннi єх внутрiи/нього
трудового розпорядку. Тому колективнi сiльськогосподарськi
пiдприумства завжди використовували й використовують як
зразок для своує правотворчостi законодавство про працю ро-
бiтникiв i службовцiв. /
Вихiднi положення внутрiшнього трудового розпорядку
сiльськогосподарських пiдприумств закрiплено в Конституцiє
Украєни (право на працю, вiдпочинок, охорону працi, обовя-
зок неухильно додержуватися Конституцiє та закбнiв Украєни
тощо). Конституцiйнi права i обовязки працiвникiв сiльсько-
господарських пiдприумств конкретизуються в КЗпП (ст. 2),
Статутах i Правилах внутрiшнього трудового розцорядку гос-
подарств, службових iнструкцiях i положеннях!; технiчних
правилах, колективних договорах, стандартах пiдприумств та
iнших правових актах. Серед названих нормативних актiв
Правила внутрiшнього трудового розпорядку займають особ-
ливе мiсце, оскiльки саме в них сконцентрованi норми, що
встановлюють режим працi в сiльськогосподарських пiдпри-
умствах. /
Вiдповiдно до ст. 142 КЗпП, в державних сiльськогоспо-
дарських пiдприумствах цей важливий локальний норматив-
ний акт затверджууться за поданням власника або уповнова-
женого ним органа i профспiлкового комiтету/трудовими ко-
лективами. При його розробленнi пiдприумства беруть за ос-
нову Типовi правила внутрiшнього трудовогорозпорядку для
робiтникiв i службовцiв пiдприумств, установ, органiзацiй, за-
твердженi 20 липня 1984 р,, а також Галузевi правила внут-
рiшнього трудового розпорядку для робiтникiв i службовцiв
радгоспiв, племiнних, кiнних заводiв, птахофабрик, науково-
дослiдних установ, навчальних закладiв, iнших пiдприумств,
установ, органiзацiй вiд 10 сiчня 1985 р.
Крiм закрiплення основних обовязкiв працiвникiв та
власника в трудовому процесi, Правила внутрiшнього тру-
дового розпорядку регулюють аспекти приймання i звiльнень
ня працiвникiв, робочого часу та його використання, заохо--
чення за успiхи в працi та вiдповiдальностi за порушення
дисциплiни.
Правове регулювання органiзацiє та дисциплiни Гiiрацi д дт 417
5. У колективних сiльськогосподарських пiдприумствах
Правила внутрiшнього розпорядку приймаються загальними
зборами (зборами уповноважених) на пiдставi Примiрних
правил внутрiшнього розпорядку, затверджених Всеукраєн-
ською радою колгоспiв 31 березня 1982 р. (з наступними змi-
нами i доповненнями вiд 13 грудня 1983 р).
Правилами внутрiшнього розпорядку Регулюються трива-
лiсть i розпорядок робочого дня на пiдприумствi, порядок на-
дання вихiдних днiв, щорiчних оплачуваних вiдпусток а та-
кож порядок проходження випробувального строку накла->
дення i зняття дисциплiнарних стягнень та iншi питання пе- i
редбаченi Статутом пiдприумства. |
Правила внутрiшнього розпорядку вiдiграють важливу
роль в органiзацiє виробництва i працi в колективних сiль-
ськогосподарських пiдприумствах. За значущiстю вони у дру-
гим пiсля статуту нормативним актом, що регулюу внут-
рiшньогосподарськi вiдносини. Правила внутрiшнього роз-
порядку повиннi вiдповiдати статутовi, а також Примiрним
правилам.
Примiрнi правила мiстять, по-перше. Норми, що перено-
сяться у правила окремих господарств без змiн, оскiльки єхнi
положення не вимагають урахування специфiка останнiх (це
норми, що регулюють охорону працi, заходи стягнення i по-
рядок єх застосування тощо), по-друге, тi iюрми, якi повиннi
бути конкретизованi у Правилах внутрiшнього розпорядку
конкретного пiдприумства з урахуванням Його особливостей
Правила внутрiшнього розпорядку колективного сiльсько-
господарського пiдприумства не тiльки конкретизують деякi
положення статуту i Примiрних правил, а й можуть мiстити
первиннi норми, якi заповнюють наявнi прогалини в регулю-
ваннi внутрiшньогосподарських вiдносин.
6. Внутрiшнiй розпорядок колективного сiльськогосподар-
ського пiдприумства охоплюу ширше (порiвняно з держав-
ним пiдприумством) коло питань. Так, оiфiм трудових вiн
регулюу також управлiнськi, майновi, земельнi, соцiально-по-
бутовi та iншi вiдносини. Член колективного господарства
мау додержувати правил поведiнки, встановлених для нього
як для працiвника i члена колективного господарства Тому в
таких господарствах iснують внутрiшнiй трудовий розпорядок
i внутрiшнiй розпорядок, трудова i статутна дисциплiна.
14 В. Янчук
Роздiл XVIII
ЙШввi (локальнi) правила сiльськогосподарських пiд-
не повиннi механiчно вiдтворювати текст Галузевих
ИХ (Примiрник) правил внутрiшнього розпорядку, а
Жроко вiдображати специфiку умов/працi на конкрет-
iисмствi. При цьому вони не можуть суперечити
Галузевим правилам та iншому чинному законодав
>тi у встановленому порядку Правила внутрiшнього
розпорядку у важливим органiзацiйно-правовим за-
Кiiня трудовоє дисциплiни в сiльськогосподарських


X. /
4. Поняття дисциплiни працi
єй правове забезпечення єє додержання
. єє сiльськогосподарських пiдприумствах
/
гькогосподарських пiдприумств мусять
дисциплiни працi, без якоє не можли-
вуадвие виробництво. Це єхнiй важ-
ВТЙТУГНИЙ обовязок.
> ГОЛОДврстiєа виробляуться працiв-
рiзнi трудовi колективи. Спiльна пра-
КОЛектипiп людей пбтрсбуу цiлеспрямованоє i
iМДiНки кожного працiвника, зайнятого в су-
(юбництиi. Саме дисциплiна працi забезпечуу
МЦiю i субординацiю в поведiнцi працiвникiв.
- складне й багатогранне явище. Обуктивно
_Для функцiонування будь-якоє соцiальноє
iня спрямована на забезпечення удностi
ОТО процесу, виступау необхiдною умо-
Яiтєрвчурi термiн "дисциплiна" тракту-
1 ллнот боку, - як форма суспiльного
"ЯiвЯМии я процесi спiльноє працi, з iншого - як
Мння мсiх ирлцiвникiв загальному порядковi пра-
ржйннн ними <становлених правил поведiнки пiд час
рп процесу. При цьому поняття трудовоє дисциплiни
iм-тмм у нуи.кому й Широкому розумiннi. У вузькому
iАокцюк кожного/працювати, суворо додержувати
трудовою рочпорящку. якi дiють на пiдприумствах, в
iiмщiях. У широкому розумiннi дисциплiна


Правове регулювання органiзацiє та дисциплiни працi в СГП_____4Г9
працi у формою суспiльного звязку мiж людьми в процесiє
спiльноє працi, який обуктивно виникау i служить для пiд-
тримання необхiдного при цьому порядку.
Однi автори вважають за необхiдне розглядати дисциплiну
тiльки в субуктивному розумiннi - як фактичне додержання
встановлених правил поведiнки, пiдпорядкування працiвника
встановленому розпорядковi. На думку iнших, поняття дис-
циплiни мусить бути ширшим i охоплювати два взаумоповя-
занi аспекти - обуктивний i субуктивний. В обуктивному
розумiннi дисциплiна - це передбачений соцiальними нор-
мами порядок в органiзацiє та дiяльностi якого-небудь колек-
тиву, в субуктивному - пiдкорення цьому порядковi, додер-
жання його всiма членами колективу. Дисциплiну працi в
обуктивному розумiннi визначають рiзнi юридичнi приписи,
якi в сукупностi складають єє правову основу.
Трудова дисциплiна - це сукупнiсть дiй або утримання вiд
дiй, що становлять змiст трудових прав та обовязкiв членiв
колективних сiльськогосподарських пiдприумств i акцiо-
нерних товариств. Коло цих правомочностей визначауться
вiдповiдними специфiчними умовами виробничо-господар-
ськоє дiяльностi й нормами права. Додержання вимог дис-
циплiни працi в сiльськогосподарському пiдприумствi зумов-
люуться пiдпорядкуванням рядових членiв КСГП, ВСГК,
АСГТ i працiвникiв ДСГП керiвникам цих пiдприумств, а
також в свою чергу вiдповiдальнiсть цих керiвникiв бригад,
фермерських пiдроздiлiв за доручену дiлянку роботи перед
органами самоврядування, перед загальними зборами (збо-
рами уповноважених), правлiнням, бригадним зборам.
3. Дисциплiна працi - це, передусiм, сукупнiсть певних
правил поведiнки, встановлених для учасникiв трудового
процесу, i необхiднiсть додержання цих правил, пiдпорядку-
вання внутрiшньому трудовому розпорядковi. Та дисциплiна
працi полягау не тiльки в суворому додержаннi Правил внут-
рiшнього розпорядку, а й у свiдомому, творчому ставленнi до
своує роботи, забезпеченнi єє високоє якостi, продуктивному
використаннi робочого часу.
Вiд дисциплiни працi слiд вiдрiзняти виробничу дисциплi-
ну. Цi поняття можна розмежовувати не тiльки за змiстом, а
, Див.: Янчук В.З. Ответственносгь юмхоаннков за нарушение трудовой
диодиплинм.-М.,1962.-С.9. ;
14 - - _
Роздiл XVIII
й за субуктами. Виробнича дисциплiна/за змiстом значно
ширша вiд трудовоє. Це - виконання длану виробництва,
плану нагромадження, ритмiчнiсть роботи пiдприумства, до-
держання технологiчноє дисциплiни, правил сiвозмiни тощо.
Єє субуктами у пiдприумство, адмiнiстрацiя, колектив у цiло-
му. Виробнича дисциплiна охоплюу переважно технiчну, а та-
кож виробничо-технiчну грань суспiльного виробництва
включно з виконанням встановлених строкiв роботи. Трудова
дисциплiна, як уже зазначалося, - це дисциплiна працiвника
як учасники трудового процесу, належне виконання ним сво-
єх трудових обовязкiв.
4. Правове регулювання трудовоє дисциплiни являу собою
органiзований вплив на учасникiв трудового процесу з метою
приведення єх поведiнки у вiдповiАнiсть iз нормами i прави-
лами, що закрiплюють порядок спiльноє працi.
Пiд правовим регулюванням у юридичнiй науцi прийнято
розумiти спецiальний юридичний вплив обуктивного i
субуктивного права, всiує системи юридичних засобiв на су-
спiльнi вiдносини з метою досягнення вiдповiдних результа-
тiв. Взятi в удностi та взаумодiє, цi засоби утворюють механiзм
правового регулювання. Його складають нормативнi акти,
правовiдносини, акти реалiзацiє пЬава, правосвiдомiсть i пра-
вова культура, i
5. Особливе мiсце серед нормативних актiв, якi регулюють
дисциплiну працi в сiльськогосподарських пiдприумствах, на-
лежить Правилам внутрiшнього (фудового) розпорядку. Во-
ни у головною ланкою нормативноє основи, яка обуднуу в
удину органiчну систему всi локальнi акти, що регулюють
здiйснення трудового процесу. Обумовлено це тим, що Пра-
вила внутрiшнього (трудового) розпорядку нiби акумулюють
всi основнi положення законодавства, котрi встановлюють
трудовий розпорядок у сiльськогосподарських пiдприумствах.
6. Норми, що складають правовий iнститут дисциплiни
працi, можна класифiкувати за способом регулювання на
правовстановлюнальнi, заохочувальнi та правоохороннi. Єх
можна роздiлити на такi основнi гр\пи: норми, що регулюють
внутрiшнiй трудовий розпорядок через закрiплення загальних
прав i обовязкiв працiвникiв сiльськогосподарських пiдпри-
умств; органiзацiйнi норми, якi регулюють органiзацiю працi
та взаумовiдносини учасникiв трудового процесу; норми, що
регулюють здiйснення технологiчного режиму, порядок вико-
/
Правове регулювання органiзацiє та дисциплiни працi в СГП____421
ристання засобiв працi; норми, якi передбачають заходи зао-
хочення за сумлiнну працю i порядок єх застосування;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111