2) прав i обовязкiв, за-
крiплених галузевим iiiкоподiєкстiюм для всiх найманих пра-
цiвникiв; 3) прав i обоинчкiн, що вiдображають специфiку
правового станоитцiє iiрацiиiiикiн саме сiльськогосподар-
ських пiдприумств, а i переходом до багатоукладноє економi-
ки - сiльськогосподарських пiдприумств всiх форм власнос-
тi, форм господарювання, а також найманих працiвникiв се-
лянських (фермерських) господарств.
2. Основнi права, свободи i обовязки громадян нашоє дер-
жави закрiплено в Конституцiє. Вони складають основу пра-
вового становища громадянина Украєни i у удинi для всiх
працiвникiв, в тому числi i для сiльськогосподарських.
Характерною ознакою новоє Конституцiє Украєни у те, що
єє окремий, 11-й роздiл значно розширюу i досить детально
регламентуу права, свободи та обовязки людини i громадя-
нина. Вiдповiдно до ст. З Конституцiє права i свободи людини
та єх гарантiє визначають змiст i спрямованiсть дiяльностi дер-
жави. Держава вiдповiдау перед людиною за свою дiяльнiсть.
Утвердження i забезпечення прав i свобод людини у голо-
вним обовязком держави. Людина, єє життя i здоровя, честь
i гiднiсть, недоторканнiсть та безпека визнаються в Украєнi
найвищою соцiальною цiннiстю.
Дбаючи про забезпечення прав i свобод людини та гiдних
умов єє життя, Основний Закон Украєни (ст. 36) надау право
громадянам Украєни вiльно обуднуватися у полiтичнi партiє
та громадськi органiзацiє для здiйснення i захисту своєх прав i
свобод та задоволення полiтичних, економiчних, соцiальних,
культурних та iнших iнтересiв, В тому числi громадяни мають
право на участь у професiйних спiлках з мстою захисту своєх
трудових i соцiально-скономiчних прав та iнтересiв.
Згiдно зi ст. 43 Конституцiє кожен мау право на працю, що
включау можливiсть заробляти собi на життя працею, яку вiн
вiльно обирау або на яку вiльно погоджууться. Держава при
цьому створюу умови для повного здiйснення громадянами
права на працю, гарантуу рiвнi можливостi у виборi професiє
та роду трудовоє дiяльностi, реалiзовуу програми професiйно-
технiчного навчання, пiдготовки i перепiдготовки кадрiв вiд-
Правове становище працiвникiв ДСГП
повiдно до суспiльних потреб. Згiдно з цiую статтею кожен
мау також право на належнi, безпечнi та здоровi умови працi,
на заробiтну плату, не нижчу вiд визначеноє законом. Вико-
ристання працi жiнок i неповнолiтнiх на небезпечних для
єхнього здоровя роботах забороняуться. Громадянам гаранту-
уться захист вiд незаконного звiльнення. А право на своучас-
не одержання винагороди за працю захищауться законом.
Вперше в Основному Законi Украєни (ст. 44) закрiплено
право тих, хто працюу, на страйк для захисту своєх економiч-
них i соцiальних iнтересiв.
Конституцiя Украєни (ст. 45) також гарантуу всiм, хто пра-
цюу, право на вiдпочинок. А згiдно зi ст. 46 Конституцiє гро-
мадяни мають право на соцiальний захист, що включау право
на забезпечення єх у разi повноє, частковоє тимчасовоє втрати
працездатностi, втрати годувальника, безробiття з незалежних
пiд них обставин, а гикож у старостi та в iнших випадках, пе-
рсдб.iчспих законом.
Право кожного громадянина на освiту закрiплюу ст. 53
Конституцiє Украєни.
Конституцiйнi права i свободи громадян поуднуються з єх-
нiми обовязками та вiдповiдальнiстю перед суспiльством.
Здiйснення прав i свобод у невiддiльним вiд виконання гро-
мадянином своєх обовязкiв. Принципово новим у положення
Конституцiє, згiдно з яким кожна людина мау право на вiль-
ний розвиток своує особистостi, якщо при цьому не порушу-
ються права i свободи iнших людей, та мау обовязки перед
суспiльством, в якому забезпечууться вiльний i всебiчний роз-
виток єє особистостi (ст. 23). Так, вiдповiдно до ст. 65 Консти-
туцiє захист Вiтчизни, незалежностi та територiальноє цiлiс-
ностi Украєни, шанування єє державних символiв у обовяз-
ком громадян Украєни. Кожен зобовязаний не заподiювати
шкоду природi, культурнiй спадщинi, вiдшкодовувати завданi
ним збитки (ст. 66). Кожен зобовязаний сплачувати податки
i збори в порядку i розмiрах, встановлених законом (ст. 67).
Згiдно зi ст. 68 Конституцiє кожен зобовязаний неухильно
додержуватися Конституцiє Украєни та законiв Украєни, не
посягати на права i свободи, честь i гiднiсть iнших людей. Не-
знання законiв не звiльняу вiд юридичноє вiдповiдальностi.
Названi основнi конституцiйнi права та обовязки грома-
дян Украєни знайшли свiй подальший розвиток i конкретиза-
цiю у вiдповiдному законодавствi;
146
бiльш суттуво цi особливостi виявляються в регулюваннi ро-
бочого часу i часу вiдпочинку iiрiiцiпникiв сiльського госпо-
дарства. Згiдно зi ст. 50 КЗпП нормальна тривалiсть робочого
часу для працiвникiв не може перевищувати 40 годин на
тиждень.
При збереженнi загальноє тривалостi робочого часу, вста-
новленого чинним законодпнстном про працю для всiх пра-
цiвникiв, режим роботи єє сiльськогосподарських пiдприум-
ствах встанонлюстьсн i урпхуванням сезонностi сiльськогос-
подарського вироби ицтнн, напруженостi роботи в перiоди
року.
З мстою найбiльш правильного використання робочого
часу дирекцiє ДСП i ТОВ та правлiнням КСГП, СпС, ВСГК,
АТ надано право за погодженням з комiтетами профспiлок в
перiод напружених польових робiт (посiв, догляд за посiвами,
заготiвля кормiв, збирання врожаю, оранка та iн.), у випадку
виробничоє необхiдностi, збiльшувати тривалiсть робочого
дня для працiвникiв, зайнятих у рослинництвi, але не бiльше
нiж на 10 годин. У менш напруженi перiоди польових робiт
робочий день вiдповiдно скорочууться до 5 годин, а за бажан-
ням працiвникiв - без обмеження цими годинами. Для облi-
ку вiдпрацьованого працiвниками робочого часу згiдно зi
ст. 61 КЗпП запроваджууться пiдсумований облiк робочого
часу з тим, щоб тривалiсть цього часу за облiковий перiод не
перевищувала нормального числа робочих годин.
Дирекцiя ДСП, ТОВ i правлiння КСГП, ВСГК, СпС за по-
годженням iз профспiлковим комiтетом господарства можуть
у перiод напружених польових робiт, у випадку виробничоє
необхiдностi, залучати працiвникiв до роботи у встановленi
днi вiдпочинку з наданням взамiн цих днiв iнших днiв вiдпо-
чинку по закiнченнi кожного перiоду напружених польових
робiт. При цьому пiдсумок днiв вiдпочинку може проводи-
тись за перiод, що не персвищус двох мiсяцiв.
7. У нормативних актах, прийнятих у централiзованому
порядку, не можливо передбачити нирiшсння всiх питань, що
виникають у процесi працi. На єх пiдставi i згiдно з ними на
кожному сiльськогосподарському пiдприумствi всiх форм
власностi i форм господарювання розробляються i затверджу-
ються локальнi (мiсцевi) правовi акти, якi регулюють вiдноси-
ни, що не врегульованi законодавством. Так, у кожному
сiльськогосподарському пiдприумствi розробляються статут,
Правове становище працiвникiв ДСГП 147
правила внутрiшнього трудового розпорядку, укладауться ко-
лективний договiр, приймаються Положення про внутрi-
шньогосподарський розрахунок, акти про впровадження ко-
лективного пiдряду, оренди; Положення про оплату працi,
про премiювання, про матерiальне i моральне заохочення за
досягнення в працi, про соцiальний захист працiвникiв та iн.
Поуднання централiзованоє та локальноє нормотворчостiу
сферi сiльського господарства дозволяу забезпечити додер-
жання у правi загальних закономiрностей у регулюваннi аг-
рарних правовiдносин i враховувати єхнi особливостi на окре-
мих пiдприумствах, розширюу господарську самостiйнiсть та
iнiцiативу.
8. Змiст правового статусу сiльськогосподарських працiв-
никiв, окрiм трудових прав i обовязкiв, складають також уп-
р.iiшпськi, майновi й земельнi права та обовязки. Незалежно
вiд форми власностi пiдприумства найманi працiвники корис-
туються правом на житло, комунально-побутовi послуги, соцi-
ально-культурне обслуговування та iн.
9. Необхiдною передумовою правового статусу сiльсько-
господарського працiвника у його правосубуктнiсть. Щоб
працiвник мiг вступити в трудовi правовiдносини, вiн пови-
нен володiти трудовою право- i дiуздатнiстю. У трудових вiд-
носинах правоздатнiсть невiдумна вiд дiуздатностi, тому
прийнято говорити про трудову правосубуктнiсть. Право-
здатнiсть i дiуздатнiсть (правосубуктнiсть) як реальнi правовi
явища мають галузевий характер. Тому такий самий характер
мау i правосубуктнiсть сiльськогосподарського працiвника.
Вiдповiдно до чинного законодавства (ст. 188 КЗпП) тру-
дова правосубуктнiсть встановлюуться по досягненнi грома-
дянами шiстнадцятирiчного вiку. За згодою одного з батькiв
або особи, що його замiняу, можуть, як виняток, прийматись
на роботу особи, якi досягай пятнадцяти рокiв.
Для пiдготовки молодi до продуктивноє працi допускауться
прийняття на роботу учнiв загальноосвiтнiх шкiл, професiй-
но- технiчних i середнiх спецiальних навчальних закладiв для
виконання легкоє роботи, що не завдау шкоди здоровю i не
порушуу процесу навчання, у вiльний вiд навчання час по до-
сягненнi ними чотирнадцятирiчного вiку за згодою одного з
батькiв або особи, що його замiняу.
10. Влаштування працiвника на роботу оформляуться тру-
довим договором (контрактом). При цьому при визначеннi
148
Роздiл VII
його трудовоє функцiє може бути врахована сезоннiсть робо-
ти, необхiднiсть переведення на iншу роботу, потреба у пра-
цiвнику, який володiу, крiм основноє, також i додатковими
трудовими функцiями, та iн.
11. Вiдповiдно до ст. 21 КєнП контракт у особливою фор-
мою трудового догопору, в якому строк його дiє, права,
обовязки i вiдповiдальнiсть сторiн (у тому числi матерiальна),
умови матерiального чибе-iпсчсiiiiн та органiзацiє працi пра-
цiвника, умони розiрначня догопору можуть встановлюватись
угодою сторiн.
З метою вдосконалення порядку застосування контрактноє
форми трудового договору постановою Кабiнету Мiнiстрiв
Украєни вiд 19 березня 1994 р. затверджено Положення про
порядок укладання контрактiв при прийняттi (найманнi) на
роботу працiвникiв.
Це Положення визначау порядок укладання контрактiв
при прийняттi (найманнi) працiвникiв на роботу на пiдпри-
умствах, в установах, органiзацiях незалежно вiд форм влас-
ностi, виду дiяльностi та галузi господарства. Але воно не
поширюуться на керiвникiв пiдприумств державноє форми
власностi.
Контрактна форма трудового договору застосовууться у
випадках, прямо передбачених чинним законодавством.
Контракт оформляуться у двох примiрниках мiж власником
або уповноваженим органом, громадянином (працедавцем) i
працiвником та набувау чинностi з моменту його пiдписання
або з дати, визначеноє сторонами в контрактi, i може бути
змiнений лише за угодою сторiн, складеною в письмовiй
формi.
За своую юридичною природою контракт у угодою про
працю, але вiн вiдрiзняуться пiд звичайного трудового догово-
ру тим, що дозволяу поуднувати нормативне i договiрне регу-
лювання трудових вiдносин. При цьому при укладеннi контр-
акту домiнуу договiрне реi-улювання суттувих та iнших умов
працi, а також умов соцiально-побутовоє сфери.
Рiшення про контрактну форму регулювання трудових вiд-
носин приймауться загальними зборами колективу сiльсько-
господарського пiдприумства. Поширюуться вона, насампе-
ред, на керiвника пiдприумства, головних спецiалiстiв i керiв-
никiв структурних пiдроздiлiв. Контракт iз керiвником пiд-
приумства розглядауться i затверджууться на загальних зборах
Правове становище працiвникiв ДСГП 149
(зборах уповноважених) колективу, якщо за нього проголосу-
вало не менше половини присутнiх. За єх дорученням контр-
акт пiдписуу голова зборiв або iнший уповноважений на це
працiвник пiдприумства, зокрема голова ради трудового ко-
лективу. Контракт набувау чинностi вiд дня його затверджен-
ня зборами. При укладеннi контракту сторони обумовлюють
єхнi права та обовязки, вiдповiдальнiсть, режим працi й вiд-
починку, форми i розмiри винагороди за працю, побутовi
умови контрактанта, порядок вирiшення спорiв, змiни i при-
пинення контракту та iншi додатковi умови, наприклад, про
створення необхiдних умов для поуднання роботи з навчан-
ням або пiдвищення квалiфiкацiє, про виплату додаткових до-
помог при звiльненнi, заподiяннi шкоди здоровю контрак-
танта, наданнi черговоє вiдпустки та iн.
До контракту можна включити умови про самостiйний ви-
бiр працiвником режиму робочого часу або встановлення робо-
чого дня, про заборону роботи за сумiсництвом i т. д.
В контрактi можуть обумовлюватись суспiльно-побутовi
умови, наприклад, видiлення автомашини, полiпшення жит-
лових умов, забезпечення дитини мiсцем у дитячiй дошкiль-
нiй установi, погашення банкiвськоє позички або заборгова-
ностi у звязку зi вступом до житлово-будiвельного коопера-
тиву, захист вiд iнфляцiйних процесiв та iн.
Перевага контракту перед звичайним трудовим договором
полягау в тому, що вiн дозволяу з метою захисту прав та iнте-
ресiв працiвника максимально iндивiдуалiзувати кожну
контрактну угоду про працю.
12. Важлива роль у правовому регулюваннi трудових вiдно-
син працiвникiв сiльського господарства i визначеннi єх пра-
вового становища належить професiйним спiлкам працiвни-
кiв агропромислового комплексу. ЗО травня 1990 р. i зєзд
профспiлок АПК Украєни затвердив Статут професiйноє спiл-
ки працiвникiв агропромислового комплексу Украєни та Ос-
новнi напрями дiяльностi професiйноє спiлки працiвникiв аг-
ропромислового комплексу Украєни.
Створена профспiлка працiвникiв агропромислового ком-
плексу у самостiйною i незалежною вiд будь-яких полiтич-
них, iнших громадських органiзацiй, державних, господар-
Див.: Матерiали i зєзду профспiлки працiвникiв АПК Украєни. - К.,
1990. - С. 35.
150 РоядiяУ>
ських i адмiнiстративних органiв. Вона покликана представ-
ляти i захищати економiчнi, соцiальнi, духовнi та iншi законнi
права та iнтереси єє членiв перед державними, громадсько-по-
лiтичними та господарськими органами.
В Основних напрямах дiяльностi професiйноє спiлки пра-
цiвникiв агропромислового комплексу Украєни визначено й
конкретнi завдання щодо -iахисту професiйно-трудових, соцi-
ально-екопомiчиих, культурно-духовних iнтересiв, прав i со-
цiальних гарантiй трудiиникiв шронромислового комплексу.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111