Такими ж рисами характеризууться повна
матерiальна вiдповiдальнiсть названих груп працiвникiв.
2. Згiдно зi статутом члени КСГП, виннi в загибелi, недос-
тачi, псуваннi або втратi колективного майна, самовiльному
використаннi тракторiв, автомобiлiв, сiльськогосподарських
машин, робочоє худоби, а також тi, що завдали пiдприумству
iншоє майновоє шкоди, мають єє компенсувати. Розмiр дiйсноє
шкоди визначау правлiння КСГП. Стягнення шкоди прово-
диться в розмiрi прямоє дiйсноє шкоди, але не бiльше серед-
ньомiсячного заробiтку члена КСГП, якщо шкода заподiяна
невиконанням або неналежним виконанням покладених на
нього трудових обовязкiв. У разi навмисного заподiяння
шкоди, а також у випадках, передбачених законодавством, на
членiв КСГП покладауться матерiальна вiдповiдальнiсть у
повному або пiдвищеному розмiрi. Заподiяна шкода стягууть-
ся з члена КСГП у повному обсязi також у разi, якщо вiн пе-
ребував у нетверезому станi.
3. Поняття шкоди i класифiкацiя збиткiв за видами повнi-
ше й чiткiше визначенi нормами цивiльного законодавства
Украєни. Пiд збитками розумiють видатки i не одержанi кре-
дитором прибутки, що єх вiн одержав би, якби зобовязання
було виконано боржником. Пiд дiйсною матерiальною шко-
дою слiд розумiти псування, втрату, загибель колективного
майна, а також витрати, якi пiдприумство змушене було зро-
бити з вини працiвника. Маються на увазi тi дiйснi, реальнi,
прямi збитки, що заподiянi членом КСГП при виконаннi сво-
єх трудових обовязкiв (пошкодження сiльськогосподарських
Дисциплiнарна й матерiальна вiдповiдальнiсть працiвникiв СГП 461
машин або самовiльне єх використання, недостача або заги-
бель худоби, пошкодження або втрата iнвентарю, недостача
майнових цiнностей i коштiв тощо). При визначеннi шкоди
не враховуються прибутки (доходи), що єх пiдприумство одер-
жало б, якби не було вчинено правопорушення (неодержання
запланованого врожаю, збiльшення маси худоби, надою мо-
лока та його жирностi, грошових прибуткiв), тобто упущена
вигода.
Позов про вiдшкодування збиткiв предявляуться незалеж-
но вiд притягнення винних (за наявностi пiдстав) до кримi-
нальноє вiдповiдальностi.
4. Члени КСЩ або працiвники радгоспу, виннi в розкра-
даннi або недосєачi промислових товарiв та сiльськогосподар-
ськоє продукцiє що належить господарству, поряд iз кримi-
нальною притягаються до матерiальноє вiдповiдальностi. З
них у судовому порядку стягууться на користь потерпiлих ор-
ганiзацiй заподiяна шкода в розмiрi вартостi викрадених або
тих, що не вистачау, товарiв за державними роздрiбними цi-
нами. Керiвники господарства в усiх випадках порушення
кримiнальноє справи повиннi подати позов про стягнення з
винних заподiяних збиткiв.
5. Законодавство передбачау два види матерiальноє вiдпо-
вiдальностi працiвникiв державних пiдприумств, установ, ор-
ганiзацiй та/членiв КСГП: обмежену i повну.
Обмежена матерiальна вiдповiдальнiсть працiвникiв ви-
значауться/в розмiрi дiйсноє шкоди, але не бiльше середньо-
мiсячного заробiтку, якщо шкода заподiяна недбалiстю в ро-
ботi, невиконанням або неналежним виконанням своєх тру-
дових обовязкiв. В разi притягнення до обмеженоє матерiаль-
ноє вiдпбвiдальностi членiв КСГП стягнення заподiяноє
шкоди мау провадитися з урахуванням єх середньомiсячного
основного заробiтку, а не тiльки з посадового окладу або та-
рифноє ставки.
Повна матерiальна вiдповiдальнiсть полягау в обовязко-
вому вiдшкодуваннi членом КСГП або працiвником радгоспу
всiх фактично заподiяних збиткiв незалежно вiд заробiтку.
ВiдповiдалiiiНiсть у повному обсязi настау у випадках, коли:
а) шкоду\ заподiяно навмисно;
б) самовiльно використовувались трактори, автомобiлi,
сiльськогосподарськi машини, робоча худоба;
в) це спецiально передбачено законодавством;
462 Роздiл XXI
г) шкоду заподiяно дiями, що мiстять склад злочину;
д) шкоду заподiяно не у звязку з виконанням трудових
обовязкiв;
е) мау мiсце недостача матерiальних цiнностей, прийнятих
пiд звiт за разовим дорученням або iншим разовим доку-
ментом.
6. Матерiальна вiдповiдальнiсть у повному розмiрi покла-
дауться також на матерiально вiдповiдальних осiб. Вона на-
стау в разi недостач> матерiальних цiнностей, прийнятих пiд
вiдповiдальнiсть працiвниками, що займають посади: касирiв;
завiдувачiв комор, єхнiх помiчникiв, комiрникiв, що вiдають
окремими коморами; завiдувачiв нафтових господарств (при
виконаннi ними службових обовязкiв, повязаних iз при-
йманням, видачею та облiком нафтопродуктiв та iнших мате-
рiальних цiнностей); завiдувачiв єдалень (що перебувають на
балансi КСГП); завiдувачiв господарств i кастелянцi дитячих
дошкiльних закладiв; заправникiв, облiковцiв-заправникiв
(при виконаннi ними службових обовязкiв, повязаних iз
прийманням, видачею та облiком пального i мастильних
матерiалiв); водiєв вантажних автомобiлiв, що сумiшують
обовязки агентiв-експедиторiв iз приймання i видачi ванта-
жiв; провiдникiв худоби при перевезеннi єє залiзницею, гур-
топравiв.
7. Юридичною пiдставою повноє матерiальноє вiдповiдаль-
ностi у письмовi договори (угоди) мiж правлiнням КСГП, ак-
цiонерного товариства (дирекцiую державного сiльськогоспо-
дарського пiдприумства, товариства з обмеженою вiдповi-
дальнiстю) i матерiально вiдповiдальними особами. До остан-
нiх належать:
а) завiдувачi кас, комор, складiв та єхнi заступники;
б) старшi контролери-касири, контролери-касири та iншi
працiвники, якi виконують обовязки касира;
в) директори i iанiдуиачi магазинiв (за вiдсутностi завiдува-
чiв вiддiлiв i секцiй) та єхнi заступники, завiдувачi товарних
секцiй, начальники цехiв пiдприумств торгiвлi та єхнi за-
ступники;
г) завiдувачi пiдприумств громадського харчування та єхнi
заступники, завiдувачi виробництва, начальники цехiв (дiль-
ниць) та єхнi заступники;
д) завiдувачi заготiвельних пунктiв, сепараторних вiд-
дiлень;
\
Дисциплiнарна й матерiальна вiдповiдальнiсть працiвникiв СГП 463
е) завiдувачi господарства та коменданти будинкiв, де збе-
рiгаються матерiальнi цiнностi;
у) агенти з постачання, експедитори вантажiв, iнкасатори.
Перелiк осiб, з якими правлiння може укладати договори
про повну матерiальну вiдповiдальнiсть за незабезпечення
схоронностi цiнностей, переданих для зберiгання, оброб-
лення, продажу (вiдпуску), перевезення або використання,
визначауться спецiальною постановок загальних зборiв (збо-|Ь|
рiв уповноважених) колективного сiльськогосподарськогоiр
пiдприумства. Практично це означау, що в кожному КСГПi
цей перелiк треба обговорити на засiдацнi правлiння та збо-
рах трудових колективiв, бригад, ферм, iнших виробничих
пiдроздiлiв i винести його на обговорення загальних зборiв
або зборiв уповноважених, якi приймуть (Остаточне рiшення з
цього питання. ,
8. Повна матерiальна вiдповiдальнiсть працiвникiв радгос-
пiв, iнших державних сiльськогосподарсьiсих i мiжгосподар-
ських пiдприумств (органiзацiй) регулюуться ст. 134 КЗпП
Украєни. |
9. Справи про матерiальну вiдповiдальнiсть членiв КСГП
суд розглядау за аналогiую з трудовим законодавством. Вiн
мау право в разi необхiдностi зменшити розмiр шкоди, який
пiдлягау компенсацiє, виходячи зi ступеня вини, конкретних
обставин, за яких було заподiяно шкоду, матерiального ста-
новища члена КСГП з наведенням у рiшеннi мотивiв частко-
вого задоволення позову. Правовi норми про зменшення роз-
мiру шкоди не застосовуються, якщо шкода була заподiяна
злочином, вчиненим iз корисливою метою, а також при стяг-
неннi з працiвникiв коштiв, одержаних ними у пiдзвiт або як
аванс. У справах про стягнення дебiторськоє заборгованостi
сума боргу може зменшуватися залежно вiд майнового i ро-
динного стану боржника.
10. Посадовi особи КСГП несуть матерiальну вiдповiдаль-
нiсть за заподiяну шкоду на пiдставi 1их самих нормативних
актiв, що й рядовi члени цього пiдприумства. Питання про
притягнення до вiдповiдальностi окремих посадових осiб ви-
рiшують органи самоврядування (наприклад, правлiння
КСГП), якi призначили дану особу на посаду.
При розглядi позовiв КСГП до його членiв i посадових
осiб (голови, бригадирiв, завiдувачiв ферм та iнших спецiалiс-
тiв) про компенсацiю за заподiяну шкоду необхiдно врахову-


464 Роздiл Х)9
вати, що на них не можна покладати матерiальну вiдповiдаль-
нiсть за таку шкоду, яка не повязана з єхньою безпосеред-
ньою виною i може бути вiднесена до категорiє нормального
виробничо-господарського ризику. Статтею 130 КЗпП Украє-
ни, яка встановлюу пiдстави матерiальноє вiдповiдальностi
працiвникiв радгоспiв, iнших державних i мiжгосподарських
пiдприумств, передбачено, зокрема, що на робiтникiв i служ-
бовцiв не може бути покладено вiдповiдальностi за шкоду,
яка належить до категорiє нормального виробничо-господар-
ського ризику; за нсодсржiжня пiдприумством, установою,
органiзацiую прибутку; за шкоду, заподiяну працiвником,
котрий перебував у станi крайньоє необхiдностi. Визначенi
цiую нормою правила застосовуються за аналогiую закону i
щодо членiв КСГП.
Члени правлiння несуть матерiальну вiдповiдальнiсть у ви-
падках, коли внаслiдок єхньоє бездiяльностi, недбалого став-
лення до своєх обовязкiв було заподiяно шкоду галузi або дi-
лянцi виробництва, закрiпленiй за даною особою при розпо-
дiлi обовязкiв мiж членами правлiння.
Якщо при пiдготовцi до судового розгляду справи за позо-
вом КСГП до членiв пiдприумств про стягнення з них збиткiв
або в процесi самого розгляду виявиться, що шкоду було за-
подiяно не тiльки з вини вiдповiдача, а й внаслiдок незакон-
них дiй, безгосподарностi, несумлiнного ставлення до вико-
нання своєх обовязкiв окремих посадових осiб пiдприумства,
останнi мають притягатися до вiдповiдальностi як спiввiдпо-
вiдачi. При стягненнi шкоди з посадових осiб КСГП суди по-
виннi зясовувати, хто конкретно вiдповiдау за дану дiлянку
роботи i в чому саме полягау його вина.
Правлiння зобовязане притягати до матерiальноє вiдповi-
дальностi тих осiб, з вини яких пiдприумство платить штраф,
пеню, неустойку i вiдшкодовуу збитки за порушення умов до-
говору з будь-якою органiзацiую i громадянином. У цьому ра-
зi КСГП, виконавши своє зобовязання перед стороною за до-
говором, подау до винноє посадовоє особи регресний позов
про стягнення з нього майнових санкцiй, сплачених за пору-
шення договору.
11. З метою покриття заподiяних збиткiв вiдповiдно до
ст. 404 ЦПК Украєни проводиться вiдрахування коштiв iз за-
робiтку працiвника в розмiрi не бiльше 20 вiдсоткiв од суми,
що мау бути виплачена йому кожного разу, а якщо шкоду за-
ДисциплiнаОна й матерiальна вiдповiдальнiсть працiвникiв СГП 465
подiяно розкраданням, а також за наявностi iнших вiдраху-
вань за виконавчими документами - не бiльше 50 вiдсоткiв.
Не допускаються вiдрахування з вихiдноє допомоги, компен-
сацiйних ти iнших виплат, на якi згiдно з законодавством
стягнення не накладауться.
6. Вiдшкодування збиткiв, що сталися внаслiдок
загибелi або розкрадання худоби та птицi
\
1. Члени КСГП, працiвники радгоспiв, якi виннi в загибе-
лi, нестачi або розкраданнi худоби та iнших тварин, несуть
вiдповiдальнiсть згiдно з нормами законодавства про працю i
Статутом КСГЩ
Тваринництва колективних i державних сiльськогосподар-
ських пiдприумств iнодi зазнау значноє шкоди внаслiдок по-
рушення особами, якi обслуговують худобу й птицю, вимог
виробничоє та трудовоє дисциплiни. Цi порушення полягають
у вiдсутностi належного догляду за тваринами i птицею в нiч-
ний час, ненаданнi необхiдноє уваги опаленню тваринниць-
ких примiщень/взимку, особливо тих, де утримууться молод-
няк. У разi вчинення такого правопорушення спецiальною
комiсiую, створеною за розпорядженням правлiння, склада-
уться акт, який у пiдставою для притягнення винних осiб до
матерiальноє вiдповiдальностi.
При визначеннi вартостi худоби слiд керуватися постано-
вою Мiнiстерства економiки Украєни "Про порядок оцiнки
шкоди вiд розкрадання, недостачi, знищення та псування ма-
терiальних цiнностей" вiд ЗО квiтня 1992 р. № 16, у п. 8 якоє
сказано, що р разi розкрадання чи загибелi худоби сума збит-
кiв визначауться за закупiвельними цiнами, якi склалися на
момент виявлення даного факту. При цьому вiдшкодову-
ються вони єє розмiрi, що в пiвтора рази перевищуу вартiсть
худоби.
Вiдшкодування збиткiв, заподiяних тваринництву, регулю-
уться постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украєни вiд 22 сiчня
1996 р. "Про порядок визначення розмiру збиткiв вiд розкра-
дання, нестачi, знищення (псування) матерiальних цiннос-
тей". Згiдно з Єє п. 5 в разi розкрадання чи загибелi тварин су-
ма збиткiв визначауться за закупiвельними цiнами, що скла-
лися на момент вiдшкодування збиткiв iз застосуванням кое-
фiцiунта 1,5.


466 Роздiл XXI
2. Збитки, викликанi нестачею великоє рогатоє худоби,
свиней, овець i коней через недбалiсть винних осiб, вiдшко-
довуються в розмiрi вартостi тварин за державними закупi-
вельними цiнами. В разi розкрадання цих видiв тварин сума
збиткiв зростау в пiвтора рази проти єхньоє вартостi за тими ж
цiнами.
Правлiння КСГП та адмiнiстрацiя радгоспу може дозволи-
ти особам, винним у загибелi коней, великоє рогатоє худоби,
свиней, овець i кiз, вiдшкодувати заподiянi збитки здачею
пiдприумству рiвноцiнних тварин, а також списати з працiв-
никiв заборгованiсть за поданими позовами, якщо вони по-
вернули худобу чи виплатили єє вартiсть.
3. Позов про вiдшкодування збиткiв подауться незалеж-
но вiд притягнення винних осiб до кримiнальноє вiдповi-
дальностi.
Особи, виннi в загибелi худоби, завiдувачi ферм i члени
правлiння, на яких покладено вiдповiдальнiсть за громадське
тваринництво, повиннi вживати всiх можливих у конкретнiй
ситуацiє заходiв, аби запобiгти шкодi, по-господарському ви-
користовувати мясо та шкiру загиблих тварин. При цьому
кошти вiд реалiзацiє цих продуктiв не включаються в суму,
яку повинна вiдшкодувати особа, що заподiяла збитки.
4. Розмiр збиткiв, заподiяних КСГП через крадiжку, заги-
бель або недостачу свiйськоє птицi, бджiл, хутрових звiрiв,
кролiв та iнших тварин, слiд визначати за державними цiна-
ми, що склалися на день подання позову.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111