Колективнi трудовi спори (конфлiкти) вирiшують такi
органи:
а) примирна комiсiя;
б) трудовий арбiтраж;
в) суд.
5. Примирна комiсiя у обовязковим первинним органом, /
завданням якого с вироблення рiшення, що може задоволь-/ \
нити сторони колективного трудового спору (конфлiкту) з ;
питань встановлення нових або змiни iснуючих соцiальне- {
економiчних умов працi та виробничого побуту, укладення чи
змiни колективного договору, угоди. /
Незалежно вiд того, на якому рiвнi виник колективний
трудовий спiр (конфлiкт), примирна комiсiя створюуться за
iнiцiативою однiує iз сторiн i складауться з однаковоє кiлькос-
тi представникiв сторiн, якi визначаються кожною стороною
самостiйно. Строки утворення комiсiє визначаються рiвнем
колективного трудового спору (конфлiкту). Зокрема, на ви-
робничому рiвнi примирна комiсiя створюуться у триденний,
на галузевому чи територiальному рiвнi т"- у пятиденний, на
нацiональному рiвнi - у десятиденний строк з моменту ви-
никнення колективного трудовго спору. Права примирноє
комiсiє, а також процедура i строки вирiшення колективного
трудового спору (конфлiкту) визначенi у статтях 8-9 Закону
Украєни "Про порядок вирiшення колективних трудових спо-
рiв (конфлiктiв)".
Рiшення комiсiє у обовязковим для сторiн, оформляуться
протоколом i виконууться в порядку, передбаченому цим рi-
шенням. Пiсля прийннтя рiшення примирна комiсiя припи-
няу свою роботу. И разi неприйняття рiшення з питань, пе-
редбачених пунктами "а" i "б" ст. 2 Закону "Про порядок ви-
рiшення колективних трудових .спорiв (конфлiктiв)", колек-
тивний трудовий спiр розглядауться трудовим арбiтражем.
6. Правовий статус трудовго арбiтражу мау суттувi вiдмiн-
ностi вiд примирноє комiсiє, зумовленi особливим порядком
його створення та вирiшення колективних трудових спорiв
(конфлiктiв).
/Трудовi спори працiвникiв СГП 481
До складу трудовго арбiтражу входять не представники
сторiн, як це вимагауться для примирноє комiсiє, а залученi
сторонами фахiвцi, експерти та iншi особи.
iнiцiатива щодо створення трудового арбiтражу може на-
лежати як сторонам колективного трудового спору, так i не-
залежному посереднику- визначенiй за спiльним вибором
сторiн особi, яка сприяу встановленню взаумодiє мiж сторо-
нами, проведенню переговорiв, бере участь у виробленнi при-
мирною комiсiую взаумоприйнятного рiшення.
Трудовий арбiтраж створюуться з iнiцiативи вказаних осiб
у триденний строк в разi:
- неприйняття примирною комiсiую погодженого рiшен-
ня щодо вирiшення колективного трудовго спору (конфлiкти
з питань встановлення нових або змiни iснуючих соцiально-
економiчних умов працi та виробничого побуту, укладення чи
змiни колективного договору, угоди;
- виникнення колективного трудовго спору (конфлiкту) з
питань виконання колективного договору, угоди або окремих
єх положень; невиконання вимог законодавства про працю.
На вiдмiну вiд примирноє комiсiє, трудовий арбiтраж - ор-
ган, який самостiйно приймау бiльшiстю голосiв його членiв
рiшення по сутi трудового спору (конфлiкту). Таке рiшення у
обовязковим для виконання, якщо сторони про це поперед-
ньо домовилися.
7. Особливе правове становище в розглядi колективних
трудових спорiв займау Нацiональна служба посередництва i
примирення, яка створюуться вiдповiдно до ст. 15 Закону Ук-
раєни "Про порядок вирiшення колективних трудових спорiв
(конфлiктiв). Дiяльнiсть такоє служби мау бути спрямована на
запобiгання виникненню колективних спорiв i конфлiктiв, єх
прогнозування та сприяння своучасному єх вирiшенню,
здiйснення посередництва для вирiшення таких спорiв.
До компетенцiє Нацiональбноє служби посередництва i
примирення вiдноситься:
- реустрацiя висунутих прцiвниками вимог та колектив-
них трудових спорiв (конфлiктiв);
- аналiз вимог, виявлення та узагальнення причин колек-
тивних трудових спорiв (конфлiктiв), пiдготовка пропозицiй
дня єх усунення;
4 9- Янчук
482
- пiдготовка посередникiв та арбiтрiв, якi спецiалiзуються
на вирiшеннi колективних спорiв (конфлiктiв);
- перевiрка, в разi необхiдностi, повноважень представник
кiв сторiн колективного трудовго спору;
- посередництво у вирiшеннi колективного трудового
спору (конфлiкту) тощо. ;
Представники нацiональноє служби посередництва i при-
мирення можуть брати участь у вирiшеннi колективного тру-
довго спору (конфлiкту) на всiх його стадiях.
Сторони пiсля додержання примирноє процедури мають
право звертатися для сприяння у вирiшеннi колективного
трудового спору (конфлiкту) до Нацiональноє служби посе-
редництва i примирення, яка розглядау всi матерiали i в деся-
тиденний строк надсилау сторонам своє рекомендацiє.
8. Особливою стадiую вирiшення колективних трудових
спорiв (конфлiктiв) у страйк - тимчасове колективне добро-
вiльне -припинення роботи працiвниками (невихiд на роботу,
невиконання своєх трудових обовязкiв) пiдприумства, уста-
нови, органiзацiє (структурного пiдроздiлу).
Вiдповiдно до ст. 44 Конституцiє Украєни тi, хто працюу,
мають право на страйк для захисту своєх економiчних i соцi-
альних iнтересiв. /
Реалiзацiя права на страйк здiйснюуться вiдповiдно до За4-
кону Украєни "Про порядок вирiшення колективних трудо-
вих спорiв (конфлiктiв)". /
Страйк може бути розпочато, якщо примирнi процедури
не привели до вирiшення колективного трудового спору
(конфлiкту) або власник чи уповноважений ниХорган (пред-
ставник) ухиляуться вiд примирних процедур або не виконуу
угоди, досягнутоє в ходi вирiшення колективного трудового
спору (конфлiкту).
Вiдповiдно до ст. 24 Закону Украєни "Про порядок вирi-
шення колективних трудових спорiв (конфлiктiв)", забороня-
уться проведення страйку за умов, якщо припинення працiв-
никами роботи створюу загрозу життю i здоровю людей, дов-
кiллю або перешкоджау запобiганню стихiйному лиху, аварi-
ям, катастрофам, епiдемiям та епiзоотiям чи лiквiдацiє єх
наслiдкiв. Законом предбаченi й iншi випадки заборони про-
ведення страйку. /
Трудовi спори працiвникiв СГП 483
9. Колективний трудовий спiр може бути переданий на
розгляд/до Верховного Суду Автономноє Республiки Крим,
обласного. Києвського i Севастопольського мiського суду у
передбачених законом випадках заборони проведення страй-
ку i коли рекомендацiє Нацiональноє служби посередництва i
примирення щодо вирiшення колективного трудового спору
(конфлiкту) сторонами не враховано. За таких умов право на
звернення до суду iз заявою про вирiшення колективного
трудового спору мау лише Нацiональна служба посередницт-
ва/i примирення.
/ В разi оголошення страйку власник або уповноажений
ним орган (представник) вправi звернутися до суду iз заявою
про визнання страйку незаконним. Рiшення суду про визнан-
ня страйку незаконним з пiдстав, передбачених ст. 23 Закону
Украєни "Про порядок вирiшення колективних трудових спо-
рiв (конфлiктiв), учасники страйку зобовязанi прийняти рi-
шення про припинення або вiдмiну оголошеного страйку, а
працiвники мають розпочати роботу не пiзнiше наступноє до-
би пiсля дня вручення копiє рiшення суду органовi (особi), що
очолюу страйк.
Збитки, заподiянi в результатi страйку iншим пiдпри-
умствам, установам, органiзацiям чи громадянам, вiдшкодо-
вуються за рiшенням суду згiдно iз законодавством Украєни.
iб
Роздiл XXIII
ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
СОЦiАЛЬНОГО РОЗВИТКУ СЕЛА
1. Поняття соцiального розвитку села
1. В сучасних селах Украєни проживають єє громадяни -
працiвники колективно-кооперативних i акцiонерних дер-
жавних сiльськогосподарських пiдприумств, кооперативних
товариств; колишнi єхнi трудiвники, а нинi - люди похилого
вiку, представники сiльськоє iнтелiгенцiє та iншi громадяни.
Все єхну життя - це благородна трудова дiяльнiсть.
Аграрне право як самостiйна галузь права регулюу сусрiль-
нi вiдносини, що виникають мiж субуктами права у процеси
здiйснення державноє соцiальноє полiтики, спрямованоє на
формування повноцiнного життувого середовища, забезпе-
чення економiчних i соцiальних iнтересiв сiльського населен-
ня, комплексний розвиток сiльських територiй, збереження
сiльськоє поселенськоє мережi, розвиток обуктiв соцiальноє
iнфраструктури, сучасних систем звязку та iнформатiики,
транспорту, житлово-комунального та водного господарства,
шляхового будiвництва.
Розвиток соцiальноє сфери села у одним з основнщс на-
прямiв соцiальноє полiтики держави i залежить вiд наслiдкiв
здiйснення аграрноє i земельноє реформи в Украєнi. /
Реформування аграрних i земельних вiдносин на ринкових
засадах, приватизацiя пiдприумств АПК, реструктуризацiя
недержавних сiльськогосподарських пiдприумств на /основi
паювання земель, погiршення фiнансового стану та знижен-
ня платоспроможностi сiльськогосподарських i агропромис-
лових товаровиробникiв, недосконалiсть кредитно-фiнансо-
воє системи, демографiчна криза здiйснення соцiальних пере-
творень на селi в нових умовах, суттуво змiнюють змiст i ха-
рактер суспiльних вiдносин у соцiальнiй сферi села, якi
потребують правовоє регламентацiє.
Основнi напрями, стратегiчнi цiлi та завдання державноє
соцiальноє полiтики в Украєнi визначенi в Указi Президента
Правове забезпечення соцiального розвитку села 485
Украєни "Про основнi напрями соцiальноє полiтики на 1997-
2000 роки" вiд 18 жовтня 1997 р., а також в Указi Президента
Украєни "Про основнi напрями розвитку агропромислового
комплексу Украєни" вiд 29 квiтня 1998 року. Вказанi норма-
тивнi акти визначають коло органiзацiйно-правових заходiв
щодо здiйснення соцiальних перетворень на селi, а саме:
- змiна соцiально-демографiчноє ситуацiє у сiльськiй мiс-
цевостi;
- здiйснення протекцiонiстськоє полiтики щодо поселень,
якi занепадають;
- переорiунтацiя державноє мiграцiйноє полiтики вiд за-
гальноє пiдтримки переселенцiв у сiльську мiсцевiсть до сти-
мулювання мiграцiє з метою сприяння зростанню сiльсько-
господарського виробництва, полiпшення обслуговуваншЦ
сiльського населення; |
- формування повноцiнного життувого середовища на С8i
лi через стимулювання всiх форм житлового будiвництва, роз-Р
виток матерiальноє бази закладiв соцiально-культурного при-
значення;
- комплексне облаштування сiльських населених пунктiв,
полiпшення єх планування й забудови;
- фiнансування розвитку соцiальноє сфери села;
- залучення безробiтних та незайнятих громадян i вивiль-
нюваних працiвникiв до виконання оплачуваних громадських
робiт;
- розробка регiональних i районних програм "Власний
дiм" та створення фондiв пiдтримки iндипiдуольного житло-
вого будiвництва на селi;
- забезпечення функцiонування у сiльськiй мiсцевостi ме-
режi медичних амбулаторiй, фельдшерських i акушерських
пунктiв;
- сприяння першочерговiй передачi обуктiв соцiальноє
iнфраструктури, птахофабрик, спецiалiзованих пiдприумств з
виробництва тваринницькоє продукцiє, iнших пiдприумств
АПК до комунальноє власностi;
- створення у селах госпрозрахункових пiдроздiлiв з утри-
мання обуктiв невиробничоє сфери та надання житлово-ко-
мунальних послуг тощо.
2. Юридичне забезпечити реалiзацiю визначених органами
влади й управлiння Украєни органiзацiйно-економiчних на-
прямiв земельноє реформи i соцiального розвитку села покли-
i48б
РОЗДiЛ XXIII
канi закони та iншi нормативно-правовi акти. Одним iз пер-
ших актiв законодавчого органу стар Закон "Про прiори-
тетнiсть соцiального розвитку села та агропромислового
комплексу в народному господарствi Украєни" вiд 17 жовтня
,1990 р., введений у дiю з 1 листопада 1990 р. (з наступними
змiнами i доповненнями).
Сукупнiсть правопих норм, якi регулюють суспiльнi вiдно-
сини у соцiальнiй сферi сслiє, складають правовий iнститут
.соцiального розвитку села о системi аграрного права Украєни.
Аналiз норм чинною закоподiiпстнiє Украєни дозволяу ви-
значити основнi засади, на яких здiйснюуться правове забез-
печення розвитку соцiальноє сфери села, а саме:
- гарантованiсть реалiзацiє субуктами аграрного пiдпри>
умництва i громадянами конституцiйних прав на формування
повноцiнного життувого середовища у сiльськiй мiсцевостi;
- прiоритетнiсть соцiального розвитку села i агропромис-
лового комплексу;
- державна пiдтримка прiоритетного розвитку соцiальноє
сфери села через систему органiзацiйних, фiнансових, матерi-
альних, правових та iнших заходiв;
- недопустимiсть змiни профiлю дiяльностi i цiльового
призначення обуктiв соцiальноє сфери села у процесi при-
ватизацiє;
- законнiсть.
Конституцiя Украєни закрiплюу широке коло соцiально-
економiчних прав, якi можуть бути реалiзованi субуктами аг-
рарного права з метою створення належних умов соцiального
розвитку села. Вiдповiдно до ст. 13 Конституцiє Украєни, дер-
жава забезпечуу захист прав усiх субуктiв права власностi i
господарювання, соцiальну спрямованiсть економiки.
3. Чинне законодавство Украєни вживау такi поняття, як
"соцiальний розвиток села", "соцiальна сфера села", "обук-
ти соцiальноє сфери села", однак не визначау цих понять як
самостiйних правових категорiй. З правовоє точки зору цi по-
няття необхiдно розумiти як коло суспiльних вiдносин, що
виникають у процесi реалiзацiє юридичними та фiзичними
особами соцiально-економiчних прав, державноє пiдтримки
прiоритету соцiальних перетворень у сiльськiй мiсцевостi i
врегульованi нормами права.
Правове регулювання соцiального розвитку села необхiдно
розмежовувати з поняттям "правове забезпечення соцiально-


Правове забезпечення соцiального розвитку села 487
го захисту", оскiльки право на соцiальний захист включау в
себе право на забезпечення громадян у разi повноє, частковоє
або тимчасовоє втрати працездатностi, втрати годувальника,
безробiття з незалежних вiд них обставин, а також у старостi
та в iнших випадках, передбачених законом. Право на соцi-
альний захист у складовою частиною гарантованого Консти-
туцiую Украєни права на соцiальний розвиток села.
Аналiз норм чинного законодавства Украєни дозволяу зро-
бити висновок про те, що соцiальна сфера села у самостiйним
обуктом правового регулювання i єє слiд розглядати через
призму правового режиму обуктiв, за наявностi яких i ство-
рюються належнi соцiальнi умови на селi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111