https://wodolei.ru/catalog/mebel/komplekty/ 
А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

Вказанi
субукти мають право одержувати кредити, зокрема, пiд за-
ставу. Причому держава не несе вiдповiдальностi за єхнiми
кредитними зобовязаннями.
Фiнансовi правовiдносини державних сiльськогосподар-
ських i мiжгосподарських пiдприумств, спiвзасновником яких
у держава, грунтуються на нормах Закону "Про пiдприумства
в Украєнi", в якому передбачаються джерела фiнансування, а
також можливiсть користування кредитом. Єхнi фiнансовi
ресурси формуються за рахунок прибутку, внаслiдок реалiза-
цiє рiзноманiтних договорiв, державноє пiдтримки та iнших
джерел. Селянське (фермерське) господарство вiдповiдно до
ст. 20 Закону "Про селянське (фермерське) господарство"
формуу своє фiнанси за рахунок власних доходiв, тобто при-
бутковоє господарськоє дiяльностi.
6. Предметом правового регулювання законодавства про
фiнансову дiяльнiсть субуктiв аграрного пiдприумництва у
сукупнiсть фiнансових вiдносин, якi виникають у процесi ор-
ганiзацiє та виконання ними фiнансових зобовязань та пiд-
приумництва. У цьому процесi виникають, зокрема:
1) фiнансовi вiдносини, що складаються мiж субуктами
аграрного пiдприумництва i фiнансовими органами щодо по-
даткiв з прибутку, котрi повиннi сплачувати цi пiдприумства,
тощо;
2) розрахунковi вiдносини, що виникають мiж аграрними
та iншими субуктами пiдприумництва у процесi господар-
ськоє дiяльностi та виконання договiрних зобовязань;
3) кредитнi вiдносини, що виникають мiж субуктами
аграрного пiдприумництва, установами банкiв та iншими
субуктами у звязку з одержанням позичок.
7. Безпосередну вiдношення до фiнансовоє дiяльностi сiль-
ськогосподарських товаровиробникiв мау Мiнагропром Ук-
раєни i його органи на мiсцях. До структури Мiнагропрому
Украєни належить Головне управлiння фiнансово-кредитноє
та податковоє полiтики. Положення про це Головне управлiн-
ня затверджене Наказом нiд 19 грудня 1997 р. Згiдно з цим ак-
том Головне управлiння в межах своєх повноважень узагаль-
нюу практику застосування законодавства з питань, якi нале-
жать до його компетенцiє, розробляу пропозицiє щодо вдоско-
налення законодавства та у встановленому порядку вносить
єх керiвництву мiнiстерства, органiзовуу виконання законо-
давчих актiв, здiйснюу систематичний контроль за єх реалiза-
цiую. Воно надiлене правом розробляти рiчнi та перспективнi
плани економiчного i соцiального розвитку сiльського гос-
подарства.
Правове регулювання фiнансовоє дiяльностi СГП
Головне управлiння здiйснюу заходи щодо державноє пiд-
тримки товаровиробникiв, цiльового використання бюджет-
них коштiв, створення рiвних умов для розвитку усiх форм
власностi i господарювання. До його повноважень вiднесена
участь у розробцi нових i вдосконалення дiючих форм фiнан-
сових взаумовiдносин держави з пiдприумствами i органiза-
цiями усiх форм управлiння, проведення гнучкоє цiновоє i по-
датковоє полiтики, спрямованоє на створення належних умов
для розширення виробництва. На нього покладауться завдан-
ня готувати пропозицiє щодо вдосконалення ринкових меха-
нiзмiв, регулювання цiн i тарифiв на сiльськогосподарську
продукцiю i продукцiю єє переробки, а також послуги вироб-
ничо-технiчного призначення, податковоє полiтики, фiнансу-
вання i кредитування державних програм; захищати iнтереси
товаровиробникiв системи мiнiстерства. Головне управлiння
бере участь у розробцi економiчних та органiзацiйно-право-
вих заходiв, спрямованих на захист вiтчизняних товаровироб-
никiв, стимулювання єхньоє iнтеграцiє та кооперування, залу-
чення кредитних ресурсiв щодо прiоритетних напрямiв роз-
витку агропромислового комплексу, а також проводить пере-
вiрку фiнансовоє дiяльностi державних пiдприумств, установ i
органiзацiй, якi входять до сфери управлiння мiнiстерства,
органiв управлiння агропромисловим комплексом, без особ-
ливого на це доручення; воно перевiряу законнiсть викорис-
тання асигнувань з державного бюджету, коштiв централiзо-
ваних фондiв.
Головне управлiння в разi виявлення порушень i зловжи-
вань вимагау вiд керiвникiв негайного єх усунення, мау пода-
вати керiвництву мiнiстерства, правоохоронним органам про-
позицiє щодо притягнення до адмiнiстративноє, матерiальноє
та кримiнальноє вiдповiдальностi посадових осiб, винних у по-
рушеннi державноє фiнансовоє дисциплiни.
2. Фiнансовi правомочностi
сiльськогосподарського пiдприумства
1. Колективно-кооперативнi i державнi сiльськогосподар-
ськi пiдприумства проводять свою виробничо-господарську i
фiнансово-економiчну дiяльнiсть на засадах сучасних ринко-
вих економiчних вiдносин. Правову основу цiує дiяльностi
становить Конституцiя Украєни, ст. 42 якоє надiляу громадян
Роздiл ХУИ
правом займатися пiдприумницькою дiяльнiстю. Держава за-
безпечуу захист пiдприумницькоє дiяльностi. У нiй беруть
участь колективно-кооперативнi сiльськогосподарськi пiд-
приумства та єхнi члени, нони реалiзовують наявне в них пра-
во власностi на вироблену сiльськогосподарську продукцiю i
право розпорядження майном i коштами; державнi сiльсько-
господарськi пiдпригмстй> здiйснюють своє фiнансовi право-
мочностi на основi прiєиа повного господарського вiдання.
Поряд iз законами кожне ч сiльськогосподарських пiдпри-
умств при здiйсненнi своєх фiнансових прав та обовязкiв ке-
рууться Статутом пiдприумства.
У процесi цiує дiяльностi пiдприумства виходять iз наявних
ресурсiв земель сiльськогосподарського призначення, матерi-
ально-технiчного забезпечення, фiнансових коштiв, витрат на
оплату працi спецiалiстiв i працiвникiв пiдприумства, аморти-
зацiйних вiдрахувань, витрат на ремонт технiки, сплати по-
даткiв i зборiв, у сучасних умовах сiльськогосподарськi това-
ровиробники мають здiйснювати збут (продаж) виробленоє
продукцiє i вивчати можливостi переходу вiд виробництва до
маркетинговоє концепцiє єх пiдприумництва.
Для кожного з товаровиробникiв у необхiдним пошук по-
купцiв, виявлення запитiв i потреб споживача. За умов ста-
новлення ринкових економiчних вiдносин набувау особливоє
значущостi для товаровиробника закрiплене (приналежне) своу
мiсце на ринку, а також рiвень його конкурентоздатностi.
Зазначенi фактори обовязково враховуються при складан-
нi плану економiчного i соцiального розвитку сiльськогоспо-
дарського пiдприумства або його бiзнес-плану.
В планi економiчного i соцiального розвитку сiльськогос-
подарського пiдприумства викладено кiлькiсть i види сiль-
ськогосподiєглькоє продукцiє, яку пiдприумство плануу реалi-
зувати, основнi економiчнi показники (валова продукцiя в
рослинництвi, тваринництвi), чисельнiсть зайнятих працiв-
никiв. В планi зазначаються фонди споживання (всього ти-
сяч), фонд оплати працi, в тому числi доходи вiд iндексацiє;
фонд оплати працiнникiп, зайнятих в сiльськогосподарському
виробництвi; грошовi виплати i заохочення; середнiй доход
одного працiвника (в гривнях), в тому числi зайнятого у ви-
робництвi, рiвень продуктивностi його працi (в гривнях).
У планi придiляуться увага виробництву i собiвартостi про-
дукцiє рослинництва (зайнятi пiд ними земельнi площi, уро-

Правове регулювання фiнансовоє дiяльностi СГП 379
жайнiсть сiльськогосподарських культур, собiвартiсть повно-
цiнного зерна), потреба в насiннi та посадковому матерiалi
для посiву й посадки в наступному роцi; баланс продукцiє
рослинництва.
i В планi спецiальним резервом викладено програму розвит-
ку тваринництва: виробництво продукцiє, вирощування худо-
би i птицi, реалiзацiя худоби i птицi в живiй вазi, реалiзацiя на
мясо, виробництво молока, яуць; поголiвя тварин, птицi та
кiлькiсть бджолосiмей; кiлькiсть свиней, молодняка (всього
голiв); розрахунок продуктивностi худоби i птицi, єхня собi-
нартiсть; забезпечення худоби i птицi кормами; виробництво
промисловоє продукцiє i реалiзацiя (мукомельно-крупяна,
нипiкання хлiба, iн.), (цегла та iн.).
i В планi також зазначаються питання щодо соцiального
i розвитку сели, Зансршустьсн план даними про валовий i чис-
тий доход пiдприсмстна.
Питанням виробничо-господарськоє i фiнансовоє дiяль-
ностi придiляуться увага i у бiзнес-планi пiдприумства. Пока-
жемо яким у змiст бiзнес-плану на прикладi цього акта у вiд-
критому акцiонерному товариствi агрофiрми "Першотравне-
на" Василiвського району Запорiзькоє областi.
[ В роздiлi i бiзнес-плану викладауться юридичний статус
(пiдприумства: його назва, адреса, код агрофiрми, розрахунко-
| вий рахунок в АПБ "Украєна", форма власностi - колектив-
| на; виробничий напрям - продовольчий; статутний фонд -
[7998390 грн.; кiлькiсть акцiонерiв дорiвнюу 31993560. Номi-
| пальна вартiсть 1 акцiє - 0,25 грн.
i Роздiл II. Коротка характеристика товариства. Загальна
земельна площа - 3935 га; сiльськогосподарських угiдь -
3504 га; в тому числi орних земельних насаджень - 1014 га;
природнi пасовиська - 213 га; iнтенсивний сад 1124 га для
i постачання м. Запорiжжя свiжими фруктами. Поряд з садiв-
ництвом у господарствi розвивауться тваринництво; ;
| роздiл III - характеристика продукцiє, що виробляуться, i
| ринкiв збуту;
| роздiл IV - характеристика конкурентного середовища;
| роздiл V - план маркетинговоє дiяльностi, в якому наво-
|диться перелiк наявних на пiдприумствi маркетингових служб
| (служба збуту);
| роздiл VI мiстить план виробничоє дiяльностi пiдпри-
iємства;
880 РОЗДiЛ ХУН
роздiл VII присвячено охоронi оточуючого середовища
(зокрема, перехiд господарства на бiологiчнi засоби захисту
саду вiд шкiдникiв i хвороб, впровадження iмунних сортiв
сiмячкових порiд, в результатi чого будуть створенi умови для
бiльш рацiонального використання хiмiчних i бiологiчних
препаратiв, в економiчному, екологiчному i гiгiунiчному ас-
пектах.
Спецiальний рощiл VIII присвячено фiнансовому плану i
програмi iнвестицiй.
Бiзнес-план низначас мету i концепцiю розвитку пiдпри-
умства та необхiднi умови i ресурси для здiйснення заплано-
ваних заходiв. При його складаннi необхiдно зробити аналiз
мiсця i стану пiдприумства в iснуючому економiчному сере-
довищi (оцiнка поточного стану), по-друге, слiд визначити
той рiвень, якого збирауться досягти пiдприумство (бажаний
стан) i по-трету - зайнятися розробкою найбiльш ефектив-
них заходiв для переходу поточного в бажаний стан. При
складаннi бiзнес-плану враховуються зовнiшнi i внутрiшнi
чинники дiяльностi сiльськогосподарського пiдприумства та
планованi його надзвичайнi i стратегiчнi заходи по його фi-
нансовому оздоровленню та визначенню джерел iнвестицiй-
них ресурсiв. Надаючи кредит, банк звертау увагу на стабiль-
нiсть i безпеку бiзнесу, яким займауться пiдприумство. Для
зменшення ризику банки можуть вимагати вiд кредитоодер-
жувача додаткових гарантiй, якi потрiбно записати у бiзнес-
планi. Ризиковий капiтал (векгури) - єхнього прiоритетного
отримання значного прибутку, контроль лiквiднiсть (40 вiд-
соткiв для малих пiдприумств).
3. Фiнансово-економiчна дiяльнiсть сiльськогосподарсь-
кого пiдприумства основана на виконаннi бiзнес-плану, мау
своєм завданням його фiнансове забезпечення i головним чи-
ном регулюу внутрiшньогосподарськi фiнансовi вiдносини.
Цi правовiдносини виникають, знижуються i припиняються в
процесi фiнансового забезпечення усiх складових частин бiз-
нес-плану, фiнансування коштами пiдприумства, придбання
основних та обiгових засобiв виробництва, поповнення фон-
ду коштiв для проведення оплати працi членiв КСГП, ВСГП,
Див.: Посiбник про формування ринкового середовища пiдприумств
АПК / За ред. академiка Соблука єє. Т; член-кор. Демяненка М. Я. - К.,
1997.-С. 151.
Правове регулювання фiнансовоє дiяльностi СГП 381
АСГТ, працiвникiв радгоспiв та найманих трудiвникiв, за ра-
хунок грошових надходжень поповнюуться фонд амортиза-
цiйних вiдрахувань i покриваються витрати на соцiальне стра-
хування, поповнюються фонди пенсiйного забезпечення,
вiдраховуються кошти на розширене вiдтворення, для наступ-
ного фiнансування капiтального будiвництва та на iншi
внутрiшньогосподарськi витрати пiдприумства. До внутрiш-
ньогосподарських належить вiднести вiдрахування коштiв для
оплати за одержанi i використанi кредити, кошти для оплати
за одержанi пiдприумством виробничогосподарськi послуги, в
тому числi на пiдготовку i пiдвищення квалiфiкацiє механiза-
торiв, тваринникiв, спецiалiстiв та iн.
Безпосередну вiдношення до фiнансовоє дiяльностi сiль-
ськогосподарських пiдприумств мають цiни. Вiдповiдно до
ст. 15 Закону "Про колективне сiльськогосподарське пiдпри-
умство" останну реалiзуу свою продукцiю та надау послуги
пiдприумствам, органiзацiям i громадянам за цiнами i тари-
фами, якi встановлюються ним самостiйно або на договiрнiй
основi, що вiдповiдау засадам ринкових економiчних вiдно-
син. В разi регулювання цiн державою гарантуються однаковi
права та обовязки сiльськогосподарських товаровиробникiв,
незалежно вiд форм господарювання. При цьому слiд виходи-
ти з того, що закупiвельнi цiни на сiльськогосподарську про-
дукцiю, оптовi цiни на засоби виробництва, матерiальнi ре-
сурси i тарифи на послуги для села повиннi бути науково об-
грунтованими i виходити з еквiвалентного спiввiдношення
мiж всiма формами суспiльного виробництва i сiльського гос-
подарства, постiйно зростаючими витратами народного гос-
подарства на задоволення соцiальних потреб сучасного сус-
пiльства та iншими обуктивними факторами.
Основнi засади здiйснення внутрiшньогосподарських фi-
нансових правомочностей сiльськогосподарських пiдпри-
умств закрiпленi в ст. 17 Закону "Про колективне сiльсько-
господарське пiдприумство". Джерелами утворення фiнансо-
вих ресурсiв пiдприумства у доход, амортизацiйнi вiдрахуван-
ня, кошти, одержанi вiд продажу майна, цiнних паперiв,
пайовi та iншi внески членiв пiдприумства, пiдприумств i ор-
ганiзацiй, а також iншi надходження. Як i iншi пiдприум-
ницькi утворення сiльськогосподарськi пiдприумства мають
право випускати цiннi папери. З метою забезпечення рацiо-
нального використання i схоронностi коштiв пiдприумство
382 Роздiл XVII
самостiйно визначау розмiр готiвки на поточнi витрати, яка
постiйно перебувау в його касi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111


А-П

П-Я