виплати втраченого заробiтку (або вiдповiдноє його части-
ни) залежно вiд ступеня втрати потерпiлим професiйноє пра-
цездатностi;
виплати в установлених випадках одноразовоє допомоги
потерпiлому (членам сiмє та утриманцям померлого);
Правова охорона здоровя працiвникiв СГП 447
компенсацiє витрйт на медичну та соцiальну допомогу (по-
силене харчування, iфотезування, стороннiй догляд тощо).
За наявностi фак-у моральноє шкоди потерпiлому вiдшко-
довууться моральна шкода.
Ступiнь втрати працездатностi визначауться медико-соцi-
альною експертною Комiсiую (МСЕК) у вiдсотках до профе-
сiйноє працездатностi, яку мав потерпiлий до ушкодження
здоровя.
4. Розмiр вiдшкодування втраченого потерпiлим заробiтку
встановлюуться вiдповiдно до ступеня втрати професiйноє
працездатностi i середньомiсячного заробiтку, який вiн мав
до ушкодження здоровя.
5. Моральна шкода вiдшкодовууться за заявою потерпiло-
го про характер моральноє втрати чи висновком медичних ор-
ганiв у виглядi одноразовоє грошовоє виплати або в iншiй ма-
терiальнiй формi, розмiр якоє визначауться в кожному кон-
кретному випадку на пiдставi:
домовленостi сторiн (власника, профспiлкового органу i
потерпiлого або уповноваженоє ним особи);
рiшення Комiсiє по( трудових спорах;
рiшення суду. \
Розмiр вiдшкодування моральноє шкоди не може переви-
щувати двохсот мiнiмальних розмiрiв заробiтноє плати неза-
лежно вiд iнших будь-яких виплат.
6. Власник вiдшкодовуу потерпiлому витрати на медичну
та соцiальну допомогу (на додаткове харчування, придбання
лiкiв, спецiальний медичний та звичайний догляд, побутове
обслуговування, протезування, санаторно-курортне лiкуван-
ня, придбання спецiальних засобiв пересування тощо). При
визначеннi розмiрiв витрат на медичну та соцiальну допомогу
ступiнь вини потерпiлого в ушкодженнi його здоровя не вра-
ховууться. Названi витрати вiдшкодовуються, якщо потреба в
них обумовлена висновками МСЕК.
7. Розмiр компенсацiє витрат на додаткове харчування ви-
значауться на пiдставi рацiону харчування, розробленого
МОЗ, i довiдки мiсцевих органiв державноє виконавчоє влади
про середнi цiни на/продукти у вiдповiдний перiод єх при-
дбання, а за згодою власника - довiдки органiзацiй торго-
вельноє мережi чи управлiнь ринками.
Витрати на лiки,/лiкування, протезування (крiм протезiв з
дорогоцiнних металiв), придбання санаторно-курортних путi-
448 Роздiл XX.
вок, речей догляду за потерпiлим визначаються на пiдставi
рецептiв лiкарiв, довiдок або рахункiв про єх вартiсть.
8. Спори мiж потерпiлим або iншими заiнтересованими
особами i власником щодо права на вiдшкодування шкоди,
визначення, або перерахування єє розмiру, а також наявностi
порушення правил охорони працi, визначення ступеня про-
вини власника i потерпiлого та iнших умов, вiд яких залежить
розмiр вiдшкодування шкоди, вирiшуються в порядку, вста-
новленому для розгляду трудових спорiв.
5. Державний нагляд i громадський контроль
за охороною працi
1. Вiдповiдно до ст. 44 Закону Украєни "Про охорону пра-
цi", державний нагляд за додержанням законодавчих та iн-
ших нормативних актiв про охорону працi здiйснюють:
Державний комiтет Украєни - по нагляду за охороною
працi;
Державний комiтет Украєни з ядерноє та радiацiйноє безпеки;
органи державного пожежного нагляду управлiння пожеж-
ноє охорони Мiнiстерства внутрiшнiх справ Украєни;
органи та заклади санiтарно-епiдемiологiчноє служби Мi-
нiстерства охорони здоровя.
Вищий нагляд за додержанням i правильним застосуван-
ням Законiв про охорону працi здiйснюуться Генеральним
прокурором i пiдпорядкованими йому прокурорами.
Органи державного нагляду за охороною працi не залежать
вiд будь-яких господарських органiв, обуднань громадян, по-
лiтичних формувань, мiсцевих державних адмiнiстрацiй i рад
народних депутатiв та дiють вiдповiдно до положень, що за-
тверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни.
2. Згiдно зi ст. 45 Закону Украєни "Про охорону працi",
посадовi особи орi пнiв державного нагляду за охороною пра-
цi (державнi iнспектори) мають право:
безперешкодно в будь-який час вiдвiдувати пiдконтрольнi
пiдприумства для перевiрки дотримання законодавства про
охорону працi, одержувати вiд власника необхiднi пояснення,
матерiали та iнформацiю з даних питань;
надсилати керiвникам пiдприумств, а також єх посадовим
особам, керiвникам структурних пiдроздiлiв уряду Республiки
Крим, мiсцевих рад народних депутатiв, мiнiстерств та iнших
Правова охорона здоровя працiвникiв СГП
449
центральних ррганiв державноє виконавчоє влади обовязковi
для виконання розпорядження (приписи) про усунення пору-
шень i недолйсiв у галузi охорони працi;
зупиняти експлуатацiю пiдприумств, окремих виробництв,
цехiв, дiльниiь, робочих мiсць i обладнання до усунення по-
рушень вимоє" щодо охорони працi, якi створюють загрозу
життю або здоровю працюючих;
притягати до адмiнiстративноє вiдповiдальностi працiвни-
кiв, винних у порушеннi законодавчих та iнших нормативних
актiв про охорону працi;
надсилати власникам, керiвникам пiдприумств подання
про невiдповiднiсть окремих посадових осiб займанiй посадi,
передавати в необхiдних випадках матерiали органам проку-
ратури для притягнення єх до кримiнальноє вiдповiдальностi.
Органи держЕВНого нагляду за охороною працi встановлю-
ють порядок опрацювання i затвердження власниками по-
ложень, iнструкцiй та iнших актiв про охорону працi, що
дiють на пiдприумствах, розробляють типовi документи з цих
питань. \
3. Громадський контроль за додержанням законодавства
про охорону працi здiйснюють:
трудовi колективи через обраних ними уповноважених;
професiйнi спiлки - в особi своєх виборних органiв i пред-
ставникiв. \
Правове становище уповноважених трудових колективiв з
питань охорони працi визначауться ст.47 Закону Украєни
"Про охорону працi" та Типовим положенням про роботу
уповноважених трудових колективiв з питань охорони працi,
затвердженим наказом Державного комiтету Украєни по наг-
ляду за охороною працi вiд 28 грудня 1993 р. Уповноваженi
трудових колективiв з питань охорони працi мають право без-
перешкодно перевiряти на пiдприумствi виконання вимог
щодо охорони працi i вносити обовязковi для розгляду влас-
ником пропозицiє про усунення виявлених порушень норма-
тивних актiв з безпеки i гiгiуни працi. Уповноваженi з питань
охорони працi виконують своє обовязки, як правило, в про-
цесi виробництва, безпосередньо на своєй дiльницi, в своуму
цеху, змiнi, бригадi, ланцi тощо. Цi уповноваженi не рiдше
одного разу на рiк звiтують про свою роботу на загальних збо-
рах (конференцiє) трудового колективу, котрим вони обранi.
15 В. Янчук (
450
4. Професiйнi спiлки здiйснюють контроль за додержан-
ням власниками законодавчих та iнших нормативних актiв
про охорону працi, створенням безпечних i нешкiдливих умов
працi, належного виробничого побуту для працiвникiв i
забезпечення єх засобами колективного та iндивiдуального
захисту.
Професiйнi спiлки мають право безперешкодно перевiря-
ти стан умов i безпеки працi на виробництвi, виконання вiд-
повiдних програм i зобовязань колективних договорiв (угод),
вносити власникам, державним органам управлiння подання
з питань охорони працi та одержувати вiд них аргументовану
вiдповiдь.
5. За порушення законодавчих та iнших нормативних актiв
про охорону працi, створення перешкод для-Дiяльностi поса";
дових осiб органiв державного нагляду за охороною працi i
представникiв професiйних спiлок виннi працiвники притя-
гуються до дисциплiнарноє, адмiнiстративноє, матерiальноє,
кримiнальноє вiдповiдальностi згiдно iз законодавством.


Роздiл З
ДИСЦИПЛiНАРНА Й
ВiДПОВiДАЛЬНiСТЬ
СiЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
ЛЄАТЕРiАЛЬНА
ПРАЦiВНИКiВ
ПiДПРИтМСТВ
1. Поняття i види вiдповiдальностi
в аграрному правi
i
1. У правовiй науцi Украєни поняття юридичноє вiдповi-
дальностi трактууться як установлення правовою нормою ча-
ходiв державного примусу, що застосовууться до особи, яка
вчинила правопорушення. Заходи примусу зумовлюються ха-
рактером суспiльних вiдносин i правовими методами єх регу-
лювання, ступенем суспiльноє небезпечностi протиправного
дiяння, природою правовiдносин,/ субуктом яких виступау
правопорушник у даному конкретному випадку, колом його
субуктивних прав та юридичних обовязкiв. У правовiй нормi
визначаються коло органiв i службових осiб, яким закон на-
дау право застосовувати заходи правового впливу, та порядок
(процедура) здiйснення функцiє застосування права. Юри-
дична вiдповiдальнiсть полягау в установленнi для правопо-
рушника певних негативних наслiдкiв особистого i/або мате-
рiального характеру i служить вiдновленню порушених осо-
бистих i майнових прав. Наведенi положення стосуються i
юридичноє вiдповiдальностi в аграрному правi.
2. У колишньому колгоспному Правi юридична вiдповi-
дальнiсть регулювалася Статутом i Правилами внутрiшнього
розпорядку окремого колгоспу. У правових нормах цих актiв,
якими регламентувалася дисциплiнарна вiдповiдальнiсть чле-
нiв колгоспу, передбачалися види гiравопорушень i правовi
санкцiє, що застосовувалися до осiб, котрi вчинили цi право-
порушення. Питання матерiальноє вiдповiдальностi регулюва-
лося п. 15 Примiрного статуту колгоспу. Встановленi цими
правовими нормами санкцiє були заходами державного при-
мусу, оскiльки Статут колгоспу мав силу локального правово-
го акта. Поряд iз цим єм були також притаманнi й властивостi
громадського примусу, оскiльки названi правовi акти при-
15
452
Роздiл XXI
ймалися i застосовувалися органами управлiння колгоспу та
його посадовими особами.
Згiдно з чинним законодавством Украєни при вчиненнi
правопорушення працiвниками сiльськогосподарського пiд-
приумства всiх форм власностi i форм господарювання засто-
совуються вiдповiднi норми КЗпП, за певних умов Статути, а
також Правила внутрiшнього трудового розпорядку цих пiд-
приумств.
3. Соцiально-економiчна i правова природа членських, ор-
ганiзацiйно-управлiнських, трудових i майнових вiдносин ви-
значау коло правомочностей учасникiв аграрно-колективних
правовiдносин i тим самим - коло правопорушень, якi мо-
жуть вчинятися в пiдприумствi. Наприклад, порушення ком-
петенцiє органiв управлiння КСГП з вини його керiвникiв яв-
ляу собою порушення норм колективноє демократiє, а звiдси
- й норм Статуту пiдприумства. Органи управлiння КСГП
мають право притягнути особу, винну в такому правопору-
шеннi, до дисциплiнарноє вiдповiдальностi. Природа право-
вiдносин, якi при цьому виникають, мау особовий характер,
а тому заходам впливу (дисциплiнарним стягненням) власти-
вий моральний, а не матерiальний характер. Дисциплiнарна
вiдповiдальнiсть як вiдповiдальнiсть особового характеру на-
стау також при порушеннi умов працi, якi не викликали ма-
терiальних наслiдкiв. Порушення норм Статуту або Правил
внутрiшнього розпорядку пiдприумства, внаслiдок якого за-
подiяно матерiальну шкоду, мау майновий характер i тягне за
собою матерiальну вiдповiдальнiсть. У даному разi також ви-
являуться тiсний звязок мiж характером порушених право-
мочностей i передбаченими правовою нормою заходами юри-
дичного впливу на правопорушника.
Наведене спiпнiдношення мiж характером, видом право-
порушення i правовими наслiдками властиве й дисциплiнар-
ним та матерiальним правопорушенням, що єх можуть вчини-
ти працiвники сiлiєськогосподарських пiдприумств усiх форм
власностi й господарювання.
4. В аграрному i трудовому правi розрiзняють два види вiд-
повiдальностi: дисциплiнарну та матерiальну.
Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть полягау у притягненнi
члена або посадовоє особи КСГП (СпС, СВК), працiвникiв
ДСП, АТ, ТОВ, винних у вчиненнi дисциплiнарного проступ-
ку, до дисциплiнарноє вiдповiдальностi через застосування за-


гiнарна й матерiальна вiдповiдальнiсть працiвникiв СiТi 453
ходiв рсобового, морального впливу
нарноо стягнення.
накладення дисциплi-
Матерiальна вiдповiдальнiсть - це покладення на особу
(члена ССГП, СпС, СВК, працiвника, посадову особу ДСП,
АТ, ТО) у звязку iз вчиненням нею протиправного винного
дiяння, внаслiдок якого пiдприумству було заподiяно майно-
ву шкоду чи порушено його майновi iнтереси, обовязку ком-
пенсувати цю шкоду в натурi або сплатити завданi збитки.
5. У громадському господарствi КСГП беруть участь своую
особистою працею на основi трудового договору спецiалiсти
сiльського \господарства, технiчнi керiвники пiдсобних пiд-
приумств, iнженери, технiки, будiвельники та iншi робiтники
i службовцi, акi не побажали стати членами пiдприумства, єх-
нi трудовi вiдносини з КСГП регулюються нормами трудово-
го права. Цi особи також повиннi додержувати Правил внут-
рiшнього розпорядку КСГП i вiдповiдно до єх норм можуть
притягатися до дисциплiнарноє вiдповiдальностi. Матерiальна
вiдповiдальнiсть даноє категорiє працiвникiв настау на пiдставi
норми трудовогб права. Трудовим законодавством регламен-
тууться дисциплiнарна i матерiальна вiдповiдальнiсть працiв-
никiв (у тому числi й членiв КСГП) мiжгосподарських будi-
вельних органiзацiй, мiжгосподарських пiдприумств i обуд- |||
нань. \
Згiдно зi Статутом КСГП питання про притягнення до И|
дисциплiнарноє та матерiальноє вiдповiдальностi членiв пiд- "
приумства та осiб, якi не у його членами, а працюють у ньому
за договорами, вирiшууться правлiнням пiдприумства або
загальними зборами Членiв останнього (зборами уповнова-
жених). \
2. Пiдстави вiдповiдальностi в аграрному правi
i. Пiдставами юридi
юридичних фактiв, якi, в
рушення. Пiдставу дисциплiнарноє
вить дисциплiнарний прзступок
вiдальностi - правопор
шкоди.
правопорушення
[чноє вiдповiдальностi у сукупнiсть
взятi в єх удностi, складають правопо-
ноє вiдповiдальностi стано-
пiдставу матерiальноє вiдпо-
яке призвело до майновоє
2. Дисциплiнарний п
правностi та винностi дЬ
ти встановленi як юридичнi
проступок мау мiсце за умови проти-
iнь правопорушника, якi повиннi бу-
i факти.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111