Цими ж факторами зумовлюуться змiст економiчних мето-
дiв, як правило, спiльних для сучасноє виробничо-господар-
ськоє дiяльностi субуктiв аграрного пiдприумництва всiх
форм власностi та органiзацiйно-правових форм. Звiдси вип-
ливау спiльнiсть правових методiв, що використовуються в
процесi правового регулювання виробничо-господарськоє
дiяльностi субуктiв агропромислового комплексу.
1 Див.: Алексеев С.С Обшиу теорстнческие проблеми социалистического
правд. - М., 1961. - С. 62. Його ж - Общая теория права. - Т. 1. - М.,
1982. - С. 250-260; Общая теория права / Под ред. Братуся С.Н. й Самощен-
ко Н. С. - М., 1966. - С. 320-340 та ш.
Предмет 1 система аграрного права 19
Викладене свiдчить, що наявнiсть рiзновидiв предмета аг-
рарного права зумовлюу потребу в рiзновидах методiв аграр-
ного права. На думку проф. С. С. Алексеува, метод правового
регулювання обуднуу чотири тiсно повязанi мiж собою лан-
ки: правосубукгнiсть, яка виражау загальне юридичне стано-
вище сторiн; юридичнi факти; змiст правовiдносин; юридичнi
санкцiє1.
2- Визначення методiв правового регулювання суспiльних
вiдносин, що iснують у процесi функцiонування агропромис-
лового комплексу, мау i теоретичне, i практичне значення.
Теоретичне полягау в тому, що встановлення таких методiв та
єх функцiонування забезпечують наукову обгрунтованiсть аг-
рарного права як галузi права. Практичне ж значення вияв-
лення цих методiв сприятиме встановленню стану i ступеня єх
дiувостi в досягненнi завдань аграрного права, в додержаннi
його принципiв; у визначеннi, наскiльки цi методи у ефек-
тивними, виправдовують себе у правозастосувальнiй практицi
в системi АПК.
3. В аграрному правi, як i в iнших галузях права, методи
правового регулювання являють собою встановленi або сан-
кцiонованi державою способи та засоби правового впливу, за
допомогою яких визначаються правомочностi субуктiв права
- учасникiв аграрних правовiдносин; це способи зясування,
визначення характеру виникнення, змiни i припинення вiд-
носин мiж субуктами АПК. Предмет правового регулювання
охоплюу тi конкретнi суспiльнi вщносини, якi регулюються
нормами аграрного права, а метод правового регулювання
визначау, яким чином цi конкретнi аграрнi вiдносини чи к
група регулюються нормами аграрного права2.
В аграрному правi, як i в iнших галузях права, методи пра-
вового регулювання являють собою встановленi або санкцiо-
нованi державою способи правового впливу, засоби, прийо-
ми, завдяки яким встановлюються або реалiзовуються право-
мочностi субуктiв прав i правовiдносин3. Це способи визна-
чення характеру (природи) правовiдносин мiж ними; за
Див.: Алексеев С. С. Предмет сояетского гааяаданского права. - Сверд-
ловск, 1959. - С. 258-259, а також: Общие теоретические проблеми система
социалистического права. - М., 1961. - С. 62.
2 Дул.: Уiнук В. 3. Проблеми теорви кхиовззного права-- М., 1969.- С. 90.
3 Див.: Там само. - С. 90. ;
допомогою цихспособiв визначаються i закрiплюються права
i обовязки особи (фiзичноє або юридичноє), а також регулю-
уться єхня юридична вiдповiдальнiсть в разi невиконання або
неналежного виконання цих обовязкiв.
Методи правового регулювання - це такi способи, за до-
помогою яких держава на основi iснуючоє сукупностi право-
вих норм забезпечуу необхiдну єй поведiнку людей як учасни-
кiв правовiдносин або впроваджуу тi засоби регулювання, якi
в конкретних умовах (полiтичних, економiчних, соцiальних
тощо) можуть дати максимальний очiкуваний результат у
здiйсненнi аграрних та земельних реформ, вирiшеннi продо-
вольчоє кризи, становленнi ринкових вiдносин, у розвитку
iнфраструктури ринку тощо.
14. Методи правового регулювання, що застосовуються в
практицi правового забезпечення суспiльних аграрно-право-
вих вiдносин, мiстяться в законах та iнших нормативно-пра-
вових актах, котрi у джерелом аграрного права. Це правило не
виключау використання в аграрних правовiдносинах право-
вих методiв, властивих iншим галузям права, у випадках од-
норiдностi та спорiдненостi суспiльних вiдносин.
В Украєнi з часу проголошення єє незалежностi прийнято
закони, в яких передбачено державну реустрацiю сiльськогос-
подарських пiдприумств. Вiдповiдну правову норму вмiщено
в законах "Про пiдприумства в Украєнi" (ст. 6), "Про пiдпри-
умництво" (ст. 8), "Про господарськi товариства", "Про ко-
лективне сiльськогосподарське пiдприумство" (ст. 3), "Про
сiльськогосподарську кооперацiю" (ст. 6), "Про селянське
(фермерське) господарство" (ст. 9) та iн. Державна реустрацiя
товаровиробникiв у неодмiнною умовою єхньоє участi в рин-
кових економiчних вiдносинах. Вона становить собою юри-
дичний факт, з моменту виникнення якого товаровиробник
набувау правоздатностi субукта майнових, земельних, фiнан-
сово-кредитних, податкових, аграрно-договiрних правовiдно-
син. Державна реустрацiя у тим юридичним фактом, який
призводить до виникнення або припинення юридичноє осо-
би, мау безпосередну вiдношення до виникнення у субукта
правовiдносин здатностi нести юридичну вiдповiдальнiсть або
притягати контрагента до юридичноє вiдповiдальностi. Таким
Див.: Яичук В. 3. Рецензия на монографию Г. Полянской "Правовая ох-
рана лесов" // Сов. гос-во й право. - 1957. - № 10. - С. 89-93.
Предмет / система аграрного права
21
чином, державна реустрацiя сiльськогосподарського вироб-
ника мау ознаки правового методу в аграрному правi.
5. Наведенi вище закони та iншi пiдзаконнi акти у засобом
законотворчого здiйснення державно-правового регулювання
сiльського господарства i правовою формою волевиявлення
держави у сферi регулювання суспiльних аграрних вiдносин.
Цi вiдносини тому i у суспiльними, що в них у рiвнозначна
основоположна сторона - селяни як члени колективного
сiльськогосподарського пiдприумництва (КСГП, ВСГК, СпС,
АСГТ), так i як працiвники державних сiльськогосподарських
утворень. Своу рiвнозначне волевиявлення вони висловлю-
ють у статутах вiдповiдних виробничо-пiдприумницьких ут-
ворень. Статут кожного з таких утворень у внутрiшньогоспо-
дарським локальним правовим актом i виразником волевияв-
лення селян, як членiв колективного, так i робiтникiв дер-
жавного сiльськогосподарського утворення. Наявнiсть
Статуту у неодмiнною умовою державноє реустрацiє такого
пiдприумства. Статут у правовим актом, який визначау змiст
правоздатностi юридичноє особи, регламентуу органiзацiйнi,
членськi, майновi, управлiнськi, трудовi та соцiальнi питання,
властивi такому пiдприумству. На цiй пiдставi Статут нале-
жить розглядати як статутний метод правовоє регламентацiє в
аграрному правi.
6. В Украєнi основними виробниками продуктiв харчуван-
ня, продовольства i сiльськогосподарськоє сировини для пе-
реробних пiдприумств харчовоє i легкоє промисловостi у аг-
рарнi пiдприумцi зi статусом юридичноє особи. Головною
економiчною i юридичною особливiстю цих пiдприумств, єх
утворення i системи внутрiшньогосподарських вiдносин у те,
що вони базуються на основi членства громадян в КСГП як
пiдприумствах кооперативного типу. Будучи врегульованими
ст. 5 Закону "Про колективне сiльськогосподарське пiдпри-
умство", статтями 8, 12 Закону "Про сiльськогосподарську
кооперацiю", членськi вiдносини мiж КСГП та громадяна-
ми-членами цих утворень набувають змiсту права членства.
Це право охоплюу норми Статуту i таким чином регулюу вiд-
носини щодо умов i порядку вступу до КСГП i ВСГК, субук-
тивнi права та юридичнi обовязки членiв цих утворень, поря-
док i правовi наслiдки припинення членства, тобто здiйсню-
уться регулювання вiдносин правовим засобом членства. На
22 Роздiяє
цiй пiдставi право членства належить розглядати як метод
правового регулювання, властивий аграрному праву.
7. Конституцiя Украєни надiляу громадян Украєни правом
обуднуватися у полiтичнi та громадськi органiзацiє для здiй-
снення i захисту своєх економiчних i соцiальних прав (ст. 36).
Право членства в колективному сiльськогосподарському
пiдприумствi у правовою основою майнових вiдносин мiх
кожним членом КСГП i колективним сiльськогосподарським
пiдприумством. Чинне законодавство i Статут пiдприумства
накладають обовязок на особу, яка хоче стати членом КСГП
або ВСГК, внести вiдповiдний вступний пай (в грошовiй або
натуральнiй формi) для створення статутного фонду (основ-
них та обiгових коштiв) пiдприумства. Колективно-коопера-
тивна сутнiсть КСГП чи ВСГК включау в себе зазначену пра-
вомочнiсть i як право члена КСГП чи ВСГК на отримання
вiдповiдних дивiдендiв. Паювання (внесення паю та отриман-
ня дивiдендiв) у неодмiнною ознакою колективно-коопера-
тивного утворення, мау майнову природу. Суспiльнi вiдноси-
ни з цього приводу мають майновий характер i у предметом
аграрного права. Одночасно правовi норми щодо паювання
визначають способи регулювання цих вiдносин i становлять
собою метод правового регулювання в аграрному правi.
Право членства в колективному сiльськогосподарському
пiдприумствi для кожного його члена як субукта права ко-
лективноє власностi на громадськi землi сiльськогосподар-
ського призначення надау право на земельну частку, що при-
падау йому як земельний пай.
8. В аграрному правi застосовуються методи, що викорис-
товуються при здiйсненнi внутрiшньоє та зовнiшньоє госпо-
дарськоє дiяльностi пiдприумств. Практичний прояв засобiв
правового регулювання здiйснюуться шляхом встановлення
вiдповiдних юридичних фактiє> (прийняття або вихiд, виклю-
чення iз складу пiдприумстна та iн.). i
Методи правового рсгулюиання, що застосовуються в
практицi правового забезпечення суспiльних аграрних вiдно-г
син, мiстяться в законах та iнших нормативно-правових акт
тах, котрi у джерелом аграрного права. Це правило не виклю-
чау використання в аграрних пiдносинах правових методiвч
властивих iншим галузям права, у випадках однорiдностi т.ц;
спорiдненостi суспiльних вiдносин, ii
Предмет i система аграрного права 23
Юридичним iнструментом впливу на аграрних пiдприум-
цiв з боку держави, способами регулювання внутрiшнiх/i зов-
нiшнiх правовiдносин цих субуктiв виступають як загальнi,
так i специфiчнi методи регулювання в аграрному правi
(див. схему 2).
9. З урахуванням загальних методiв i статутноє правоздат-
ностi аграрних товаровиробникiв у аграрному правi у ряд ме-
тодiв, що використовуються при здiйсненнi внутрiшньоє та
зовнiшньоє дiяльностi субуктiв аграрного пiдприумництва.
Практичний прояв засобiв правового регулювання здiйсню-
уться через встановлення вiдповiдних юридичних фактiв
(державноє реустрацiє фермерського господарства, агрогоспо-
дарського товариства, iнших субуктiв аграрного пiдприум-
ництва, прийняття на роботу спецiалiста за трудовим догово-
ром, контрактом), виключення чи виходу з членiв пiдприум-
ства або з членiв товариства тощо.
Застосування вiдповiдних методiв юридичного правового
регулювання орендних вiдносин зумовлюуться особливостя-
ми цих вiдносин. У цьому аспектi способом правового регу-
лювання у порядок i умови надання субуктам аграрного пiд-
приумництва прав юридичноє особи (явочний метод), що за-
безпечууться такими юридичними фактами, як прийняття
Статуту конкретного пiдприумства загальними зборами гро-
мадян - засновникiв субуктiв аграрного пiдприумництва i
державна реустрацiя цього пiдприумства. Саме такий право-
вий метод породжуу правоздатнiсть i самостiйнiсть єхньоє ви-
робничо-господарськоє дiяльностi у вирiшеннi як внутрiшнiх,
так i зовнiшнiх господарських сфер економiчних стосункiв.
10. Законом "Про колективнi сiльськогосподарськi пiд-
приумства" (ст. 22) i Законом "Про сiльськогосподарську
кооперацiю" встановлено право колективного самоврядуван-
ня як системи управлiння дiяльнiстю названих органiв цих
утворень, що становить метод колективноє демократiє.
єє суспiльно-органiзаторське призначення, юридичне за-
крiплення i практичне застосування забезпечують здiйснення
управлiнськоє функцiє органiв колективного самоврядування
у процесi дiяльностi колективних сiльськогосподарських пiд-
приумств, реалiзацiю єє властивостей. Зокрема, виборнiсть ор-
ганiв самоврядування, єхня пiдзвiтнiсть загальним зборам
(зборам уповноважених) членiв КСГП або ВСГК, обовязок,


{Предмет 1 система аграрного права i ; Г ____25
-
\ i i
є за яким меншiсть пiдкоряуться бiльшостi. Сiме в цьому вияв-
,1- "-i ляуться вiдмiннiсть методу самоврядування в колективних
13- Ц< сiльськогосподарських пiдприумствах вiд методу управлiння
i i iЩ дiяльнiстю державного сiльськогосподарського пiдприумства.
i -є-є Я У цих пiдприумствах розпорядником єхньоє дiяльностi у особа
2 1 i. (наприклад, директор), уповноважений власником пiдприум-
I- 11 i11 стаа (Дбржавою). Кожний працiвник мау лише трудовi вiдно-
i i8. i сини з адмiнiстрацiую. Повне господарське вiдання майном i
!- i- коштами здiйснюу тiльки директор. Рiшення зборiв або ради
| трудового колективу мають лише дорадчий характер. Метод
я колективноє демократiє передбачау використання методу пiд-
я леглостi. При здiйсненнi колективних органiзацiйних, управ-
| пiнських, трудових та iнших правовiдносин члени КСГП та
е ВСГК пiдкоряються розпорядженням (вказiвкам) голови
|| |i правлiння, спецiалiстам, бригадирам, завiдуючому фермою та
i 11 8. iншим посадовим особам.
Ц. .а Метод колективноє демократiє реалiзууться шляхом вибор-
3 -5 є а ностi представникiв колективних сiльськогосподарських пiд-
"i приумств до виборних представницьких органiв - Всеукраєн-
i я Е ського зєзду, обласноє та районноє рад представникiв. Дiяль-
I. >- i нiсть цих виборних органiв регулюуться згiдно з прийнятими
" ними корпоративними актами (положеннями, статутами).
Юридичноє сили правового акта вони набудуть лише пiсля
затвердження єх органом державного управлiння.
СГ
Демократiя i гласнiсть у своурiдним державно-правовим
засобом правового забезпечення самоврядування. Завдяки
цьому створюуться можливiсть для активноє участi членiв ко-
" лективних пiдприумств та акцiонерiв у вирiшеннi виробничо-
господарських, соцiально-економiчних та iнших проблем
дiяльностi цих субуктiв господарювання.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111